Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/8769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/8769/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95"

(85306, Донецька область, Покровський район, місто Покровськ,

вул. Мазепи Івана, буд. 202-В;

ідентифікаційний код: 33913704)

до Державного підприємства "Об`єднана Компанія

"Укрвуглереструктуризація"

(03142, м. Київ, пров. Приладний, буд. 2-А;

ідентифікаційний код: 39244468)

про стягнення 10 278 933,98 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду №4/ОР-23 на виконання робіт від 05.07.2023 в розмірі 10 278 933, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 04.09.2024.

30.07.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про вступ у справу в якості представника.

07.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні 04.09.2024 було оголошено перерву на 25.09.2024.

09.09.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

16.09.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ.

25.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у справі.

25.09.2024 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву на 23.10.2024.

23.10.2024 від відповідача до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на клопотання позивача про витребування доказів у справі від 25.09.2024.

23.10.2024 у судове засідання з`явилися представники сторін, представник позивача просив задовольнити подане раніше клопотання про витребування доказів у справі, представник відповідача заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 клопотання Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95" про витребування доказів задоволено та зобов`язано Державне підприємство "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" надати суду у строк до 05.11.2024 пояснення та докази.

05.11.2024 відповідачем подано додаткові письмові пояснення по справі.

06.11.2024 протокольною ухвалою суду судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2024.

У судове засідання, призначене на 04.12.2024, з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 04.12.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 04.12.2024 судом заслухане вступне слово представників позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 04.12.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, в яких представники позивача та відповідача виступили з промовами (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

10.05.2023 р. Відповідач на сайті прозоро зробив оголошення про проведення публічної закупівлі - відкриті торги з особливостями на роботи «Роботи з рекультивації східного торця розрізної траншеї дільниці відкритих робіт (колишній розріз «Морозівський») з прилеглими ділянками згідно з проєктом ліквідації ДП «Бурвугілля», ідентифікатор закупівлі - UA-2023-05-10-009284-a (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-10-009284-a) (далі - торги).

За наведеними торгами UA-2023-05-10-009284-a на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-10-009284-a є документи, завантажені Відповідачем, серед яких є документ - ТД інструкція, тобто тендерна документація Відповідача за торгами.

В наведеній ТД інструкції наведено, що «місцем виконання робіт: Україна, 28022, Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Новоселівка, ДП «Бурвугілля», тобто шахта, яка перебуває у статусі припинення. Обсяг робіт: Згідно з Додатком № 6 до тендерної документації «Перелік видів та обсягів робіт наведених у формі об`єктних та локальних кошторисів на виконання робіт з рекультивації східного торця розрізної траншеї дільниці відкритих робіт (колишній розріз «Морозівський») з прилеглими ділянками згідно з проєктом ліквідації ДП «Бурвугілля» (тендерна документаціяінструкція та додаток №6 до неї з сайту у вигляді завантажених документів з сайту надаються - додатки до позову №4 та №№5.1-5.5.) 22 травня 2023 р. переможцем торгів став Позивач.

05.07.2023 р. між Приватним акціонерним товариством "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95" та Державним підприємством "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" був укладений договір підряду №4/ОР-23 на виконання робіт, який в даний день був опублікований Відповідачем як Замовником торгів на сайті прозоро (далі - договір підряду).

До договору підряду були укладені наступні додатки: Додаток №1 - позиційний список; Додаток №2 - договірна ціна з розрахунками; - Додаток №2.1 - Об`єктний кошторис №2-1; Додаток №2.1.1. - локальний кошторис №2-1/1-1р(25); Додаток №2.1.1.1 - підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2- 1/1-1р(25); Додаток №2.1.1.2 - розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1/1-1р(25); Додаток №2.1.2 - локальний кошторис №2-1/1-1р(26); 2.1.2.1. - підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2-1/1-1р(26); 2.1.2.2. - розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2- 1/1-1р(25); Додаток №2.2 - Об`єктний кошторис №7-1 Додаток №2.2.1. - локальний кошторис №7-1/1-2р(25); Додаток №2.2.1.1 - підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №7- 1/1-2р(25); Додаток №2.2.1.2 - розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №7-1/1-2р(25); Додаток №3 - протокол узгодження цін на матеріальні ресурси; Додаток №4 - календарний графік виконання робіт.

Згідно п.1.1. Договору підряду №4/ОР-23 на виконання робіт від 05.07.2023 р. (далі - договір підряду) Замовник (Відповідач) доручає, а Підрядник (Позивач) зобов`язується відповідно до проєктно-кошторисної документації, з використанням власних матеріалів та усткування на власний ризик та у передбачений договором строк виконати та здати: «Роботи з рекультивації східного торця розрізної траншеї дільниці відкритих робіт (колишній розріз «Морозівський») з прилеглими ділянками згідно з проєктом ліквідації ДП «Бурвугілля» (45112000-5 землерийні та інші земляні роботи) (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах, обумовлених цим договором.

Склад, обсяги та інші характеристики Робіт, що виконуватимуться відповідно до умов цього Договору, визначені проєктно-кошторисною документацією, яка передається Замовником Підряднику, та наведені в Позиційному списку (Додаток №1 до договору), що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2. договору). Роботи за цим Договором виконуються підрядником за адресою: Україна, 28022, Кіровоградська обл., Олександрійський район, с. Новоселівка, ДП «Бурвугілля» (п.1.3. договору).

Замовник зобов`язаний забезпечити передачу Підряднику проєктної документації протягом 5 робочих днів після підписання договору, інших нормативних документів, що необхідні для проведення робіт (п.п..5.2.1. п.5.2., п.7.1. договору).

07.07.2023 р. Відповідач передав Позивачу за Актом прийому-передачі робочу документацію.

07.07.2023 р. сторони також підписали Акт прийому-передачі об`єкту та Акти допуску на об`єкт.

Відповідно до п.2.1. договору підряду підрядник зобов`язується виконати роботи за цим договором з моменту підписання Договору до 31 грудня 2024 р. та дати виконані належним чином роботи за цим договором Замовнику. Підрядник може виконати роботи достроково (п.2.2. договору).

Відповідно до п.15.1 договору підряду цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його скріплення підписами та печатками Сторін та діє по 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п.3.1. договору підряду договірна ціна за цим договором становить 98 608 770 грн 64 коп. у т.ч. ПДВ Договірна ціна вказана у Додатку №2 (п.3.2. договору).

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником відповідної суми грошових коштів у гривні на рахунок Підрядника, що вказаний в даному договорі (п.3.18 договору).

Відповідно до п.4.1. договору підряду прийняття Замовником робіт, виконаних підрядником оформлюються Актами КБ-2в та довідкою КБ-3. Відповідно до п.4.2. договору підряду Підрядник після закінчення виконання Робіт надає Замовнику в 3 (трьох) примірниках оформлені та підписані Акти КБ-2в та Довідку КБ-3. Замовник розглядає надані йому Підрядником Акт КБ-2в та Довідку КБ-3 та у разі відсутності у нього зауважень до результатів виконаних Робіт, посвідчує їх своїм підписом та печаткою і повертає по одному примірнику Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 Підряднику. Відповідно до п.4.4. договору підряду Замовник має право відмовитись від підписання Акту КБ-2в та Довідки КБ-3 і прийняття виконаних Робіт за цим Договором у разі неналежного, несвоєчасного виконання Робіт, виконання Робіт неналежної якості або виявлення в них недоліків.

Згідно п.11.2 договору підряду Замовник здійснює технічний нагляд та контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.

Представником Замовника за даним договором виступав його відокремлений підрозділ - ВП "ЗАХІДНА ДИРЕКЦІЯ З ЛІКВІДАЦІЇ ШАХТ" ДП "ОБ`ЄДНАНА КОМПАНІЯ "УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ" ЄДРПОУ ВП:43331619 Місцезнаходження: Україна, 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, ВУЛИЦЯ СОКАЛЬСЬКА, будинок 42, АДМІН.БУД. ШАХТИ № 2 (не є юридичною особою), що також наведено в Акті передачі об`єкту. Проект виконання робіт був погоджений між Позивачем та ВП «Західна ДЛШ»

05.07.2023 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до наведеного договору, якою доповнили договір додатком 4а «графік фінансування» та доповнили п.п.3.1.1. договору та виклали його у наступній редакції: « 3.1.1. З договірної ціни, зазначеної в п.3.1. фінансування 22023 року складає 34 369 700,00 грн в т.ч. ПДВ згідно з Додатком 4а до цього договору; фінансування 2024 року буде визначено окремою угодою.

06.07.2023 р. сторони уклали додаткову угоду №2 до наведеного договору, якою внесли зміни в Додаток №4 «календарний графік» та виклали його в редакції, що додається до додаткової угоди, а також внесли зміни в Додаток №4а «Графік фінансування» та виклали його в редакції, що додається до угоди.

20.09.2023 р. сторони уклали додаткову угоду №3 до наведеного договору, якою внесли зміни в п.п.3.1.1. договору та виклали його в наступній редакції: « 3.1.1. З договірної ціни, зазначеної в п.3.1. фінансування 2023 року складає 61 798 000,00 грн, в т.ч. ПДВ згідно з Додатком 4а до цього договору; фінансування 2024 року буде визначено окремою угодою», а також внесли зміни в Додаток №4а «Графік фінансування» та виклали його в редакції, що додається.

За наведеним договором Позивач здійснив частину робіт без будь-яких зауважень з боку Відповідача. Відповідач прийняв роботи та сплатив за них 26 425 790,24 грн з ПДВ: · Акт КБ-2в №1 та Довідка КБ-3 за липень 2023 р. від 24.07.2023 р. на суму 6 130 763,06 грн. (додаток №12, містить Акти №1-5 та довідки)

Також у якості доказу оплати Замовником надається копія платіжної інструкції від 18.08.2023 р. за Актом №1 від 24.07.23 р. на суму 6 130 763,06 грн.· Акт КБ-2в №2 та Довідка КБ-3 за липень 2023 р. від 24.07.2023 р. на суму 6 261 307,44 грн. Також у якості доказу оплати Замовником надається копія платіжної інструкції від 18.08.2023 р. за Актом №2 від 24.07.23 р. на суму 6 261 307,44 грн. · Акт КБ-2в №3 та Довідка КБ-3 від 16.08.2023 р. на суму 4 185 614,50 грн.. У якості доказу оплати Замовником надається копія платіжної інструкції від 18.08.2023 р. за Актом №3 від 16.08.2023 р. на суму 4 185 614,50 грн. Акт КБ-2в №4 та Довідка КБ-3 від 16.08.2023 р. на суму 3 813 823,15 грн.. У якості доказу оплати Замовником надається копія платіжної інструкції від 18.08.2023 р. за Актом №4 від 16.08.2023 р. на суму 3 813 823,15 грн, · Акт КБ-2в №5 та Довідки КБ-3 від 21.08.2023 р. на суму 6 034 282,09 грн. У якості доказу оплати Замовником надається копія платіжної інструкції від 25.09.2023 р. за Актом №5 від 21.08.2023 р. на суму 6 034 282,09 грн.

Отже, Замовник (Відповідач) прийняв від Позивача роботи за Актами КБ-2в №1-5 на загальну суму 26 425 790,24 грн з ПДВ без жодних зауважень до виконаних робіт та сплатив їх вартість. Акти КБ-2в підписані Позивачем, Відповідачем та відокремленим підрозділом Відповідача - ВП «Західна ДЛШ» (в особі головного інженера Предко І.В., директора Бар Г.І.).

Факт прийняття робіт та оплати також підтверджується витягом про виконання договору про закупівлю UA-2023-05-10-009284-a.

Після прийнятих робіт за вищенаведеними Актами №1-5 Підрядник продовжив виконання робіт за договором підряду. У жовтні 2023 р. Позивачем було надано на підписання представнику замовника - ВП «Західна ДЛШ» підписані зі свого боку Акт КБ-2в №6 від 20.10.2023 р. за вересень 2023 р. на суму 5 424 883,99 грн. довідку КБ-3 від 20.10.2023 р. за вересень 2023 р, а також Акт КБ-2в №7 від 20.10.2023 р. за жовтень 2023 р. на суму 4806 118,45 грн., довідку КБ-3 від 20.10.2023 р. за жовтень 2023 р., а також інші документи до цих актів, у тому числі виконавчі схеми.

Представник замовника (Відповідача) - ВП «Західна ДЛШ» прийняв роботи без будь-яких зауважень та підписав документи, у т.ч. акти та виконавчі схеми до них. Про наведене свідчать підписи працівників ВП «Західна ДЛШ»: підписи головного інженера Предко І.В. та директора Бар Г.І. у Актах КБ-2в, підпис інженера з проєктнї-кошторисної роботи у підсумковій відомості, у розрахунку витрат, у журналі обліку виконаних робіт, в Акті маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт, підписи у виконавчих схемах (маркшейдером провідним ВП «Західна ЛВШ» Генераловим С.П., головним інженером ВП «Західна ЛВШ» Предко І.В.)

Позивач вказує, що саме наведені працівники представника відповідача (Предко І.В., Бар Г.І.) підписували також всі попередні Акти КБ-2в №1-5, роботи за яким прийняти та сплачені Відповідачем.

24.10.2023 р. Позивач надав вищенаведені документи (підписані зі свого боку та представником відповідача - ВП «Західна ДЛШ») на підпис безпосередньо Відповідачу разом зі своїм листом №23/10-23 від 23.10.2023 р.

Водночас, 24.10.2023 р. засобами електронного зв`язку Позивач отримав від відповідача лист від 11.10.2023 р. №507, в якому відповідач повідомив про дострокове розірвання договору з 27.10.2023 р. (підстава - підпункт 3 п.15.3 договору, згідно якого замовник може розірвати договір у разі попереднього повідомлення підрядника за 10 днів).

За наведеною закупівлею на сайті прозоро також вказано, що договір розірваний і підставою розірвання є п. 15.3. договору підряду, яким передбачено, що Замовник може розірвати договір у разі попереднього повідомлення Підрядника за 10 (десять) календарних днів.

Пункт 15.3 договір підряду передбачає 7 (сім) підстав для розірвання договору підряду за ініціативою Замовника, у т.ч. з підстави порушення підрядником умов даного договору, з підстави порушення підрядником будівельних норм та правил, вимог проєктної документації та за попереднім повідомленням підрядника за 10 календарних днів (третя підстава за переліком).

Отже, Відповідач ініціював дострокове розірвання договору підряду з підстав «попереднього повідомлення підрядника за 10 днів, що свідчить про відсутність претензій з боку Відповідача до Позивача щодо порушення умов договору підряду за виконані роботи, у т.ч. щодо якості виконаних робіт.

При цьому, Відповідач повинен був попередити за 10 календарних днів. Позивач отримав повідомлення 24.10.2023р., тобто датою розірвання договору мала бути - 04.11.2023 р., а не 27.10.2023 р.

Листом №26/10-23 від 26.10.2023 р. (поданий особисто відповідачу 27.10.23 р.) Позивач звернувся до Відповідача з проханням не розривати договір підряду, оскільки підрядник виконував роботи належним чином, що підтверджується інвентаризаційним актом виконаних робіт від 04.10.2023 р. самого відповідача та просив сплатити за виконані роботи за Актами КБ-2в №6 та №7.

Відповідач листом від 25.10.2023 р. №551 повернув Позивачу наданий Позивачем пакет документів за Актами №6 та №7 для усунення зауважень у графічній частині наданих виконавчих схем, які були додані до Актів КБ-2в, а також попередив про те, що з 27.10.2023 р. договір буде розірваним.

ЗА твердженням Позивача, Відповідач розглянув всі надані документи Позивача, але не підписав Акти та Довідки, оскільки нібито у графічній частині виконавчих схем були неточності, не дивлячись на те, що виконавчі схеми були підписані представником Замовника - його відокремленим підрозділом без будь-яких зауважень і роботи за актами були прийнятими. Інших підстав Відповідач не зазначив. Претензій до самих виконаних робіт, до змісту Актів та Довідок відповідач також не зазначив. Відповідач зазначив зауваження лише до оформлення графічних частин виконавчих схем (щодо зазначення тих чи інших ліній різними кольорами).

При цьому, Відповідач вказав, що треба переробити в графічній частині, але не надав вмотивованого обґрунтування з посиланням на будь-які норми, які були порушені Позивачем.

На переконання Позивача, що така підстава відмови є необґрунтованою та невмотивованою.

Але, не зважаючи на відсутність обґрунтування зауважень з боку Відповідача, 28.11.2023 р. Позивач знов особисто надав Відповідачу Лист №27/11-23 від 27.11.2023 р. з проханням прийняти роботи та сплатити за них. З даним листом Позивач знов надав всі ті ж самі документи, у т.ч. акти №6, №7 та довідки , а також надав перероблені з врахуванням зауважень Відповідача виконавчі схеми (в часині графічних зображень).

Відповідач листом від 29.11.2023 р. №614 знов повернув Позивачу наведений пакет документів без підписання, зазначивши, що документи повертаються без розгляду, оскільки на всіх виконавчих схемах зазначені посади та прізвища маркшейдера провідного Генералова С.П., головного інженера Предка І.В. , але відсутні їх підписи. В даному листі Відповідач знов повідомив, що договір розірваний і фінансування припинено.

Таким чином Позивач зазначає, що Відповідач не прийняв роботи за Актами №6 та №7, оскільки перероблені виконавчі схеми не містять підписів маркшейдера провідного Генералова С.П., головного інженера Предка І.В. , які є працівниками самого ж представника Відповідача - ВП «Західна ДЛШ», що також підтверджує Відповідач у своєму листі від 04.07.2024 р. №329.

Тобто, Замовник відмовив прийняти роботи за Актами КБ-2в №6 та №7, оскільки перероблені виконавчі схеми не містять підписи його ж працівників.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із позовом, Позивач вказує, що вважає, що Відповідач відмовив Позивачу у підписанні Актів з необґрунтованих, невмотивованих, незаконних підстав.

Позивач намагався врегулювати всі питання у позасудовому порядку і тому звернувся листом №14/12-23 від 14.12.2023 р. саме до представника відповідача - ВП «західна ДЛШ» з проханням повторно підписати перероблені виконавчі схеми (32 та 33), в які були внесені правки за зауваженнями Замовника згідно листа від 25.10.2023 р. №551.

ВП «Західна ДЛШ» своїм листом від 21.12.2023 р. №250 відмовив у підписанні підряднику виконавчих схем, оскільки договір підряду з 27.12.2023 р. розірваний та у зв`язку з тим, що сам Замовник не звертався до свого відокремленого підрозділу з листами щодо підписання виконавчих схем після розірвання договору.

29.01.2024 р. Позивач Укрпоштою повторно направив обґрунтованого листа від 25.01.2023 р. до наведеного відокремленого підрозділу з вимогою підписати виконавчі схеми, зазначивши, що раніше виконавчі схеми відокремлений підрозділ вже підписував 22.02.2024 р. Позивач отримав відповідь від ВП «Західна ДЛШ» - лист від 05.02.2024 р. №37, згідно якого відокремлений підрозділ підтвердив, що представниками підрозділу були вже підписані Акти за формою КБ-2в №6 та №7 та інші документи, у тому числі виконавчі схеми, але зауважив, що договір з нами розірваний і, оскільки підрозділ керується розпорядженнями саме Замовника - просив звертатися саме до ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» як замовника послуг за договором.

Позивач не відповідає за взаємодію між відповідачем як замовником та його відокремленим підрозділом як представником замовника. До того ж, відокремлений підрозділ вже підписував виконавчі схеми Позивача і нові зміни у графічні частини були не суттєвими. 13. 05.03.2024 р. Позивач Укрпоштою відправив Відповідачу лист-вимогу №04/03-23 від 04.03.23 р. з повторною вимогою підписати документи, а також повернути примірники підряднику. Також надав до листа у т.ч. виправлені виконавчі схеми та копію листа ВП від 05.02.2024 р.

Відповіді не було. 16.04.2024 р. Позивач повторно надіслав Відповідачу наведений лист від 04.03.2024 р. та документи.

01.05.2024 р. Позивач на свій лист від 04.03.2024 р. отримав відповідь від Відповідача - лист №186 від 23.04.2024 р. про повернення документів без розгляду, оскільки на всіх виконавчих схемах немає підписів Генералова С.П. та головного інженера Предка І.В., тобто представників ВП «Західна ДЛШ». Відповідач знов зазначив, що договір підряду є розірваним.

Отже, Замовник не прийняв роботи та не підписав документи, оскільки на перероблених схемах до них не було підписів маркшейдера провідного Генералова С.П., головного інженера Предка І.В. , які є працівниками відокремленого підрозділу Відповідача, а відокремлений підрозділ не підписав перероблені виконавчі схеми, оскільки безпосередньо Замовник не звертався до відокремленого підрозділу з таким листом після розірвання договору підряду. Вважаємо, що така відмова є незаконною.

За твердженням Позивача, Відповідач фактично ухилився від підписання Акту КБ-2в за вересень 2023 р. та Акту КБ-2в за жовтень 2023 р., довідок КБ-3 на загальну суму 10231002,44 грн та від прийняття робіт. Замовник відмовився підписувати Акти не з причин наявності претензій до якості виконаних робіт або інших порушень умов договору підряду, а саме з причин наявності зауважень до оформлення документів: спочатку до графічних частин виконавчих схем з приводу зображень ліній у кольорах (без наведення обґрунтування своїх зауважень), а потім з приводу відсутності підписів свого відокремленого підрозділу на виконавчих схемах (знов без наведення обґрунтування; водночас, підрозділ відмовився підписувати, оскільки сам відповідач не надав дозвіл на підписання).

Позивач вважає, що зазначені Відповідачем підстави неприйняття робіт є необґрунтованими, невмотивованими, безпідставними і тому є незаконними, що також підтверджується тим, що первісні виконавчі схеми були прийняти та підписані з боку відокремленого підрозділу відповідача без жодних зауважень, а перероблені виконавчі схеми не були підписані з підстав ненадання такої згоди від відповідача своєму підрозділу.

Відповідно до п.3.15 договору Замовник сплачує Підряднику ціну цього Договору шляхом проміжних платежів за виконані роботи протягом 15 робочих днів після посвідчення підписами та печатками Сторін Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в _далі АКТ КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних за цим Договором будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 (далі - Довідка КБ-3) та по мірі надходження відповідних бюджетних коштів.

07.05.2024 р. Позивач Відправив Відповідачу лист від 06.05.2024 р., в якому повідомив, що Акти, довідки були підписані відповідно до п.4 ст. 882 ЦК України, та надав Відповідачу його екземпляри документів. За даним листом Позивач також просив здійснити оплату у розмірі 10 231 002,44 грн. відповідно до вимог п.3.15 договору підряду.

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити оплату за роботи до 16.05.2024 р. (включно).

Позивач отримав від Відповідача лист від 16.05.2024 р. №240, згідно якого Відповідач знов повернув документи, зазначивши, що причини повернення неодноразово зазначались у листах від 29.11.2023 р. та від 23.04.2024, тобто у зв`язку з відсутністю підписів у виконавчих схемах працівників свого відокремленого підрозділу. Отже, Відповідач не сплатив Позивачу за наведеними актами.

Позивач звертаючись з позовом до суду зазначає, що відповідач всупереч умовам договору не здійснив оплату виконаних робіт, а тому за останнім обліковується заборгованість у розмірі 10 231 002,44 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані будівельні роботи, на підтвердження чого додано Акти приймання виконаних будівельних Акти КБ-2в №1-5, які підписані обома сторонами. Проте, судом встановлено, що Відповідачем не підписано Акту КБ-2в за вересень 2023 р. та Акту КБ-2в за жовтень 2023 р., довідок КБ-3 на загальну суму 10231002,44 грн. Однак, судом встановлено та сторонами не заперечується, що вказані акти підписані зі сторони Відповідача працівниками його відокремленого підрозділу.

Враховуючи наведене вище, під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи "естопель" та "заборони суперечливої поведінки".

Так, ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Доктрина "естопель" бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Суд звертає увагу на те, що поведінка позивача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.

Обов`язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.

a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).

(b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.

(с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.

(Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276)

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

За змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що ним здійснюється аналіз та вивчення документів Позивача, наданих листом від 27.11.2023 р., на предмет врахування зауважень, викладених у листі від 25.10.2023 р. №551.», що на сьогодні «здійснюється прийняття робіт, які передбачені актами виконаних робіт №6 та №7», оскільки цей процес є досі тривалим у зв`язку з різним місцезнаходженням Відповідача та об`єкта робіт і «договором не визначений строк прийняття робіт».

Отже, Відповідач таким обґрунтуванням стверджує, що він не ухилявся, не відмовлявся від прийняття робіт та підписання актів №6 та №7, що він почав процес прийняття робіт, який досі ще триває (більше 9 місяців), оскільки процес прийняття є триваючим і строки прийняття не передбачені договором, тобто можуть тривати безстроково.

З матеріалів справи судолм встановлено, що за наведеним договором Позивач здійснив частину робіт без будь-яких зауважень з боку Відповідача. Відповідач (як ВП «Західна ДЛШ», так і ДП "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація") прийняв роботи за Актами №1-5 (додаток № 12) та сплатив за них 26 425 790,24 грн. При цьому, процес прийняття робіт не займав у Відповідача багато часу.

У жовтні 2023 р. Позивачем було надано на підписання представнику замовника - ВП «Західна ДЛШ» (як і всі попередні Акти) підписані зі свого боку Акт №6 за вересень 2023 р. та Акт №7 за жовтень 2023, довідки КБ-3 та інші документи, у т.ч. виконавчі схеми.

ВП «Західна ДЛШ» прийняв роботи без будь-яких зауважень та підписав документи, у т.ч. акти та виконавчі схеми до них, про що свідчать підписи головного інженера Предко І.В. та директора Бар Г.І. у Актах, підпис інженера з проєктної-кошторисної роботи у підсумковій відомості, у розрахунку витрат, у журналі обліку виконаних робіт, в Акті маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт, підписи у виконавчих схемах (маркшейдером провідним ВП «Західна ЛВШ» Генераловим С.П., головним інженером ВП «Західна ЛВШ» Предко І.В.). Таким чином, суд приходить до висновку, що відокремлений підрозділ Відповідача прийняв роботи за актами без жодних зауважень.

Окрім того, дослідивши вищенаведене листування сторін судом встановлено, що вищенаведені листи свідчать про те, що спочатку відокремлений підрозділ Відповідача без зауважень прийняв всі роботи за Актами №6 та №7, після чого ДП "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" відмовилось прийняти роботи та підписати Акти, зробивши необґрунтоване, невмотивоване зауваження щодо графічних частин виконавчих схем, після чого Позивач переробив графічні частини виконавчих схем, а Відповідач знов відмовився від прийняття робіт та підписання Актів, оскільки виконавчі схеми не містили підписів працівників самого Відповідача. Вищенаведені відповіді Відповідача (ДП "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація", у тому числі його відокремленого підрозділу) взагалі не містять інформації про те, що Відповідач почав прийняття робіт за Актами №6 та №7 як він стверджує у відзиві.

Вищенаведені відповіді Відповідача свідчать про те, що Відповідач безпідставно ухилився від прийняття робіт та підписання Актів, тобто фактично відмовив Позивачу без належного обґрунтування та належних підстав. те, що спочатку відокремлений підрозділ Відповідача без зауважень прийняв всі роботи за Актами №6 та №7, після чого ДП "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" відмовилось прийняти роботи та підписати Акти, зробивши необґрунтоване, невмотивоване зауваження щодо графічних частин виконавчих схем, після чого Позивач переробив графічні частини виконавчих схем, а Відповідач знов відмовився від прийняття робіт та підписання Актів, оскільки виконавчі схеми не містили підписів працівників самого Відповідача.

Судом встановлено, що належним чином обґрунтованих зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило та у матеріалах справи не міститься.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, при укладенні договору підряду №4/ОР-23 на виконання робіт від 05.07.2023 сторони були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем робіт з підстав неналежної якості, обсяг виконаних робіт погоджений сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 882 ЦК України - Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Тобто, наведена норма передбачає можливість підписання актів підрядником самостійно, якщо причини/мотиви не підписання Замовником акту є необґрунтованими.

До того ж, відповідно до ч.4 ст. 849 ЦК України (загальні положення про підряд: права замовника під час виконання роботи) Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Тобто, розірвання договору підряду не надає Замовнику право не оплачувати виконані роботи, у тому числі за договором підряду.

Даний висновок також підтверджується судовою практикою - Постанова Верховного Суду від 01.09.2023 р. справа №906/386/21 (за якою Замовник достроково розірвав договір підряду і ухилився від підписання Акту та Довідки).

У результаті вищенаведеного, 01.05.2024 р. Позивачем вищенаведені Акти КБ-2в №6 за вересень 2023 р та №7 за жовтень 2023 р. від 20.10.2023 р. (які підписані також відокремленим підрозділом Замовника) та Довідки КБ-3 від 20.10.2023 р. підписав відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України - з зазначенням, що відповідач відмовився від підписання документів.

Таким чином, Відповідач порушив встановлений договором підряду строк оплати у 15 днів за Актом КБ-2в №6 від 20.10.2023 р. за вересень 2023 р. на суму 5 424 883,99 грн. (з ПДВ) та Актом КБ-2в №7 від 20.10.2023 р. за жовтень 2023 р. на суму 4 806 118,45 грн., (з ПДВ).

За твердженнями позивача, які з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем, виконані роботи в повному обсязі оплачено не було, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 10 231 002,44 грн.

Таким чином, враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині проведення повної оплати за виконані роботи у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 10 231 002,44 грн. є обґрунтованими.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 47 931,54 грн.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є арифметично вірним, таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 47 931,54 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи дане рішення за наслідками оцінки в своїй сукупності перебігу спірних правовідносин сторін за Договором, їх поведінки, зібраних в матеріалах справ доказів та пояснень учасників справи суд виходить з наступного.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме: змінено назву статті 79 такого Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що дійсно між сторонами склалися правовідносини із надання поворотної фінансової допомоги., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, в той час як недобросовісність відповідача полягає у неповерненні суми безвідсоткової фінансової допомоги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Об`єднана Компанія "Укрвуглереструктуризація" (03142, м. Київ, пров. Приладний, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 39244468) на користь Приватного акціонерного товариства "ДОНЕЦЬКА МЕХКОЛОНА-95" (85306, Донецька область, Покровський район, місто Покровськ, вул. Мазепи Івана, буд. 202-В; ідентифікаційний код: 33913704) заборгованість у розмірі 10231002,44 грн., 3% річних у розмірі 47 931,54 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 123 347,21 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.12.2024

Суддя М.О. Лиськов