Рішення

від 06.12.2024 по справі 240/7539/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Житомир

справа № 240/7539/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Приватне підприємство "Контакт"звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати, видане Житомирською митницею Держмитслужби України, рішення про коригування митної вартості від 28.03.2024 №UA101000/2024/000092/1;

- визнати протиправним і скасувати, видану Житомирською митницею Держмитслужби України, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення від 28.03.2024 №UA101070/2024/000059.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів, вказані жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.

Вважаючи, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву від 15.05.2024 (за вх.№27228/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.

20 травня 2024 року позивач надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій додатково вказує, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.

29 травня 2024 року відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив та вказав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, у зв"язку з чим позбавляють митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №1220-2019 від 20.12.2019, укладеного між фірмою "YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.LTD" (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна) позивачем на митну територію України ввезено товари.

28.03.2024 позивачем подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ-40 №24UA101070001443U0, у якій заявлено до митного оформлення наступні товари:

- товар №1 - Верстати тросові для різки каменю з комплектом інструментів моделі КХ 1500x3500 і КХ 1800x3600. Всього 3 комплекти, загальною вартістю 36000 дол. США, вага нетто 22470 кг, за кодом згідно з УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,60 дол. США за 1 кг товару (визначається шляхом ділення дата графи 42 ЕМД на дані графи 38 ЕМД);

- товар №2 - Рейки направляючі до каменерізальних верстатів, нові, широкопідшовові, 8 одиниць, загальною вартістю 2240 дол. США, вага нетто 1980 кг, кодом згідно з УКТЗЕД 7302102200, заявивши митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартість операції), виходячи з вартості 1,13 дол США за 1 кг товару;

- товар №3 - Трос для різки каменю зі вставками зі штучного алмазу, загальною вартістю 1626,2 дол. США, вага нетто 243 кг, за кодом згідно з УКТЗЕД 6804210000, заявивши митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 6,69 дол. США за 1 кг товару.

Під час здійснення митного оформлення автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО Інспектор) згенеровано митну формальність за кодами 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України».

У подальшому, у зв`язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товару №1, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 28.03.2024, у якому позивач зазначив про те, що до ВМД були надані всі наявні документи, у яких відображені питання митної вартості вантажу.

У подальшому, 28.03.2024 відповідач прийняв рішення №UA101000/2024/000092/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного товару №1 в сумі розміром 55044,99 доларів США.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки митна вартість подібних товарів оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар №1, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме: відповідно до офіційної версії правил Інкотермс, термін умови поставки DAP (Поставка в місці) означає, що Продавець зобов`язаний поставити товар шляхом його надання у розпорядження Покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим для розвантаження в узгодженому пункті, якщо такий є, у названому місці призначення або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб.

Правилами Інкотермс, також, обумовлено, що Продавець не зобов`язаний розвантажувати товар з транспортного засобу. Платежі за розвантаження в місці призначення покладаються на Продавця виключно у випадках, коли обов`язки з розвантаження покладено на Продавця відповідно до договору (контракту) перевезення.

Тільки у випадку коли усі витрати на розвантаження, необхідні для прийняття поставки товару з транспортного засобу, що прибув у названому місці призначення, якщо такі витрати не покладено на Продавця відповідно до договору (контракту) перевезення, покладаються на Покупця. Оцінюваний товар переміщувався за маршрутом Китай-Україна, який відповідно до транспортних документів (коносаменту, накладної УМВС) передбачає і навантажувальні/розвантажувальні роботи.

Разом з тим, у митниці відсутні відомості щодо того, ким були понесені витрати на навантажувальні/розвантажувальні роботи Покупцем або Продавцем товару. За правилами ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрати на завантаження, вивантаження, як частина фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, повинна включатися до митної вартості оцінюваних товарів. Таким чином, у поданих декларантом документах, що підтверджують витрати на транспортування відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Надані декларантом або особою, що його замінює листи-пояснення щодо включення всіх витрат до ціни товару не спростовують вищенаведені доводи.

Додатково наданий експертний висновок від 28.03.2024 №В-593 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару №1 у зв`язку з тим. що:

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію (про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію, вибрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Разом з тим, висновок про вартість оцінюваних товарів ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела - "аlibаbа.соm". При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Також, у додатках до звіту наведені нечіткі зображення з розмитим текстом, не є інформативними та такими, за допомогою яких можна перевірити достовірність використаних експертом даних при проведенні оцінки. Для порівняння використано верстати без зазначення точних відомостей на яких умовах продаються дані товари, а також у висновку порівнюються верстати з різними потужностями, в тому числі з меншою потужністю, ніж оцінюваній товар.

Таким чином, якщо висновок підготовлений з порушенням вищезазначеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які у ньому наведені. Зазначені положення не враховані під час підготовки висновку про вартість, оцінюваного товар, що позбавляє митний орган перевірити числові значення митної вартості. Інформація з мережі Інтернет не може бути використане для підтвердження митної вартості, так як не містить інформацію про умови поставки. точні відомості про товар.

Долучена інформація з супровідного документу Т1 від 29.02.2024 не містить цінової інформації про товар №1. Додатково наданий переклад на українську мову копії митної декларації Китаю від 24.01.2024 №531620240160041258 містить різні відомості щодо (номеру договору на доставку товару, а також, найменування транспортного засобу та порту відправлення у порівнянні із заявленим у коносаменті. Надані митні декларації щодо попередніх митних оформлень не усувають вищезазначеної розбіжності та не можуть бути використані відповідно до ст. 59, 60 Митного кодексу України. Також, при визначені митної вартості відповідно до ст.64 Митного кодексу України для порівняння використовується митна вартість, раніше визнаних митними органами митних вартостей, яка при цьому не ґрунтується на мінімальній.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митого кодексу України не надано додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації (або інший документ) щодо вартості розвантажувальних/навантажувальних робіт для з`ясування ким були понесені витрати на навантажувальні/розвантажувальні роботи Покупцем або Продавцем.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, у ході якої декларанту було запропоновано Інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №23UA100390720031UО від 26.12.2023 де митна вартість такого товару становить 18348,33 дол. США за одиницю.

У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000059, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

28.03.2024 позивачем подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ-40 №24UA101070001443U0, у якій заявлено до митного оформлення наступні товари, зокрема:

- товар №1 - Верстати тросові для різки каменю з комплектом інструментів моделі КХ 1500x3500 і КХ 1800x3600. Всього 3 комплекти, загальною вартістю 36000 дол. США, вага нетто 22470 кг, за кодом згідно з УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,60 дол. США за 1 кг товару (визначається шляхом ділення дата графи 42 ЕМД на дані графи 38 ЕМД);

Разом з тим, 28.03.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000092/1.

3а основу для обрахунку митної вартості товару взято МД №24UA101070001443U0 від 28.03.2024 на рівні 1,60 дол. США за кг.

Додатково у відзиві відповідач вказує на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

До вказаної митної декларації на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було долучено та надано відповідачу наступні документи:

- контракт №1220-2019 від 20.12.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 10.04.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 05.01.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №9 від 01.11.2023;

- пакувальний лист №1 від 30.12.2023;

- рахунок-проформу №УР20231230 від 30.12.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) №УР20231230 від 30.12.2023;

- коносамент №WWA24016749 від 09.01.2024;

- накладну №07352 від 12.03.2024;

- автотранспортну накладну №00001167 від 26.03.2024;

- транзитний документ Т1 - копію митної декларації з Польщі №24РL322080NS86I14W0 від 29.02.2024;

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару за грудень 2021 року та листопад 2023 року;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.12.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з додатками №В-20 від 04.01.2024;

- декларації попередніх митних оформлень: №UA403030/2022/015779 від 11.08.2022, №UA101070/2022/003165 від 24.02.2022, №UА101070/2022/003166 від 25.02.2022;

- інформацію з сайту виробника щодо вартості верстатів КХ 1500x3500, НОМЕР_1 ;

- судове рішення №240/12782/21 від 08.11.2021, судове рішення №240/17320/20 від 20.01.2021;

- судове рішення № 240/20040/20 від 03.02.2021;

- судове рішення № 240/21795/20 від 11.03.2021;

- судове рішення № 240/25571/22 від 22.03.2023;

- судове рішення № 240/25573/22 від 23.01.2023;

- судове рішення № 240/7958/23 від 14.06.2023;

- судове рішення № 240/8916/21 від 10.11.2021;

- копію митної декларації країни відправлення №531620240160041258 від 24.01.2024 та її переклад.

Відтак, дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку документами, які підтверджують фактичну вартість товару та суму, яка підлягає сплаті за товар, імпортований підприємством, є: пакувальний лист №1 від 30.12.2023; рахунок-проформа №YF202301230 від 30.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) №YF20231230 від 30.12.2023, експортна митна декларація країни відправлення №531620240160041258 від 24.01.2024, прайс-лист фірми "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." від 01.12.2023.

Вказані документи були надані митниці та однозначно підтверджують вартість товару та суму, яка підлягала сплаті позивачем Продавцю.

Додатковим підтвердженням достовірності вартості задекларованого товару є відомості про цінову інформацію із сайту виробника "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." на інтернет-платформі "Alibaba.com", де наявні відомості про вартість верстатів, яка повністю відповідає комерційній пропозиції Продавця Покупцю, що підтверджується прайс-листом, та вартості, зазначеній в товаро-супровідних документах (комерційному інвойсі, проформі-інвойсі, експортній митній декларації).

Крім того, суд зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2019 №1220-2019, товар поставляється на умовах FOB Китай порт. Однак, згідно з додатком №9 від 01.11.2023 до контракту поставка товару змінена на DAP Клевань, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту.

Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Більше того, згідно з додатком №9 від 01.11.2023 до контракту №1202-2019 від 20.12.2019 страхування не передбачено.

Враховуючи зазначене, суд вказує, що позивач не зобов`язаний був включати в митну вартість імпортованого товару страхування і транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.

Суд також зазначає, що використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах даних правовідносин).

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "прайс-лист від 01.12.2023 не може бути використаний через відсутність у ньому інформації про термін дії пропозиції, умови платежу, термін поставки тощо, суд зазначає наступне.

Прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.

Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий Декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було.

Для перевірки наданої цінової інформації виробника товару фірми "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." на інтернет-платформі "Alibaba.com", відповідачу були надані працюючі посилання на відповідні веб-сторінки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Крім того, згідно з експертним висновком Житомирської ТПП від 28.03.2024 за №В-593 (наданого повторно) та від 04.01.2024 №В-20 (поданого первинно) ринкова вартість обладнання в 3-х одиницях, що надійшло на адресу ПП "Контакт" без ПДВ на 28.03.2024 та на 04.01.2024 становить: 1412182,8 грн та 1372172,4 грн, відповідно, або за курсом Національного банку України становить 36000 доларів.

При цьому, згідно зі ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою.

Щодо наявності в перекладі копії митної декларації країни відправлення іншого номеру договору ніж в товаро-супровідних документах, позивач пояснив суду та митному органу, що це є технічна помилка перекладу, яка в подальшому була виправлена, а в оригіналі митної декларації №531620240160041258 зазначено правильний номер інвойсу «УР20231230», на підставі якого сформована декларація.

Крім того, вказане жодним чином не впливало на числові значення заявленої митної вартості. Слід також зазначити, що зазначена в митній декларації вартість товарів відповідає вартості в комерційних документах (інвойсі та проформі).

Щодо відсутності в супровідному документі №24РL322080NS86I14W0 від 29.02.2024 (транзитна декларація переміщення товару в межах ЄС) цінової інформації про товар №1, слід зазначити наступне.

Конвенція про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987 не передбачає наявність такої інформації в декларації по формі Т1. В частині товару подається лише загально прийнятий опис товару, його вага та посилання на комерційні документи. В нашому випадку у вище вказаному супровідному документі форми Т1 вказано опис товару, № контейнера та № пломби (графа 31\ загальна вага (графа 35 ), № рахунку-фактури «УР20231230» ( графа 44 ), що дозволяє ідентифікувати товар та його вартість.

В той же час для визначення митної вартості імпортного товару при умовах поставки DАР згідно з Правилами Інкотермс-2010 інформація в Т1 не використовується, оскільки всі витрати і ризики по доставці товару у визначене місце призначення несе Продавець. Призначення цього документу зовсім інше - він є митною гарантією і застосовується для товарів, які перетинають територію ЄС (Євросоюзу) транзитом або для гарантії доставки товару від кордону ЄС до митного складу, або внутрішньої митниці чи навпаки, і при переміщенні товарів, які знаходяться під митним контролем, із однієї митної території до іншої.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Отже, відповідачем суду не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає.

Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. таких як потужність двигуна, робочий розмір.

Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2024 №UA101000/2024/000092/1, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2024 №UA101000/2024/000092/1. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом.

Відповідно до частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням від 28.03.2024 №UA101000/2024/000092/1 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000059, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Контакт"(вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н,12114, код ЄДРПОУ 13559654) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України від 28.03.2024 №UA101000/2024/000092/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000059.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6056 (шість тисяч п"ятдесят шість) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 06 грудня 2024 р.

06.12.24