Рішення

від 22.11.2024 по справі 359/7220/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/7220/23

Провадження № 2/359/383/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Коваль А.О.,

за участі представника третьої особи адвоката Шилова В.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Борисполі Київськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волна»</a>, третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Волна» про усунення перешкод у користуванні пляжною зоною та зоною відпочинку та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

25 липня 2023 року представник позивача адвокат Корсун С.І. звернувся до суду з позовом, яким просить усунути перешкоди ОСОБА_1 та мешканцям територіальної громади Бориспільського району у користуванні пляжною зоною та зоною відпочинку та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волна»</a> прибрати (демонтувати) паркан, що обмежує доступ до пляжної зони та зони відпочинку; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати, пов`язані із розглядом цієї справи у суді.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у травні 2023 року позивач ОСОБА_1 разом з мешканками Бориспільської територіальної громади Київської області перебували на території урочища «Млиново» Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області на березі річки Дніпра та хотіли потрапити на пляж. На перепоні наведеному став паркан, яким огороджений доступ до води. Прибережна зона перебуває у оренді у ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна». Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:002:0737, загальною площею 0,2000 гектарів, передана в оренду зазначеному товариству з цільовим призначенням під розміщення пляжної зони та влаштування зони відпочинку для мешканців територіальної громади Бориспільського району. Фактично, відповідач відмовив мешканцям територіальної громади у доступі до пляжної зони та зони відпочинку, до якої має забезпечуватися вільний доступ.

Порушення конституційних прав позивачки, її неповнолітніх дітей та прав і інтересів інших мешканців територіальної громади Бориспільського району стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав і інтересів позивачки та мешканців територіальної громади.

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням та викликом сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

29 вересня 2023 року від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волна»</a> (далі по тексту ТОВ «ЖК «Волна») ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на позов, у яких представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимогах у повному обсязі з оглядна на наступне. Відповідно Договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 2022 року, укладеного між Золочівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «ЖК «ВОЛНА» (орендар), орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності з цільовим призначенням 07.01. для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення площею 0,6570 гектарів, кадастровий номер 3220882600:04:002:0826, яка знаходиться на території Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населених пунктів на території урочища «Млиново». Відповідно п. 2.2. договору, право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області Кияшко С.М. 24 листопада 2021 року. Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 286896231 від 26 листопада 2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2516676732040 номер запису про право власності: 45283908. Згідно п. 2.6. договору, на вищевказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «ЖК «ВОЛНА», а саме: готельний корпус, будинок охорони, будинок для відпочинку, загальною площею 2146,6 кв.м. право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2020 року, номер запису про право власності: 35843315, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1751178932208 та готельний корпус, загальною площею 1737,7 кв.м. право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2020 року, номер запису про право власності: 35843920, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 51182632208.

18 вересня 2024 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Волна» (далі по тексту ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна»).

04 жовтня 2024 року від представника третьої особи ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна» Шилова В.В. надійшли письмові пояснення, згідно яких представник просив відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного. Так, згідно кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, яку орендує ТОВ «ЖК «Волна» межує від А до Б з землями загального користування, від Б до В межує з ТОВ «Тампер», від В до Г межує з ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», від Г до А межує з ТОВ «Спортивно оздоровчий комплекс «Волна». Відтак, земельна ділянка відповідача взагалі не має доступу до річки / водойми та позивачем не обгрунтовано чому саме через земельну ділянку ТОВ «ЖК «Волна» має пролягати доступ до водойми. Більш того, позивачем не конкретизовано в якій саме частині, по межі з яким суміжним власником / користувачем земельної ділянки має бути демонтовано паркан.

Зазначено, що у позивача відсутні правові підстави вважати, що доступ до водойми має пролягати саме через земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, яка знаходиться в оренді відповідача та через суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:01:002:0473, яка перебуває в користуванні ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», а тому відсутні правові підстави вважати, що паркан, який розташований навколо земельної ділянки ТОВ «ЖК «ВОЛНА», підлягає прибиранню (демонтажу).

Також вказано, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:01:002:0473, загальною площею 0,3242 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування обєктів рекреаційного призначення, яка перебуває в користуванні ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна» на підставі договору оренди укладеного з Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області строком на 49 років, розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності третій особі. А саме : будинок відпочинку Щ, загальною площею 266,1 кв.м. та будинок відпочинку Я, загальною площею 266 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 та 23.

Відтак, демонтування паркану на межі з територією ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна» призведе до порушення прав третьої особи.

Представник третьої особи звернув увагу суду також на ту обставину, що право власності на паркан, який просить демонтувати позивач, не зареєстровано за ТОВ «ЖК «Волна», а тому останній не є його власником та не наділений правами вчиняти дії по його прибиранню, знесенню чи демонтажу.

Крім того, у поясненнях звернено увагу на види економічної діяльності відповідача, у зв`язку з чим, відповідно вимог ст. 60, 88 ЗК України, доступ до водойми через земельну ділянку ТОВ «ЖК «Волна», на переконання представника ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», є неможливим.

Згідно ухвали суду від 12 листопада 2024 року у задоволенні спільної заяви (клопотання) ОСОБА_1 та ТОВ «ЖК «Волна» про затвердження мирової угоди в даній цивільній справі, відмовлено.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання позивач та її представник, представник відповідача в судове засідання не з`явились. Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав наведених у письмових поясненнях.

Суд, дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами, повно та всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріаль-ного права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно ст.55,124 Конституції Українита ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Устатті 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України єбудь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ч.1 ст. 124Земельного кодексу Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 14 вересня 2022 року між ТОВ «ЖК «Волна» (орендар) та Золочівською сільською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, з цільовим призначенням 07.01. для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення площею 0,6570 га, яка розташована на території Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 22-27 т. 1).

Вказана земельна ділянка передана орендод авцем орендарю на підставі акту прийому - передачі від 14 вересня 2022 року (а.с. 28 т. 1).

Наведене додатково підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого 27 вересня 2022 року за індексним номером 310905543 (а.с. 29-30 т. 1).

Строк оренди вказаної земельної ділянки, згідно п 3.2.1 договору 49 років з дати його державної реєстрації.

За змістом п. 2.6 договору оренди на вказаній земельній ділянці розташовані об`єкт року и нерухомого майна, які належать ТОВ «ЖК «Волна», а саме : готельний корпус, будинок охорони, будинок для відпочинку загальною площею 2146,6 кв.м., право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2020 року, номер запису про право власності 35843315, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1751178932208 та готельний корпус загальною площею 1737,7 кв.м., право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2020 року, номер запису про право власності 35843920, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1751182632208.

Відповідно п. 5.1. вказаного договору земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826 має наступні характеристика : землі рекреаційного призначення, склад угідь 014.00, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення, обтяження не зареєстровані.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 25 вересня 2024 року за № 9949258732024 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826 та кадастрового плану ця ділянка розташована за адресою : Київська область, Бориспільський район, Золочівська сільська рада, урочище «Млиново» та від точки А до Б межує з землями загального користування, від точки Б до В межує з землями ТОВ «Тампер», від точки В до Г межує з землями ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», від точки Г до А межує з землями ТОВ «Спортивно оздоровчий комплекс «База волна» (а.с. 228-237 т. 1).

ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», на підставі договору оренди, укладеного 02 листопада 2006 року з Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:01:002: 0473 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою : Київська область, Бориспільський район, Золочівська сільська рада, урочище «Млиново» (а.с. 43, 186-189 т. 1).

Вказана земельнаділянка зкадастровим номером3220882600:01:002:0473з однієїсторони межуєз земельноюділянкою зкадастровим номером3220882600:04:002:0826,якою користуєтьсяТОВ «ЖК«Волна»,а зіншої сторонимежує з земельноюділянкою зкадастровим номером3220882600:04:002:0737,якою такожна правікористується ТОВ«Оздоровчий комплекс«Волна» напідставі договору оренди укладеного 17грудня2008року зБориспільською районноюдержавною адміністрацією(а.с. 44, 186-189 т. 1).

Відповідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища»рекреаційними зонамиє ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму.

Відповідно ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88, 89 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані: гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди; об`єкти підвищеної небезпеки; пансіонати, об`єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності; об`єкти природно-заповідного фонду, об`єкти культурної спадщини.

Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об`єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.

Статтею 61 Земельного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідро-технічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслугову-вання транспортних засобів і техніки.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибереж-них захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов`язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов`язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять і сторони не звертались до суду з клопотаннями щодо витребування наступних доказів : витягів із документації по землеустрою щодо встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон, містобудівної документації щодо населеного пункту : Київська область, Бориспіль-ський район, Золочівська сільська рада, зокрема щодо урочища «Млиново», Правил благоустрою вказаної території.

Згідно п.п. 14 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за забезпеченням безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів та островів для загального водокористування відповідно закону.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до сільської ради з вимогою провести перевірку додержання вимог земельного та водного законодавства України відповідачем ТОВ «ЖК «Волна», яке користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, та щодо усунення ОСОБА_1 перешкод у вільному доступі та користуванні пляжною зоною та зоною відпочинку шляхом направлення письмової вимоги про демонтаж паркану, яким огороджену цю ділянку.

Більш того, матеріали справи взагалі не містять жодних доказів наявності перешкод позивачу у вільному доступі до пляжної зони через земельну ділянку відповідача, оскільки жодні акти, протоколи, постанови чи перевірки уповноваженими органами по даному факту не складались. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази звернення ОСОБА_1 до належних органів з цього питання.

Крім того, шляхом вивченням інформації з Державного земельного кадастру (а.с. 42-44 т. 1) судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що три вище вказані земельні ділянки розташовані на місцевості в наступному порядку : першою від урізу води є земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:002:0737 (орендар ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна»), далі, посередині, земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:01:002:0473 (орендар ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна») і найвіддаленіше від берегу річки розташована земельна ділянка відповідача з кадастровим номером 3220882600: 04:002:0826 (орендар ТОВ «ЖК «Волна»).

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що земельна ділянка відповідача хоч і має цільове призначення «землі рекреаційного призначення», проте безпосередньо не розташована у береговій чи пляжній зоні та не має прямого доступу до берегу та урізу води, оскільки перед земельною ділянкою з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, в сторону берегу та пляжу, розташовано ще дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:01:002:0473 та 3220882600:04:002:0737, на яких розташовані об`єкти, які на праві приватної власності належать ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна». Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відтак, демонтаж спірного паркану навколо земельної ділянки, якою користується ТОВ «ЖК «Волна», не призведене до відновлення порушених прав ОСОБА_1 щодо вільного і безперешкодного доступу до пляжної зони та зони відпочинку.

Більш того, ані доводи позовної заяви, а ні надані представником позивача пояснення, не містять обґрунтування необхідності забезпечення права ОСОБА_1 на вільний і безперешкодний доступ до пляжної зони та зони відпочинку саме в цьому місці, через земельну ділянку ТОВ «ЖК «Волна».

Судовим рішенням,ухваленим 17вересня 2018року уцивільній справі№ 359/8736/17 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна», третя особа без самостійних вимог: Бориспільська районна державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні пляжною зоною та зоною відпочинку, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили 29 жовтня 2018 року, встановлено, що спірний паркан не належить на праві власності ТОВ «Оздоровчий комплекс «Волна».

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріали справи також не містять доказів того, що даний паркан, демонтувати який просить ОСОБА_1 , належить на праві власності ТОВ «ЖК «Волна».

Так,подаючи досуду спільнузаяву прозатвердження мировоїугоди,сторони зробилиспільні заяви,зокрема відповідачпідтвердив, що на момент оформлення 02 березня 2020 року права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:002:0826, вказана ділянка вже була обнесена парканом, документів про право власності на паркан ТОВ «ЖК «Волна» не має.

З наведеного слідує, що даний паркан не належить на праві власності відповідачу. Разом з тим, ТОВ «ЖК «Волна» не визнало в судовому засіданні факт зведення ними даного паркану, який огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04: 002:0826, та в матеріалах справи відсутні докази щодо дійсного власника паркану.

Важливою також є та обставина, що власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:01:002:0473 та 3220882600:04:002:0737 є Бориспільська районна державна адміністрація, а земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04: 002:0826 Золочівська (колишня Гнідинська) сільська рада. Проте дані юридичні особи навіть не залучені позивачем до участі у справі, хоча рішення суду у справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Підсумовуючи наведене, суд приходить переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Крім того, в прохальній частині позову ОСОБА_1 просила суд демонтувати спірний паркан та усунути їй та мешканцям територіальної громади Бориспільського району перешкоди у вільному доступі до зони відпочинку та пляжної зони. Однак доказів наявності повноважень у позивача заявляти вимоги перед судом також і від імені мешканцям територіальної громади Бориспільського району суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом ч. 1 па п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на відмову у задоволені позову, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 258 - 259, 263 - 265, 268, 353 - 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК «Волна»</a>, третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий комплекс «Волна» про усунення перешкод у користуванні пляжною зоною та зоною відпочинку та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст судового рішення виготовлено 22 листопада 2024 року.

Суддя Л.В. Яковлєва