Ухвала

від 23.09.2024 по справі 766/1889/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/1889/24

н/п 4-с/766/66/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення скарги

23.09.2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Заявник 07.02.2024 року звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка виразилась у незняті арешту та скасування заборон з належного йому майна після винесення ухвали Херсонським міським судом Херсонської області від 07.12.2021 року якою знято арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 та скасовано заборону на його відчуження.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року, зазначена скарга була залишена без руху, як така, що подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Заявнику запропоновано протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені в ухвалі суду недоліки. Заявник був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копія ухвали надсилалася на адресу заявника, зазначену у скарзі два рази. Конверти повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У строк встановлений судом для усунення недоліків заяви, інформації про виконання вимог ухвал про залишення скарги без руху та продовження процесуального строку не надходило.

Таким чином заявником недоліки, зазначені в ухвалі суду від 12.02.2024 року не усунені.

З 26.08.2024 року по 09.09.2024 року суддя перебувала у відпустці, з 11.09.2024 року по 20.09.2024 року суддя перебувала на лікарняному.

Так,Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Згідно із ч. 6ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія позовної заяви залишається в суді.

Наведене свідчить про наявність підстав для повернення заяви у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст.185,258-261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) -вважати неподаними та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в порядку ст. 435 ЦПК України

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 23.09.2024 року

СуддяЯ. В. Шестакова