Постанова

від 05.12.2024 по справі 569/15614/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/15614/24

Провадження № 22-ц/4815/1235/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Хлуд І.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж Плюс", ОСОБА_2 , третя особа ОСББ "Транспортне-16" про витребування нежитлового приміщення,

в с т а н о в и в:

21.08.2024 року до Рівненського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельний кооператив "Котедж Плюс", ОСОБА_2 , третя особа ОСББ "Транспортне-16" про витребування нежитлового приміщення.

Просить витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСББ "Транспортне-16" нежитлове приміщення.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж Плюс", ОСОБА_2 , третя особа ОСББ "Транспортне-16" про витребування нежитлового приміщення - повернуто позивачу.

Вважаючи ухвалу незаконною, необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ЦПК України дає право звертатися із позовом до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, а позовна вимога вчинення дій одним відповідачем в інтересах іншого у позовній заяві взагалі відсутня.

При цьому вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є витребування спірного приміщення на його користь ОСББ "ТРАНСПОРТНЕ-16", так як останнє у власність майно не отримало та інтереси об`єднання, як юридичної особи, не завжди співпадають з інтересами кожного члена об`єднання, у тому числі Позивача.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху місцевий суд вказав, що всупереч п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить місця проживання чи перебування відповідачки ОСОБА_2 , у якій має бути зазначено поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, дійшов висновку, що позовна заява містить обґрунтування порушення прав позивачки щодо розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , як члена Споживчого ЖБК "Котедж Плюс", проте позовна вимога викладена юридично некоректно, оскільки не містить вимоги щодо відновлення її порушеного права користування майном, та не містить адреси місцезнаходження нерухомого майна, а вимога полягає у витребуванні майна від одного відповідача іншому відповідачу, що суперечить принципам цивільного судочинства. (ст. 4 ЦПК України), і є завуальованою формою захисту прав юридичної особи, яка ЦПК України наділена особистим правом звернення до суду з подібним позовом.

Повертаючи позовну заяву суд виходив з того, що на усунення недоліків позивачка подала до суду заяву з вимогою прийняти позовну заяву, та долучила аналогічну позовну заяву з вимогою вчинення дій одним відповідачем в інтересах іншого, у позові відсутні анкетні даті відповідачки ОСОБА_2 та інформація про зареєстроване місце проживання, РНОКПП, паспортні дані. Відсутність зазначених даних унеможливлює виконання ч.1, 6,7,8 ст.187 ЦПК України. Відсутність будь-яких даних щодо визначеного позивачем відповідача суперечить положенню п.2 ч.3 ст.175 ЦПК, що було зазначено як підстава залишення позову без руху.

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, чи відповідає вона вимогам, викладеним у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, чи немає підстав для залишення її баз руху, повернення чи відмови у відкритті провадження і за відсутності таких підстав відкриває провадження у справі.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачка у позовній заяві зазначила, що їй невідомі місце проживання або перебування, РНОКПП, засоби зв`язку відповідача та інші дані передбачені п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України.

Частиною 6 ст. 187 ЦПК України закріплено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно вимог частин 8-10 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд першої інстанції на момент винесення оскаржуваної ухвали, попри наявність інформації про належність відповідачці нерухомого майна, не встановив обставини, щодо реєстрації та проживання відповідачки.

Більш того, поза увагою суду залишено положення ЦПК України, якими надається право позивачу звернутись з позовом до особи місце знаходження якої невідоме.

Таким чином, судом першої інстанції не виконані та не враховані означені вище вимоги процесуального закону, внаслідок чого безпідставно залишено позов без руху та, як наслідок, передчасно повернуто позовну заяву позивачу у зв`язку з не усуненням виявлених судом недоліків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Верховний Суд зазначав, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".

На думку колегії суддів надання оцінки підставам та предмету позову на стадії відкриття провадження є передчасним, не враховує право позивача на зміну предмета або підстав позову у відповідності до ч.3 ст. 49 ЦПК України. Крім того, як правильно вказує апелянт, вимога про вчинення дій одним відповідачем в інтересах іншого відповідача у позові відсутня.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Колегія суддів погоджується із твердженням скаржника про те, що вона обмежена у доступі до правосуддя.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вказаних обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2024 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж Плюс", ОСОБА_2 , третя особа ОСББ "Транспортне-16" про витребування нежитлового приміщення - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.