Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/11036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/11036/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" до Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 75 959,55 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 75 959,55 грн., з яких: 71 457,12 грн. заборгованості з відшкодування вартості на комунальні послуги, 3 044,00 грн. інфляційних втрат та 1 458,43 грн. 3% річних за Договором оренди № 553 від 20.10.2023 року на підставі статей 6, 11, 509, 625-629, 653, 759, 760, 762, 795 Цивільного кодексу України та статей 193, 283 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

03.10.2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволені позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" (позивач, орендодавець) та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (відповідач, орендар) укладено Договір оренди № 553 (Договір), за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1802,1 м2, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1.2 Договору назване в пункті 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для розміщення військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 1.3. Договору при підписанні даного Договору, сторони усвідомлюють, підтверджують дійсність та керуються об`єктивними обставинами, які зумовили фактичне виникнення правовідносин між сторонами до підписання даного Договору, а саме: нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1 Договору використовується для розміщення військової частини НОМЕР_1 з 20.09.2023 року; військова частина НОМЕР_1 , згідно наказ № 417/2 від 18.09.2023 року, який погоджено Обухівською районною військовою адміністрацією наказ № 9 ДКС від 10.10.2023 року, зайняла нерухоме майно, зазначене у пункті 1.1 Договору, з 20.09.2023 року, про що було укладено Акт приймання-передачі нерухомого майна від 20.09.2023 року між військовою частиною НОМЕР_1 та орендодавцем.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця. З урахуванням фактичного використання нерухомого майна, зазначеного у пункті 1.1. Договору, для розміщення військової частини НОМЕР_1 з 20.09.2023 року, на підставі Акту приймання-передачі від 20.09.2023 року та у порядку визначеному частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що умови даного Договору застосовуються до відносин, що виникли з 20.09.2023 року, що відповідає початку фактичного використання військовою частиною НОМЕР_1 орендованого майна.

У відповідності до пункту 4.6 Договору орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані із фактичним споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з орендодавцем орендованого майна Договір про відшкодування витрат пов`язаних із споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв.

Згідно з пунктом 10.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання та діє до моменту скасування або припинення воєнного стану, на території України та Києва чи Київської області включно.

Пунктом 10.2 Договору сторонами погоджено, що на підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України також встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 20.09.2023 року. Факт виникнення таких відносин з 20.09.2023 року - момент початку фактичного використання орендованого нерухомого майна для розміщення військової частини НОМЕР_1 підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна від 20.09.2023 року, укладеного між військовою частиною НОМЕР_1 та Орендодавцем.

За актом прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна від 20.09.2023 року балансоутримувач передав користувачеві (війська частина НОМЕР_1 ) нежитлові приміщення загальною площею 1802,1 м2, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

За актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 20.10.2023 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування об`єкт оренди.

29.01.2024 року позивач листом за вих. № 13 направив відповідачу для підписання акти приймання-передавання електричної енергії за жовтень-грудень 2023 року та січень 2024 року, де також зазначив про необхідність сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію військовою частиною НОМЕР_1 .

Листом від 21.02.2024 року за вих. № 517/838 відповідач зазначив, що документи позивачем надані в кінці грудня 2023 року, відтак відповідач не мав змоги укласти договір на відшкодування вартості електричної енергії з позивачем за спожиту військовим підрозділом електроенергію у зв`язку з закриттям бюджетного 2023 року та відсутністю кошторисних призначень за даним напрямком. Стосовно відшкодування електроенергії за 2024 рік, зазначив, що відповідач здійснює відшкодування електроенергії на підставі Договору на відшкодування електроенергії, що укладається відповідно до фактичних показників приладів обліку та акту фактичного використання послуг. До вказаних документів необхідно долучити копії документів, що свідчать про фактично встановлені ціни на послуги постачальником таких послуг та запропонував надати підписаний проект Договору на відшкодування електроенергії.

22.02.2024 року позивач направив на адресу відповідача підписаний примірник Договору про відшкодування витрат пов`язаних із споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв, проте відповідачем підписаний примірник вищезазначеного Договору повернуто не було.

Станом на дату подачі цього позову відповідач не виконав вказаного обов`язку, передбаченого пунктом 4.6 Договору оренди та не відшкодував витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі за фактично спожиті комунальні послуги, відтак заборгованість відповідача відповідно до рахунків, актів зняття показників, актів наданих послуг за жовтень, листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року становить 71 457,12 грн.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає про відсутність у нього обов`язку зі сплати послуги енергопостачання, оскільки Київське квартирно-експлуатаційне управління не є споживачем цих послуг - у даному випадку споживачем є військова частина НОМЕР_1 , при цьому, у відповідача відсутній укладений договір на відшкодування витрат за спожиту електроенергіюю.

Також, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 року № 630 "Про деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно" передбачено, що до плати за оренду іншого окремого індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеного договору зобов`язується надавати орендарю балансоутримувач;

Окрім того, відповідач є бюджетною установою, що фінансується та здійснює витрати за рахунок та в межах асигнувань Державного бюджету України, а відтак у 2023 році включення обов`язку щодо відшкодування вартості електричної енергії позивачу в період з жовтня по грудень 2023 року є неправомірним та є порушенням бюджетного законодавства.

Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Приписами частини 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, умовами пункту 4.6 Договору погоджено, що орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані із фактичним споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з орендодавцем орендованого майна Договір про відшкодування витрат пов`язаних із споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено Договору про відшкодування вартості спожитої електроенергії, який би регулював правовідносини між сторонами.

Однак, у пункті 4.6 Договору сторонами погоджено, що орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, в тому числі фактичні комунальні платежі.

Тобто, обов`язок з відшкодування витрат за спожиту електроенергію покладено саме на відповідача (орендаря) умовами самого Договору оренди № 553 від 20.10.2023 року, навіть не зважаючи на неукладення відповідного Договору з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

У той же час, наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 року № 448 затверджено положення "Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" (далі - Положення), яке визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі - ЗС України).

Організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном (пункт 1.1 Положення).

Відповідно до пункту 2.1 Положення Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться:Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України (далі - Головне КЕУ ЗС України); територіальні квартирно-експлуатаційні управління та Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - КЕУ); квартирно-експлуатаційні відділи (квартирно-експлуатаційні частини) (далі - КЕВ (КЕЧ)); квартирно-експлуатаційні служби військових частин. Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин проводиться за схемами: Головне КЕУ ЗС України - КЕУ - КЕВ (КЕЧ)) - військові частини; Головне КЕУ ЗС України - види Збройних Сил України - військові частини (згідно з рішенням Міністра оборони України).

Згідно з пунктом 4.1 Положення право на квартирно-експлуатаційне забезпечення мають військові частини, які входять до складу ЗС України, утримуються згідно із затвердженими штатами та (або) штатними розписами і фінансуються за рахунок бюджетних асигнувань.

Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України виходячи з відповідних номенклатур та норм (пункт 4.2 Положення).

Пунктом 5.12 Положення визначено, що оренда нерухомого майна державної та комунальної власності, яке необхідне для розміщення військових частин, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Організація роботи щодо оренди такого майна покладається на Головне КЕУ ЗС України.

Пунктами 8.1, 8.3, 8.4, 8.7. Положення унормовано, що комунальні послуги та енергоносії надаються відповідно до норм витрат енергоносіїв та комунальних послуг у ЗС України, методики нормування витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин відповідно до чинного законодавства України.

Оплата комунальних послуг військовим частинам, що утримуються за рахунок кошторису МО України, провадиться за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Заявка про потребу в комунальних послугах та енергоносіях (у фізичних показниках) на наступний рік (додаток 17) подається КЕВ (КЕЧ) до КЕУ до 01 вересня, КЕУ до Головного КЕУ ЗС України до 20 вересня поточного року (за кожну військову частину). Заявка підписується відповідним начальником квартирно-експлуатаційного органу.

КЕВ (КЕЧ) або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ).

Таким чином, саме на відповідача покладено обов`язок з відшкодування комунальних витрат військових частин, які перебувають на його обліку, та, відповідно, обов`язок з укладення як договору оренди приміщення для розташування та розміщення військовослужбовців військової частини, так і обов`язок з укладення договору з відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

При цьому, як вже зазначено судом, відсутність у вказаному періоді діючого договору на відшкодування витрат балансоутримувача не звільняє відповідача від обов`язку здійснити таке відшкодування, так як обов`язок Київського квартирно-експлуатаційного управління з відшкодування позивачу вартості спожитої електроенергії був встановлений Договором оренди, який був чинним у спірному періоді.

Суд також відхиляє посилання відповідача, як на підставу невиконання відповідного обов`язку, відсутність відповідних бюджетних асигнувань, оскільки сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.18 року у справі № 925/246/17 та № 925/974/17.

Поясненнями позивача, які викладені у позовній заяві, актами наданих послуг від 18.01.2024 року, актами зняття показників приладів обліку за жовтень, листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року, рахунками-фактурами за відповідні періоди 2023 та 2024 року, копії яких міститься в матеріалах справи, підтверджується факт того, що військовою частиною НОМЕР_1 спожито електричну енергію на загальну суму 101 574,46 грн.

Попри це, на виконання умов Договору відповідач перерахував відшкодування вартості електропостачання в сумі 30 048,59 грн. за січень 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцію № 18/04/2024 №1400 від 20.04.2024 року.

Доказів оплати залишку заборгованості за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію у строк визначений умовами Договору відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 71 457,12 грн. заборгованості за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію за Договором обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором позивачем нараховано до стягнення 3 044,00 грн. інфляційних втрат та 1 458,43 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовами Договору та вимогам закону.

Доводи, на які посилався відповідач у відзиві залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 30; ЄДРПОУ: 22991617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Імпульс Плюс" (20401, Черкаська область, Звенигородський район, місто Тальне, вулиця Європейська, будинок 40; ЄДРПОУ: 34150627) 71 457 (сімдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) грн. 12 коп. заборгованості, 3 044 (три тисячі сорок чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 458 (одна тисяча чотириста п`ятдесят вісім) грн. 43 коп. 3% річних та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна