Ухвала

від 04.12.2024 по справі 922/2452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2452/24

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровою Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова 3-я особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, м.Харків до 1.Харківської міської ради, м.Харків , 2.Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харків , 3.Фізичної особи-підприємця Варченка Олексія Михайловича, м.Харків про визнання незаконним рішення, недійсним договору та зобов`язання повернути майноза участю представників:

відповідача-1: Майя Замніус (самопредставництво);

відповідача-2: Майя Замніус (самопредставництво);

відповідача-3: Варченко Олексій Михайлович (паспорт);

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харівської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, фізичної особи-підприємця Варченка Олексія Михайловича, в якій просить суд:

- Визнати незаконним та скасувати п. 2 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 17.04.2013 №1111/13.

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.07.2013 № 5013-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Варченком Олексієм Михайловичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С. і зареєстрований в реєстрі за № 1174.

- Зобов`язати фізичну особу-підприємця Варченка Олексія Михайловича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській територіальній громаді об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 43827563101 - нежитлові приміщення першого поверху №109, 110, XLIII, загальною площею 52,2 кв.м, розташовані у житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м.Харків, вул. Миру, 20.

Позовні вимоги обгрунтовані відчуженням об`єктів комунального нерухомого майна з порушенням процедури приватизації, а саме в позаконкурентний спосіб.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.08.2024 о 10:00. Також цією ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

26.07.2024 через систему "Електронний суд" від Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (вх.№18908).

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 відкладено підготовче засідання на 25.09.2024 о 10:30.

21.08.2024 до суду від фізичної особи-підприємця Варченка Олексія Михайловича, м.Харків (Відповідача-3) надійшла заява (вх.№21006), в якій викладені заперечення щодо позову.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 відкладено підготовче засідання на 25.09.2024 о 10:30.

16.09.2024 від фізичної особи-підприємця Варченка Олексія Михайловича, м.Харків (Відповідача-3) надійшла заява - Доповнення Відзиву/Пояснення до позову (вх.№23247) та заява про продовження строку (вх.№23248), в якій просив продовжити строк та визнати поважними причини пропущення процесуальних строків на подання відзиву/пояснень до суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2024 відмовлено в клопотанні фізичної особи-підприємця Варченко Олексія Михайловича про продовження строку для поданння відзиву (вх. №23248 від 16.09.24). Відзив , який міститься у заяві доповнення відзиву/ пояснення до позову (вх. №23247 від 16.09.24) повернено без розгляду.

Протокольною ухвалою від 25.09.2024 на підставі ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів; на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 09.10.2024 о 12:30.

27.09.2024 від Відповідача-3 (ФОП Варченко О.М) надійшов відзив до позову (вх.№24378), в якому зазначає на недоведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави. Наголошує, що прокурором не подано доказів повідомлення в порядку ст.23 Закону України Про прокуратуру Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації про звернення до суду з цим позовом. Не доведено наявність протиправної поведінки з боку відповідача-3, яка могла вплинути на дії органів приватизації.Вказує, що він є добросовісним набувачем, який не знав і не міг знати про те, що майно придбано у особи,яка не мала права його відчужувати. Відповідач вважає, що прокурор при зверненні до суду пропустив встановлений законом строк позовної давності, що в даному випадку також є підставою для відмови в задоволенні позову.Вимогу про визнання незаконним та скасування пункту спірного рішення Харківської міської ради 6 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 17.04.2013 №1111/13 вважає неефективним способом захисту, оскільки вказане рішення вже вичерпало свою дію.

30.09.2024 від прокуратури до суду надійшли заперечення (вх.№24440), в яких твердження ФОП Варченка О.М. щодо наявності підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності прокурор вважає безпідставними та необґрунтованими.

Протокольною ухвалою від 09.10.2024 на підставі ч.2 ст 119 ГПК України продовжено Відповідачу-3 строк на подання відзиву (вх..№24378 від 27.09.2024), відзив долучено до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 16.10.2024 о 09:45.

15.10.2024 прокуратурою до суду надано відповідь на відзив (вх.№25912), в якій вказує на те, що звернення прокурора до суду спрямоване було саме на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність, тому твердження відповідача про відсутність підстав для звернення до суду на захист інтересів держави не відповідає дійсності, є необґрунтованими. Між Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (орган охорони) та ФО-П Варченком О.М. 20.09.2012 укладено попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частину) за умовами якого набувач зобов`язаний був у разі настання обставин, зазначених у п. 1.1. цього договору, у визначений цим договором строк укласти охоронний договір на пам`ятку з органом охорони. На теперішній час звернень до Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації щодо укладення охоронного договору на вищевказані нежитлові приміщення будівлі-пам`ятки від ФО-П Варченка О.М. не надходило як і звернення щодо отримання дозволу на проведення реставраційних, ремонтних та інших робіт. Вважає, що приватизація спірного майна відбулася з порушенням передбаченої процедури, зокрема, у зв`язку із фактичним не проведенням невід`ємних поліпшень, які могли бути покладені в основу застосування такого способу приватизації, як викуп. При цьому додатково вказує, що оскільки спірний об`єкт є пам`яткою архітектури місцевого значення, будь-які ремонтні роботи чи поліпшення без отримання дозволу органу охорони культурної спадщини та розроблення, погодження науково - проектної документації є незаконними. Наведені у відзиві відповідача твердження щодо наявності підстав для застосування наслідків пропуску строків позовної давності прокурор вважає безпідставними та необґрунтованими.

16.10.2024 від Відповідача-1 та Відповідача-2 надійшли заяви (вх.№26066, №26065) про відкладення судового засідання,яке призначено на 16.10.2024.

Протокольною ухвалою від 16.10.2024 задоволено клопотання Відповідача-1, Відповідача-2 (вх.№26066, №26065) про відкладення судового засідання, у зв`язку із чим підготовче засідання відкладено на 06.11.2024 о 09:45.

28.10.2024 Відповідачем-3 до суду надано заперечення до відповіді на відзив (вх.№27084).

У підготовчому засіданні 06.11.2024 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2024 о 12:45.

Протокольною ухвалою 20.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача-3 про призначення у справі судово-будівельної експертизи,яке було заявлено останнім у відзиві на позов та відкладено судове засідання на 04.12.2024.

04.12.2024 від Харківської міської ради (Відповідача-1) надійшла заява про застосування строку позовної давності у справі № 922/2452/24 (вх.№30463).

04.12.024 Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Відповідача-2) подані до суду письмові пояснення (вх.№30464), в яких наголошує на тому, що заявлені прокурором вимоги про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення Харківської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.07.2013 № 5013-В-С та зобов`язання повернути майно є неналежними (неефективними) способами захисту, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови в позові.

Протокольною ухвалою від 04.12.2024 долучено до матеріалів справи заяву Відповідача-1 про застосування строку позовної давності у справі № 922/2452/24 (вх.№30463 від 04.12.2024) та письмові пояснення (вх.№30464 від 04.12.2024) Відповідача-2.

Судом установлено, що 09.10.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1137/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фірми "Сніжинка" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання повернути майно.

Підставою передачі справи № 922/1137/20 на розгляд об`єднаної палати є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, щодо належності способу захисту про зобов`язання боржника вчинити дії (повернути майно).

Отже, правовідносини у справі, яка переглядається, та у справі №922/2452/24 є подібними, оскільки наявні однакові об`єкт спору, зміст відносин (права й обов`язки сторін спору) та однакове матеріально-правове регулювання.

Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази тощо.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 ГПК України).

Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

В свою чергу відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Як зазначалося судом вище, протокольною ухвалою від 06.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Поряд із цим, оцінюючи правову та фактичну складність справи слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.

Суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі №234/1107/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім цього, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, а також Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року у справі №910/7960/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Однак, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, та оскільки нормами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачене зупинення провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду лише на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Згідно частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

Відповідно до положень ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Суд звертає увагу, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В свою чергу, зупинення провадження з урахуванням обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних правовідносин відповідає принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності подальшого звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту та перегляду рішення суду в апеляційній інстанції з урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/1137/20 у подібних правовідносинах.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на те, що висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/1137/20 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Суд вважає за необхідне провадження по справі №922/2452/24 зупинити до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1137/20.

Керуючись ст.228,229,234,235 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

У справі №922/2452/24 повернутися до підготовчого провадження.

Провадження по справі №922/2452/24 зупинити до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1137/20.

Зобов`язати сторін повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2024.

СуддяС.Ч. Жельне