Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/11810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/11810/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020; ідентифікаційний код 41361086)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 14 020 664, 71 грн,

Представники сторін:

від позивача: Рудник Ілона

від відповідача: Фартушна Віта

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (далі за текстом - ТОВ «Віта Солар», Позивач, Продавець) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом - ДП «Гарантований покупець», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором № 15366/01 від 31.07.2018, 3% річних - 146 643, 76 грн та інфляційні втрати - 441 290, 74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивача зазначає, що ним виконано договірне зобов`язання та здійснено продаж електричної енергії Відповідачу, що підтверджується підписаними між сторонами актами.

Однак, Відповідачем договірне зобов`язання в частині оплати за Договором не виконано належним чином, а саме за періоди: вересень - грудень 2022, лютий - липень 2023, вересень - жовтень 2023 у зв`язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, що стало підставою для додаткового нарахування 3 % та інфляційних втрат та звернення до суду з позовом.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Із поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідач вважає, що його зобов`язання перед Позивачем за спірний розрахунковий період не настало оскільки НЕК «Укренерго» не сплатило послугу за договором від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Крім того, наявні підстави для зменшення позовних вимог на суму 226 889, 95 грн з огляду на положення Постанови НКРЕКП від 03.04.2024 № 652, якою було внесено зміни до абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 322, оскільки у Позивача існує заборгованості перед Відповідачем у вигляді неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

У якості наявних підстав для звільнення від відповідальності Відповідач посилається на поважність причин невиконання договірного зобов`язання перед Позивачем, а саме на наявні форс-мажорні обставини, які є підставою для звільнення його від відповідальності.

Також Відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2024.

18.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

24.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 28.10.2024 оголошено перерву до 04.11.2024.

29.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 04.11.2024 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 25.11.2024.

04.11.2024 та 22.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання Відповідача про закриття провадження в частині суми основного боргу в розмірі 778 752, 58 грн та 454 356, 13 грн.

У судовому засіданні 25.11.2024 представник Позивача надав пояснення по суті поданого позову, просив суд його задовольнити.

Представник Відповідача заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.07.2018 між ТОВ «Віта Солар» та ДП «Гарантований покупець» (далі ДПЕ) укладено договір № 15366/01.

Відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 434/07/24 від 25.01.2024) продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641, Порядок).

Відповідно до підпункту 3.1-3.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 434/07/24 від 25.01.2024) обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється Сторонами в установленому законодавством порядку.

Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку.

Так, суд зазначає, що порядок розрахунків врегульовано Порядком № 641.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору передано Відповідачу електричну енергію, зокрема, за періоди вересень - грудень 2022, лютий - липень 2023, вересень - жовтень 2023, на підтвердження чого надано:

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2022 за вересень 2022 на суму 5 821 242, 79 грн;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2022 за жовтень 2022 на суму 5 615 097,62 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 2008 089, 84 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 1 163 873,77 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 4 859 611, 79 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2023 за березень 2023 на суму 4 667 420, 44 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму 5 327 899,36 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2023 за травень 2023 на суму 11 434 961, 60 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.06.2023 за червень 2023 на суму 12036 932,40 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2023 за липень 2023 на суму 12 367 174, 67 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2023 за вересень 2023 на суму 11 796 885,35 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.10.2023 за жовтень 2023 на суму 8 820 984,18 грн.

Крім того, між Позивачем та Відповідачем укладено акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за наступні періоди: грудень 2022 від 05.05.2023, в якому зазначена сума коригування: 1019, 29; лютий 2023 від 19.05.2023, в якому зазначена сума коригування: 822, 92; березень 2023 від 15.06.2023, в якому зазначена сума коригування: - 1 148,54; вересень 2022 від 30.04.2024 в якому зазначена сума коригування: 38 064, 77.

Суд зазначає, що вказані вище акти підписані сторонами без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує обсяги переданої Позивачем електричної енергії Відповідачу та виникнення у останнього обов`язку з її оплати у відповідності до умов Договору та Порядку № 641.

Постановою НКРЕКП від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023.

Вказана постанова оприлюднена 01.05.2024.

Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022, у березні-червні 2023 та у листопаді та грудні 2023.

Вказана постанова оприлюднена 10.05.2024.

Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні - листопаді 2022 та жовтні 2023.

Вказана постанова оприлюднена 16.05.2024.

З огляду на зазначене, враховуючи положення пункту 11.4 Порядку № 641 Позивач зазначає, що зобов`язання Відповідача є таким, що настало:

24.05.2024 - за вересень 2022 в частині суми 2 099 310, 67 грн; за жовтень 2022 в частині суми 1 039 555, 39 грн; за листопад 2022 в частині суми 50 грн; за жовтень 2023 в частині суми 1 634 059, 05 грн;

18.05.2024 - за грудень 2022 в частині суми 148 650, 90 грн; за березень 2023 в частині суми 1 884 239, 55 грн; за квітень 2023 в частині суми 1 713 063, 06 грн; за травень 2023 в частині суми 2 257 126, 20 грн; червень 2023 в частині суми 1 962 183, 47 грн;

09.05.2024 - за лютий 2023 в частині суми 245 887, 45 грн; за липень 2023 в частині суми 73 889, 57 грн; за вересень 2023 в частині суми 374 714, 90 грн.

Однак, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем здійснено лише часткову оплату отриманої електричної енергії, а саме в розмірі 72 522 517, 62 грн у зв`язку з чим заборгованість Відповідача становить 13 432 730, 21 грн.

Сума існуючої заборгованості так як і обсяги отриманої електричної енергії Відповідачем не заперечуються.

З огляду на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання Позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

В ході розгляду справи, Відповідачем частково погашено суму основного боргу в розмірі 1 233 108 71 грн (двома платежами), на підтвердження чого надано платіжні інструкції № 415 343 від 30.10.2024 та № 411 030 від 78 896, 26 грн.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, Відповідач посилається на положення пункту 11.4 Порядку № 641 та зазначає, що оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від ПРАТ «НЕК «Укренерго», яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, а заборгованість останнього у спірному розрахунковому періоді становить 5 810 308 940, 34 грн.

Відтак, Відповідач звертає увагу суду на порушення Відповідачем існуючого алгоритму остаточних розрахунків, який відповідно залежить від рівня виконання ПРАТ «НЕК «Укренерго», а відтак зобов`язання Відповідача перед Позивачем за спірний період не настало.

Зауваження Відповідача в частинні чинності постанови НКРЕКП від 30.12.2021 № 3024 та безпідставності незгоди Позивача з останньою не оцінюються судом оскільки таке питання не входить до предмету розгляду даної справи, а вказана постанова не оскаржується в межах даного провадження.

Відповідач, зазначаючи про наявність підстав для зменшення розрахунків з Позивачем, посилається на положення пункту підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (в редакції постанови від 03.04.2024 № 652), згідно якого Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» зобов`язано Гарантованого покупця, суб`єктів господарювання, що здійснювали продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, та операторів системи передачі забезпечити виконання положень глави 16 Порядку в частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, що виникли в період з 08 вересня 2022 по 26 січня 2024, а також розрахунку та погодження вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії не пізніше 01 квітня 2024.

Додатково вказаною постановою зобов`язано оператора системи передачі, суб`єктам господарювання, що здійснювали продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, та операторам систем розподілу забезпечити виконання положень глави 16 Порядку в частині визначення та надання гарантованому покупцю обсягів невідпущеної електричної енергії суб`єктами господарювання, що здійснювали купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом у період з 08 вересня 2022 по 26 січня 2024, не пізніше 01 березня 2024.

Також на Гарантованого покупця покладено обов`язок забезпечити виконання положень глави 16 Порядку № 641 в частині врегулювання відносин щодо відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, що виникли в період з 08.09.2022 по 26.01.2024.

Так, Відповідач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість в частині суми 226 889, 95 грн не підлягає задоволенню, оскільки у Позивача на таку суму існує заборгованість перед Відповідачем з відшкодування частки вартості небалансу електричної енергії.

У відзиві Відповідач зазначає, що ним на адресу Позивача складено та направлено акти приймання передачі послуги з відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, акти коригування до них, акти приймання - передачі послуг з відшкодування вартості відхилення та актів коригування до них за період вересень 2022-грудень 2023.

Однак, станом на дату 11.10.2024 згідно доводів Відповідача, у Позивача є заборгованість за послугу з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця 226 889, 95 грн.

Судом встановлено, що докази звернення Відповідача до Позивача із такими актами з відшкодування вартості небалансу електричної енергії в матеріалах справи відсутні та не додані Відповідачем до відзиву.

З поміж викладеного, Відповідач звертає увагу суду на неправильність наданого Позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, застосування при таких розрахунках невірної методології нарахування.

У поданій відповіді на відзив Позивач підтверджує встановлену судом обставину та зазначає, що норма абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 Постанови № 332, якою Відповідачу надано право зменшити рівень розрахунків із продавцем електричної енергії за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення може бути застосована у позапроцесуальному порядку, шляхом укладення відповідного правочину, в результаті якого відбулося б зарахування зустрічних однорідних вимог.

У такому разі, сторони б погодили, які саме вимоги, за який період і на яку суму взаємно заліковуються. У випадку проведення зустрічного заліку вимог сторонами цієї судової справи, у Позивача би відпали підстави позову у відповідній частині.

Відтак, Позивач не заперечує можливість існування вимог Гарантованого покупця до нього із відшкодування вартості послуг із врегулювання небалансів електричної енергії.

Користуючись своїм процесуальним правом, Гарантований покупець мав повне право заявляти вказані вимоги в межах цієї судової справи у якості зустрічного позову, проте своїм процесуальним правом не скористався та такого позову не заявив, а тому Відповідач не скористався ані своїм правом врегулювати взаємні вимоги сторін у позапроцесуальному порядку шляхом укладення відповідного акту, ані своїм процесуальним правом такі вимоги заявити в межах судового провадження.

Також Позивачем зауважено, що сторони пов`язані тривалими господарськими відносинами, і Позивач вже протягом тривалого часу перебуває у складі балансуючої групи Гарантованого покупця, а за попередні спірні періоди 2021-2022 року, Позивач та Гарантований покупець вже укладали Акт зарахування зустрічних (однорідних) вимог від 29.02.2024, яким визначили розмір взаємних вимог за кожен місяць відповідних періодів, порядок їх зарахування, та розмір вимог сторін після такого зарахування.

Натомість, як уже було зазначено вище, сторонами за спірні в цій справі періоди відповідного акту укладено не було, що не заперечується самим Гарантованим покупцем, розмір взаємних вимог сторін не змінився, а відтак і підстави зменшувати або будь-яким іншим чином змінювати розмір заявлених в цій справі позовних вимог у Позивача відсутній.

З огляду на зазначене, Позивач стверджує, що строк остаточної оплати Відповідачем електричної енергії, відпущеної Позивачем у спірні періоди є таким, що настав у звязку з чим вимоги є обґрунтованими.

Що стосується заперечень Відповідача в частині правильності нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, Позивач зазначає, що він діяв у рамках Договору та чинного законодавства, на підставі якого розраховував 3% річних та інфляційні втрати із врахуванням того, що Відповідач не оспорює сам факт боргу або його розмір, однак не надав переконливих аргументів чи доказів, які б свідчили про помилки у розрахунках, що відповідно нівелює заперечення останнього в цій частині.

Позивач також заперечує щодо доводів Відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, оскільки вказані твердження є необґрунтованими та жодним чином не підтверджені, а підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені статтею 617 ЦК України, згідно з якою особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву містять аналогічні доводи Відповідача, які викладені у відзиві.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії ).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 65 цього ЗУ «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами пункту 3.3 укладеного між сторонами у справі Договору (у редакції додаткової угоди № 434/07/24), оплата електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку № 641.

Як встановлено судом вище, постановами НКРЕКП від 30.04.2024 № 858, від 08.05.2024 № 896 та від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за спірний період.

Згідно з пунктом 11.4 Порядку № 641 в редакції від 26.01.2024 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

З огляду на викладене вище, зобов`язання у Відповідача з остаточної оплати за відпущену Позивачем за «зеленим» тарифом електричну енергію за спірний період настало згідно визначених Позивачем дат, а саме:

24.05.2024 - за вересень 2022 в частині суми 2 099 310, 67 грн; за жовтень 2022 в частині суми 1 039 555, 39 грн; за листопад 2022 в частині суми 50 грн; за жовтень 2023 в частині суми 1 634 059, 05 грн;

18.05.2024 - за грудень 2022 в частині суми 148 650, 90 грн; за березень 2023 в частині суми 1 884 239, 55 грн; за квітень 2023 в частині суми 1 713 063, 06 грн; за травень 2023 в частині суми 2 257 126, 20 грн; червень 2023 в частині суми 1 962 183, 47 грн;

09.05.2024 - за лютий 2023 в частині суми 245 887, 45 грн; за липень 2023 в частині суми 73 889, 57 грн; за вересень 2023 в частині суми 374 714, 90 грн.

Суд зазначає, що Відповідачем не надано остатніх обґрунтувань на спростування зазначеного.

Відтак, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становила 13 432 730, 21 грн та в частині суми 1 233 108, 71 грн була погашена під час розгляду справи, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Так, станом на дату ухвалення даного рішення непогашеною Відповідачем є заборгованість в розмірі 12 199 621, 50 грн, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Суд погоджується з аргументами Позивача щодо відсутності підстав для зменшення суми боргу на існуючу суму заборгованості Позивачем перед Відповідачем за послуги з неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, оскільки таке право згідно абзацу 3 підпункту 13 пункту 1 Постанови № 332 Відповідачем не реалізовано, а докази зустрічного зарахування не надано сторонами.

Суд не вбачає підстав втручатися у договірні відносини сторін та самостійно зменшувати суму заявленої заборгованості, навіть у випадку визнання Позивачем боргу в цій частині.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України, статі 551 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

При цьому суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду у постанові 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зменшено може бути розмір таких відсотків річних, а не нараховані суми таких відсотків.

Зазначене спростовує заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов в цій частині та є підставою для відмови у зменшенні здійснених Позивачем нарахувань за клопотанням Відповідача.

Також суд не погоджується із запереченнями Відповідача в частині зауважень щодо методології нарахування, оскільки такі заперечення є узагальнені без конкретизації періоду в якому допущено арифметичне порушення нарахування.

Крім того, Відповідачем не надано контррозрахунку.

Враховуючи здійснені судом висновки, судом перевірено правильність здійснених Позивачем нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат та встановлено, що останній є правомірним та арифметично вірним, окрім суми нараховних 3 % річних за надану електричну енергію за вересень 2022 та інфляційні втрати за березень 2023.

З огляду на зазначене, за підрахунками суду, обґрунтованим та правомірним є нарахування та стягнення з Відповідача 3 % річних - 141 146, 85 грн та інфляційні втрати - 428 270, 64 грн., а тому дана вимога Позивача підлягає частковому задоволенню.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №904/5610/19.

Крім того, частиною першою статті 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України (далі - ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

В порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин Відповідач не надав відповідного документа, а посилання на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.7-7.1. є недостатнім оскільки форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а Відповідачем не доведено яким саме чином такі обставини вплинули на неможливість здійснення оплат за Договором.

Відтак, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про закриття провадження у справі в частині - задовольнити.

2. Провадження у справі № 910/11810/24 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 233 108, 71 грн - закрити.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» - задовольнити частково.

4. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020; ідентифікаційний код 41361086) основний борг - 12 199 621 (дванадцять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) грн 50 грн, 3 % річних - 141 146 (сто сорок одна тисяча сто сорок шість) грн 85 коп, інфляційні втрати - 428 270 (чотириста двадцять вісім тисяч двісті сімдесят) грн 64 коп та судовий збір - 210 309 (двісті десять тисяч триста дев`ять) грн 97 коп.

5. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.12.2024

Суддя Антон ПУКАС=