Постанова

від 04.12.2024 по справі 461/4039/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 461/4039/21

провадження № 61-8581св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Львівська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Географія»,

третя особа - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Георграфія» на постанову Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О. від 09 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року Львівська міська рада звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 - правонаступника ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Географія» (далі - ТОВ «Географія», третя особа - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», в якому просить скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17816228946101); скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна; гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101); скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «Географія» на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ «Географія» на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101).

Позовні вимоги мотивувала тим, що із документів (рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 25 травня 1976 року № 522, довідки № 10/208 від 15 листопада 1976 року управління головного архітектора м. Львова, довідки № 204 від 09 квітня 19848 року) вбачається, що ОСОБА_4 було надано дозвіл встановити тимчасовий металевий збірно-роздрібний гараж. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку. Згідно пункту 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор ОСОБА_5 зареєстрував право власності за відсутності документів, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на споруду на АДРЕСА_1 , який є тимчасовою спорудою, а отже взагалі не підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, позивач змушений звернутися із даним позовом до суду, щоб захисти свої порушені права, позов просить задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника Львівської міської ради задоволено. Рішення галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101).

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101).

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ТОВ «Географія» на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101) з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ «Географія» на об`єкт нерухомого майна: гараж загальною площею 20,5 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101).

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт будівництва гаража та факт його закінчення документами не фіксувався, в експлуатацію в установленому порядку гараж не приймався, інвентаризаційна справа на гараж не заводилась.

Оскільки право власності на гараж за спадкодавцем ОСОБА_3 було зареєстровано неправомірно, а тому, і ОСОБА_2 не могла успадкувати цей гараж та не могла вносити цей гараж як нерухоме майно до статутного капіталу підприємства.

Ураховуючи, що будівля гаража, право власності на яку зареєстроване, за адресою: АДРЕСА_1 відсутня, а тому, заявлення вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення неіснуючого гаража буде неправильним та неефективним способом захисту.

У зв`язку з чим, апеляційний суд вважав, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та призведе до відновлення порушеного права, оскільки єдиною перешкодою у здійсненні позивачем прав власника земельної ділянки є реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою права власності на неіснуюче нерухоме майно - гараж.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У червні 2024 року ТОВ «Географія» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року, у якій просить скасувати зазначене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року в справі № 569/10336/18, від 19 квітня 2023 року в справі № 904/7803/21, від 07 червня 2023 року в справі № 916/959/22, від 10 жовтня 2018 року в справі № 557/1209/16-ц, від 15 березня 2023 року в справі № 201/2288/20, від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18, від 09 лютого 2018 року в справі № 906/538/16, від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 27 лютого 2018 року в справі № 925/1121/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 916/675/15 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 331/6927/16-ц, від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року в справі № 539/3373/16-ц, від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 461/4039/21 з Галицького районного суду м. Львова.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно матеріалів технічної інвентаризації будинковолодіння по АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа, квартал 323/18), а саме Генерального плану (схеми) садибної ділянки АДРЕСА_2 , масштаб М=1:500, опрацьованого бюро технічної інвентаризації 29 листопада 1946 р., а також Ескізу до робочого абрису, складеного бюро технічної інвентаризації 22 січня 1971 року вбачається наявність гаража на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 між зазначеним будинком та будинком АДРЕСА_3 .

У матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 (квартал 323/18) міститься копія довідки від 09 квітня 1948 року, виданої Виконавчим комітетом Червоноармійської Рай. Ради Депутатів Трудящих та Райпланом гр-ну ОСОБА_4 , проживаючому АДРЕСА_3 в тім, що за ним закріпляється на тимчасове користування земельна ділянка в розмірі 0,06 га.

Згідно рішення Ленінської районної Ради депутатів трудящих від 25 травня 1976 №522 «Розгляд заяви гр. ОСОБА_4 », Інвалід Радянської Армії ІІІ групи гр. ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_4 звернувся з проханням до виконкому дозволити йому встановити збірно-розбірний металевий гараж на території саду, який йому належить по АДРЕСА_2 . Враховуючи позитивні заключення управління головного архітектора, виконком районної Ради депутатів трудящих вирішив: 1. Дозволити гр. ОСОБА_4 встановити збірно-розбірний металевий гараж по АДРЕСА_2 . 2. Зобов`язати начальника житлово-експлуатаційної контори №10 тов. ОСОБА_6 скласти договір оренди на гараж до 31 травня 77 року 3. Зобов`язати гр. ОСОБА_4 під час експлуатації гаража дотримуватись санітарно-протипожежних правил.

Відповідно до наявного у матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 листа Виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 15 січня 1981 року, розглянувши заяву інваліда Радянської Армії ІІІ групи гр. ОСОБА_4 , який проживає по АДРЕСА_4 , з проханням закріплення за ним обладнаного гаража в існуючому сараї, який знаходиться на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_3 , враховуючи проведений ним капітальний ремонт та висновки управління головного архітектора №10/1053 від 21 грудня 1980 року та міжвідомчої комісії (протокол №28 §3 від 30.12.1980 р., виконком Львівської міської Ради народних депутатів 1. Не заперечував закріпленню й передачі гаража по АДРЕСА_5 ) інваліду Радянської Армії ІІІ групи гр. ОСОБА_4 для зберігання власного автомобіля «Запорожець» з ручним управлінням, а п. 2 рішення виконкому Ленінської районної Ради депутатів трудящих від 25.05.1976 №522 відмінити. 2. Зобов`язати гр. ОСОБА_4 під час експлуатації гаража дотримуватись санітарно-протипожежних правил.

У матеріалах зазначеної інвентаризаційної справи також міститься клопотання Львівської обласної ради добровільного товариства «Автолюбитель УРСР» перед Львівським міськвиконкомом про закріплення гаража по АДРЕСА_3 за членом їх товариства гр. ОСОБА_4 , інвалідом Радянської Армії ІІІ групи для зберігання автомобіля «Запорожець» з ручним управлінням в подвір`ї будинків АДРЕСА_5 та у разі позитивного вирішення питання із проханням до міжміського бюро технічної інвентаризації внести зміни в технічній документації.

У матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 наявне рішення Народного суду Ленінського району м. Львова від 14 вересня 1983 року у справі за позовом/заявою ОСОБА_3 про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно, згідно з яким позов задоволено та визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - гараж по АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного судового рішення Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 07 листопада 1996 р. було видано реєстраційне посвідчення, яким ЛМБТІ посвідчило, що гараж, розташований в АДРЕСА_5 ) в цілому зареєстрований за гр. ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі рішення Ленінського районного народного суду м. Львова від 14 вересня 1983 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим №253. Про зазначену проведену державну реєстрацію прав зроблено відмітку у довідках приналежності будівель будинковолодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 реєстраційних (інвентаризаційних) справ указаних будинків.

01 березня 2019 року державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію прав із відкриттям розділу при реєстрації ОНМ та зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на гараж загальною площею 20,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101; індексний номер рішення: 45848134).

21 березня 2021 року державним реєстратором - державним нотаріусом Першої львівської державної нотаріальної контори Бояківським О. В. проведено державну реєстрацію прав та зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на гараж загальною площею 20,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781628946101; індексний номер рішення: 46068828).

Державну реєстрацію проведено на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою львівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Р. №2-156, спадкова справа №331/2011.

05 квітня 2021 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. проведено державну реєстрацію прав та зареєстровано право приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґеоґрафія" на гараж загальною площею 20,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1781628946101; індексний номер рішення: 46378099).

Державну реєстрацію проведено на підставі акту приймання-передачі майна у результаті внесення його до статутного капіталу ТОВ "Ґеоґрафія" № 1276, 1277 від 03 квітня 2019, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Моргуном О. С.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Львівська міська рада звертаючись до суду із цим позовом, вважала, що ОСОБА_3 незаконно зареєстрував за собою право власності на гараж площею 20,5 кв.м. на належній територіальній громаді м. Львова земельній ділянці, яка не була йому належним чином відведена, просив суд скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на це приміщення за ОСОБА_3 , та спадкоємицею ОСОБА_2 .

Задовольняючи позов в цій частині апеляційний суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушених прав держави в особі Львівської міської ради є скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Апеляційний суд скасовуючи державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дійшов висновку про те, що у ОСОБА_3 не виникло право власності на спірне нежитлове приміщення, оскільки реєстрація права власності на нього здійснена ОСОБА_3 на підставі неіснуючого судового рішення, а тому, і ОСОБА_2 не могла успадкувати цей гараж.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

За обставинами справи мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради), яка не втратила володіння земельною ділянкою, на якій розташований спірний гараж, у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою шляхом її повернення.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) вказано, що «за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно. Велика Палата верховного Суду зауважує, що визначальними обставинами для встановлення подібності справ № 263/18985/19 та № 916/1174/22 є (1) наявність самочинного будівництва, на яке (2) неправомірно зареєстровано право власності. Спір щодо подальшої юридичної долі самочинно побудованого майна вирішується виключно відповідно до статті 376 ЦК України, тобто за вимогами про знесення такого майна або про визнання права власності на таке майно. У категорії справ, за обставинами яких певні особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності».

При цьому слід зазначити, що державна реєстрації прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18).

Прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації права власності не матиме наслідком визнання недійсними чи скасування правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Оскільки ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки щодо усунення перешкод у користуванні нею з урахуванням обставин справи є вимога про знесення самочинного будівництва, належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови, яким на час розгляду цієї справи є ТОВ «Географія», а не ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Таким чином не можна виконати рішення суду та скасувати державну реєстрацію та припинити право власності осіб, в яких такого права на час розгляду справи вже не існує, оскільки таке передано ТОВ «Географія».

Ураховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту стосовно скасування права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на спірний гараж є неналежним та застосований апеляційним судом без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, а тому постанова апеляційного суду в цій частині є незаконною та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишенню в силі.

Щодо позовних вимог Львівської міської ради пред`явлених до ТОВ «Географія» слід зазначити наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, передбачені статтею 20 ГПК України.

Згідно з пунктами 1, 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір стосується визнання протиправним і скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за «Географія».

Спір у цій справі в частині наведених у цьому розділі позовних вимог є спором про стверджувальне порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичних осіб, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, державної реєстрації такого права.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що з огляду на суб`єктивний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19 від 12 червня 2023 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює Печерській окружній прокуратурі м. Києва, що розгляд справи в частині позовних вимог до ТОВ «Географія» про скасування державної реєстрації права власності віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови вони можуть звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Географія» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2023 року в частині позовних вимог Львівської міської ради до ОСОБА_1 - правонаступника ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2023 року.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду в частині позовних вимог Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Географія» про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - скасувати.

Провадження у справі за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Географія» про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - закрити.

Роз`яснити Львівській міській раді, що розгляд справи в частині позовних вимог Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Географія» про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов