Рішення

від 03.12.2024 по справі 212/9241/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9241/24

2/212/3995/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання - Майданик М.Є., за участі представникавідповідача - ОСОБА_1 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2024 року, через систему «Електронний суд», позивач ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), в інтересах якого діє представник - адвокат Яводчак О.В., звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі Відповідач, ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я в сумі 390 500 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ОСОБА_2 у період з 08 грудня 2004 року по 03 січня 2024 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, і працював прохідником підземним. Рішенням МСЕК від 03 вересня 2024 року позивачу первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності та встановлено 3 групу інвалідності. Зазначив, що у зв`язку із отриманими профзахворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль та обмеження рухів у попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в праву ногу, що посилюється при фізичному навантаженні і ході, болі в кистях, підвищену мерзлякуватість та заніміння кінцівок, побіління пальців рук на холоді, біль в плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднену ходу, загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, біль за грудниною, втому, запаморочення. Професійні захворювання призводять до постійного перенесення позивачем больових відчуттів, до необхідності проходження медикаментозного лікування. У зв`язку з необхідністю систематичного отримання медичної допомоги позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Зазначив, що позивач не має можливості приділяти належну увагу своїй родині, нездатність матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї, на достатньому рівні. Вказав, що у зв`язку з зазначеними обставинами позивачу завдані моральні страждання.

Ухвалою судді від 20 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

23 вересня 2024 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 08 жовтня 2024 року, через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, зазначив, що загальний стаж роботи позивача в шкідливих умовах за професією складає 23 роки 01 місяць, з яких позивач з 07.11.2000 до 01.12.2004, тобто до роботи позивача у шкідливих умовах на підприємстві відповідача також працював у шкідливих умовах на іншому підприємстві, яке на думку відповідача, повинно нести відповідальність за спричинену позивачу моральну шкоду. Крім того зазначив, що позивач свідомо працював на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, при цьому отримував соціальні гарантії. Вказав, що позивачем не доведений факт спричинення моральних страждань, душевних переживань, порушення нормальних зв`язків, спричинених професійним захворюванням. Також вказав, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є необґрунтованим, значно завищеним, та таким що не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2024 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

03 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд,заслухавши представникавідповідача,дослідивши письмовіматеріали цивільноїсправи,всебічно іповно з`ясувавшифактичні обставини,на якихґрунтуються позовнівимоги тазаперечення,об`єктивно оцінившидокази,які маютьюридичне значеннядля розглядусправи івирішення спорупо суті,застосувавши доспірних правовідносинвідповідні нормиматеріального права,встановив наступніфактичні обставинита відповідніїм правовідносини.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 з 08грудня 2004року по03січня 2024року перебуваву трудовихвідносинах звідповідачем,та працювавпрохідником упідземних умовахз повнимробочим днем,і 03січня 2024року був звільнений з підприємства за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_2 (а.с.7-11).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10 липня 2024 року, складеного на підприємстві ПРАТ «ЦГЗК», встановлено наявність у ОСОБА_2 професійного захворювання радикулопатія попереково-крижова; вібраційна хвороба другої стадії; коніотуберкульоз: сидеросилікоз третьої стадії, із зазначенням причин виникнення професійного захворювання- важкість праці, вібрація локальна, хімічні фактори (а.с. 38-40).

Згідно пункту 17 вказаного Акту хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи в підземних умовах шахти імені Колачевського прохідником, виконував весь комплекс гірничих робіт з проходженням гірничих виробок, кріплення та очисного виймання корисних копалин. Також працював підземним прохідником шахти «Тернівська» АТ «Криворізький залізорудний комбінат» у період з 07.11.2000 по 01.12.2004. Через недосконалість технологічного устаткування та технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, протягом тривалої дії підпадав під вплив підвищених параметрів пилу переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та виробничої локальної вібрації. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення бурового інструменту внаслідок обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, через що виконувані роботи характеризувалися фізичним перевантаженням.

Також, відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміну керівників структурного підрозділу.

Позивач 03 вересня 2024 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому при первинному огляді встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65%, з яких 30% по радикулопатії, 25% по вібраційній хворобі, 10% по коніотуберкульозу, встановлено первинно третю групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, з 26 серпня 2024 року по 01 вересня 2026 року, з переоглядом 10 серпня 2026 року, що підтверджується копіями довідок МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №130229 від 03 вересня 2024 року, до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №573869 від 03 вересня 2024 року (а. с. 37).

Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності первинно 03 вересня 2024 року у розмірі 65% із встановленням третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити лікування, крім того, він відчуває стійкий фізичний біль.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує, загальний період роботи позивача в шкідливих умовах 23 роки 01 місяць, з яких саме на підприємстві відповідача більше 19 років, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, щопозивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), до 01 вересня 2026 року, з переоглядом 10 серпня 2026 року, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 260000гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 2 600 гривень.

Керуючись ст. 153, 237-1 КЗпП України,Законом України«Про охорону праці», ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 137, 141,258-259, 263, 265 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 доПриватного акціонерноготовариства «Центральнийгірничо-збагачувальнийкомбінат» провідшкодування моральноїшкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`я навиробництвізадовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 260000 (двісті шістдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 2 600 (дві тисячі шістсот) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 00190977, юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2024 року.

Суддя: О. В. Колочко