Ухвала

від 04.12.2024 по справі 926/1353/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

04 грудня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/1353/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

2) Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до 1) приватного підприємства Діло-Плюс, Закарпатська обл.

2) Чернівецького комунального підприємства Муніципальний інфоцентр, м. Чернівці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України, м. Київ

про визнання договору недійсним із застосуванням наслідків його недійсності

представники сторін:

від позивача-1 Андріюк К.Г.

від позивача-2 Смотр Д.М.

від відповідача-1 Орябко М.В., ордер серія АО №1108490 від 18.06.2024

від відповідача-2 не з`явився

від третьої особи не з`явився

прокурор Маріуца Р.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного підприємства Діло-Плюс та Чернівецького комунального підприємства Муніципальний інфоцентр, в якому просить:

- визнати недійсним укладений між Чернівецьким комунальним підприємством Муніципальний інфоцентр та приватним підприємством Діло-Плюс договір поставки від 26.06.2019;

- стягнути з приватного підприємства Діло-Плюс на користь Чернівецького комунального підприємства Муніципальний інфоцентр 3020000,00 грн, а з Чернівецького комунального підприємства Муніципальний інфоцентр одержані ним за рішенням суду 3020000,00 грн стягнути в дохід держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що приватним підприємством Діло-Плюс допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антимонопольного та конкурентного законодавства при укладенні оспорюваного договору поставки від 26.06.2019, що підтверджується рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/113-р/к від 31.10.2023. Таким чином, дії відповідача-1 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 справу №926/1353/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України, підготовче засідання призначено на 18.06.2024.

28.05.2024 до суду від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву.

10.06.2024 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

18.06.2024 до суду від представника відповідача-1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.06.2024 повернуто без розгляду заяву про відкладення розгляду справи від 18.06.2024, відкладено підготовче судове засідання на 16.07.2024.

10.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

12.07.2024 до суду від відповідача-1 надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву.

15.07.2024 до суду від Чернівецької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 15.07.2024 задоволено заяву представника відповідача-1 від 10.07.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання, призначене на 16.07.2024 о 11:00 год не відбулось у зв`язку з знеструмленням електромережі Господарського суду Чернівецької області, що підтверджується Актом щодо знеструмлення електромережі суду.

Ухвалою від 16.07.2024 призначено підготовче судове засідання на 05.09.2024.

24.07.2024 від позивача-1 надійшли пояснення.

Ухвалою від 05.09.2024 зупинено провадження у справі №926/1353/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21.

Ухвалою від 15.10.2024 задоволено клопотання прокурора про поновлення провадження у справі від 09.10.2024, поновлено провадження у справі №926/1353/24, призначено підготовче судове засідання на 12.11.2024.

Ухвалою від 12.11.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 04.12.2024.

У судове засідання 04.12.2024 представники відповідача-2 та третьої особи не з`явились.

В силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала від 12.11.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання 12.11.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача-2 та третьої особи.

Довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21, від 23.08.2023 по справі № 380/24487/21).

Оскільки скаржник має зареєстрований "Електронний кабінет" у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і судом апеляційної інстанції копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було направлено саме до такого "Електронного кабінету", колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушень норм процесуального права, якими регулюється питання вручення судового рішення при такому направленні не відбулося (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/4199/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи.

В судовому засіданні 04.12.2024, судом досліджено, що ухвалою від 13.11.2024 року колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала справу №922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: 1) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, 2) Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів, на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, колегія суддів КГС ВС пропонує відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (п. 87).

Заслухавши думку сторін, присутніх у судовому засіданні 04.12.2024, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Крім того слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Одночасно суд враховує, що ухвалою від 12.11.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно п. 1-3-1 ч. 1 с. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з приписами статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. В той же час, при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

За приписами статті 207 ГПК України, розглядаючи справу по суті, в судовому засіданні головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зважаючи, що зупинення провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України можливо лише на стадії підготовчого провадження, враховуючи зміст та характер спірних правовідносин у цій справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження.

Враховуючи наведене, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Аналогічна правова позиція суду щодо зупинення провадження у справі викладена в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського № 913/279/23 від 19.11.2024 року, № 910/7314/23 від 21.11.2024 року, № 927/1531/23 від 21.11.2024 року.

Керуючись ст. 2, 120, 177, 181, 182, 185, 194, 198, 202, 207, 227-229, 232-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №926/1353/24.

2. Зупинити провадження у справі №926/1353/24 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Миронюк