Рішення

від 25.11.2024 по справі 911/2108/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2108/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ,

до відповідачаКомунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради, м. Тетіїв Київської області,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», м. Боярка Київської області

про стягнення 2 927 797,47 грн.

за участю представників:

від позивача:Жирний О.С., адвокат, довіреність від 22.12.2023 №1-3730;

від відповідача:Мамаєв Д.Ю., адвокат, ордер серії АА №0045894 від 27.09.2024;

від третьої особи 1:Будник К.А., адвокат, довіреність від 17.05.2024 №14-74;

від третьої особи 2:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Акціонерне товариство «Укртрансгаз», м. Київ (далі по тексту АТ «Укртрансгаз») 08.08.2024 звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 07.08.2024 до відповідача Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради, м. Тетіїв Київської області (далі по тексту КП «Тетіївтепломережа»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 2 927 797,47 грн., з яких:

2 493 824,18 грн. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за жовтень, грудень 2016 року, січень 2017 року, березень 2018 року;

103 109,55 грн. 3% річних, нарахованих за сукупний період з 01.11.2021 по 01.08.2024.

330 863,74 грн. інфляційних втрат, нарахованих за сукупний період з 01.11.2021 по 01.08.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 752,558 тис.куб.м, з яких у жовтні 2016 0,813 тис.куб.м, у грудні 2016 250,298 тис.куб.м, у січні 2017 280,399 тис.м.куб, у березні 2018 221,048 тис.м.куб. без поданих постачальником газу номінацій, з огляду на що, за твердженнями позивача, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого частиною 2 статті 8 Закону України від 03.11.2016 №1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».

Крім компенсації вартості відібраних без номінації обсягів природного газу, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до ст.. 625 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2024 відкрито провадження у справі №911/2108/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.09.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Зобов`язано третю особу у строк до судового засідання надати пояснення третьої особи АТ «НАК «Нафтогаз України» щодо позову, підтверджені нормативно та документально, а також подати документи, що підтверджують подання номінацій АТ «НАК «Нафтогаз України» для КП «Тетіївтепломережа» жовтні, грудні 2016 року, січні 2017 року та березні 2018 року.

26.08.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву, до якої долучено докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі.

20.09.2024 через систему «Електронний суд» АТ «НАК «Нафтогаз України» подало пояснення третьої особи, в яких АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначає, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та підтверджує, що компанія не була постачальником природного газі для КП «Тетіївтепломережа» у спірні періоди. Відтак, у компанії відсутні документи, що підтверджують подання номінацій для відповідача у спірних обсягах у спірні періоди.

При цьому, третя особа твердить, що факт відсутності подання номінацій для відповідача та відсутності постачання відповідних обсягів природного газу підтверджується доданими до позову доказами, зокрема копіями повернутих без підписання актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 31.12.2016, 31.01.2017, 31.03.2018 та копіями супровідних листів компанії.

27.09.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав:

клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю представника в іншому судовому засіданні;

клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі №911/2108/24 до набрання законної сили рішенням в справі №911/2057/20;

клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні позивача АТ «НАК «Нафтогаз України», на стороні відповідача АТ Оператор Газорозподільної системи «Київоблгаз».

30.09.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач твердить, що позовні вимоги є такими, що не підтвердженні жодними наявними в матеріалах справи письмовими доказами та не відповідають нормам матеріального права.

Відповідач зазначає, що у позовній заяві позивач посилається на Кодекс ГТС та норми права, які набули чинність після березня 2017 року. За змістом чинних на час спірних відносин норм АТ «НАК «Нафтогаз України» повинен надати заявку щодо обсягів природного газу, який буде поставлений споживачу, яким є відповідач. Зазначений газ для отримання відповідачем проходить газорозподільні мережі, відповідно відповідач сплачує за розподіл природного газу АТ «Київоблгаз».

Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», п.1 розділу 2 «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, постачання газу здійснюється відповідно до укладеного із постачальником договору.

Відповідно до постанови КМУ від 01.10.2015 №758 встановлено обов`язок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії за цінами та у порядку, що визначені пунктами 15-17 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).

Враховуючи наявність фактично укладених договорів на постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» зобов`язалась поставити газ відповідачу у кількості та на умовах, визначених договорами, тож спірний обсяг газу є отриманим з ресурсу НАК «Нафтогаз України». При цьому, відповідно до пунктів 3.8, 7.2, 7.3 Договорів постачання, у разі виникнення за об`єктами споживача негативного небалансу цей небаланс врегульовується перед оператором ГТМ постачальником, тобто АТ «НАК «Нафтогаз України».

Між відповідачем та АТ «Київоблгаз» укладено типовий договір розподілу природного газу. Також між позивачем та відповідачем укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Відповідно до укладених договорів фактично природний газ постачала НАК «Нафтогаз України» як особа, яка зобов`язана це робити, а питання не отримання або отримання газу в березні 2017 року повинно бути врегульовано на рівні взаємовідносин між постачальником газу, у якого є на це всі права та обов`язки.

Відповідно до пункту 15 Положення виробник теплової енергії до 01.04.2017 мав право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» за умови, якщо такий виробник виконав обов`язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. НАК «Нафтогаз України» було зобов`язана видати номінації теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям відповідно до договорів, у зв`язку з чим порушення НАК «Нафтогаз України» матеріального права призвело до виникнення небалансу та до споживання відповідачем газу без номінації та без інформації про відсутність номінації.

Відповідач твердить, що склав та направив постачальнику НАК «Нафтогаз України» акти приймання-передачі газу, повідомлення про відсутність номінації отримав разом із поверненням актів. Також відповідач твердить, що за надання послуг з розподілу перед АТ «Київоблгаз» та послуг транспортування перед позивачем відповідач повністю розрахувався.

Відповідач зазначає про хибне посилання позивача на преюдицію рішення у справі №911/2396/17, оскільки вказане рішення є рішенням про стягнення боргу за транспортування газу та посилання начебто на встановлення саме об`ємів природного газу в цьому рішенні є нікчемним та не несе доказовості цій справі.

Відповідач твердить, що у разі наявності заборгованості вона підлягає врегулюванню відповідно до ст. 5-7 Закону України №1730, а саме підписанням Договору реструктуризації та графіку погашення, а не бажанням однієї сторони визначити якусь суму, яка не підтверджена первинними документами у розумінні Податкового кодексу України за Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За відсутності первинних документів відсутні підстави для сплати будь-якого зобов`язання.

Відповідач твердить, що подальші посилання на частину 2 ст. 8 Закону України №1730 є бажанням позивача, спрямованим на подвійне збагачення з причини намагання отримати заборгованість не тільки з відповідача, але й врегулювати її з АТ «Київоблгаз», із яким підписано Акт звірки по спірному газу у період з 2015 року по 2021 рік у порядку Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639.

Відповідач вважає (мовою оригіналу): «твердження про наявність заборгованості яку необхідно врегулювати саме на підставі Закону України 1730 в розумінні саме заборгованості яка підлягає ж врегулюванню немає, а у розумінні Закону України 1639 вона існує та вже підписано Акт звірки між Позивачем та АТ «Київоблгаз на понад 2.2 млрд. грн. які врегульовують заборгованість тому саме всі відносини які виникли, саме з вини АТ «НАК «Нафтогаз України» який також приймає участь в Законі України 1639, слід розуміти як послуги отриманні АТ «Київоблгаз» як послуги транспортування як і стверджує позивач на даний час у справі №911/1057/20».

У підготовче судове засідання 30.09.2024 з`явились представник позивача та представник АТ «НАК «Нафтогаз України». Відповідач не з`явився, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2024 підготовче судове засідання у справі №911/2108/24 відкладено на 14.10.2024. Залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

30.09.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву, до якої долучено докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі АТ «Київоблгаз».

04.10.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначає про порушення відповідачем строків подання відзиву.

Позивач твердить, що відповідачем не наведено жодних заперечень щодо застосування прямої норми ч.2 ст.8 Закону України №1730. Доводи відповідача про те, що постачальником природного газу у спірний період для КП «Тетіївтепломережа» була НАК «Нафтогаз України», в силу покладених на неї обов`язків положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, є свідчення лише наявності договірних відносин, які не виконувались щодо відібраного природного газу.

Позивач зазначає, що в межах справи №911/1159/18, на яку посилається відповідач, судами не досліджувались безпосередні правовідносини відповідача з постачальником НАК «Нафтогаз України», зокрема, не досліджувались обставини постачання спірного обсягу природного газу у спірному періоді та не надавалась оцінка доказам, що могли б підтвердити такі обставини, оскільки такі докази відсутні у матеріалах справи №911/1159/18.

Згідно із пунктом 2 ст. 8 Закону України №1730, компенсація вартості природного газу позивачу здійснюється за використаний природний газ протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані Акти приймання-передачі газу. Відтак, для спростування позовних вимог відповідач мав подати докази подання постачальником номінацій та підписані акти приймання-передачі природного газу, чого зроблено не було.

Позивач твердить, що жодна норма діючого законодавства України не надавала та не надає право відповідачу використовувати природний газ безоплатно. При цьому відповідачу було надано строк для врегулювання наявної заборгованості шляхом укладення договору про реструктуризацію, проте такою можливістю відповідач не скористався.

Позивач звертає увагу суду на актуальну судову практику, що підтверджує правомірність застосування АТ «Укртрансгаз» Закону №1730.

04.10.2024 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/2108/24.

11.10.2024 представник відповідача подав клопотання на виконання ухвали суду, до якого долучено докази направлення відзиву третім особам.

11.10.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву, в якій просить суд вирішити питання щодо залишення без розгляду поданих Мамаєвим Д.Ю. документів по справі №911/2108/24.

У підготовче судове засідання 14.10.2024 з`явились представники позивача, відповідач та третьої особи 1. Третя особа 2 не з`явилась, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.10.2024 заяву АТ «Укртрансгаз» від 11.10.2024 про залишення без розгляду поданих ОСОБА_1 документів у справі №911/2108/24 залишено без задоволення. Клопотання КП «Тетіївтепломережа» від 27.09.2024 про зупинення провадження у справі залишено без задоволення. У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2024.

14.10.2024 представник відповідача подав клопотання про застосування строків позовної давності, яке обґрунтоване тим, що про наявну заборгованість відповідача позивачу було відомо ще у 2021 році, проте з позовом позивач звернувся лише у серпні 2024 року, тобто поза межами трирічного строку з моменту звернення до суду. Окрім того, відповідач зазначає, що позовна заява не містить жодних обґрунтованих поважних причин пропуску позовної давності, у зв`язку з чим, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.10.2024 представник позивач подав заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності, в яких зазначає, що позовна давність для заявлених позовних вимог не спливла. Крім того, позивач звертає увагу на положення Цивільного кодексу, які продовжили строки позовної давності у зв`язку із введенням карантину на території України, а також на положення ЦК Україні, які зупиняють строк перебігу позовної давності у період дії воєнного стану в Україні.

У підготовче судове засідання 04.11.2024 з`явились представники позивача, відповідач та третьої особи 1. Третя особа 2 повторно не з`явилась, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу №911/2108/24 до судового розгляду по суті на 25.11.2024.

У судове засідання з розгляду справи по суті 25.11.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Третя особа 2 повторно не з`явилась, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні 25.11.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов АТ «Укртрансгаз» до КП «Тетіївтепломережа», за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача АТ «НАК «Нафтогаз України», за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача АТ «Київоблгаз», про стягнення 2 927 797,47 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції оператора газотранспортної системи (оператор ГТС) - суб`єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників), що передбачено п. 19 ч. 1 cт. 1 Законом України «Про ринок природного газу».

КП «Тетіївтепломережа» є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, відповідач використовує природний газ, який відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого Постановами Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, №187 від 22.03.2017, №867 від 19.10.2018 мав право у визначений період купувати для всіх категорій використання у НАК «Нафтогаз України».

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Тетіївтепломережа» (споживач) та АТ «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) уклали договори на постачання природного газу, пунктами 2.1, 2.2 яких будо погоджено обсяги природного газу, які планується поставити, які повністю забезпечують споживача природним газом для відповідних потреб, а саме:

1. №1759/1617-ТЕ-17 від 19.10.2016 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню у період з 01.10.2016 по 31.03.2017 обсягом до 826 тис.куб.м, з яких за жовтень 2016 70 тис.куб.м, за листопад 2016 120 тис.куб.м, за грудень 2016 158 тис.куб.м, за січень 2017 175 тис.куб.м, за лютий 2017 175 тис.куб.м, за березень 2017 128 тис.куб.м;

2. №1795/1617-БО-17 від 27.10.2016 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями у період з 01.10.2016 по 31.03.2017 обсягом до 975 тис.куб.м, з яких за жовтень 2016 80 тис.куб.м, за листопад 2016 140 тис.куб.м, за грудень 2016 180 тис.куб.м, за січень 2017 210 тис.куб.м, за лютий 2017 210 тис.куб.м, за березень 2017 155 тис.куб.м;

3. №1873/1617-КП-17 від 17.11.2016 для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) у період з 01.11.2016 по 31.03.2017 обсягом до 90 тис.куб.м, з яких за листопад 2016 15 тис.куб.м, за грудень 2016 20 тис.куб.м, за січень 2017 20 тис.куб.м, за лютий 2017 20 тис.куб.м, за березень 2017 15 тис.куб.м;

4. №2160/1718-ТЕ-17 від 20.09.2017 для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 обсягом до 826 тис.куб.м, з яких за жовтень 2017 70 тис.куб.м, за листопад 2017 120 тис.куб.м, за грудень 2017 158 тис.куб.м, за січень 2018 175 тис.куб.м, за лютий 2018 175 тис.куб.м, за березень 2018 128 тис.куб.м;

5. №2161/1718-БО-17 від 20.09.2017 для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 обсягом до 975 тис.куб.м, з яких за жовтень 2017 80 тис.куб.м, за листопад 2017 140 тис.куб.м, за грудень 2017 180 тис.куб.м, за січень 2018 210 тис.куб.м, за лютий 2019 210 тис.куб.м, за березень 2018 155 тис.куб.м;

6. №2162/1718-КП-17 від 20.09.2017 - для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями за період з 01.10.2017 по 31.03.2018 обсягом до 90 тис.куб.м, з яких за листопад 2017 15 тис.куб.м, за грудень 2017 20 тис.куб.м, за січень 2018 20 тис.куб.м, за лютий 2018 20 тис.куб.м, за березень 2018 15 тис.куб.м

На виконання умов укладених між сторонами договорів, відповідачем складено та направлено для підписання постачальнику Акти приймання-передачі природного газу у спірні періоди, а саме:

- акт від 31.10.2016 за жовтень 2016 в обсязі 0,813 тис.куб.м вартістю 5 771,65 грн.

- акти від 31.12.2016 за грудень 2016 в обсязі 143,904 тис.куб.м вартістю 1 135 562,75 грн.; 98,211 тис.куб.м вартістю 582 430,51 грн.; 8,183 тис.куб.м вартістю 70 190,50 грн.;

- акти від 31.01.2017 за січень 2017 в обсязі 116,679 тис.куб.м вартістю 691 953,14 грн.; 156,550 тис.куб.м вартістю 928 404,12 грн.; 7,170 тис.куб.м вартістю 60 047,32 грн.

- акти від 31.03.20217 за березень 2018 в обсязі 81,716 тис.куб.м вартістю 484 608,56 грн.; 6,773 тис.куб.м вартістю 64 266,56 грн.; 132,559 тис.куб.м 1 257 804,62 грн.

Тобто загальний обсяг спожитого природного газу за вказаними актами становить 725,558 тис.куб.м.

Разом із супровідними листами №26-273/1.8-17 від 16.01.2017, №26-1654/1.2-17 від 16.02.2017, №26-2673/1.2-18 від 16.04.2018 НАК «Нафтогаз України» повернуло КП «Тетіївтепломережа» спірні акти без підписання та без підтвердження планових обсягів (номінації) природного газу. У вказаних листах НАК «Нафтогаз України» зазначило, що у спірні періоди не здійснювало постачання природного газу для відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Київоблгаз» та КП «Тетіївтепломережа» підписано

акт №7 від 31.12.2016 наданих послуг з транспортування природного газу за грудень 2016 на обсяг 250 298 тис.куб.м;

акт №1 від 31.01.2017 наданих послуг з транспортування природного газу за січень 2017 на обсяг 280 399 тис.куб.м;

акт №3 від 31.03.2018 наданих послуг з транспортування природного газу за березень 2018 на обсяг 221 048 тис.куб.м.

Крім того, факт постачання природного газу відповідачу у спірний період підтверджується реєстрами обсягів природного газу, які були використані споживачами по договорах з НАК «Нафтогаз України», складеними оператором з розподілу природного газу АТ «Київоблгаз» копії яких долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, споживання відповідачем спірних обсягів природного газу у жовтні, 2016, грудні 2016, січні 2017, березні 2018 матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/17» покладено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах.

На підставі розпорядження від 05.10.2016 №742-р (п.1), яке є обов`язковим до виконання, на НАК «Нафтогаз України» та постачальників природного газу покладено обов`язок до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. N 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/18» покладено на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортних систем (далі за текстом - Кодекс ГТС), замовники послуг транспортування зобов`язані подати оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу.

Однак, як вказує позивач, за результатом опрацювання поданих номінацій, ним було встановлено відсутність номінацій НАК «Нафтогаз України» у спірні періоди у вказаних обсягах для КП «Тетіївтепломережа». Відсутність поданих номінацій відповідач не заперечує, однак твердить, що відсутність номінацій є результатом протиправних дій постачальника АТ «НАК «Нафтогаз України».

Суд встановив, що спірні Акти приймання-передачі природного газу за жовтень 2016, грудень 2016, січень 2017, березень 2018 року, які підписані відповідно до укладених договорів постачання природного газу постачальник НАК «Нафтогаз України» не підписав.

Позивач твердить, що хоч між НАК «Нафтогаз України» та КП «Тетіївтепломережа» і діяли договірні відносини з постачання природного газу, однак відбір газу в обсязі 752,558 тис.куб.м у жовтні 2016, грудні 2016, січні 2017, березні 2018 року відповідачем був здійснений саме з ресурсу позивача без поданих номінацій.

Відносини, які виникли між сторонами врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (надалі Кодекс ГТС).

Згідно із статтею 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС, номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»), а функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Відповідно до Ліцензії НКРЕКП серії АЕ №194511 від 28.02.2013 АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019, тобто до часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС, виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов`язки визначені Кабінетом Міністрів України, зокрема у постанові від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» (із змінами та доповненнями) (далі - Постанова №758).

Відповідно до вказаної постанови НАК «Нафтогаз України» була зобов`язана постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. До таких виробників належав і відповідач. Незважаючи на це, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом ГТС.

Питання правомірності чи неправомірності дій (бездіяльності) НАК «Нафтогаз України», які полягали у тому, що останнім не було виділено відповідачу номінацій щодо обсягів природного газу на спірні місяці, як правових наслідків таких дій (бездіяльності) може бути предметом окремого позову. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 904/5094/17, від 22.06.2018 у справі №904/5621/17.

З огляду на викладене в даній справі суд не досліджує обставини дій НАК «Нафтогаз України» щодо невидачі номінацій, натомість, суду достатньо встановити факт невидачі таких номінацій у спірні періоди в спірних обсягах.

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 №1730-VIII (далі - Закон №1730), а згодом Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX (далі - Закон №1639).

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли АТ «НАК «Нафтогаз України» не подавало номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ «Укртрансгаз» довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій та підписаних актів приймання-передачі газу.

Законом №1639 було внесено зміни до Закону №1730, які розширили сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №1730, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів; послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газ за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Тобто зі змісту вказаної норми закону вбачається, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов`язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов:

- відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015 31.12.2019;

- відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.

При цьому такий обов`язок сплати виник безпосередньо із закону і не поставлений у залежність від наявності чи відсутності постачальника природного газу на період споживання та договору із ним, а також від факту повідомлення чи не повідомлення споживача про ненадання номінацій постачальником.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.02.2024 у справі №905/2044/19.

Частиною 3 ст. 8 Закону №1730 встановлено, що обсяги природного газу, зазначені у частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-природного газу за відповідний період.

Відповідно до вказаної норми обсяг фактично спожитого КП «Тетіївтепломережа» природного газу згідно залучених до матеріалів справи Реєстрів оператора газорозподільної системи АТ «Київоблгаз» обсягів газу, що були використані споживачами по договорах із НАК «Нафтогаз України» із мереж ПАТ «Київоблгаз» становить: у грудні 2016 250,298 тис.куб.м, у січні 2017 280,399 тис.куб.м, у березні 2018 221,048 тис.куб.м При цьому у графі «Обсяг згідно підтвердженої номінації» зазначено « 0».

Крім того, відповідно до реєстру реалізації природного газу за прямими договорами НАК «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у жовтні 2016 за договором №1759/1617-ТЕ-17 спожито 37,693 тис.куб.м, за договором №1795/1617-БО-17 42,998 тис.куб.м

При цьому, спірний акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 за жовтень 2016 в обсязі 0,813 тис.куб.м вартістю 5 771,65 грн. був складений за договором №1873/1617-КП-17 від 17.11.2016.

Тобто для відповідача настали визначені статтею 8 Закону України №1730 умови, за яких він зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, тобто на користь позивача АТ «Укртрансгаз», вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Посилання відповідача на невідповідність вказаних норм статті 58 Конституції України щодо відсутності зворотної дії нормативних актів у часі є безпідставним. Законом №1639 внесено зміни до Закону України №1730, які набрали чинності 14.07.2021, якими врегульовано існуючу станом на дату 14.07.2021 Закону заборгованість за спожитий без номінацій та підписаних актів приймання-передачі природний газ у спосіб оплати протягом 72 місяців починаючи з 1 жовтня 2021 року.

При цьому Закон вказаний обов`язок не ставить у залежність від того, з чиєї вини номінації не були видані та Акти не були підписані.

Відповідно до ч.2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять доказів сплати вартості спожитого газу без номінацій у спірний період.

Враховуючи, що спожитий КП «Тетіївтепломережа» газ в обсязі 752,558 тис.куб.м не був оплачений жодному з учасників ринку природного газу, його вартість має бути оплачена на умовах частини 2 ст. 8 Закону №1730.

Погашення заборгованості за спожитий природний газ відповідає вимогам законодавства та не є додатковим фінансовим тягарем для КП «Тетіївтепломережа» і відповідачем не доведено зворотного.

Предметом заявленого позову в даній справі є стягнення заборгованості з компенсації вартості спожитого відповідачем без номінацій у жовтні 2016, грудні 2016, січні 2017, березні 2018 року природного газу обсягом 752,558 тис.куб.м на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» №1730-VIII від 03.11.2016 зі змінами, внесеними Законом №1639 від 14.07.2021.

За змістом вказаних норм компенсація (оплата) вартості природного газу позивачу не є збитками чи санкціями та здійснюється по факту споживання природного газу протягом періоду з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року без поданих постачальником газу номінацій та по факту відсутності підписання актів приймання-передачі природного газу з постачальником, незалежно від наявності у спірний період договорів із постачальником природного газу із запланованими обсягами постачання та незалежно від того, з чиєї вини номінації не були видані та Акти не були підписані.

Таким чином, для спростування позовних вимог, відповідач мав подати докази подання постачальником номінацій на зазначені обсяги природного газу та акти приймання-передачі природного газу, підписані між постачальником природного газу і відповідачем. Однак, вказані докази не були подані жодним з учасників справи.

Водночас відповідачем також не було подано доказів сплати грошових коштів на рахунок постачальника природного газу АТ «НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ.

За таких обставин правова підстава, з якою позивач звернувся до суду, є правомірною та доведеною, у зв`язку з чим в силу вимог Закону України №1730 (зі змінами внесеними ЗУ №1639) у відповідача виникло зобов`язання компенсувати (оплатити) позивачу вартість відібраних у спірний період без номінацій обсягів природного газу.

Проаналізувавши інформацію від 22.11.2021 №23/4-1305-21 про ціни на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 року за договорами постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України» суд встановив, що загальна вартість спожитого без номінацій природного газу в обсязі 752,558 тис.куб.м становить 5 281 039,73 грн. з ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 73 347,77 грн.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на 01.08.2024, строк оплати за період з 01.10.2021 по 01.08.2024 (34 місяці) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 493 824,18 грн., у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 493 824,18 грн. є обґрунтованою та такою, яку слід задовольнити повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 103 109,55 грн. 3% річних від простроченої суми (за загальний період з 01.11.2021 по 01.08.2024) та 330 863,74 грн. інфляційних втрат (за загальний період з 01.11.2021 по 01.08.2024).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд врахував, що частиною 2 ст. 8 Закону №1730 встановлено строк оплати у місяцях, а не термін (ст. 251 ЦК України). Відтак, відповідно до частини 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, суд встановив:

місяцьборг, грн.Період прострочення3%, грн.інфляційні, грн.Жовтень 21 73 347,7702.11.21 01.08.246 049,17листопад 21- липень 24 29 819,84Листопад 21 73 347,7701.12.21 01.08.245 874,34грудень 21- липень 24 29 001,05Грудень 21 73 347,7701.01.22 01.08.245 687,46січень 22- липень 24 28 390,62Січень 22 73 347,7701.02.22 01.08.245 500,57лютий 22- липень 24 27 084,99Лютий 22 73 347,7701.03.22 01.08.245 331,77березень 22- липень 24 25 503,37Березень 22 73 347,7701.04.22 01.08.245 144,89квітень 22- липень 24 21 246,62Квітень 22 73 347,7703.05.22 01.08.244 951,97травень 22- липень 24 18 402,37Травень 22 73 347,7701.06.22 01.08.244 777,14червень 22- липень 24 15 990,24Червень 22 73 347,7701.07.22 01.08.244 596,28липень 22- липень 24 13 304,04Липень 22 73 347,7702.08.22 01.08.244 403,37серпень 22 липень 24 12 701,69Серпень 22 73 347,7701.09.22 01.08.244 222,51вересень 22 липень 24 11 765,45Вересень 22 73 347,7701.10.22 01.08.244 041,65жовтень 22 липень 24 10 178,45Жовтень 22 73 347,7701.11.22 01.08.243 854,77листопад 22- липень 24 8 141,22Листопад 2273 347,7701.12.22 01.08.243 673,91грудень 22- липень 24 7 574,76Грудень 2273 347,7703.01.23 01.08.243 474,97січень 23- липень 24 7 012,24Січень 23 73 347,7701.02.23 01.08.243 300,14лютий 23- липень 24 6 374,47Лютий 23 73 347,7701.03.23 01.08.243 131,34березень 23- липень 24 5 820,29Березень 23 73 347,7701.04.23 01.08.242 944,45квітень 23- липень 24 4 650,32Квітень 23 73 347,7702.05.23 01.08.242 757,57травень 23- липень 24 4 494,63Травень 23 73 347,7701.06.23 01.08.242 576,71червень 23- липень 24 4 107,36Червень 23 73 347,7701.07.23 01.08.242 395,85липень 23- липень 24 3 492,64Липень 23 73 347,7701.08.23 01.08.242 208,97серпень 23 липень 24 3 956,46Серпень 23 73 347,7701.09.23 01.08.242 022,08вересень 23 липень 24 5 054,09Вересень 23 73 347,7703.10.23 01.08.241 829,16жовтень 23 липень 24 4 664,03Жовтень 23 73 347,7701.11.23 01.08.241 654,34листопад 23- липень 24 4 044,89Листопад 2373 347,7701.12.23 01.08.241 473,48грудень 23- липень 24 3 659,85Грудень 2373 347,7702.01.24 01.08.241 280,58січень 24- липень 24 3 124,54Січень 24 73 347,7701.02.24 01.08.241 100,22лютий 24- липень 24 2 819,87Лютий 24 73 347,7701.03.24 01.08.24925,87березень 24- липень 24 2 592,05Березень 24 73 347,7702.04.24 01.08.24733,48квітень 24- липень 24 2 214,24Квітень 24 73 347,7701.05.24 01.08.24559,13травень 24- липень 24 2 063,42Травень 24 73 347,7701.06.24 01.08.24372,75червень 24- липень 24 1 613,65Червень 24 73 347,7702.07.24 01.08.24186,38не заявленоЛипень 24 73 347,7701.08.24--Всього2 493 824,18 103 037,27330 863,74що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 330 863,74 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити повністю. Вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 103 037,27 грн., у зв`язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина перша статті 260, частина третя статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верхового Суду від 22.08.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 73), від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 80), від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 61), №522/2201/15-ц (пункт 62) та №522/2110/15-ц (пункт 61), від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12 (пункт 71), від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 (пункт 134), від 16.06.2020 у справі №372/266/15-ц (пункт 51), від 07.07.2020 у справі N 712/8916/17-ц (пункт 28), 29.06.2021 у справі №904/3405/19 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 129)).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №1730 відповідач, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами мав компенсувати (оплатити) АТ «Укртрансгаз» вартість відібраного без номінацій природного газу.

Тобто, відповідач щомісяця, у разі несплати вартості відібраного без номінацій природного газу, порушує право позивача на отримання такої компенсації відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1730. При цьому, загальний строк позовної давності в даному випадку застосовується до кожного такого порушення окремо.

Позивач звернувся з даним позовом 08.08.2024. Перше порушення відповідачем права позивача на отримання компенсації вартість відібраного без номінацій природного газу настало з 02.11.2021. Відтак, позивач звернувся із позовом до спливу трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на положення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача від 14.10.2024 про застосування у справі строків позовної давності, позаяк вказаний строк позивачем не пропущений.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Решта доводів учасників справи та всі подані відповідно до процесуального закону докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов АТ «Укртрансгаз» частково та ухвалює рішення про стягнення з КП «Тетіївтепломережа» 2 493 824,18 грн. основного боргу, 103 037,27 грн. процентів річних та 330 863,74 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам із врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви до суду в електронному вигляді, а саме у сумі 35 132,70 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (09801, м. Тетіїв Київської області, вул. Соборна 19А, ідентифікаційний код 24879282)

на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801)

2 493 824,18 грн. (два мільйона чотириста дев`яносто три тисячі вісімдесят двадцять чотири гривні вісімнадцять копійок) основного боргу,

103 037,27 грн. (сто три тисячі тридцять сім гривень двадцять сім копійок) процентів річних,

330 863,74 грн. (триста тридцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні сімдесят чотири копійки) інфляційних втрат,

35 132,70 грн. (тридцять п`ять тисяч сто тридцять дві гривні сімдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.12.2024.

Суддя О.В. Конюх