Рішення

від 26.11.2024 по справі 904/4293/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4293/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАСАДРЕСТАВРАЦІЯ", 49044, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 8а, офіс80 код ЄДРПОУ 41329828

до Національного технічного університету "ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА", 49005, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 19; код ЄДРПОУ 02070743 в особі Відокремленого структурного підрозділу "Марганецький фаховий коледж національного технічного університету "Дніпровська політехніка", 53409, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лермонтова, буд.8, код ЄДРПОУ 00193364

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Мицул Максим Сергійович, посвідчення № 0763 від 20.01.2017р. (адвокат)

від відповідача: Таслицька Алла Анатоліївна, посвідчення № 23-02 від 31.01.2023р., виписка з наказу № 976л від 20.06.2019р.(самопредставництво)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФАСАДРЕСТАВРАЦІЯ" звернулося з позовною заявою до Національного технічного університету "ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" в особі Відокремленого структурного підрозділу " Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 667 720,26грн., з якої: 2 491 663,49грн. основного боргу, 121 729,22грн. інфляційних збитків, 54 327,55грн. 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договору підряду від 25 грудня 2023р. № 135 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 07.10.2024р. залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.

08.10.2024р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.10.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.10.2024 о 9:30год.

28.10.2024р. до суду через канцелярію та через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що не має ні законних підстав, ні фінансової можливості сплатити заборгованість по договору на даний час, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування. Крім того, відповідач зазначає, що нарахування штрафних санкцій за недотримання Відповідачем строків здійснення розрахунків, пунктом 12.5. договору визначено, що замовник (Відповідач) не несе відповідальності за недотримання передбачених цим договором строків здійснення розрахунків, якщо такі порушення викликані відсутністю бюджетного фінансування (затримкою в бюджетному фінансуванні) та/або несплатою вартості виконаних робіт державною казначейською службою України.

В судове засідання з`явились представники всіх сторін.

Ухвалою суду від 29.10.2024р. відкладено підготовче засідання на 26.11.2024р. о 10:00год.

31.10.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому не погоджується з відзивом відповідача, оскільки він є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Крім того зазначає, що твердження відповідача, щодо не здійснення реєстрації «бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників бюджетних коштів у Державній казначейській службі України саме наприкінці 2023 року для оплати зобов`язань відповідно до вищевказаного акту виконаних робіт.», протирічать чинному законодавству.

Позивач звертає увагу суду на те, що наявність у Договорі застереження про звільнення Відповідача від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо. Тому посилання Відповідача у відзиві на пункт 12.5. договору є безпідставним і не обґрунтованим.

05.11.2024р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач звертає увагу на те, що він є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету та обслуговується в органах Державної казначейської служби. Позивачем при підписанні договору була надана згода щодо розрахунків за виконані роботи у випадку затримки бюджетного фінансування. На момент подачі позову про вимогу сплати боргу відповідне бюджетне фінансування було відсутнє. Також відповідач зазначив, що ним здійснені усі необхідні заходи щодо своєчасного погашення заборгованості, зокрема численні звернення листами до Міністерства освіти і науки України.

19.11.2024р. через «Електронний суд» надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи по суті.

26.11.2024р. через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справ по суті.

Відповідно до ч. 6 статті 183 ГПК якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Клопотання сторін підлягає задоволенню.

26.11.2024р. в судове засідання з`явилися представник відповідача та позивача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРФАСАДРЕСТАВРАЦІЯ» (Генпідрядник) та Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» (Замовник) було укладено договір № 135 на виконання робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) навчального корпусу ВСП «Павлоградський фаховий коледж НТУ «Дніпровська політехніка».

Відповідно до договору, Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи) по заміні існуючих заповнень віконних прорізів, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф, навчального корпусу відокремленого структурного підрозділу «Павлоградський фаховий коледж НГУ «Дніпровська політехніка» м.Павлоград, вул. Світличної Ганни, 63», Код ДК 02 1:2015 "Єдиний закупівельний словник": 45453000 Капітальний ремонт і реставрація. Місце виконання робіт: 51400. Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Гайни, 63. (пункти 1.1. та 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.2 Строки виконання робіт : до 29.02.2024 p.. згідно календарного графіка виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1).

Пунктом 3.1 передбачено, що вартість виконання робіт з капітального ремонту за договором:

- у 2023 році складає 2 577 183,59 грн.;

- у 2024 році складає 958 492,34 грн.

Загальна вартість виконання робіт з капітального ремонту за цим договором складає 3 535 675,93 грн.

Відповідно до п.п. 11.1., 11.2. договору, джерелом фінансування виконання робіт за договором є кошти державного бюджету України. Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України.

Порядок розрахунків визначений пунктами 12.1., 12.2., 12.3. Договору, а саме Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт по формі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в та рахунку на оплату робіт. Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті. готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовником та особі, що здійснює технічний нагляд по об`єкту капітального ремонту. Замовник підписує подані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтує причини відмови від їх підписання. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 протягом 2-х банківських днів з дня їх підписання.

Пунктом 12.5. договору визначено, що замовник (Відповідач) не несе відповідальності за недотримання передбачених цим договором строків здійснення розрахунків, якщо такі порушення викликані відсутністю бюджетного фінансування (затримкою в бюджетному фінансуванні) та/або несплатою вартості виконаних робіт державною казначейською службою України. Сторони по договору погодились, що замовник звільняється від сплати будь яких штрафів, пені, стягнень, судового збору, інших санкцій тощо стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов`язань за цим договором. Цей пункт договору є істотною обставиною та є такою, що якби одна зі сторін цього договору була не згодна з цією обставиною, то не уклали б цей договір або уклали його на інших умовах

Приймання-передача закінченого об`єкта капітального ремонту здійснюється відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію (пункт 13.1. Договору).

За невиконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України (пункт 14.2. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2023 до цього договору сторонами погоджено зменшення загальної вартості виконання робіт з капітального ремонту на 32 313,54 грн. та визначено, що вартість виконання робіт з капітального ремонту за договором:

- у 2023 році складає 2 544 870,05 грн.;

- у 2024 році складає 958 492,34 грн.

Загальна вартість виконання робіт з капітального ремонту за цим договором складає 3 503 362,39 грн.

27 грудня 2023 року за фактом виконання робіт згідно договору Позивачем та Відповідачем були підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в на загальну суму 2 491 663,49 (два мільйони чотириста дев`яносто одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 49 копійки).

08.05.2024 року Позивач звернувся до Позивача з листом № 04/26, яким просив виконати зобов`язання за Договором №135 від 25.12.2023р. по розрахункам з Позивачем в сумі 2 491 663,49 (два мільйони чотириста дев`яносто одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 49 копійки).

Як зазначає відповідач, для здійснення оплати відповідно до вищевказаних актів виконаних робіт, 27.12.2023 їм було зареєстровано бюджетні фінансові зобов`язання розпорядників бюджетних коштів в Державній казначейській службі України.

Але даний платіж Державною казначейською службою України не було здійснено і кошти, виділені на оплату робіт по договору було автоматично повернуто у державний бюджет, оскільки регламентом роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженим наказом Казначейства від 27.11.2023 № 299, останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року.

На підставі вищевикладеного, 23.01.2024 Відповідач звернувся листом до Міністерства освіти і науки України з проханням виділити кошти на погашення кредиторської заборгованості відповідно до актів виконаних робіт по договору від 25.12.2023 № 135. Відповіді на звернення Відповідача надіслано не було.

01.07.2024 Відповідачем було підготовлено та направлено звернення з пакетом документів у Міністерство освіти і науки України для участі в конкурсі на отримання бюджетних коштів на 2024 рік за напрямком здійснення невідкладних аварійно-відбудовних та ремонтних робіт та з метою надання можливості Відповідачу фінансування на погашення кредиторської заборгованості по капітальних видатках Відокремленого структурного підрозділу «Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Відповіддю на вищевказане звернення Міністерством освіти і науки України повідомлено, що пропозицію щодо погашення кредиторської заборгованості Відповідачу відхилено.

09.08.2024 Відповідач повторно звертається листом до Міністерства освіти і науки України з проханням надати кошти за КЕКВ 3210 капітальні трансферти установи для погашення заборгованості за договором та недопущення арешту рахунків Відповідача.

11.09.2024 Відповідач в котре звернувся до Міністерства освіти і науки України щодо розгляду питання виділення коштів для оплати виконаних у 2023 році будівельних робіт та завершення робіт по об`єкту у 2024 році по договору. Але, станом на даний час питання оплати виконаних робіт по договору Відповідачем залишається не вирішеним.

Відповідача звернув увагу суду на те, що відповідно до п.п. 11.1., 11.2. договору, джерелом фінансування виконання робіт за договором є кошти державного бюджету України. Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, згідно з ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, Законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; п. 11 бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; п. 38 одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

У відповідності до ст. 2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету.

Вищезазначене підтверджується листом Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області «Щодо реєстрації в Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» від 03.02.2023 № 06-29-06/1739, в якому зазначено, що Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів як розпорядник бюджетних коштів, який утримується з державного бюджету та обслуговується в ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Отже, одержувачем бюджетних коштів є суб`єкт господарювання, уповноважений головним розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. А будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету, згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України, здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Тобто, Відповідач зазначає, що не має ні законних підстав, ні фінансової можливості сплати заборгованості по договору на даний час, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування

Суд зазначає, що Відповідач не заперечує щодо виконаних Позивачем та прийнятих Відповідачем робіт за договором №135 від 25.12.2023р., що підтверджено матеріалами справи, а саме: Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт по формі №КБ-2в на загальну суму 2 491 663,49 (два мільйони чотириста дев`яносто одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 49 копійки). від 27.12.2024р, а також листом від 10.05.2024р.

Строк виконання даного зобов`язання є таким, що настав, однак відповідач не сплатив основний борг.

Згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, з наведеного полягає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати робіт за відповідним правочином. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018р. у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018р. по справі №904/6252/17, від 28.01.2019р. по справі №917/611/18.

Несплата відповідачем виконаних позивачем робіт призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Так, пункт 4 оглядового листа Вищого господарський суд України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» визначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

В постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №906/1072/15 зазначається, що за змістом положень ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК кореспондуються із нормами ст. 218 ГК, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.

Аналіз зазначених норм права та умов Договору в справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду підрядник зобов`язується виконати роботу на ризик замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає обов`язок виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку

Окрім цього, наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані частиною другою статті 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, акт приймання виконаних робіт на суму 2 491 663,49грн. був підписаний обома сторонами 27.12.2023р.

Згідно з умовами договору (пункт 5.1), Відповідач зобов`язаний оплатити роботи протягом двох робочих днів після підписання акта виконаних робіт, що не було зроблено.

Розмір інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за час прострочення (з 30.12.2023р. - 20.09.2024р) становить:

- 121 729,22грн. - інфляційні збитки;

- 53 918,52грн. - 3% річних від простроченої суми.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Така правова позиція закріплена у Постанові Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року по справі № 916/4281/15.

Враховуючи приписи названого вище законодавства та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивач належними та допустимими доказами довів суду порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору №135 від 25.12.2023.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 19; код ЄДРПОУ 02070743) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" на користь ТОВ «УКРФАСАДРЕСТАВРАЦІЯ» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, буд. 63, код ЄДРПОУ 00220026) суму основного боргу 2 491 663,49 (два мільйони чотириста дев`яносто одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 49 копійки), інфляційне збільшення 121 729,22 (сто двадцять одна тисяча сімсот двадцять дев`ять грн. 22 коп.) та 3% річних 53 918,52 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімнадцять грн. 52 коп.). та судовий збір в сумі 32 007,73грн.

Судові витрати покласти на відповідача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06.12.2024р.

Суддя С.П. Панна