ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 2-46/2010
провадження № 61-11481св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Легран-Есетс-Менеджмент»,
третя особа - Міжрегіональний офіс захисних масивів дніпровських водосховищ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент»на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
У серпні 2008 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легран-Есетс-Менеджмент» про визнання незаконними та скасування розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2011 року, позов задоволено.
Визнано неправомірними та скасовано розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24 січня 2008 року № № 517,518, 519, 521, 522, 523, 524, 525, 526, 528, 529, 533, 534, 535, 537 про надання у приватну власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у власність земельних ділянок загальною площею 28,0076 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вороньківської та Процівської сільських рад Бориспільського району Київської області.
Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані відповідачам на підставі розпоряджень голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 24 січня 2008 року № № 517, 518, 519, 521, 522, 523, 524, 525, 526, 528, 529, 533, 534, 535, 537.
Визнано недійсними договори купівлі-продажу, за якими вказані земельні ділянки були продані ТОВ «Легран-Есетс-Менеджмент» та державні акти на земельні ділянки, видані товариству.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 серпня 2011 року рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2011 року залишено без змін.
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» (далі - ТОВ «Ермес-Менеджмент»), як особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Ермес-Менеджмент» повернуто скаржнику.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подання цієї апеляційної скарги є зловживанням процесуальними правами, направленим виключно на перешкоджання виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року, яке набрало законної сили і є обов`язковим для виконання.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2024 року ТОВ «Ермес-Менеджмент» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанціїй передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що ЦПК України не передбачає повернення апеляційної скарги з підстав, передбачених статтею 44 ЦПК України. Не звернув уваги на те, що з апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі в справі та яка стверджувала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права, внаслідок чого дійшов до необґрунтованого висновку щодо зловживання ТОВ «Ермес-Менеджмент» своїми правами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 жовтня 2024 року справа № 2-46/2010 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції вважав, що подання ТОВ «Ермес-Менеджмент» апеляційної скарги на рішення суду через чотирнадцять років після його ухвалення є зловживанням процесуальними правами, оскільки ТОВ «Ермес-Менеджмент» було відомо про розгляд справи як мінімум з листопада 2008 року.
Верховний Суд з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі в справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Ермес-Менеджмент» не є учасником цієї справи та як особа, яка не брала участі в справі, у травні 2024 року вперше подало апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року.
Оскарження особою, яка не брала участі в справі, в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції вперше не може бути визнано зловживанням її правами, адже таке її право визначене законом. Відповідно ключовим питанням, яке суд вирішує у такому випадку, є висновок про те, чи вирішувалося судом питання про порушення прав, свобод та (або) обов`язків особи, яка подає скаргу, або відсутність такого порушення. Без перевірки зазначених обставин висновок про зловживання правом неможливо вважати обґрунтованим.
При цьому обставина обізнаності/необізнаності особи, яка подає апеляційну скаргу, про розгляд справи та ухвалене рішення, має значення при вирішенні питання про поновлення такій особі строку на апеляційне оскарження рішення суду та в разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку, це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до статті 358 ЦПК України, а не для повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 44 ЦПК Україниу зв`язку зі зловживанням процесуальними правами.
Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про повернення ТОВ «Ермес-Менеджмент» апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Щодо судових витрат
Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ермес-Менеджмент» задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для нового розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123567722 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні