Ухвала

від 05.12.2024 по справі 755/20846/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/20846/24

Провадження №: 1-кп/755/1793/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2024 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003528 від 15.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва з Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов вищевказаний обвинувальний акт, який ухвалою суду призначений до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечували відносно призначення справи до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені № 12024100040003528 від 15.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено. У судове засідання викликати прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника. Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив та подав письмове клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання вмотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам:

1. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинені ним тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років, що може бути сприйняте ОСОБА_3 більш небезпечним ніж переховування від суду.

2. Незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань. Вагомою частиною доказової бази у вказаному кримінальному провадженні являються показання потерпілого та свідків, місце мешкання та роботи яких останньому відомі, що суттєво збільшує вищевказаний ризик.

3. Вчинити інший злочин, адже ОСОБА_3 не має офіційно доходу та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у подальшому може вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що ОСОБА_3 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від суду і поза межами м. Києва.

Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.?

Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що перебуваючи в умовах не ізоляції від суспільства, останній може впливати на свідків, які ще не допитані у суді. Крім того, не має стабільних соціальних зв`язків, а тому у сторони державного обвинувачення, на даний час відсутні об`єктивні переконання у тому, що ОСОБА_3 належним чином виконуватиме обов`язки покладені на нього рішенням суду про застосування саме цього запобіжного заходу.

Прокурор у клопотанні зазначає, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, а також на те, що на даний час існують перелічені вище ризики, у зв`язку з чим сторона обвинувачення вважає необхідним застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що клопотання та ризики наведенні у клопотанні є необґрунтованими, у зв`язку з чим просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання. Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, та повідомив, що проживає в м. Києві разом з батьком. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку сторін, суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину. Як вбачається з розділів І, ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування № 12024100040003528 обґрунтованість підозри ОСОБА_3 на стадії судового у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ґрунтується на: протоколі заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.10.2024 року; протоколі огляду місця події від 15.10.2024 року; протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 15.10.2024 року; протоколі допиту потерпілої від 15.10.2024 року; протоколах пред`явлення особи для впізнання від 15.10.2024 року; протоколах допиту свідків від 15.10.2024 року, 16.10.2024 року та 30.10.224 року; протоколі особистого обшуку затриманого від 15.10.2024 року; протоколі допиту підозрюваного від 15.10.2024 року; протоколі додаткового допиту підозрюваного від 26.11.2024 року. Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, у разі призначення даного обвинувального акта, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті. Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від суду, оскільки ним ймовірно вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на представника потерпілого та свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами є досить реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не обґрунтовано ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. . Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання. Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я обвинуваченого на час розгляду клопотання - молодий вік та задовільний стан здоров`я; має постійне місце реєстрації та проживання у м. Києві; міцність соціальних зв`язків - проживає разом з батьком; раніше не судимий, вчинив правопорушення вперше, вартість викраденого майна становить 79 грн 20 коп.; майновий стан; дотримання обвинуваченим умов запобіжного заходу. Крім того, суд враховує позицію представника потерпілого, який повідомив, що жодних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов подавати не буде. За таких обставин, на підставі викладеного, суд вважає, що прокурором в клопотанні та в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , а тому клопотання задоволенню не підлягає. При цьому суд вважає задовольнити клопотання захисника про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченому та виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, одночасно з цим, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 відповідні обов`язки згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003528 від 15.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду на 06 грудня 2024 року на 09 годину 50 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово за участю учасників кримінального провадження.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою - відмовити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, у межах 60 днів, тобто до 31 січня 2025 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки: не відлучатись за межі місця проживання без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 .

Будь-які твердження чи заяви обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала судді в частинні застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 06 грудня 2024 року о 09 годині 10 хвилин

Суддя ОСОБА_1