Постанова

від 27.11.2024 по справі 284/240/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №284/240/24 Головуючий у 1-й інст. Піщуліна І. С.

Категорія 71 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №284/240/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту батьківства

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Терещенко Інною Юріївною,

на ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 11 вересня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Піщуліної І.С. в смт Народичі,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження. Просила: встановити факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком її доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого Народицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 09 вересня 2023 року №23, та вказати батьком дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що з вересня місяця 2013 року проживала разом із ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки останній був одруженим. Виконуючи службові обов`язки по захисту Батьківщини у зв`язку з повномасштабним вторгненням, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув. Від відносин із ОСОБА_7 вона ІНФОРМАЦІЯ_4 народила доньку ОСОБА_8 , при реєстрації народження якої, запис про батька вчинений з її (матері) слів. Під час її вагітності ОСОБА_7 визнавав себе батьком дитини, облаштовував дитячу кімнату та піклувався про майбутню дитину. Встановлення зазначеного факту необхідне для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини та призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Ухвалами Народицького районного суду Житомирської області від 22 серпня 2024 року до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучені - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законним представником якої є ОСОБА_3 (а.с.170-173 т.1).

Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 11 вересня 2024 року заява про встановлення факту батьківства залишена без розгляду на підставі частини четвертої ст.315 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_6 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, через адвоката Терещенко Інну Юріївну подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження факту батьківства. Його встановлення не пов`язується з вирішенням спору, а необхідне для подання до належного органу на підтвердження сімейних відносин між дочкою та померлим батьком із метою призначення дитині пенсії по втраті годувальника. Із заперечень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_4 вбачається, що вони оспорюють не походження дитини від загиблого ОСОБА_7 , а не погоджуються з тим, що встановлення вказаного факту потягне зменшення розміру отриманої кожним із них одноразової грошової допомоги та перерозподілу пенсії по втраті годувальника. Крім того, зацікавлені особи заперечують факт її ( ОСОБА_1 ) спільного проживання з ОСОБА_7 та ведення із останнім спільного господарства. При цьому, заінтересовані особи не висувають будь-яких вимог, які б у своїй сукупності могли б вважатися спором щодо будь-якого права. Висновок суду першої інстанції про те, що між нею (заявницею) та заінтересованими особами існує наявний, реальний спір про право є помилковим, оскільки ці заінтересовані особи не є органом, який призначає та виплачує пенсію по втраті годувальника, а їхня не згода з призначенням в подальшому пенсії по втраті годувальника за умови встановлення факту батьківства не є підставою для відмови у призначенні пенсії органом, уповноваженим на призначення пенсійних виплат. Більш того, заінтересована особа - ГУ ПФУ у Житомирській області не заперечувало щодо задоволення заяви про встановлення факту батьківства за наявності для цього підстав. У разі можливого виникнення спору між отримувачами пенсії та органом Пенсійного фонду України щодо розміру пенсії, спір виникне між ними та суб`єктом владних повноважень - органом Пенсійного фонду України, який має вирішуватися виключно у порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/24.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Лук`янець Л.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. При цьому посилається на те, що встановлення факту батьківства в цій справі в порядку окремого провадження призведе до необхідності перерозподілу раніше призначеної грошової допомоги, що в свою чергу свідчить про наявність спору між заявницею, як законним представником своєї малолітньої доньки, та одержувачами одноразової грошової допомоги після загибелі ОСОБА_7 . Вважає, що розгляд питання щодо встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження позбавляє її, як протилежну сторону, низки ключових процесуальних прав, якими наділений відповідач у позовному провадженні та унеможливлює повноцінне відстоювання своєї позиції на основі принципу змагальності. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі може стосуватися прав та обов`язків заінтересованих осіб з приводу призначення та виплати пенсії по втраті годувальника.

Інші заінтересовані особи відзиву на апеляційну скаргу не подали. За положеннями частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Лук`янець Л.О. щодо задоволення апеляційної скарги заперечила та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Інші учасники справи або їх представники у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заявник ОСОБА_1 та її представник Терещенко І.Ю. спрямували до суду заяви, в яких просять розгляд справи проводити без їх участі (а.с.39-40 т.2). Одночасно зазначили, що просять апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі. Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка також є законним представником ОСОБА_4 , ОСОБА_4 спрямували до суду пояснення, в яких заявили клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.55,66 т.2). Заінтересовані особи: Головне управління ПФУ в Житомирській області та Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), будучи належним чином повідомленими про судове засідання, про причини неявки своїх представників не сповістили (а.с.250 т.1, а.с.17 т.2). Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Із змісту заяви про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження прослідковується, що ОСОБА_1 встановлення факту батьківства ОСОБА_7 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідне для призначення пенсії по втраті годувальника тощо.

Відповідно до вимог частин першої та другої ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значимість, і які визначаються такою суттєвою ознакою як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак, слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а і його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений у ст.315 ЦПК України, не є вичерпним. Так, нормою частини другої ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Разом із тим, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Із точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №522/11740/14-ц, від 27 червня 2018 року в справі №522/10696/17, від 31 жовтня 2018 року в справі №477/284/16-ц, від 19 березня 2021 року в справі №643/14985/18-ц.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №205/6338/21, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Пенсія у зв`язку з витратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника.

За змістом ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років або пенсійного віку, передбачено ст.26 цього Закону, були на повному утриманні померлого годувальника, одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Також до непрацездатних членів сім`ї померлого Закон відносить, зокрема, дітей, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів для існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Отже, факт, який просить встановити заявник, має юридичне значення.

Відповідно до частини шостої ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з частиною четвертою ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також є законним представником неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_4 мають аргументовані заперечення щодо задоволення заяви. Встановлення факту батьківства впливатиме на їх права, чим доводиться наявність спору як про факт, так і про право, а розгляд спору про встановлення факту батьківства у порядку окремого провадження позбавляє родину загиблого низки ключових процесуальних прав, якими наділені відповідачі у позовному провадженні, зокрема принципу змагальності.

Отже, суд першої інстанції, врахувавши заперечення заінтересованих осіб, дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, а заявлені ОСОБА_1 вимоги мають бути розглянуті у порядку позовного провадження цивільного судочинства, оскільки між сторонами існує спір про право.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції про наявність спору про право не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на не врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 18 січня 2024 року в справі №560/17953/24, безпідставні, оскільки у цій постанові вирішувалося питання застосування норм права при визначенні предметної юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а наразі у даній справі йдеться не про предметну юрисдикцію, а про види провадження у цивільному судочинстві, тобто про належність розгляду цього спору в порядку позовного, а не окремого провадження у цивільному судочинстві.

Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвала залишається без змін, як така, що відповідає вимогам чинного матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Терещенко Інною Юріївною, залишити без задоволення.

Ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 11 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: