Вирок

від 03.12.2024 по справі 334/3696/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 03.12.2024

Справа № 334/3696/24

Провадження № 1-кп/334/543/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 рокум. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024082050000684 від 04 квітня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак, Запорізької області, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше неодноразово судимого:

вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 січня 2007 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України від покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05 травня 2010 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. На підставі ст.ст.71, 81 КК України частково приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 січня 2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі;

вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 25 вересня 2017 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 2019 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 6 років та 1 місяця позбавлення волі, звільнився 05 лютого 2024 року по відбуттю строку покарання

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України на всій території України з 24 лютого 2022 року введено військовий стан, на період дії якого впроваджено ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану, будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно скоїв аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин: 03 квітня 2024 року в 10.00 годин, обвинувачений знаходячись в приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , в якості гостя, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрав жіночу золоту обручку, проби 585, вагою 3,64 грам, вартістю 5969,60 гривень, яку потерпіла ОСОБА_5 залишила на холодильнику в приміщенні кухні вказаної квартири, та на праві власності належить останній. Після чого, обвинувачений покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном, яким в подальшому розпорядився, заклавши обручку у ломбарді « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_4 , чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 5969,60 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, свою провину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 визнав повністю. В ході судового розгляду кримінального провадження надав суду показання, які є послідовними, і повністю підтверджують обставини вчинення злочинів, що викладені в обвинувальному акті, погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту щодо тих обставин, які ніким, у тому числі і ним не оспорюються та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його є добровільним, наслідки, передбачені ч.3 ст.349КПК України йому зрозумілі. У вчиненому щиро кається, просить суд не застосовувати до нього сурову міру кримінального покарання.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою винність у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та у відповідності до ч.3 ст.349КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч.3 ст.349КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї винності у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об`єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в їх сукупності, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, судом визнаються, як щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом встановлено не було.

Так відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує також і те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є тяжким, його вік, стан здоров`я, а саме: по місцю проживання характеризується посередньо, визнав свою винність у судовому засіданні, враховує обставини, які пом`якшують його покарання і відсутність обставин, які обтяжують його покарання, за таких обставин, суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винуватого вважає, що йому слід призначити покарання за ч.4ст.185 ККУкраїни не в максимальних межах, встановлених у санкції статті за якою ОСОБА_4 , притягується до відповідальності, що буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.314-318, 349, 368, 370, 373-376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст. 50, 51, 60, 65-67, 395 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.4 ст.185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст.76 КК України на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1