Справа № 709/1614/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2024 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання Петраш Т.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
І. Описова частина.
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з цивільним позовом до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на момент смерті проживала у смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай), що знаходиться в СКВ "Міжгір`я" Чорнобаївського району Черкаської області під № 82. Позивач у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подала у зв`язку з тяжкою хворобою. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
13.09.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до Стеблівської селищної ради Звенигородського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі наказу від 10.09.2024 «Про участь у дистанційному навчанні судді ОСОБА_3 » у період із 16.09.2024 по 20.09.2024 суддя приймала щоденну участь у онлайн-підготовці суддів місцевих загальних судів з увільненням від виконання основної роботи на весь час проведення навчання (а.с. 12).
Ухвалою судді від 23.09.2024 позовна заява ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Звенигородського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини була залишена без руху (а.с. 13-15).
26.09.2024 позивачкою подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 17-26).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 23.10.2024 об 11:20 (а.с. 27-28).
18.11.2024 ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області закрито підготовче судове засідання у вказаній справі, призначений розгляд справи.
Представник відповідача - селищний голова Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області Данільченко О. скерував до суду заяву, за змістом якої просить провести судове засідання 23.10.2024, 29.11.2024 без його участі, рішення прийняти відповідно до вимог законодавства (а.с. 32, 61).
Із урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
Застосовані норми права .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено упостановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15та від 23 серпня 2017 року
у справі N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі № 638/17145/17, провадження № 61-17764св20, від 15.06.2022 у справі № 638/4895/15-ц.
Отже, практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду часу від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі N 686/5757/23 (провадження N 14-50цс24) зроблено такі висновки:
"Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини та оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Предметом доказування у цій справі є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачкою строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
22.06.2017 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 23.06.2017 серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 22 грудня 2017 року
Позивач є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 18.10.1969 серії НОМЕР_2 (а.с. 6), а тому на підставі на підставі положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги.
Згідно з довідкою Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 25.09.2024 № 478 ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і проживала одиноко в Стеблівському психоневрологічному інтернаті Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с. 18).
Згідно листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 07.11.2024 № 292/01-16після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заяв про прийняття спадщини та відмову від прийняття спадщини не надходило (а.с. 45-46).
Під час розгляду справи, виходячи зі змісту позову та досліджених судом доказів, судом не встановлено наявність інших спадкоємців, які могли б претендувати на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) в землях, переданих в колективну власність СКВ "Міжгір`я" Чорнобаївського району Черкаської області. Остання знаходиться в списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) в СКВ "Міжгір`я" Чорнобаївського району Черкаської області під № 82, що підтверджується копією довідки ПП "КП "Міжгір`я" (а.с. 7-8).
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 709/566/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Стеблівської селищної радт Корсунь-Шевченківського району Черкаської області задоволені; їй визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с. 22).
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі № 709/930/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області задоволені; їй визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с. 23-24).
Судом встановлено, що позивачка своєчасно у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору не подала та, відповідно, не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 .
Позивачкою надано листки непрацездатності, згідно яких вона у періоди із 25.06.2018 по 25.08.2018, із 26.10.2019 по 08.11.2019, із 07.11.2019 по 26.11.2019, із 27.11.2019 по 26.12.2019, із 27.12.2019 по 22.01.2020 перебувала у стані тимчасової непрацездатності та знаходилася на лікуванні (а.с. 19-21).
Надаючи правову оцінку поважності пропущення позивачкою строку для прийняття спадщини, встановленого рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі № 709/930/19 суд урахував, що їй за рішенням суду двічі був встановлений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .
Так, рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07.10.2019 у справі № 709/930/19 позивачці визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці. Рішення суду набрало законної сили 07.11.2019. Тобто судом встановлений позивачці додатковий строк для прийняття спадщини до 07.02.2020.
Позивачкою надані докази про її перебування у стані тимчасової непрацездатності в період із 26.10.2019 по 22.01.2020. При цьому, не надано доказів наявності об`єктивних, непереборних обставин, які б перешкодили їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після набрання рішенням законної сили.
Як уже було зазначено судом, такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як тимчасова непрацездатність, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Інших обґрунтувань позовних вимог окрім перебування у стані тимчасової непрацездатності позивачкою не надано.
Отже з позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що позивачкою не здійснено можливих та необхідних заходів для прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі N 398/3651/19 якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачка не довела існування об`єктивних та непереборних перешкод на вчинення нею своєчасних дій щодо прийняття спадщини після смерті матері, а тому у позові слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, суд залишає понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору за нею.
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2
Відповідач:
Стеблівська селищна рада Звенигородського району Черкаської області, ЄДРПОУ 26324177, с-ще Стеблів, Звенигородський район, Черкаська області, 19451.
Повний текст судового рішення складений 06 грудня 2024 року.
Суддя Л.О. Шарая
Суд | Чорнобаївський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123563063 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Шарая Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні