Рішення

від 02.12.2024 по справі 914/1045/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024 Справа № 914/1045/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА ТРАНС ЛОГІСТИК, м.Чернігів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шлом`як Романії Ігорівни, м. Львів,

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Лайнс Рітейл, м. Вінниця,

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія СІТІГРАД, м.Житомир,

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс Монтажпроект", м. Вінниця,

про стягнення 394'484,88 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О.Муравець.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи 1: не з`явився,

від третьої особи 2: не з`явився,

від третьої особи 3: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору. У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1045/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА ТРАНС ЛОГІСТИК до Фізичної особи-підприємця Шлом`як Романії Ігорівни про стягнення 394'484,88 грн заборгованості за договорами на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №2552рП та №2253рП від 24.11.2023.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Під час судового розгляду представник відповідача зазначив, що докази судових витрат будуть подані упродовж 5 днів після ухвалення рішення суду.

18.11.2024 представник відповідача через систему Електронний суд подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу (вх.№ 4289/24). Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.11.2024 клопотання передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2024. Явка сторін обов`язковою не визнавалась.

27.11.2024 позивач подав заперечення щодо витрат на правничу допомогу, у якому просив відмовити у стягненні таких витрат, або зменшити їх розмір. Зокрема, зазначає, що стороною під час подання заяви про ухвалення додаткового рішення не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; при поданні відзиву на позовну заяву було вказано, що відповідач по справі очікує понести витрати на надання йому правничої (правової) допомоги орієнтовного розміру 30'000,00 грн., однак заявлена відповідачем у заяві про ухвалення додаткового рішення сума 42'392,00 грн. істотно перевищує ту, яка була вказана при поданні відзиву; в наданому відповідачем суду акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 18.11.2024 вказані в пунктах 1 та 2 послуги (роботи) фактично охоплюються пунктом 3 «Підготовка відзиву на позовну заяву…», таким чином вартість послуг 1 в розмірі 4'542,00 грн. та 2 в розмірі 3'028,00 грн. є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Учасники процесу у судове засідання не з`явилися.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.4 ст.129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Вказані норми є імперативними та передбачають порядок подання відповідних доказів.

Згідно зі ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем надано договір про надання правової допомоги № 24/06-1 від 10 травня 2024 року між ФОП Шломяк Р.І. та АО «ЛЮРЦ» і додаткову угоду від 10 травня 2024 року до договору, у якій визначено строки та вартість сплати гонорару. Відповідно до п. 2 додаткової угоди гонорар за підготовку документів та ведення справи у судових органах становить 20'000,00 грн., якщо інша вартість послуг не буде визначена сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг. Остаточна вартість послуг за ведення справи визначається сторонами в акті виконаних робіт. Оплата здійснюється не пізніше, ніж протягом 20 днів з дня стягнення (фактичного одержання коштів-витрат на правову допомогу) ФОП Шломяк Р.І. на підставі рішення суду із ТОВ «Віа Транс Логістик». Клієнт може оплатити гонорар авансом (п.3 додаткової угоди). Надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п.6 додаткової угоди). 18.11.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг на суму 13'626,00 грн., де зазначено опис наданих послуг адвокатом, витрачений час та вартість.

Окрім цього, між ФОП Шломяк Р.І. та адвокатом Смолином Я.В. укладено договір про надання правової допомоги №20/05/24 від 20 травня 2024 року та додаткову угоду №1 від 20 травня 2024 року до договору, у якій визначено умови про розмір, строки та порядок сплати клієнтом адвокату послуг з надання правової допомоги (гонорару). Відповідно до п. 2 додаткової угоди гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи про стягнення заборгованості становитиме орієнтовно 20'000,00 грн., якщо інше не передбачено сторонами в акті прийманні-передачі наданих послуг за договором чи іншому аналогічному документі. Остаточна вартість послуг буде визначена сторонами в акті прийманні-передачі наданих послуг за договором чи іншому аналогічному документі. Згідно з пп.3.1. п.3 додаткової угоди оплата послуг з надання правової допомоги (гонорару), здійснюється клієнтом на користь адвоката не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) днів з дня стягнення (фактичного одержання коштів-витрат на правову допомогу) ФОП Шломяк Р.І. на підставі рішення суду із ТОВ «Віа Транс Логістик». Клієнт може оплатити гонорар авансом (п.3 додаткової угоди). 18.11.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг на суму 42'392,00 грн., де зазначено опис наданих послуг адвокатом, витрачений час та вартість.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19). Підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

Позивач відзначає, що відповідач не подав детального розрахунку заявлених до стягнення сум. Суд не погоджується з цим, адже згідно детального опису робіт (наданих послуг) АО «Люрц» надало відповідачу такі послуги: зібрання в клієнта документів та їх аналіз, опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики з приводу пред?явлених позовних вимог (3 год, вартість 4'542,00 грн); консультування клієнта щодо перспектив судового врегулювання спору, позиції відповідача у цій судовій справі, підготовка висновків правових питань у цій судовій справі (2 год, вартість 3'028,00 грн); підготовка відзиву на позовну заяву, засвідчення відповідності копій додатків до відзиву оригіналам, підготовка примірників відзиву по справі з додатками для суду, позивача, організація відправлення відзиву з додатками суду, іншим сторонам по справі засобами поштового зв`язку (4 год, вартість 6'056,00 грн); загальна вартість 13'626,00 грн.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) адвокат Смолин Я.В. надав відповідачу такі послуги: підготовка адвокатського запиту в інтересах ФОП Шлом?як Р. І. до Київської митниці щодо передачі на зберігання вантажів (1 год, вартість 1514,00 грн); підготовка адвокатського запиту в інтересах ФОП Шлом?як Р. І. до ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» для отримання документів з приводу доставки та вручення вантажоодержувачу вантажів (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка адвокатського запиту в інтересах ФОП Шлом?як Р. І. до ТОВ «Будівельна компанія Сітіград» для отримання документів з приводу доставки та вручення вантажоодержувачу вантажів (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка адвокатських запитів до ДБР щодо отримання відомостей документального підтвердження обставин вилучення вантажів (2 год, вартість 3'028,00 грн); підготовка та подання до ГСЛО клопотання про витребування у ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» інформації щодо отримання документів з приводу доставки та вручення вантажоодержувачу вантажів (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка та подання до ГСЛО клопотання про витребування у ТОВ «Будівельна компанія Сітіград» інформації щодо отримання документів з приводу доставки та вручення вантажоодержувачу вантажів (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка та подання до ГСЛО клопотання про витребування у Київської митниці відомостей щодо передачі на зберігання вантажів (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка та подання до ГСЛО клопотання про витребування у ДБР відомостей документального підтвердження обставин вилучення вантажів (2 год, вартість 3'028,00 грн); підготовка та подання до ГСЛО клопотання про зобов`язання позивача надати відомості щодо обставин доставки та передачі вантажів на митному посту «Чайки» (1 год, вартість 1'514,00 грн); підготовка до участі та участь у судовому засіданні з розгляду справи з урахуванням часу добирання до суду (8 засідань по 1 год, вартість 1'514,00 грн/год). Разом 28'766,00 грн.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому, відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 відзначив, зокрема, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утриматися від вчинення дій, що у подальшому спричинять необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Позивач подав відповідне клопотання.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/1964/21 (постанова від 16.11.2022) викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Верховний Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У той же час, ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Позивач у запереченні відзначає, що при поданні відзиву на позовну заяву було вказано, що відповідач по справі очікує понести витрати на надання йому правничої (правової) допомоги орієнтовного розміру 30'000,00 грн., однак заявлена відповідачем у заяві про ухвалення додаткового рішення сума 42'392,00 грн. істотно перевищує ту, яка була вказана при поданні відзиву. Верховний Суд звертає увагу, що поняття істотного перевищення суми судових витрат, заявленої до відшкодування, над сумою судових витрат, заявленою в попередньому (орієнтовному) розрахунку, є оціночним і залежить від конкретних обставин справи, оцінка яких є повноваженням перш за все судів першої та апеляційної інстанцій (постанова ВС від 14.12.2023 у справі №916/1629/22).

Суд частково погоджується із зауваженнями позивача, що підготовка відзиву повинна охоплювати отримання у клієнта документів, аналіз нормативного матеріалу та судової практики, консультації клієнта. Крім того, адвокатські запити та клопотання до різних суб`єктів є близькими за змістом та не потребують значного часу. Поряд з цим, визначення підготовки до судового засідання та участь у судовому засіданні з урахуванням часу добирання в межах однієї години суд вважає обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, пов`язаність витрат із розглядом справи, її складністю, матеріально-правовою складовою, а також застосовуючи зазначені вище критерії реальності та розумності розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката до відшкодування, їх необхідності та обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, рівності усіх учасників, суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі про часткове задоволення заяви та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20'000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 129, 130, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Шлом`як Романії Ігорівни про стягнення витрат на правничу допомогу задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА ТРАНС ЛОГІСТИК (14010, м. Чернігів, проспект Перемоги, 60А/16; ідентифікаційний код 43693602) на користь Фізичної особи-підприємця Шлом`як Романії Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 20'000,00грн. витрат на правову допомогу.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 06.12.2024.

Суддя Б. Яворський.