Рішення

від 02.12.2024 по справі 465/8543/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8543/24

2-о/465/391/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

за участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Заяву обґрунтовує тим, що є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно свідоцтва про народження значиться як ОСОБА_3 . Зазначає, що в сина не виникало необхідності змінювати ім`я, яке відповідно до його паспорту є дійсним. 16.09.2024р. їй, заявниці, встановлено інвалідність, однак при оформленні пенсії їй не враховано декретної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років до трудового стажу, у зв`язку з невідповідністю імені її сина в свідоцтві про народження та в паспорті. Відтак, з метою оформлення права на отримання пенсії, їй, заявниці, потрібно встановити відповідний факт.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.11.2024р. відкрито провадження, цивільну справу призначено до судового розгляду.

Заявниця та заінтересовані особи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, заявниця подала заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнену заяву просить задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подав заяву, в якій зазначив, що підтримує уточнену заяву своєї матері, заявниці у справі, просить таку задоволити та встановити відповідний факт.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 квітня 1996 року ОСОБА_1 (заявниця у справі) є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, з копії паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 24.11.2009р. вбачається, що такий виданий на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З картки фізичної особи платника податків № НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Згідно відмітки в копії паспорта серії НОМЕР_5 , який належить заявниці у справі, а також відмітки в копії паспорта серії НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , як заявниця, так і заінтересована особа ОСОБА_2 зарестровані за адресою АДРЕСА_1

З пояснень заявниці вбачається, що їй відмовлено у врахуванні декретної відпустки по догляду за дитиною до 3-х років до трудового стажу у зв`язку з невідповідністю імені її сина в свідоцтві про народження та в паспорті.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт родинних відносин, а також інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них дані не відповідають записам вихідних документів, а установи, які видали ці документи не можуть виправити допущені в них помилки, то відповідно до п.6 ч.1ст. 256 ЦПК України (стара редакція ЦПК), громадяни мають право на звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Встановлення даних фактів має юридичне значення для заявниці, напряму впливає на її права, інтереси та обов`язки, зокрема щодо врахування її трудового стажу при отриманні пенсії.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необґрунтованість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та спростовували б доводи, викладені заявницею в заяві.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зроблено визначення, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, письмові пояснення заявниці та заінтересованої особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , є однією і тією ж особою.

Крім того, зважаючи на досліджені в судовому засіданні документи, які долучені до заяви, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_5 ), який згідно свідоцтва про народження значиться як ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 89, 95, 247, 258, 259, 263 - 265,293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Вважати встановленим факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно паспорту серії НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , є однією і тією ж особою.

Вважати встановленим факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , в якоу він значиться як ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення його повного тексту до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа 1: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа 2: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, юридична адреса: м. Львів, вул. Генерала Чупринки, буд.29, код ЄДРПОУ 33286125.

Суддя В. Кузь