ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
"06" грудня 2024 р. Справа № 906/912/24.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
розглянувши заяву представника позивача про відвід судді від 04.12.2024 у справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Чуднівської міської ради
за участю Житомирської обласної прокуратури
про скасування державної реєстрації припинення іншого речового права - права оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Чуднівської міської ради про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державної реєстрації про припинення іншого речового права - права оренди ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га (запис про припинення договору оренди землі індексний номер 62614408 від 24.12.2021).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вищезгадана земельна ділянка перебуває у його користуванні з дня укладення договору оренди землі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 15.08.2012; жодних заяв про припинення договірних відносин відповідачу не подавав і рішень останнього з цього приводу не отримував, додаткову угоду від 24.12.2021 про припинення договору оренди землі від 15.08.2012 не підписував, а рішення п`ятнадцятої сесії VIII скликання Чуднівської міської ради від 24.12.2021 №1912 стосується договору від 18.08.2012, який між сторонами не укладався; окрім того, орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 сплачувалась впродовж 2021-2024 рр., і відповідач не ініціював питання про припинення оплати у зв`язку з припиненням дії договору від 15.08.2012.
Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2024.
Ухвалою суду від 19.09.2024 відкладено підготовче засідання на 23.10.2024.
18.10.2024 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024.
21.10.2024 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 23.10.2024 прийнято заяву Житомирської обласної прокуратури про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024, подальший розгляд справи здійснюється за участю прокурора.
Ухвалою суду від 23.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 25.11.2024.
22.11.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від Житомирської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву від 22.11.2024.
25.11.2024 на електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання вх.№14760/24 від 25.11.2024, в якому останній просив відмовити у задоволенні заяви про вступ прокурора у справу №906/912/24 за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирської області про скасування державної реєстрації речових прав щодо земельної ділянки.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2024 залишено без розгляду клопотання представника позивача вх.№14760/24 від 25.11.2024 про заперечення вступу у справу №906/912/24 прокуратури.
Ухвалою суду від 25.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 09.12.2024.
04.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Ступака М.О. надійшла заява про відвід судді Прядко О.В. від розгляду справи №906/912/24, останній просив здійснювати розгляд даної заяви за його участю.
Вказана заява мотивована тим, що суддя Прядко О.В. не може розглядати справу, оскільки наявні обставини, що викликають сумніви у її неупередженості та об`єктивності, а саме: недотримання прав учасників процесу, порушено право представника позивача на подання клопотання про відмову у задоволенні заяви прокурора про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави, наведення своїх доводів і міркувань щодо розгляду цієї заяви та подання відповідних заперечень проти цієї заяви; ігнорування вимог ГПК України щодо прийняття судових рішень, визначених ст.ст.232, 234 цього Кодексу, в частині ухвалення рішення про участь прокурора у справі; прийняття рішення про вступ у справу прокурора у непроцесуальний спосіб, резолютивна частина ухвали суду від 23.10.2024 не містить висновків з цього приводу, а в описовій частині цієї ухвали зазначено про надходження заяви про вступ у розгляд справи в порядку представництва від Житомирської міської прокуратури, діяльність якої припинена, а не Житомирської обласної прокуратури, тобто прийнято рішення про вступ у справу неіснуючого органу; необґрунтована відмова у розгляді клопотання представника позивача щодо відмови у задоволенні заяви прокуратури про вступ у розгляд справи у зв`язку з поданням його у неналежний спосіб, хоча попередньо було прийнято до розгляду та задоволено клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, подане аналогічним способом, тобто суддя самостійно, вибірково, без належного обґрунтування вирішує одну правову ситуацію у різні способи з абсолютно різними результатами.
Згідно з ч.2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.3 ст.38 ГПК України).
Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ознайомившись зі змістом заяви про відвід судді від 04.12.2024, заслухавши доводи представника позивача щодо обставин, які викликають у нього сумніви з приводу неупередженості та об`єктивності головуючого судді, у засіданні 25.11.2024, суд не вбачає підстав вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, а відтак відмовляє у задоволенні заяви представника позивача від 04.12.2024 в частині прохання про її розгляд за участю адвоката Ступака М.О.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).
З матеріалів справи слідує, що 18.10.2024 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024.
Представники сторін в судове засідання 23.10.2024, в якому розглядалась вказана заява, не прибули, суд заслухав усні пояснення прокурора з цього приводу та дійшов висновку про можливість вступу у справу Житомирської обласної прокуратури. Заява прокурора про вступ у справу подана до початку розгляду справи по суті, обґрунтована загрозою порушення інтересів держави, тож суд прийняв її та ухвалив в подальшому розгляд справи здійснювати за участі прокурора.
Отже, заява про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024 була вирішена в судовому засіданні 23.10.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання від 23.10.2024 та мотивувальній частині ухвали суду від 23.10.2024.
Суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду заяви про відвід судді від 04.12.2024 було виявлено технічну описку, допущену в описовій та мотивувальній частині ухвали від 23.10.2024 у справі №906/912/24 при зазначенні найменування прокуратури, від якої 18.10.2024 надійшла заява про вступ у розгляд справи №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024, яку (заяву) було розглянуто і прийнято судом, а саме помилково вказано «Житомирська міська прокуратура» замість вірного «Житомирська обласна прокуратура».
Зазначена обставина не свідчить про упередженість судді чи неприйнятність судового рішення, як про це вказує представник позивача, і не може слугувати підставою для відводу судді в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України. З метою виправлення вищевказаної описки, відповідно до ст.243 ГПК України, буде винесено відповідну ухвалу.
Положеннями ч.4 і ч.5 ст.233 ГПК України визначено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Відповідно до ч.2 ст.223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості, як, зокрема ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи. Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти (п.4 ч.1 ст.42 ГПК України).
Представник позивача має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС і доступ до матеріалів справи №906/912/24 в електронному вигляді, який був наданий останньому за заявою від 25.09.2024, а відтак про наявність заяви прокуратури про вступ у розгляд справи, яка надійшла до суду 18.10.2024, мав бути обізнаний і з її змістом завчасно ознайомлений. До початку судового засідання 23.10.2024 представник позивача мав достатньо часу, щоб прокоментувати заяву прокуратури (викласти свої доводи, міркування, заперечення проти цієї заяви), однак таким правом не скористався, у заяві про відкладення від 21.10.2024 не було жодного зауваження з приводу заяви прокурора чи прохання про відкладення її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Твердження заявника про те, що вищезгадана заява прокуратури підлягала розгляду в підготовчому засіданні за обов`язкової участі сторін є надуманим, особистим тлумаченням процесуальних норм, оскільки ні ст.182 ГПК України, на яку він посилається, ні ст.53 цього Кодексу такого не передбачено. Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. Явка учасників справи в судове засідання 23.10.2024 судом обов`язковою не визнавалась.
Більше того, представник позивача мав об`єктивну можливість ознайомитися з протоколом судового засідання від 23.10.2024 та записом його фіксування, ухвалою суду від 23.10.2024 і завчасно до дати наступного засідання у справі - 25.11.2024 (протягом місяця) подати свої зауваження та заперечення, натомість подав клопотання про відмову у задоволенні заяви про вступ прокурора 25.11.2024 - перед початком судового засідання на електронну пошту суду, посилаючись на «некоректну роботу на той час підсистеми Електронний суд, ймовірно через оголошену повітряну тривогу та масштабну атаку агресора території України ударними дронами».
Протокольною ухвалою від 25.11.2024 суд залишив без розгляду клопотання представника позивача вх.№14760/24 від 25.11.2024 про заперечення вступу у справу №906/912/24 прокуратури, що надійшло на електронну пошту суду, оскільки клопотання представника позивача подане до господарського суду не у спосіб, передбачений ГПК України, а заява про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави №15/1-356 вих-24 від 18.10.2024 вже була вирішена в судовому засіданні 23.10.2024.
Аргументи заявника щодо необґрунтованої відмови у розгляді вищезгаданого клопотання вх.№14760/24 від 25.11.2024 не можуть бути підставою для відводу в силу приписів ч.4 ст.35 ГПК України. Твердження про те, що суддя самостійно, вибірково, без належного обґрунтування вирішує одну правову ситуацію у різні способи з абсолютно різними результатами, є особистим, суб`єктивним трактуванням обставин.
Суд звертає увагу, що клопотання представника позивача про відкладення судового засідання від 21.10.2024, яке також надійшло на адресу електронної пошти суду, з огляду на його зміст (документально підтверджені поважні причин неявки - непередбачувані обставини - перебування на стаціонарному лікуванні, що виникли напередодні призначеного засідання та унеможливили повідомлення про них суду іншим чином) було враховано судом, і у зв`язку з тим, що усі питання, передбачені ст.182 ГПК України, не могли бути вирішені у підготовчому засіданні 23.10.2024 (п.3 ч.2 ст.183 ГПК України), останнє було відкладено на іншу дату, про що зазначено в мотивувальній та резолютивній частині ухвали суду від 23.10.2024.
Таким чином, незгода представника позивача із залишенням без розгляду його клопотання вх.№14760/24 від 25.11.2024 про заперечення вступу у справу №906/912/24 прокуратури може бути підставою для апеляційного оскарження, але ніяк не підставою для відводу судді.
Викладені у заяві про відвід доводи щодо необ`єктивності та упередженості судді Прядко О.В. ґрунтуються на власних переконаннях заявника та зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді щодо результатів розгляду відповідного клопотання відповідача, тобто зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу не може свідчити про наявність упередженості судді у розгляді справи та бути підставою для відводу в силу ч.4 ст.35 ГПК України.
Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.
Наведені представником відповідача аргументи в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав, передбачених ст.ст.35, 36 ГПК України. Доказів фактичної наявності упередженості або необ`єктивності судді Прядко О.В. для її відводу від розгляду справи 906/912/24 заявником не надано.
Правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
У рішенні ЄСПЛ "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010).
Названої презумпції у заяві про відвід судді від 04.12.2024 не спростовано.
Окрім вищевикладеного, заявником не дотримано строку, визначеного ч.3 ст.38 ГПК України, для заявлення відводу, оскільки про викладені ним підстави йому було відомо з 25.10.2024 (дата доставлення ухвали від 23.10.2024 до електронного кабінету позивача та його представника - адвоката Ступака М.О.) та 25.11.2024 (за результатами судового засідання, у якому заявник був присутній), при цьому заява про відвід сформована та подана через підсистему «Електронний суд» 04.12.2024.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи останнього щодо відводу судді Прядко О.В. є вираженням його власної думки, незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді й припущенням представника позивача щодо необ`єктивності та ймовірної упередженості судді, а відтак у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді від 04.12.2024 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 234-235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді від 04.12.2024 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу; - сторонам (до ел.каб.); Житомирській обласній прокуратурі (до ел.каб.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123577882 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні