Вирок

від 10.01.2025 по справі 755/20846/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/20846/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" січня 2025 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003528 від 15.10.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому, на підставі відповідних Указів Президента України неодноразово продовжувався та станом на 14.10.2024 року являється діючим.

Так, 14.10.2024 року, ОСОБА_3 , перебуваючи стані алкогольного сп`яніння, проходив поряд з прилеглою територією АЗС WOG, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 16. У подальшому, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , діючи умисно з корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків 14.10.2024 року о 23:46 зайшов до приміщення АЗС WOG, де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» код ЄДРПОУ: 44800308, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 16, та усвідомлюючи те, що його протиправні дії носять відкритий характер, швидко та цілеспрямовано підійшов до полиць з представленим асортиментом товарів, на яких розташовані алкогольні напої, де взяв пляшку вина ігристого Marengo рож. н/сол. 0,75 л., вартістю 79 грн 20 коп. та утримуючи її при собі, направився на вихід з приміщення.

У свою чергу, працівниками ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» відносно ОСОБА_3 висловлено вимогу зупинитись, на яку останній не відреагував, та з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану, до кінця розвернувшись до співробітника ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» код ЄДРПОУ: 44800308, продемонстрував предмет ззовні схожий на ніж, в наслідок чого остання зупинилась та припинала свої активні дії щодо припинення протиправної поведінки ОСОБА_3 , та останній, в свою чергу, в темпі швидкого кроку направився в невідомому напрямку, при цьому залишивши місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми злочинним діями ОСОБА_3 , завдав матеріальну шкоду ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» код ЄДРПОУ: 44800308, на загальну суму 79 грн 20 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що напередодні події він три доби не спав, у нього був пригнічений психологічний стан і він хотів заснути під впливом алкогольних напоїв. Випив пляшку пива та 14.10.2024 року близько 23:46 він зайшов у магазин АЗС WOG, який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Романа Шухевича, 16, підійшов до стелажу з алкоголем та відкрито викрав пляшку вина ігристого Marengo рож. н/сол. 0,75 л., вартістю 79 грн 20 коп. Утримуючи при собі викрадене майно, він направився у бік виходу з приміщення АЗС WOG. Працівники АЗС WOG словесно спробували його зупинити, однак він продемонстрував ніж, який мав при собі, внаслідок чого працівниця магазину зупинилася та він спокійно вийшов з магазину з пляшкою шампанського. Після чого, з місця скоєного злочину пішов та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме неподалік АЗС розпив пляшку шампанського із жінкою, яку зустрів по дорозі. Наміру вчиняти насильницькі дії до будь-кого він не мав. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними, корисливими, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каявся, дуже жалкує про вчинене, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, шкоду потерпілому - ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» та працівниці магазину ОСОБА_7 він відшкодував в повному обсязі через своїх родичів, оскільки самостійно не міг цього зробити з огляду на перебування у СІЗО. Готовий понести покарання відповідно до закону.

У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинуваченого, які надали сторони провадження.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченого. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, вжив заходів щодо примирення з потерпілим та добровільно відшкодував завдану шкоду, в тому числі і працівнику потерпілого; дані про його особу, зокрема: його молодий вік, не одружений, офіційно не працює; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий; його належну процесуальну поведінку після вчинення правопорушення, в тому числі виконання запобіжного заходу та сприяння судовому розгляду кримінального провадження; думку сторони обвинувачення, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді 7 років позбавлення волі; думку сторони захисту, який просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 та ст. 75 КК України, призначивши ОСОБА_3 покарання більш м`яке, ніж передбачено законом, та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , добровільне відшкодування завданого збитку, а також незначний розмір вартості викраденого майна.

Щире каяття обвинуваченого полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 добровільно повністю відшкодував завдану потерпілому ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» шкоду в розмірі 1000 грн, в тому числі і працівниці магазину ОСОБА_7 в розмірі 15000 грн, що підтверджується відповідними розписками та платіжними документами, відповідно до яких будь-яких претензій матеріального чи морального характеру вказані особи до обвинуваченого не мають, цивільний позов до нього заявляти не будуть.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд також визнає пом`якшуючою обставиною обвинуваченого ОСОБА_3 - незначний розмір вартості викраденого майна, що становить 79 грн 20 коп., який було повністю добровільно відшкодовано потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, при наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, конкретні обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вирізняється невеликою вартістю предмету злочину, який відшкодовано власнику, відшкодування шкоди працівнику ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ», відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого з їхнього боку, з урахуванням особи обвинуваченого та критичним відношенням винного до вчиненого, його належної поведінки після вчинення кримінального правопорушення, у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та дають підстави застосувати до обвинуваченого положення ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України. Разом з цим, ОСОБА_3 хоча і вчинив тяжкий злочин, однак враховуючи особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, його молодий вік, має постійне місце проживання та реєстрацію в м. Києві, раніше не судимий та вперше притягується до відповідальності, стан його здоров`я, його характеристики від начальника ЖЕД-412 та старшого ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за місцем проживання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 , можливе без відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням з максимальним строком на 3 (три) роки згідно з ч. 4 ст. 75 наведеного Кодексу.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що сприятиме досягнення мети покарання. Покладаючи такі обов`язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та його особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання. Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах, при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Приймаючи таке рішення без участі потерпілого та його представника, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Крім того, суд враховує, що представник потерпілого просив суд проводити судовий розгляд за його відсутності, оскільки будь-яких претензій ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» до обвинуваченого не має, цивільний позов подавати не буде.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз:

- № СЕ-19/111-24/62093-ХЗ від 29.10.2024 року у сумі 2387грн 70 коп.; - № СЕ-19/111-24/63526-ФП від 18.11.2024 року у сумі 4775 грн 40 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні: - DVD-R диск - залишити в матеріалах кримінального провадження; - запальничку, банківську картку А-Банк - повернути ОСОБА_3 ; - пляшку ігристого вина марки «Marengo» рожеве напівсолодке, об`ємом 0,75 л. країна виробник «Україна», змиви з горловини, змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_3 , ніж - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1