Постанова

від 03.12.2024 по справі 686/1433/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/1433/19

Провадження № 22-ц/4820/1178/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представниці відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , треті особи Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, Приватне підприємство «Альпи», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2024 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі АТ«Укрсиббанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі Управління з питань реєстрації), Приватне підприємство «Альпи» (далі ПП «Альпи»), ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

АТ «Укрсиббанк» зазначило, що 25 червня 2007 року між банком і ОСОБА_8 укладено договір про надання споживчого кредиту №11175138000 (далі кредитний договір №11175138000), за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 200000 доларів США на строк до 24 червня 2017 року під 13,5% річних. У свою чергу, ОСОБА_8 зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню.

25 червня 2007 року між банком і ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту №11175145000 (далі кредитний договір №11175145000), за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 100000 доларів США на строк до 24 червня 2017 року під 13,5% річних. У свою чергу, ОСОБА_6 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню.

В забезпечення виконання ОСОБА_8 і ОСОБА_6 зобов`язання з повернення кредитів і сплати процентів ПП «Альпи» за договором іпотеки від 25червня 2007року, посвідченим Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою (зареєстровано в реєстрі за №1-3991) (далі договір іпотеки №1-3991), передало АТ«Укрсиббанк» в іпотеку нежитлове приміщення магазину площею 142,5кв.м, по АДРЕСА_1 , (далі приміщення магазину). Того ж дня до Державного реєстру іпотек внесено запис про укладення цього договору (реєстраційний номер 5200471) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження приміщення магазину (реєстраційний номер 5200768).

Також, 31 січня 2008 року між банком і ОСОБА_7 укладено договір про надання споживчого кредиту №11291830000 (далі кредитний договір №11291830000), за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 200000доларів США на строк до 30 січня 2018 року під 13,9% річних. У свою чергу, ОСОБА_7 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню.

В забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов`язання з повернення кредиту і сплати процентів ПП «Альпи» за договором іпотеки від 31 січня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. (зареєстровано в реєстрі за №934) (далі договір іпотеки №934), передало АТ «Укрсиббанк» в іпотеку приміщення магазину. Того ж дня до Державного реєстру іпотек внесено запис про укладення цього договору (реєстраційний номер 6498751) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження приміщення магазину (реєстраційний номер 6498822).

ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не виконали зобов`язання за кредитними договорами, внаслідок чого за рішеннями суду з них на користь АТ«Укрсиббанк» стягнуто заборгованості, зокрема: рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2013 року у справі №2218/5599/2012 стягнуто з ОСОБА_8 197821 долар 67 центів США боргу, 20423грн пені та 3219 грн судового збору; заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 червня 2012 року у справі №2218/2921/2012 стягнуто з ОСОБА_6 117517 доларів 14 центів США боргу, 35033грн 18 коп. пені та 1700 грн судових витрат; рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2014 року у справі №2218/23287/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ПП «Альпи» 289036 доларів США боргу та 3219 грн судових витрат і звернуто стягнення на предмети застави. Наразі ці рішення суду залишаються невиконаними.

Згідно договору купівлі-продажу від 3 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. (зареєстровано в реєстрі за №1345), ПП «Альпи» відчужило ОСОБА_3 приміщення магазину.

Постановою Віницького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року визнано протиправними дії Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області щодо вилучення (припинення) обтяження речового права за реєстраційними номерами 5200768, 6498822 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та щодо виключення (припинення) запису за реєстраційними номерами 5200471, 6498751 з Державного реєстру іпотек. Скасовано записи Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області щодо вилучення (припинення) обтяження речового права за реєстраційними номерами 5200768, 6498822 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та щодо виключення (припинення) запису за реєстраційними номерами 5200471, 6498751 з Державного реєстру іпотек. Зобов`язано Управління з питань реєстрації вчинити дії, а саме: поновити державну реєстрацію обтяження речового права за договором іпотеки від 25 серпня 2007 року за реєстровим номером 1-3990 та за договором іпотеки від 31січня 2008 року за реєстровим номером 934, що посвідчені приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., та згідно яких в іпотеку АТ «Укрсиббанк» було передано нежитлове приміщення магазину площею 142,5кв.м, по АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному реєстрі іпотек) з дати вилучення (припинення) обтяження з 20 вересня 2013 року.

Станом на 26 грудня 2018 року заборгованість за кредитними договорами становить: ОСОБА_8 368632 долара 68 центів США боргу та 2092434 грн 18 коп. пені, з яких 166259 доларів 58 центів США неповернутий кредит, 202373 долари 10центів США нараховані проценти, 332590 грн 09 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 1759844 грн 09 коп. пеня за прострочення сплати процентів; ОСОБА_6 207219 доларів 63 центи США боргу та 1260291 грн 60 коп. пені, з яких 84864 долари 18 центів США неповернутий кредит, 122355 доларів 45 центів США нараховані проценти, 184055 грн 36 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 1076236 грн 24 коп. пеня за прострочення сплати процентів; ОСОБА_7 451207 доларів 70 центів США боргу та 2725232 грн 13 коп. пені, з яких 181500 доларів 66 центів США неповернутий кредит, 269707 доларів 04 центи США нараховані проценти, 349264 грн 43 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 2375967 грн 70 коп. пеня за прострочення сплати процентів.

Належне ОСОБА_3 приміщення магазину виступає предметом іпотеки, а тому банк вправі задовольнити свої вимоги за рахунок цього приміщення.

За таких обставин АТ «Укрсиббанк» просило суд: звернути стягнення на предмет іпотеки приміщення магазину, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , з метою задоволення його вимог у загальному розмірі 1027060 доларів 01 цент США та 6077957 грн 91 коп., які виникли за кредитними договорами; встановити спосіб реалізації нерухомого майна предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», зі встановленням початкової ціни 3095881 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15березня 2024 року в позові відмовлено.

Суд керувався тим, що на час відчуження ПП «Альпи» приміщення магазину його обтяження було припинено внаслідок правомірних дій реєстратора, а тому до ОСОБА_3 не перейшли права та обов`язки іпотекодавця за договорами іпотеки. Оскільки ОСОБА_3 придбала приміщення магазину без реєстрації відповідних обтяжень, то вона є добросовісним набувачем майна. Позивачем не доведено недобросовісність поведінки ОСОБА_3 , зокрема її обізнаність про обтяження майна іпотекою. Відтак у позові банку слід відмовити у зв`язку з відсутністю його порушеного права та охоронюваного інтересу. З огляду на те, що позов АТ«Укрсиббанк» є необґрунтованим, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі АТ«Укрсиббанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скаргамотивована тим,що приміщеннямагазину єпредметом іпотекиза дійснимидоговорами іпотеки,а скасуванняйого обтяженняне свідчитьпро припиненнязобов`язальних відносинсторін.Відсутність записуу Державномуреєстрі іпотекне вказуєна припиненняукладених міжАТ «Укрсиббанк» і ПП«Альпи» договорів іпотеки. Перехід права власності на приміщення магазину до ОСОБА_3 тягне за собою набуття нею статусу іпотекодавця, внаслідок чого відповідачка має всі його права і несе всі його обов`язки за договорами іпотеки. Факт необізнаності ОСОБА_3 щодо перебування приміщення магазину в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження ПП «Альпи» іпотечного майна не припиняє іпотеку. Оскільки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не виконали забезпечені іпотекою зобов`язання, то банк вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна приміщення магазину. ОСОБА_3 придбала приміщення магазину після неправомірного скасування реєстрації його обтяження, внаслідок чого її дії не можна характеризувати як добросовісні. Виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку приміщення магазину позбавляє банк права на повернення свого майна, в даному випадку грошей, а тому його порушені права та охоронювані інтереси підлягають захисту. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції

Суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року в порядку правонаступництва залучив до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_5 замість померлої ОСОБА_8 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_3 , Управління з питань реєстрації, ПП «Альпи», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не врахував норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), неправильно витлумачив норми статей 17, 23 Закону України від 5 червня 2003 року №898-ІV «Про іпотеку» (далі Закон №898-ІV) та не застосував правильно положення статей 4, 5 ЦПК України.

У зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає зміні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

25червня 2007року міжАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_8 укладено кредитний договір №11175138000, за умовами якого банк надав ОСОБА_8 споживчий кредит у розмірі 200000 доларів США строком до 24 червня 2017 року під 13,5% річних. ОСОБА_8 зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами згідно з установленим графіком, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу станом на дату нарахування пені).

25 червня 2007 року між банком і ОСОБА_6 укладено кредитний договір №11175145000, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 споживчий кредит у розмірі 100000 доларів США строком до 24 червня 2017 року під 13,5% річних. ОСОБА_6 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами згідно з установленим графіком, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу станом на дату нарахування пені).

Того ж дня АТ «Укрсиббанк» (іпотекодержатель) і ПП «Альпи» (іпотекодавець) уклали договір іпотеки №1-3991. В забезпечення виконання ОСОБА_8 і ОСОБА_6 зобов`язання за вказаними кредитними договорами ПП«Альпи» передало банку в іпотеку приміщення магазину (пункти 1.1, 1.2 договору іпотеки №1-3991).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору іпотеки №1-3991 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншим кредиторами.

Пунктами 4.1, 4.2 договору іпотеки №1-3991 визначено, що звернення стягнення здійснюється, зокрема, у випадках, зазначених в пунктах 2.1.1-2.1.2 цього договору, на підставі або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

За наслідком укладення сторонами договору іпотеки №1-3991 до Державного реєстру іпотек було внесено запис про цю іпотеку (реєстраційний номер 5200471) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження предмета іпотеки (реєстраційний номер 5200768).

Крім того,31січня 2008року міжАТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_7 укладено кредитний договір №11291830000, за умовами якого банк надав ОСОБА_7 споживчий кредит у розмірі 200000 доларів США строком до 30січня 2018 року під 13,9% річних. ОСОБА_7 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами згідно з установленим графіком, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу станом на дату нарахування пені).

Того ж дня АТ «Укрсиббанк» (іпотекодержатель) і ПП «Альпи» (іпотекодавець) уклали договір іпотеки №934. В забезпечення виконання ОСОБА_7 зобов`язання за вказаним кредитним договором ПП «Альпи» передало банку в іпотеку приміщення магазину (пункт 1.1 договору іпотеки №934).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору іпотеки №934 іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших передбачених законодавством України, підстав.

За наслідком укладення сторонами договору іпотеки №934 до Державного реєстру іпотек було внесено запис про цю іпотеку (реєстраційний номер 6498751) та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження предмета іпотеки (реєстраційний номер 6498822).

ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не виконали зобов`язання за кредитними договорами.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16квітня 2013 року у справі №2218/5599/2012 стягнуто з ОСОБА_8 на користь АТ«Укрсиббанк» 197821 долар 67 центів США боргу, 20423 грн пені та 3219 грн судового збору.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 червня 2012 року у справі №2218/2921/2012 стягнуто з ОСОБА_6 на користь АТ«Укрсиббанк» 117517 доларів 14 центів США боргу, 35033 грн 18 коп. пені та 1700 грн судових витрат.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10грудня 2014 року у справі №2218/23287/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ПП «Альпи» на користь АТ «Укрсиббанк» 289036доларів США боргу та 3219 грн судових витрат; звернуто стягнення на предмети іпотеки, в тому числі на належне ПП «Альпи» приміщення магазину, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Наразі ці рішення суду залишаються невиконаними.

27 вересня 2013 року Реєстраційна служба Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області на підставі: дублікатів договорів про внесення змін №1 від 24 вересня 2013 року (номери 8545, 8546), виданих приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А.; листів-повідомлень АТ «Укрсиббанк» №30-31-3098/4 і №30-31-3098/6 від 25 вересня 2013року, - внесла до Державного реєстру іпотек відомості про припинення іпотеки реєстраційний номер 6498751 від 31 січня 2008 року (боржник ОСОБА_9 , іпотекодержатель АТ «Укрсиббанк») і реєстраційний номер 5200471 від 25 червня 2007 року (боржники ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , іпотекодержатель АТ «Укрсиббанк»). Водночас зареєстровано вилучення (припинення) обтяження речового права за реєстраційними номерами 5200768, 6498822 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо приміщення магазину.

За договором купівлі-продажу від 3 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. (зареєстровано в реєстрі за №1345), ПП «Альпи» відчужило ОСОБА_3 приміщення магазину. Право власності ОСОБА_3 на приміщення магазину зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 2711932).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1листопада 2022 року відмовлено в позові АТ «Укрсиббанк» до Управління з питань реєстрації, ОСОБА_3 , третя особа ПП «Альпи», про: визнання дій державного реєстратора щодо вилучення (припинення) обтяження речового права за реєстраційними номерами 5200768, 6498822 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та щодо виключення (припинення) запису за реєстраційними номерами 5200471, 6498751 з Державного реєстру іпотек протиправними; скасування державної реєстрації від 20 вересня 2013 року щодо вилучення (припинення) обтяження речового права за реєстраційними номерами 5200768, 6498822 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та щодо виключення (припинення) запису за реєстраційними номерами 5200471, 6498751 з Державного реєстру іпотек, відносно приміщення магазину; застосування наслідків нікчемності договору купівлі-продажу від 3 жовтня 2013 року, укладеного між ПП «Альпи» і ОСОБА_3 , із скасуванням державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на приміщення магазину (номер запису 2711932).

Станом на 26 грудня 2018 року АТ «Укрсиббанк» нарахувало заборгованість за кредитними договорами:

ОСОБА_8 368632 долара 68 центів США боргу та 2092434 грн 18 коп. пені, з яких 166259 доларів 58 центів США неповернутий кредит, 202373 долари 10центів США нараховані проценти, 332590 грн 09 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 1759844 грн 09 коп. пеня за прострочення сплати процентів;

ОСОБА_6 207219 доларів 63 центи США боргу та 1260291 грн 60 коп. пені, з яких 84864 долари 18 центів США неповернутий кредит, 122355 доларів 45центів США нараховані проценти, 184055 грн 36 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 1076236 грн 24 коп. пеня за прострочення сплати процентів;

ОСОБА_7 451207 доларів 70 центів США боргу та 2725232 грн 13коп. пені, з яких 181500 доларів 66 центів США неповернутий кредит, 269707доларів 04 центи США нараховані проценти, 349264 грн 43 коп. пеня за прострочення сплати кредиту, 2375967 грн 70 коп. пеня за прострочення сплати процентів.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як визначеностаттею 1Закону №898-ІV, іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу статті 3 Закону №898-ІV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі статтею 17 Закону №898-ІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Із положень статті 23 Закону №898-ІV слідує, що у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону №898-ІV визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт1 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Виконання зобов`язання за кредитним договором може бути забезпечене іпотекою. Чинне законодавство визначає право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. У такому випадку звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене на підставі рішення суду.

За загальним правилом іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Як виникнення, так і припинення іпотеки пов`язані з державною реєстрацією іпотеки та внесенням (припиненням) обтяження іпотечного майна відповідно до Закону України від 1липня 2004 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи не припиняє іпотеку, а до набувача іпотечного майна переходять усі права та обов`язки за іпотечним договором.

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Завданням цивільного судочинства є належний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, пункт 145, рішення від 15 листопада 1996 року) вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, пункт 122, від 30жовтня 1991 року).

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Afanasyev v. Ukraine, заява №38722/02, пункт 75, рішення від 5 квітня 2005 року), що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасники мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення у справі Aydin v. Turkey від 25вересня 1997 року п. 103 та рішення у справі Kaya v. Turkey від 19лютого 1998 року, пункт 106).

Отже, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року (справа №908/976/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 зроблено висновок про те, що:

виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя;

у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.

Відтак у разі припинення обтяження та відчуження предмета іпотеки, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання законної сили рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. При цьому запис про іпотеку не може бути відновлений із моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Такий правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 грудня 2021 року (справа №638/5977/16) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року (справа №686/11864/20).

Зібрані докази вказують на те, що зобов`язання ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за кредитними договорами були забезпечені переданим ПП«Альпи» в іпотеку приміщенням магазину. Після того, як державним реєстратором внесено до Державного реєстру іпотек відомості про припинення іпотеки та вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження предмета іпотеки, ПП «Альпи» відчужило ОСОБА_3 приміщення магазину.

АТ «Укрсиббанк» вважає, що його право іпотекодержателем є порушеним, оскільки внаслідок відчуження предмету іпотеки він позбавлений права на повернення свого майна, в даному випадку грошей.

Водночас, не зважаючи на відсутність у Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження приміщення магазину, АТ «Укрсиббанк» пред`явило до ОСОБА_3 позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, не заявляючи вимог про визнання за банком права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

Отже, в позові АТ «Укрсиббанк» слід було відмовити саме у зв`язку з обранням ним неефективного способу захисту порушеного права. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в позові банку, проте помилився щодо мотивів такої відмови, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не дає правову оцінку іншим доводам апеляційної скарги.

3.Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Суд першої інстанції при розгляді справи не дотримався норм матеріального та процесуального закону, хоча зробив правильні висновки по суті вирішеного спору. У зв`язку з цим, мотивувальну частину рішення суду слід змінити.

Згідно з частиною четвертою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15березня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 5 грудня 2024 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Стефанишин С.Л.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27