Ухвала

від 06.12.2024 по справі 398/4/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4/24

провадження №: 1-кп/398/243/24

УХВАЛА

Іменем України

"06" грудня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному 25.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000001003, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, працюючого логістом ТОВ «Автохім-Інтер», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене 25.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000001003 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

18.11.2024 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (т.5 а.с.61-62).

Прокурор в судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 місяці підтримав. Посилаючись на обставини викладені в ньому просить задовольнити.

Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора вважає таким, що підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора не заперечує. При його вирішенні, просить врахувати дію воєнного стану в України, частоту оголошення сигналу «повітряної тривоги» в м. Кам`янське та дозволити ОСОБА_5 перебуваючи під домашнім арештом у нічний час доби при оголошенні сигналу «повітряної тривоги» залишати житло для того, щоб дістатися найближчого укриття та перебувати там до скасування сигналу «повітряної тривоги».

Захисник ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився через зайнятість в судовому розгляді іншого кримінального провадження, подав клопотання про відкладення розгляду даної справи.

Захисник ОСОБА_14 в судове засідання не з`явився, в раніше поданих заявах просив проводити судове засідання у його відсутність у присутності будь-кого з інших захисників оскільки він перебуває за кордоном (том4 а.с.229, т.5 а.с.89).

Цивільний відповідач ТОВ «Автохім-Інтерн» та ПАТ «СК «УСГ» подали заяви про проведення судового засідання у відсутність їх представників (том5 а.с.54, 94).

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 09.12.2024 року, із забороною залишати житло у період часу з 23 год.00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності прослідувати до бомбосховища чи іншого місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному провадженні.

В судовому засіданні прокурор посилається на вагомість доказів обвинувачення та наявність ризиків визначених зокрема п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання/продовження запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає наявною ймовірність того, що обвинувачений, з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого правопорушення, не маючи при цьому стійких соціальних зв`язків, може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які судом не допитані. Суд також вважає, що має під собою підгрунття заявлений прокурором ризик того, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Як наголошено в ст.ст.181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Аналізуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд бере до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, має місце фактичного проживання в АДРЕСА_2 , не має стійких соціальних зв`язків, працевлаштований, має стабільний прибуток та можливість себе утримувати, позитивні характеристики.

Отже, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст.177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим у п.1-5 ч.1 цієї статті, обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, строком на два місяці.

Суд вважає, що зазначений запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, зобов`язання - прибувати за першим викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, здатні забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти ризикам вказаним у ст.177 КПК України, тобто меті застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», а також в зв`язку з проведенням активних воєнних дій на території Держави Україна збройними силами Російської Федерації, майже на всій території України лунають часті сигнали «повітряної тривоги», що сповіщають цивільне населення про необхідність прослідувати до найближчого укриття, суд вважає за можливе надати обвинуваченому ОСОБА_5 відповідний дозвіл на залишення житлового приміщення вказаного в ухвалі суду та перебування у бомбосховищі, чи іншому укритті на час оголошення повітряної тривоги у місцевості за місцем фактичного проживання.

Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 195, 331, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 год.00 хв. до 07 год. 00 хв. наступного дня, строком на два місяці, тобто до 06лютого 2024року включно, за виключенням необхідності прослідувати до бомбосховища чи іншого місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у даному провадженні, та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Виконання ухвали доручити Кам`янському РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Копію даної ухвали направити до Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання, прокурору - для контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1