Ухвала

від 03.12.2024 по справі 908/2214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2024 Справа № 908/2214/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2214/24

за позовною заявою: заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29а) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач: Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Західна теплоенергетична група, 43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 2

про стягнення 8 965 726,84 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від прокуратури: Михальчук І.В., посвідчення № 075789 від 01.03.23

від позивача: Ковальчук К.С., посвідчення № 987 від 26.08.22, виписка з ЄДР від 26.04.24

від відповідача: Железняк-Кранг І.В., ордер серії АР № 1207393 від 13.11.24

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2214/24 за позовною заявою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача - Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю Західна теплоенергетична група (далі ТОВ Західна теплоенергетична група, відповідач) про стягнення 8 965 726,84 грн безпідставно збережених коштів за період із 29.05.19 по 01.03.22.

Ухвалою від 06.11.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2214/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.24 о 10 год. 00 хв.

20.11.24 до суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та ухвалу суду, в п. 1 прохальної частини яких останній (ня) у т.ч. просить суд поновити відповідачу пропущений з поважних причин строк на подання заперечень на відповідь на відзив.

Розглянувши в судовому засіданні 03.12.24 клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заперечення на відповідь на відзив (яке представник відповідача підтримала, прокурор та представник позивача заперечили проти задоволення вказаного клопотання), суд виходять з наступного.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання, представник відповідача зазначає про наступне (дослівно):

«…23.09.2024 Ухвалою суду відмовлено Відповідачу приймати участь у судовому засіданні, призначеному на 25.09.24 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів по справі № 908/2214/24.

Тому Відповідач не мав змоги приймати участь у судовому розгляді та завчасно в сформувати правову позицію та надати заперечення на Відповідь на відзив, адже саме 25.09.24 на адресу суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив за вих. № 15/1-2381-24 від 24.09.24

Ухвалою від 25.09.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 02.12.24 включно та відкладено підготовче засідання на 06.11.24 о 12 год. 00 хв.

06.11.24 Ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 908/2214/24 , судове засідання призначено на 03.12.24 о 10 год. 00 хв.

Так, Позивачем надіслано Відповідь на відзив 24.09.2024 року , тобто за день до судового розгляду щодо якого відмовлено Відповідачу у прийнятті участі у системі ЄСІСТ за ВКЗ

Згідно офіційних відомостей Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, відправлення за номером 6900500139830 отримано Відповідачем 02.10.2024.

Судом, що нарочно отримав Відповідь на відзив від Позивача 25.09.24 р. помилково вказано, що заслухавши лише сторону Позивача, зроблено хибні висновки, що

- нібито вчинені всі необхідні процесуальні дії

- наявні правові підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Хибність висновків суду вбачається з огляду на те, що :

- Ухвалою від 25.09.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 02.12.24 включно.

Тобто станом на дату закриття підготовчого провадження(25.09.24) строк встановлений судом (по 02.12.24 включно) - не минув.

- Станом на 25.09.2024 року Відповідач тільки но подав до суду Відповідь на відзив, а Відповідачу лише надіслав поштою, та Відповідач в загалі не був обізнаний щодо її існування та не зміг використати своє право на подання заперечень, що є обов`яковим правом , встановленим ГПК України.

Так, наразі вбачається, що судом порушено одне з найголовніших прав бути почутим, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Верховний Суд у Постанові від 23 березня 2023 року по cправі № 905/2371/21зазначає таке:

«Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом…Верховний Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін. За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення. Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Частинами першою, третьою та одинадцятою статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.»

… Та вказує, що суд не забезпечив участь ПрАТ "АПК-Інвест" у судовому засіданні 02.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (за клопотанням ПрАТ "АПК-Інвест" від 22.07.2022 № 591 про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду). .. незабезпечення місцевим господарським судом участі представника ПрАТ "АПК-Інвест" у судовому засіданні 02.09.2022 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним з ключових принципів процесуальної справедливості.

Отже наразі є всі підстави для поновлення Відповідачу процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив».

В письмових запереченнях на клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заперечення на відповідь на відзив, прокурор обґрунтовує наступне (дослівно):

«…Відповідач у свої запереченнях наводить лише одну, на його думку, поважну причину неподання у встановлений судом строк своїх заперечень а саме відмова суду приймати участь відповідачу у судовому засіданні, яке було призначено на 25.09.2024, в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2024 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.11.2024. Підготовче засідання було відкладено саме через неявку відповідача (хоча ухвалою суду від 02.09.2024 явку в судове засідання уповноважених представників сторін судом визнано обов`язковою) та з метою забезпечення прав учасників цієї справи на належний судовий захист.

Тобто до 06.11.2024 підготовче провадження у справі не проводилось та у відповідача було достатньо часу для підготовки своїх заперечень, однак останній у встановлений судом строк їх не подав.

Окрім цього, слід зазначити, що під час підготовчого засідання, яке відбулось 06.11.2024 та на яке відповідач повторно не з`явився (хоча був належним чином повідомлений) судом за власною ініціативою було проведено телефонну бесіду з представником відповідача адвокатом Рогак В.А., який підтвердив про отримання відповіді на відзив від прокурора та відсутність бажання надавати будь-які додаткові заперечення чи докази.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням цього, вважаємо що підстав для поновлення відповідачу строку на подання заперечень на відповідь на відзив та додаткових доказів немає, а зазначені заперечення повинні бути залишені без розгляду. …»

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).

Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається у строк встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно із п. 5 резолютивної частини ухвали від 02.09.24 про відкриття провадження у справі № 908/2527/24, відповідачу було визначено строк для подання … відзиву на позов … протягом 15 днів від дня вручення вказаної ухвали; … заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення).

Як зазначено представником відповідача в суді, і вказане відповідає матеріалам справи, відповідачем отримано відповідь на відзив 02.10.24 (згідно офіційних відомостей Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, відправлення за номером 6900500139830).

Таким чином, суд виходить з того, що оскільки строк для подання відповідачу заперечень на відповідь на відзив припав на суботу 12.10.24, який є вихідним днем, субота, то відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України, останнім днем строку є перший після нього робочий день, яким є 14.10.24.

Разом з цим, відповідачем подано до суду заперечення (сформовані в системі «Елетнронний суд» 20.11.24), тобто після спливу строку більше ніж на 35 днів.

Правовий аналіз норм чинного ГПК України свідчить про те, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. Тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (правовий висновок сформульовано у постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.20 у справі № 910/15481/17).

Поряд з цим, відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13), фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

При з`ясуванні положень ч. 1 ст. 207 ГПК України, в судовому засіданні 03.12.24 суду не доведено винятковості та поважності причин пропуску строку на подання заперечень на відповідь на відзив … (оскільки відмова суду у задоволенні клопотання сторони відповідача приймати участь відповідачу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було призначено на 25.09.24 не є підставою для поновлення пропущеного строку для подання заперечення на відповідь на відзив, так як відповідно до п 7 ухвали суду від 02.09.24, явку в судове засідання уповноважених представників сторін було визнано обов`язковою. Крім того, укладення договору з представником відповідача у цій справі ОСОБА_1 ордер серії АР № 1207393 від 13.11.24 на представництво інтересів відповідача не позбавляла права і обов`язку керівника юридичної особи відповідача, а саме ОСОБА_2 , якою 18.09.24 було підписано відзив на позов у цій справі, в межах наведеного вище в тексті цієї ухвали суду, надати заперечення на відповідь на відзив).

Крім того, на переконання суду, продовження строку підготовчого провадження у цій справі до 02.12.24 не свідчить про те, що вказаний строк надає право відповідачу подавати заперечення на відповідь на відзив до вказаної дати, та що відповідачем не порушено 10 денний строк на подання вказаних заперечень на відповідь на відзив.

А тому, судом, через надуманість та безпідставність відхиляються твердження представника відповідача про те, що: судом порушено одне із найголовніших прав бути почутим; судом зроблено хибні висновки про вчинення всіх необхідних процесуальних дій при закритті підготовчого провадження 25.09.24 та призначення справи до судового розгляду на 03.12.24.

З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:

- ні представником відповідача, ні керівником відповідача станом на час закриття підготовчого провадження не повідомлено суд про неможливість надання заперечення на відповідь на відзив;

- представник (чи керівник) відповідача в судові засідання 25.09.24 та 06.11.24 не з`явився (лись) про дату, місце та час розгляду справи був (ли) повідомлений (ні) належним чином;

- фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13),

у суду у справі № 908/2214/24 відсутні правові підстави для поновлення відповідачу строку на подання заперечень на відповідь на відзив.

А тому, судом відмовляється в задоволені клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заперечення на відповідь на відзив (сформоване в системі «Електронний суд» 20.11.24).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 11, 13, 20, 24, 42, 43, 73, 76, 77, 80, 118, 119, 165, 167, 207, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання заперечення на відповідь на відзив викладеного в п. 1 прохальної частини заперечень на відповідь на відзив (сформоване в системі «Електронний суд» 20.11.24).

Екземпляр даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею 03.12.24 та відповідно до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню.

Суддя В.Л. Корсун