Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/3590/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/3590/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, місто Харків, проспект Науки, 14) до Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігоря Іларіоновича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Сулейманової М.І. (довіреність від 15.07.2024),

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет радіоелектроніки звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігора Іларіоновича,в якій просить суд:

стягнути з Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігоря Іларіоновича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197) заборгованість з орендної плати за договором № 0039 у розмірі 37938, 26 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігоря Іларіоновича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197) штрафні санкції у розмірі нарахованої подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1851, 56 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігоря Іларіоновича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (код ЄДРПОУ 02071197) судовий збір, що був сплачений позивачем під час звернення до суду.

Позовні вимоги обгрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору про надання послуг оренди нерухомого майна № 0039 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2024 позовну заяву Харківського національного університету радіоелектроніки залишено без руху.

Встановлено Харківському національному університету радіоелектроніки спосіб усунення недоліків шляхом подання актуальних на дату звернення із позовом до суду доказів реєстрації та місцезнаходження фізичної особи-підприємця, вірного коду РНОКПП та актуальної інформації стосовно організаційно-правової форми відповідача.

17.10.2024 року від представника Харківського національного університету радіоелектроніки надійшла заява про усунення недолків, де представник позивача наголошує на тому, на момент підготовки заявником позовної заяви до суду, Жданюк І.І. перебував у статусі фізичної особи-підприємця, але на момент знаходження позову у суді, відповідач зареєстрував припинення власної господарської діяльності.

Сторони договору за яким виник господарський спір були суб`єктами підприємницької діяльності на час укладення та виконання умов правочину, спір виник із господарських зобов`язань, а тому підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Отже позивачем визначено організаційно - правову форму відповідача саме як ФОП.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05 листопада 2024 року о 12:30.

У судовому засіданні 05.11.2024 постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 04.12.2024 на 11:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 05.11.2024.

Від представника відповідача 08.11.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі Електронний суд 08.11.2024, вх.№ 28200/24), в якому відповідач просить суд відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що позивач не є стороною договору оренди указаного нежитлового приміщення, а тому відсутні підстави вважати, що у спірних правовідносинах відповідачем порушені його законні права та інтереси. Матеріали позову не містять доказів щодо погодження та надання повноважень позивачу від орендодавця на пред`явлення цього позову до суду.

Крім того, згідно з наказом ректора Харківського національного університету радіоелектроніки № 271 з 22.09.2021 навчання в університеті було переведено на дистанційну форму, навчальний процес в закладі був припинений через карантин. Використання об`єкта оренди було заборонено. Як вказує представник відповідача, з цієї дати відповідачем було припинено використання об`єкта оренди за цільовим призначенням з незалежних від нього причин, що означає про відсутність у відповідача зобов`язання сплачувати орендну плату з 22.09.2021, оскільки саме за рішенням сторони орендодавця його використання було заборонено і виконання договору стало неможливим.

30.12.2021, діючи відповідно до положень договору та вказаних обставин, відповідач направив орендодавцю та позивачу вимогу-повідомлення про дострокове припинення договору. Університет отримав це повідомлення на офіційну електронну адресу, зазначену в договорі, та не висловив будь-яких заперечень щодо припинення договору з указаних підстав, також при цьому не надав жодної інформації щодо можливості подальшого виконання сторонами договору та використання відповідачем об`єкта оренди.

Таким чином, на переконання відповідача, з 09.01.2022 договір оренди вважається припиненим, відтак вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі з 22.09.2021 є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Від позивача 18.11.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№ 28980/24), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, виходячи з наступного.

По-перше, помилковим є позиція відповідача стосовно того, що Харківський національний університет радіоелектроніки не є стороною договору оренди № 0039. Договір № 0039 є трьохсторонньою угодою, що була укладена Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (у якості Орендодавця), Харківським національним університетом радіоелектроніки (у якості Балансоутримувача) та ФОП Жданюк І.І. (у якості Орендаря). Відповідно до акту приймання-передачі від 23 липня 2021 року саме Балансоутримувач передав, а ФОП Жданюк І.І. прийняв визначене в акті майно.

По-друге, для правомірного припинення договору ФОП Жданюк І.І. зобов`язаний був повернути орендоване майно за відповідним актом приймання-передачі, і виключно з моменту підписання сторонами акту повернення можна було б стверджувати про факт припинення договору оренди.

Щодо посилання відповідача на Наказ ректора Харківського національного університету радіоелектроніки № 271 від 22.09.2021 року як на підставу неможливості використання об`єкту оренди та заборону використання об`єкту оренди, то це твердження відповідача не відповідає дійсності і жодних доказів на підтвердження неможливості використання об`єкту оренди чи заборони Балансоутримувача використовувати об`єкт оренди відповідач не надав.

У судовому засіданні 04.12.024 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 04.12.2024 об 11:00, не з`явився.

Разом з тим, 03.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання (Документ сформований в системі Електронний суд 03.12.2024, вх.№ 30392/24), в якому представник відповідача просить суд відкласти судове засідання для підготовки та подання до суду заперечень на відповідь на відзив та додаткових доказів.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи,Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 251 ГПК України встановлено, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Так, в ухвалі Господарського суду Харківської області від 21.10.2024 встановлено відповідачу строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 календарних днів з дня її отримання. Суд зауважує, що представник відповідача Колєснік Ігор Анатолійович має доступ до матеріалів справи в електронному вигляді та мав можливість ознайомитись з відповіддю на відзив через систему "Електронний суд".

Щодо заявленого представником відповідача наміру подати додаткові докази на підтвердження факту невикористання об`єкту оренди через карантинні заходи, суд наголошує на положеннях ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем не повідомлено про намір подати такі докази, не зазначено причини, з яких доказ не може бути подано у визначений строк, не додано доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та ФОП Жданюк І.І. (Орендар, Відповідач) 23.07.2021 укладено Договір оренди №0039 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. Балансоутримувачем майна відповідно до п. 3.3. Змінюваних умов договору є Харківський національний університет радіоелектроніки.

Відповідно до п. 4.1. Змінюваних умов договору об`єктом оренди є частина приміщення вестибюлю 2-го поверху 6-поверхової будівлі учбового корпусу (інв.№ 70994, літ. "И-6"), загальною площею 16,9 кв.м. за адремою: м. Харків, просп. Науки, 14.

Пунктом 5 Змінюваних умов договору визначено, що майно отримано в оренду результаті аукціону.

Відповідно до п. 6.1.(1) Змінюваних умов договору ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку Майна, складає 228 400,00 грн (двісті двадцять вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок), без податку на додану вартість.

Пунктом 7.1. Змінюваних умов договору визначено цільове призначення майна - розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг із ксерокопіювання документів на площі 2,0 кв.м., торгівельного об`єкту з продажу канцтоварів на площі 1,0 кв.м. та торгівельного об`єкт з продажу продовольчих товарами, крім товарів підакцизної групи на площі 13,9 кв.м.

Згідно з пунктом 9 Змінюваних умов договору місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 2550,00 грн (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп), без податку на додану вартість. Витрати на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.5 договору.

Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - Балансоутримувачу 50 відсотків суми орендної плати, державному бюджету 50 відсотків суми орендної плати.

Відповідно до п. 2.1. Незмінюваних умов договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Бапансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

23 липня 2021 року між Харківським національним університетом радіоелектроніки та ФОП Жданюк І.І. підписано акт приймання-передачі майна в оренду за договором № 0039 від 23.07.2021 року.

Пунктом 3.1. Незмінюваних умов договору передбачено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внугрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди для орендарів, які отримали майно в оренду за результатами аукціону (пункт 3.3. Незмінюваних умов договору).

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість (пункт 3.4. Незмінюваних умов договору).

Пункт 3.7. Незмінюваних умов договору передбачає, що Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов`язані з поданням позову.

На суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (пункт 3.8. Незмінюваних умов договору).

Згідно з пунктом 3.9. Незмінюваних умов договору надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого зарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до пункту 3.5. цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 3.10. Незмінюваних умов договору припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння (пункт 3.11. Незмінюваних умов договору).

За умовами пункту 4.1. Незмінюваних умов договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема:

звільнити протягом трьох робочих дів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом;

сплатити оренду плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Згідно з пунктом 4.3. Незмінюваних умов договору майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.

Відповідно до пункту 4.5. Незмінюваних умов договору з метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі, визначеному у пункті 11 Умов.

Згідно з пунктом 11 Умов сума забезпечувального депозиту 2 місячні орендні плати, але в будь-якому разі у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір, 6000,00 грн без податку на додану вартість.

За умовами пункту 4.6. Незмінюваних умов договору орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягом п`яти робочих днів після отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень балансоутримувача, або здійснює вирахування сум, визначених у пункті 4.8. цього договору, у разі наявності зауважень балансоутримувача або орендодавця.

Відповідно до п.п. 9.1.1, 9.1.2 п.9.1 Незмінюваних умов договору балансоутримувач і орендодавець запевняють Орендаря, що крім випадків, коли про інше зазначено в акті приймання-передачі, об`єкт оренди є вільним від третіх осіб, в середині об`єкта немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об`єкта може бути наданий орендарю в день підписання акта приймання-передачі разом із комплектом ключів від об`єкта у кількості, зазначеній в акті приймання-передачі. Інформація про Майно, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду або інформаційному повідомленні про об`єкт оренди, якщо договір укладено без проведення аукціону (в обсязі, передбаченому пунктом 115 або пунктом 26 Порядку), посилання на яке зазначене в п. 4.2 Умов відповідає дійсності, за винятком обставин, відображених в акті приймання-передачі.

Пунктом 11.4 Незмінюваних умов договору передбачено, що стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати відповідно до частини шостої статті 17 Закону може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з пунктом 12.1 та пунктом 12.2 розділу Незмінювані умови договору, цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання - передачі і закінчується датою припинення цього договору. Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, у тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7. цього договору, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Відповідно до пункту 12 Змінюваних умов договору строк договору 5 років з дати набрання чинності цим договором.

У відповідності до пункту 12.9. Незмінюваних умов договору цей договір може бути достроково припинений на вимогу Орендаря, якщо: протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Орендар отримає докази істотної невідповідності об`єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні/інформації про об`єкт оренди, якщо договір укладено без проведення аукціону, або в акті приймання-передачі (п.п. 12.9.1); протягом двох місяців після підписання акта приймання-передачі Орендар не матиме можливості використовувати об`єкт або приступити до виконання ремонтних робіт на об`єкті через відсутність на об`єкті можливості підключення до комунальних послуг, або відмови Балансоутримувача укласти із Орендарем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю, або відмови постачальників відповідних комунальних послуг укласти із Орендарем договори на постачання таких послуг протягом одного місяця з моменту звернення Орендаря (за умови, що Орендар звернувся до таких постачальників послуг не пізніше ніж протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі Майна) (п.п. 12.9.2).

Згідно з пунктом 12.10. Незмінюваних умов договору про виявлення обставин, які дають право Орендарю на припинення договору відповідно до пункту 12.9 цього Договору, Орендар повинен повідомити Орендодавцю і Балансоутримувачу із наданням відповідних доказів протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених пунктом 12.9 Договору. Якщо протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення Орендаря зауваження Орендаря не будуть усунені, Орендар надсилає Орендодавцю і Балансоутримувачу вимогу про дострокове припинення цього договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати. Вимоги Орендаря, заявлені після закінчення строків, встановлених цим пунктом договору, задоволенню не підлягають.

Договір вважається припиненим на десятий робочий день після надіслання Орендарем Орендодавцю і Балансоутримувачу вимоги про дострокове припинення цього договору, крім випадків, коли Орендодавець або Балансоутримувач надав Орендарю обґрунтовані зауваження щодо обставин, викладених у повідомленні Орендаря. Спори щодо обґрунтованості цих зауважень вирішуються судом.

За відсутності зауважень Орендодавця та Балансоутримувача, передбачених абзацом другим цього пункту:

Балансоутримувач повертає Орендарю відповідну частину орендної плати, сплаченої Орендарем, протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди;

Орендодавець повертає сплачений Орендарем забезпечувальний депозит протягом десяти календарних днів з моменту отримання вимоги Орендаря і підписання Орендарем акта повернення Майна з оренди. Повернення орендної плати, що була надміру сплачена Орендарем до бюджету, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Договір підписано орендарем та представниками орендодавця і балансоутримувача, скріплено печатками сторін.

Як вказує позивач, відповідач має заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 37 938,26 грн, на яку позивачем відповідно до умов Договору нараховано штрафні санкції.

Вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про порушення його прав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За приписами ч. 2 ст. 762 ЦК України та частини третьої статті 285 ГК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності; представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності. Якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив примірний договір оренди комунального майна, застосовується примірний договір оренди державного майна. Договір оренди може відрізнятися від примірного договору оренди, якщо об`єкт оренди передається в оренду з додатковими умовами. Рішенням Кабінету Міністрів України (представницького органу місцевого самоврядування - для комунального майна) можуть бути передбачені особливості договору оренди майна, що передається в оренду з додатковими умовами. Орендар, що уклав договір оренди майна за результатами аукціону, має право використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням, крім випадків і з урахуванням обмежень, передбачених Порядком передачі майна в оренду. Договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню, якщо строк, на який укладається цей договір, перевищує п`ять років.

Частиною 4 статті 17 "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 202 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №0039 нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. Відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, що підтверджується Актом приймання-передачі від 23.07.2021. Згідно з п. 9.1. Змінюваних умов договору сторонами погоджена місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону в розмірі 2550,00 грн, без податку на додану вартість.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання по сплаті орендної плати за договором з 23.07.2021 в зазначеному розмірі.

Відповідно до п.3.3 Незмінюваних умов договору Орендар сплачує орендну плату до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Відповідач в порушення умов п. 3.3. договору оренди та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендну плату до Державного бюджету вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 37 938,26 грн, яку відповідач не сплатив.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не є стороною договору оренди, суд зазначає наступне.

За умовами статті 4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Договір № 0039 є трьохсторонньою угодою, що укладена Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець), Харківським національним університетом радіоелектроніки (Балансоутримувач) та ФОП Жданюк І.І. (Орендар). Зазначене підтверджується, зокрема, підписами сторін правочину та п.13.5. Договору.

Окрім того, пунктом 16 Змінюваних умов договору визначено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору, а саме вказано, що Орендар зобов`язаний сплачувати 50% від вартості місячної оренди на рахунок Балансоутримувача, 50% від вартості місячної оренди на рахунок Орендодавця.

Щодо посилання відповідача на припинення використання об`єкту оренди та припинення договору.

Відповідач посилається на Наказ ректора Харківського національного університету радіоелектроніки № 271 від 22.09.2021 року як на підставу неможливості використання об`єкту оренди.

Разом з тим, наказом визначено лише те, що деканам факультетів, керівникам центрів та відділень з 23 вересня 2021 року організувати освітній процес за дистанційною формою навчання в термін дії - до перегляду рівня епідемічної небезпеки. Начальнику навчального відділу за потреби забезпечити внесення відповідних змін до розкладу занять. З метою створення безпечних умов проживання здобувачів вищої освіти в гуртожитках та при відвідуванні гуртожитків сторонніми особами обов`язково ураховувати вимоги Урядових рішень щодо обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дотримання маскового режиму, витримування соціальної дистанції та використання засобів дезінфекції.

30 грудня 2021 року відповідачем на електронну пошту позивача направлено вимогу про припинення договору оренди майна №0039.

Відповідач вказує, що у зв`язку з наказом ректора використання об`єкта було заборонено, проте відповідач не надає доказів на підтвердження неможливості використання об`єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до пункту 4.1. Незмінюваних умов договору у разі припинення договору оренди Орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів звільнити орендоване майно і повернути його за актом повернення у стані в якому майно перебувало на момент його прийняття Орендарем.

Отже, договір оренди припиняється з моменту підписання сторонами акту повернення.

Суд зазначає, що лише повідомлення про дострокове припинення договору оренди не є поверненням об`єкту оренди, а є одним із способів волевиявлення стороною правочину бажання припинити дію угоди. Виключно відповідний акт приймання-передачі майна є належним документом, який може свідчити про повернення майна та про момент припинення договору, що узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 911/255/23.

Враховуючи викладене, суд відхиляє твердження відповідача про припинення дії договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором оренди №0039 від 23.07.2021 в сумі 37938, 26 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1851, 56 грн, суд враховує наступне.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.

Пнуктом 3.8 Незмінюваних умов договору визначено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1851, 56 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України, де Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жданюк Ігоря Іларіоновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, місто Харків, проспект Науки, 14, код ЄДРПОУ 02071197) заборгованість з орендної плати за договором № 0039 у розмірі 37938, 26 грн, штрафні санкції у розмірі нарахованої подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 1851, 56 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Харківський національний університет радіоелектроніки (61166, місто Харків, проспект Науки, 14, код ЄДРПОУ 02071197).

Відповідач: Фізична особа-підприємець Жданюк Ігор Іларіонович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "05" грудня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк