Постанова

від 05.12.2024 по справі 569/21975/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/21975/23

Провадження № 22-ц/4815/1364/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий-суддя - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Хлуд І.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету

Рівненської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Пузирком Олександром Олександровичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року (ухвалене у складі судді Першко О.О., повний текст рішення суду складено 16 вересня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав.

Позов обґрунтовувала тим, що з 25 жовтня 2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 жовтня 2016 року Рівненським міським судом Рівненської області було розірвано між ними шлюб, вирішено питання щодо залишення малолітніх на той час дітей на проживання з нею, та вирішено питання щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей. На підставі вищевказаного рішення суду нею було отримано виконавчий лист, який перебуває на виконанні в органах ДВС.

Відповідач коштів на утримання дітей не сплачує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, у розмірі 179 390 грн 99 коп., станом на 31 серпня 2023 року.

Крім того, як на час їхнього шлюбу, так і після його розірвання, відповідач не вважав за доцільне приймати участь у вихованні дітей. Після розірвання шлюбу, відповідач взагалі самоусунувся від виконання свого обов`язку щодо участі у вихованні дітей.

Відповідач не відвідував батьківських зборів дітей по місцю навчання, не цікавився досягненнями дітей у навчанні чи наявності у дітей талантів які слід розвивати. Не відвідував важливих для дітей заходів по місцю навчання згідно шкільної програми. Не цікався станом здоров`я дітей, та ігнорував навіть ті періоди, коли діти хворіли та потребували матеріальної підтримки для своєчасного медичного обстеження, лікування чи оздоровлення.

Весь тягар матеріального утримання дітей спочатку повністю ліг на неї, а в подальшому, утримувати її дітей від першого шлюбу їй почав допомагати її другий чоловік ОСОБА_5 , який хоч і не є рідним батьком для її дочок, однак який знайшов з ними емоційний контакт, є уважним до потреб дітей, разом з нею приймає участь в основних важливих подіях дітей, виховує їх та матеріально утримує. Діти вітчима поважають, а з рідним батьком підтримувати контакт не хочуть. Мають на відповідача образу і зневагу у зв`язку з тим, що дітям соромно за батька, з приводу того, який спосіб життя він веде. Авторитетом в усьому для них є вітчим.

Зокрема, після розірвання шлюбу відповідач для себе висновків не зробив, далі продовжував вести аморальний спосіб життя через наявну у нього ігрову залежність та вживання ним психотропних речовин, а в подальшому і наркотичних. У січні 2018 року, у справі № 569/19977/18, щодо відповідача було винесено Рівненським міським судом Рівненської області постанову щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з керуванням ним транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Натомість приклад, який він показує дітям через свій спосіб життя, є таким, що може завдати шкоду дітям, в разі якщо відповідач, буде виявляти намір з`явитись у їхньому житті після стількох років їхнього ігнорування. Така поведінка відповідача може поглибити і так вже наявну у дітей психологічну травму, а тому вона вважає, що повинна захистити інтереси дітей та позбавити відповідача батьківських прав.

Просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та попередити, що в разі ухилення від виконання батьківських обов`язків він може бути позбавлений батьківських прав відносно дітей.

Контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Рішення мотивовано тим, що позбавлення відповідача батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено, належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків чи доказів хронічної наркоманії, які б могли бути законною підставою для позбавлення його батьківських прав відносно дітей, позивачем не надано, а також враховуючи те, що відповідач категорично заперечує проти позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для позбавлення його батьківських прав.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Пузирка О.О. оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що твердження відповідача про виконання ним батьківських обов`язків не підтверджено належними доказами.

Спосіб життя та поведінка відповідача може мати негативний вплив на доньок, оскільки вони перебувають у вразливому перехідному віці та в них може сформуватися хибне враження про життєві цінності.

Судом та Службою у справах дітей не враховано думку дітей щодо позбавлення їх батька батьківських прав.

Відповідач перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії з 18 березня 2020 року по теперішній час, тобто вже станом на 18 березня 2020 року йому було встановлено діагноз "Синдром залежності" відповідно до якого він проходить лікування як особа із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, що вказує на те, що до 18 березня 2020 року відповідач був активним споживачем опіоїдів, тому висновок суду про те, що він не є хронічним наркоманом є хибним.

Відповідач не цікавиться життям власних доньок, в їх утриманні та забезпеченні участі не приймає, вихованням та навчанням не цікавиться, фізичним та психічним станом здоров`я дітей також не цікавиться.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 17 листопада 2011 року, серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 09 жовтня 2013 року, серії НОМЕР_2 (а.с. 18, 19).

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2016 року в справі №569/11063/16, яке набрало законної сили 18 листопада 2016 року, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано, малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_6 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей в розмірі по 800 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 02 вересня 2016 року і до повноліття дітей (а.с. 20).

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 13 вересня 2023 року №212613, який складено державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Адамчо В.С. по ВП НОМЕР_5 при примусовому виконанні виконавчого листа №569/11063/16, станом на 31 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 179 390 грн. 99 коп (а.с. 22).

21 квітня 2022 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила після реєстрації шлюбу прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 21 квітня 2022 року, серії НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї та ОСОБА_5 народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Рівненським відділом реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15 листопада 2023 року, серії НОМЕР_4 .

Як вбачається з Акта обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 16 лютого 2024 року, складеного Великомежиріцькою сільською радою, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . У жилі добрі умови проживання, санітарно-гігієнічні умови в нормі, для розвитку та виховання дітей створено належні умови (а.с. 71).

Згідно характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона навчалася у Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №22 з 01 вересня 2018 року по 17 червня 2023 року. За період навчання вона зарекомендувала себе позитивно, її вихованням займалася мати, а батько дитини не цікавився шкільним життям дочки, не спілкувався з класним керівником і вчителями-предметниками, батьківські збори не відвідував (а.с. 33).

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , вона навчалася у Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №22 з 2020 по 2023 навчальний рік. За період навчання вона зарекомендувала себе позитивно. Мати дитини приймала активну участь у вихованні та навчанні дочки. Вона постійно відвідувала батьківські збори, цікавилась успіхами дитини. Дитина мала все необхідне для навчання у школі. Завжди охайна, гарно одягнена. Батько у вихованні і навчанні своєї дочки участі не брав. За три роки він жодного разу не відвідав школу. Класний керівник не знайома з батьком, за три роки навчання дитини жодного разу він не зателефонував класному керівнику, щоб поцікавитись справами у школі (а.с. 34).

Згідно довідки № 282 від 14 вересня 2023 року КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради, ОСОБА_1 за медичною допомогою до психіатра та нарколога не зверталася.

Відповідно до відповіді Комунального підприємства "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради № 1821 від 29 травня 2024 року, на виконання ухвали суду про витребування доказів, ОСОБА_2 звертається до лікаря-нарколога в КП "РОЦПЗН" по програмі замісної підтримувальної терапії з 18 березня 2020 року по теперішній час. Отримує препарат "Метадону гідро хлорид" у добовій дозі 100 мг, для амбулаторного прийому, терміном на 10 днів (а.с. 98).

Згідно постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 06 січня 2018 року в справі №569/19977/17, яка набрала законної сили 06 лютого 2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з керуванням транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 " від 09 квітня 2024 року №08-01-363/24 визнано недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 75-76).

У вищезазначеному висновку встановлено, що батько ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради з ним було проведено бесіду, в ході якої він пояснив, що заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно дочок. Вказав, що любить їх, зустрічається останнім часом один або два рази на місяць у с. Дивень. Надає матеріальну допомогу дітям, але ніде цього не фіксує, купляв дочкам велосипеди, одяг та інше. Пояснив, що спілкується з дітьми в телефонному режимі.

Згідно з інформацією, наданою службою у справах дітей Великомежиріцької сільської ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не заперечують проти позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав.

Питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочок розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Рівненської міської ради. На засіданні комісії були присутні мати ОСОБА_13 та батько ОСОБА_2 . Комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, прийняла рішення рекомендувати органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради надати висновок до Рівненського міського суду про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочок, а тому орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини та статті 150 СК України батьки несуть основну відповідальність щодо виховання та розвитку дитини.

У частині першій статті 151 СК України закріплено переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюються як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Положеннями частини другої статті 151 СК України передбачено право батьків залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Як вбачається зі змісту позовної заяви як на підставу для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 покликалася на положення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

За ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачена адміністративна відповідальність (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до правових висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18), від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17 (провадження № 61-12023св18), від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17 (провадження № 61-11607св19), від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17 (провадження № 61-18550св19), від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18 (провадження № 61-22060св19), від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17 (провадження №61-4149св19), від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18 (провадження № 61-20399св19), від 13 жовтня 2021 року у справі № 359/8130/19 (провадження № 61-9758св21), позбавлення батьківських прав за пунктом 2 частини першої статті 164 СК України має такі особливості: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками; позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України; розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 164 СК України встановлено самостійну підставу для позбавлення батьківських прав: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Факт звернення відповідача до лікаря-нарколога в КП "РОЦПЗН" по програмі замісної підтримувальної терапії з 18 березня 2020 року по теперішній час не є беззаперечним доказом, що він є хронічним наркоманом.

Клопотання про призначення судово-наркологічної експертизи у справі, з метою встановлення хронічності захворювання ОСОБА_2 позивач не заявляла.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06 зазначено, що рішення про позбавлення батьківських прав має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.

Враховуючи встановлені обставини справи, приймаючи до уваги інтереси дітей, приписи вищенаведених норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, а також зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення батьківських прав та апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Жодних беззаперечних доказів тривалого, систематичного невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 стосовно дітей, жорстокого поводження з дітьми чи негативного впливу на них позивачем не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Пузирком Олександром Олександровичем залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2024 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.