Постанова

від 05.12.2024 по справі 947/10158/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 947/10158/21

провадження № 61-5360св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - голова Житлово - будівельного кооперативу «Малиновський - 7» Скаковський Олександр Адамович ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року голова Житлово - будівельного кооперативу «Малиновський - 7» (далі - ЖБК «Малиновський - 7») Скаковський О. А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,7 кв. м, та без дозвільних документів зруйнував частину несучої стіни багатоквартирного будинку, захопив частину земельної ділянки та здійснив дії щодо збільшення площі квартири. У подальшому зареєстрував за собою право власності на цю прибудову та подарував її своїй матері ОСОБА_2 .

Посилаючись на здійснення відповідачами руйнування зовнішньої (фасадної) несучої стіни будинку та проведення незаконного будівництва прибудови, позивач просив зобов`язати їх привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 та провести ремонтно-будівельні роботи з відновлення капітальної стіни, яка виходить на фасад цього будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із його необґрунтованості. Суд, зокрема зазначив, що позивач не надав доказів відведення Одеською міською радою земельної ділянки ЖБК «Малиновський-7»; рішення державних реєстраторів № № 49460398 та 50901206, якими проведено перенесення до новостворених об`єктів нерухомого майна житлову квартиру АДРЕСА_1 позивачем не оспорюється та недійсними у судовому порядку суду не визнавалися; -позивач не подавав позову від імені юридичної особи Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський-7», а подав його самостійно, як голова кооперативу.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 січня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги голови ЖБК «Малиновський - 7» рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов голови ЖБК «Малиновський - 7» Скаковського О. А. задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 привести у попередній стан нежитлове приміщення АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 К, складеного ОМБТІ та РОН із зобов`язанням відновлення несучої стіни.

Зобов`язано ОСОБА_2 провести ремонтно будівельні роботи щодо відновлення капітальної стіни, яка виходить на фасад будівлі на АДРЕСА_1 , нежитлового приміщення НОМЕР_1 згідно технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 К, складеного ОМБТІ та РОН.

У задоволенні вимог до ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду аргументована тим, що спірна реконструкція є самочинною і особа, яка її здійснила, не набуває право власності на самочинно реконструйований об`єкт, у силу закону самочинна реконструкція не могла та не може бути підставою виникнення у будь-якої особи права власності на самочинне реконструйоване нерухоме майно, тим більше на земельній ділянці, яка є прибудинковою територію багатоквартирного будинку, який перебуває на балансі і обслуговуванні створеного мешканцями будинку ЖБК. Суд звернув увагу на втручання особою, яка здійснила самочинну реконструкцію, у несучі конструкції багатоквартирного будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 березня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вимог про зобов`язання вчинити певні та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, в частині вимог про зобов`язання відновити приміщення до попереднього стану - закрити провадження у справі.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 204/1053/20, від 02 березня 2021 року в справі № 910/554/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 680/214/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

Заявник зазначає, що оскільки в цій справі набуття співвласниками багатоквартирних будинків права власності чи права користування спірними земельними ділянками у встановленому законом порядку не здійснювалось, а державна реєстрація права користування за ЖБК не проводилась, позивач не є користувачем земельної ділянки та не має права на звернення з цим позовом. Позивач не є ані користувачем, ані власником земельної ділянки, а суд апеляційної інстанції, незважаючи на наявність такого висновку в рішенні суду першої інстанції, на вказану обставину увагу не звернув, допустив порушення норм матеріального права, в частині не встановлення обставини, як наявності права на позов.

Доводи інших учасників справи

Представник ЖБК «Малиновський - 7» Сендик О. О. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Київського районного суду міста Одеси цивільну справу № 947/10158/21 за позовом голови Житлово - будівельного кооперативу «Малиновський - 7» Скаковського Олександра Адамовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії.

У травні 2024 року матеріали справи № 947/10158/21 надійшли до Верховного Суду.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ЖБК «Малиновський-7» є надавачем житлово-комунальні послуг мешканцям будинку АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2017 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 50,7 кв. м на підставі договору купівлі-продажу квартири.

Вказаний об`єкт нерухомого майна до 27 січня 2020 року відносився до житлової нерухомості, його загальна площа, згідно технічної документації, складала 83,1 кв. м.

27 січня 2020 року об`єкт житлової нерухомості закрито на підставі, зокрема технічного паспорта № 3/01/20, виданого 20 січня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БТІ СЕРВІС» та висновку від 20 січня 2020 року № 3/20, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «БТІ СЕРВІС» «Щодо технічної можливості переводу квартири у нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ».

31 січня 2020 року зазначену квартиру ОСОБА_3 подарував своїй матері ОСОБА_2 на підставі договору дарування, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 35285577 про право власності за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення загальною площею 97,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

03 квітня 2020 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 061200940917 «Реконструкція нежитлового приміщення НОМЕР_1 з внутрішнім переплануванням за адресою: АДРЕСА_1 , під медичну клініку, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані», за адресою: АДРЕСА_1 .».

Згідно з протоколом від 16 травня 2020 року № 1 загальних зборів членів ЖБК «Малиновський-7» за присутності 81 осіб із 104 членів загальної кількості за одностайним голосуванням присутніх вирішено заборонити вчиняти будь-які дії щодо квартири НОМЕР_1 з переводу житлового у нежитлове приміщення, перепланування та добудову, організацію у квартирі медичного закладу; зобов`язати власника привестиквартиру у попередній стан відповідно до технічного паспорту від 03 лютого 2003 року № 648 к та договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2017 року; зобов`язати власника квартири НОМЕР_1 за свій рахунок відновити зелені насадження шляхом висадки дерев у кількості 4-х штук; звернутися до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 420/5314/20 задоволено позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_4 про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI)від 03 квітня 2020 року № ОД 061200940917 «Реконструкція нежитлового приміщення НОМЕР_1 з внутрішнім переплануванням за адресою: АДРЕСА_1 , під медичну клініку, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані», за адресою: АДРЕСА_1 ».

Згідно з висновком експерта № 45/19 судової будівельно-технічної експертизи від 08 червня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 виконано реконструкцію нежитлових приміщень зі зміною геометричних розмірів, а саме: капітальною прибудовою не консольного типу, розмірами 2,0 м * 9,0 м (18 кв. м), що має жорстку конструктивну схему та міцний зв`язок із землею (оскільки переміщення капітальної прибудови без заподіяння їй істотної шкоди неможливо). Крім того в несучій стіні, а саме у віконному отворі демонтовано підвіконну кладку та влаштовано дверний отвір. При цьому на час обстеження зазначена прибудова демонтувалась і прибудова, яка зазначена у висновку ТОВ «БТІ Сервіс» від 20 жовтня 2020 року № 3/20 розмірами 4,92 м * 9,54 м (47 кв. м) на час обстеження 26 травня 2020 року фактично відсутня. Реконструкція квартири АДРЕСА_1 виконана і на момент обстеження виконується з втручанням у несучі конструкції жилого будинку, що порушує вимоги пункту 8.14 ДБН 2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, а саме по розширенню віконного прорізу, а також ДБН А. 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» по відсутності проектної документації на влаштування прибудови та втручання у несучі конструкції.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року в справі № 204/1053/20, від 02 березня 2021 року в справі № 910/554/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 680/214/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

За змістом статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У справі, яка переглядається, вимоги позивача про зобов`язання відповідачів привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 та провести ремонтно-будівельні роботи з відновлення капітальної стіни, яка виходить на фасад цього будинку. зводяться до того, що внаслідок самочинної реконструкції статус квартири був змінений на нежитлове приміщення з добудуванням прибудови, внаслідок чого була порушена цілісніть зовнішньої (фасадної) стіни багатоквартирного будинку, тобто відбулось втручання у несучу конструкцію будинку та, за рахунок прибудинкової території для обслуговування багатоквартирного будинку, добудовано прибудову до колишньої квартири.

Апеляційний суд установив, що спірна реконструкція є самочинною і особа, яка її здійснила, не набуває право власності на самочинно реконструйований об`єкт та в силу закону самочинна реконструкція не могла та не може бути підставою виникнення у будь-якої особи права власності на самочинне реконструйоване нерухоме майно, тим більше на земельній ділянці, яка є прибудинковою територію багатоквартирного будинку, який перебуває на балансі і обслуговуванні створеного мешканцями будинку ЖБК. Суд звернув увагу на втручання особою, яка здійснила самочинну реконструкцію, у несучі конструкції багатоквартирного будинку.

Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 08 червня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 виконано реконструкцію нежитлових приміщень зі зміною геометричних розмірів, а саме капітальною прибудовою не консольного типу, розмірами 2,0 м. * 9,0 м (18 кв. м), що має жорстку конструктивну схему та міцний зв`язок із землею (оскільки переміщення капітальної прибудови без заподіяння їй істотної шкоди неможливо). Крім того, в несучій стіні, а саме у віконному отворі демонтовано підвіконну кладку та влаштовано дверний отвір. При цьому на час обстеження зазначена прибудова демонтувалась і прибудова, яка зазначена у висновку ТОВ «БТІ Сервіс» № 3/20 від 20 жовтня 2020 року розмірами 4,92 м * 9,54 м (47 кв. м) на час обстеження 26 травня 2020 року фактично відсутня. Реконструкція квартири АДРЕСА_1 виконана і на момент обстеження виконується з втручанням у несучі конструкції жилого будинку, що порушує вимоги пункту 8.14 ДБН 2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, а саме по розширенню віконного прорізу, а також ДБН А. 2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» за відсутності проектної документації на влаштування прибудови та втручання у несучі конструкції.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про зобов`язання власника привести до попереднього стану квартиру АДРЕСА_1 та провести ремонтно-будівельні роботи з відновлення капітальної стіни, яка виходить на фасаду цього будинку.

Апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом відповідних доказів, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Аргументи касаційної скарги про те, що позивач не є користувачем земельної ділянки та не має права на звернення з цим позовом є необґрунтованими, оскільки вказаним обставинам апеляційний суд надав належну оцінку, з якою погоджується Верховний Суд. Предметом цього спору не є вимоги про знесення самочинного будівництва.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення в оскарженій частині ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2024 року в частині позовних вимог голови Житлово - будівельного кооперативу «Малиновський - 7» Скаковського Олександра Адамовича до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун