Постанова

від 05.12.2024 по справі 543/331/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/331/23 Номер провадження 22-ц/814/2636/24Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря: Сальної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім`я», треті особи: Пришибська сільська об`єднана територіальна громада, в особі Пришибської сільської ради (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада (правонаступник Лукімської сільської ради), про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Жаги Едуарда Григоровича на ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року позивач звернувся із вказаним позовом до суду першої інстанції.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Жага Е.Г., посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що за умови наявності заяв від представника відповідача про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із поважними причинами, передбаченими процесуальним законом, підстав для залишення позову без розгляду у суду першої інстанції не було.

Від СТОВ «Лукім`я» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який мотивовано тим, що представник позивача неодноразово подавав заяви про відкладення розгляду справи через зайнятість його у інших справах, при цьому не надавши доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1ст.257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є:

- повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;

- повідомлення позивача про судове засідання належним чином;

- неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;

- нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;

- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Матеріалами справи встановлено, що у провадженні Оржицького районного суду Полтавської області перебувала вказана цивільна справа.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, а ухвалою від 25 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14 год. 00 хв. 25.01.2024 року.

25.01.2024 на електронну пошту суду від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в інших справах, які були призначені заздалегідь.

25.01.2024 судом першої інстанції відкладено слухання справи на 15:00 год. 11.03.2024.

11.03.2024 надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_3 про відкладення судового засідання.

11.03.2024 судом першої інстанції відкладено слухання справи на 10:00 год. 05.04.2024.

05.04.2024 на електронну пошту суду від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його перебуванням у відрядженні у період з 01.04.2024 по 15.04.2024.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2024 року судове засідання відкладено на 09:30 год. 03.05.2024.

03.05.2024 на електронну пошту суду від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв`язку із його зайнятістю в іншій справі, яка була призначена заздалегідь.

Відповідно до матеріалів справи, представник позивача був належним чином повідомлений про всі судові засідання у справі.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно до частини четвертоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ятастатті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Згідно з матеріалами справи з моменту призначення розгляду справи по суті та до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду,протягом майже півроку, у жодне з призначених судових засідань представник позивача не з`явився.

З огляду на вказане суд першої інстанції вчиняв всі дії, передбачені процесуальним законом, для здійснення правосуддя та забезпечення участі позивача та його представника у судовому розгляді справи, призначаючи засідання і відкладаючи їх за клопотаннями самого представника позивача.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права,здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до матеріалів справи представник позивача ОСОБА_2 неодноразово подавав заяви про перенесення розгляду справи, проте не скористався правом подати клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням поведінки представника позивача, наслідком якої стало затягування розгляду справи понад рік (з моменту відкриття провадження), що перешкодило суду ухвалити рішення по суті, погоджується з висновками суду першої інстанцій про залишення позову без розгляду.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальнимзакономзаходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35,від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Колегія суддів зазначає, що відповідний висновок про те, що особа зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі стосується особи, яка особисто звернулася до суду, чи належно повідомлена про розгляд справи за її участю.

Процесуальнийзаконщодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим іпередбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.

Залишення заяви без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Ураховуючи викладене,колегія суддівприходить довисновку,що місцевийсуд встановивши,що представникпозивача,будучи належнимчином повідомленимпро деньта часрозгляду справив судіпершої інстанції,не з`явивсяу цісудові засідання,не надіславдо суду заяви про розгляд справи зайого відсутності,дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статі 257 ЦПК України.

Таким чином доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення результату неявки представника позивача у судові засідання протягом тривалого часу, а саме - постановлення судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду.

У відповідності до вимогст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 383,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жаги Едуарда Григоровича залишити без задоволення.

Ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді О.О. Панченко

В.П. Пікуль