Рішення

від 29.11.2024 по справі 761/28934/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/28934/20

Провадження № 2/761/342/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Клюс В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36 579, 25 грн., пеню 6 037, 04 грн, 3% річних 920, 00 грн, інфляційні втрати 438, 95 грн., витрати за проведення автотоварознавчого дослідження 2 000, 00 грн., судовий збір та інші витрати пов`язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.08.2019 о 11 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Залізничне шосе, 47, сталося ДТП за участі автомобілів «DAF» д.н. НОМЕР_1 та напівпричеп до автомобіля «DAF» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та «Audi» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Дорожньо-транспортна пригода призвела до пошкодження автомобіля позивача та завдала йому матеріальної шкоди.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2019 ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно звіту про оцінку КТЗ №01-14/11 від 14.11.2019 р, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Audi», д.н. НОМЕР_3 станом на 08.08.2019 складає 69 377, 28 грн.

ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 32 798, 25 грн.

Позивач, звертаючись до відповідача з вказаним позовом, посилається на те, що матеріальний збиток відповідачем не відшкодований в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.06.2021 р. було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 12.11.2021 р. було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, та разом з цим подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Позивач, в свою чергу, надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якому не заперечував проти проведення судової автотоварознавчої експертизи, підтримав позов та просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.11.2022 р. клопотання відповідача про проведення автотоварознавчої експертизи було задоволено. Виконання ухвали доручено Київському науково дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Перед експертами було поставлено таке питання:

-Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля марки «Ауді», держномер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, за цінами на дату ДТП 08.08.2019 без урахування ВТВ та з урахуванням ПДВ.

Позивач в судове засідання не з`явився, від представника в канцелярію надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач не з`явився з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив.

08.08.2019 о 11 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Залізничне шосе, 47, сталося ДТП за участі автомобілів «DAF» д.н. НОМЕР_1 та напівпричеп до автомобіля «DAF» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та «Audi» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 31.10.2019 ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Внаслідок дорожньої - транспортної пригоди позивачу заподіяно матеріальної шкоди, яка виявляється у понесених витратах, пов`язані із відновлюваним ремонтом пошкодженого автомобіля внаслідок ДТП.

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_3 №417/23-54 від 18.08.2023 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу марки «Audi» д.н.з. НОМЕР_3 становить 71 562,98 грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу АО № 3247316.

В судовому засіданні було встановлено, що 16.08.2019 Позивач звертався до ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якій застрахував свою цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 , щодо виплати страхового відшкодування та повідомленням про ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно дост. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В п. 9 Постанови Пленуму ВСС № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об`єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК).

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Заумов , передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Заумов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхованої суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Позивач, заявляючи вимоги до відповідача посилається на те, що внаслідок ДТП розмір завданої йому шкоди згідно звіту №53/21 від 30.11.2021 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля марки «Audi» д.н. НОМЕР_3 складає 69 377,28 грн. та те, що Відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування на суму 32 798, 03 грн., а тому має сплатити ще 36 579, 25 грн.

Відповідно до висновку судового експерта №417/23-54 від 18.08.2023 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу «Ауді» д.н.з. НОМЕР_3 станом на дату становить 71 562, 98 грн.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові ВССУ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що саме на відповідача покладений обов`язок виплати ОСОБА_1 відшкодування шкоди у межах суми страхового відшкодування.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування на суму 32 798, 03 грн.

За таких обставин, вимоги до відповідача про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 36 579, 25 грн., пені в розмірі 6037, 04 грн, 3% річних в розмірі 920, 00 грн, інфляційних витрати в розмірі 438, 95 грн., витрат за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 000, 00 грн., судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 11 000, 00 грн та судового збору підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст 23, 133, 137,1167, 1187, 1194 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 81, 82, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Групі» про відшкодування шкоди, задовольнити повністю.

Стягнути з ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 Код ЄДРПОУ: 30434963) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) страхове відшкодування в розмірі 36 579, 25 грн.

Стягнути з ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 Код ЄДРПОУ: 30434963) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню в розмірі 6 037, 04 грн., 3 % річних в розмірі 920, 00 грн, інфляційні витрати в розмірі 438, 95 грн.

Стягнути з ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44 Код ЄДРПОУ: 30434963) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2 000, 00 грн, витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 11 000 грн. та судовий збір 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 06.12.2024

Суддя: