Ухвала

від 06.12.2024 по справі 300/8453/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"06" грудня 2024 р. справа № 300/8453/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Івано-Франківській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД» заявлених до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в податковій декларації з податку на додану вартість №9292940349 за грудень 2022 року в сумі 431150 грн. та зобов`язати ГУ ДПС у Івано-Франківській області внести вказану інформацію до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України у Івано-Франківській області щодо неперерахування з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД» узгоджених сум бюджетного відшкодування заявлених до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в податковій декларації з податку на додану вартість № 9292940349 за грудень 2022 року в сумі 431150 грн. та зобов`язати Головне управління державної казначейської служби України у Івано-Франківській області перерахувати вказані суми з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД»;

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД» заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 431150 грн. (чотириста тридцять одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 копійок);

- стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД» заборгованості бюджету із відшкодування пені у розмірі 31996,98 грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість тисяч, 98 коп.), нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД". Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 4844,80 грн.;

- всі наявні в товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Передумовою для вимоги надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, слугувала констатація судом тієї обставини, що позивачем всупереч вимогам відображеним ним у змісті позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження власної правової позиції в частині звернення до відповідача із відповідними заявами про повернення суми бюджетного відшкодування поданих ним щодо узгоджених сум з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД», внаслідок чого, зобов`язано надати всі наявні в товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: всіх наявних в товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження, суд вказує на таке.

Згідно частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Так, відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до частини 2 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Згідно з частиною 4 статті 79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Отже, суд звертає увагу, що адміністративний позов має письмову форму, містить вимоги щодо предмета спору, тобто прохальну частину позову та їх обґрунтування, які є підставою позову.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви встановлено, що позивач, зокрема, просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь останнього заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та відшкодування пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, попередньо встановивши протиправну бездіяльність податкового органу.

В даному аспекті суд вказує також і на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України (далі ПК України) визначено, що бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 200.9 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.13 статті 200 ПК України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Тобто, в даному випадку позивачем самостійно інніціювалося питання щодо повернення бюджетного відшкодування шляхом подання відповідному контролюючому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вже зазначалося, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 13.11.2024 з`ясовано, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження власної правової позиції, зокрема факту звернення до відповідачів та не зазначено з яких підстав такі докази у нього відсутні.

Таким чином, вимоги вказаної ухвали в цій частині позивачем виконано не було, однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 позивачу продовжено процесуальний строк на усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

29.11.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої останній долучив копію рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 19 січня 2024 року у справі № 300/2412/23, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №300/2412/23 та виконавчий лист.

Ознайомившись з доданими до коментованої заяви документами (доказами), які на думку сторони позивача підтверджують обставини та на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив, що ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 вкотре не виконано в частині надання окреслених судом доказів на підтвердження правової позиції позивача, водночас, позивач повторно самоусунувся від обов`язку повідомити суд про причини ненадання таких документів.

Cуд звертає увагу сторони на принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вжити визначених законом заходів, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зазначений принцип розкривається і тому, що адміністративний суд може і повинен звернути увагу сторони, яка бере участь у справі, на необхідність встановити який-небудь факт, допомагати особі визначитися з доказами, що могли б підтвердити обставини, на які вона посилається, тобто суд роз`яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх право і обов`язок з надання доказового матеріалу, що відповідно і було зроблено та роз`яснено у відповідних ухвалах суду.

Водночас, свідоме ігнорування стороною базових вимог адміністративного процесу, позбавляє суд належним чином розглянути та вирішити дану позовну заяву, адже зводить нанівець можливість прийняття обґрунтованого судового рішення, на основі повного та всебічного дослідження доказів.

Так, відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, суд вказує на наявність підстави для повернення позовної заяви у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕЙЕМ ЕКСПОРТС ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.