Ухвала

від 06.12.2024 по справі 480/5206/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття провадження у справі

06 грудня 2024 року Справа № 480/5206/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ), і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не вчинення всіх дій, спрямованих на зняття з розшуку автомобіля Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, Номер кузова: НОМЕР_1 , колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 (на момент оголошення автомобіля в розшук);

- зобов`язати Маньківський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити всі необхідні дії, спрямовані на зняття (вилучення) із розшуку автомобіля Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, Номер кузова: НОМЕР_1 , колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 (на момент оголошення автомобіля в розшук), постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 65600475, шляхом направлення до відповідного підрозділу інформаційно - аналітичної підтримки Національної поліції України постанови про закінчення виконавчого провадження та припинення чинності розшуку майна у виконавчому провадженні №65600475.

Судом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано документи у учасників справи.

Від відповідача надійшло відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що на даний час відсутні правові підстави для зняття арешту, оскільки згідно документів, наявний в матеріалах виконавчого провадження арешт накладено на транспортний засіб, який зареєстрований на іншу особу. Крім того, зазначають, інформація, надана МВС України, на запити позивача не відповідає даним, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, не співпадають номери транспортного засобу та VIN код транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Як встановлено статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, в редакції від 15 травня 2018 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Позивачем в адміністративному позові в обґрунтування позовних вимог зазначається, що рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 02.11.2010 було стягнуто з громадянина ОСОБА_2 суму боргу.

На виконання судового рішення по цивільній справі було відкрито виконавче провадження №65600475, і в межах зазначеного виконавчого провадження постановою державного виконавця Маньківського ВДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 31.05.2021 належний позивачу автомобіль оголошено в розшук. Боржником за вказаному виконавчому провадженні значиться попередній власник авто - ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що авто, яке державним виконавцем оголошено у розшук 13.08.2013, було зареєстровано за позивачем, а саме транспортний засіб марки Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, Номер кузова: НОМЕР_1 , колір сірий, державний номерний знак НОМЕР_3 , що підтверджується листом Територіального сервісного центру №7141 РСЦ МВСУ Черкаській області від 23.02.2024 №31/31/41-259 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Також зазначає, що відносно ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження приватним виконавцем Недоступ Д.М., і також оголошено в розшук автомобіль, що належить позивачу. Після звернення до приватного виконавця заява позивача була задоволена та прийнято постанову про зняття автомобіля з розшуку. Позивач зазначає, що за повідомленням ТСЦ МВС № 7141 від 23.02.2024 приватним виконавцем Недоступ Д.М. у виконавчому провадженні №71214599 було встановлено, що транспортний засіб Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_5 , був зареєстрований за громадянином ОСОБА_2 з 02.06.2011 по 13.08.2013 (д.н.з. НОМЕР_2 ). Повідомляється, що у зв`язку з подвоєнням інформації в базі даних картка обліку була подвоєна, тому актуальна інформація щодо транспортного засобу випала з історії. Дана помилка виправлена та є актуальною в ЄДР ТЗ МВС.

У квітні 2024 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою, в якій просив винести постанову про зняття вказаного автомобіля з розшуку, але отримав відмову, оскільки в межах виконавчого провадження було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , а на підставі отриманої від МВС України транспортний засіб оголошено було у розшук. Виконавче провадження завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження. Відповідач зазначає, що оголошений в розшук транспортний засіб не відповідає даним свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 , а саме не співпадають дані щодо реєстраційного номеру ТЗ та VIN.

Позивач зазначає, що дії відповідача порушують його право користування належному позивачу, а не ОСОБА_2 , транспортного засобу, у зв`язку із чим позивач і звернувся до суду. Позивач в обґрунтування позовних вимог також зазначає, що виконавче провадження Маньківськоим ВДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) відносно ОСОБА_2 завершено, а тому чинність розшуку майна боржника має бути припинена, і позивач повинен користуватися транспортним засобом без обмежень.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Поняття права власності як найважливіше майнове право є об`єктом гарантій і обмежень, які передбачені в Конституції України. Право власності в об`єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність матеріальних благ конкретним суб`єктам, у тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення у них такого права щодо цих благ.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.08.2018 у справі №658/715/16-ц, Верховний Суд зазначив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 3 червня 2016 року № 5).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (пункт 5 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Як зазначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №658/715/16-ц, судами першої й апеляційної інстанцій вірно визначено юрисдикцію у цій справі, підстави для її розгляду за правилами адміністративного судочинства - відсутні, а відтак, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вирішення спору) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

Крім того, аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у справах №802/1792/17-а (постанова від 21.03.2018), № 640/7794/16-ц (постанова від 30.05.2018).

Судом враховується, що не є публічно - правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України і юрисдикція адміністративних судів, встановлена ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органу державної влади, зазначеного в якості відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Тобто, звернення до адміністративного суду з позовом можливе лише в разі відсутності іншого порядку оскарження дій.

У даному випадку, спірні правовідносини виникли з тих підстав, що позивач зазначає, що обмежується його право власності та користування майна транспортного засобу.

Разом із тим, транспортний засіб, як зазначає відповідач, що оголошений у розшук стосується виконавчого провадження та зареєстрований за іншою особою ОСОБА_2 , при цьому позивач не є стороною виконавчого провадження.

Звернення позивача до суду з даною позовною вимогою обумовлено відновленням порушеного права користування майном.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповіді, отриманої відповідачем 27.05.2021, на запит державного виконавця МВС України зазначило, що за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_7 (а.с. 31 зворотн.стор.). Таким чином зазначене свідчить, що станом на 27.05.2021 за ОСОБА_2 був зареєстрований транспортний засіб номерний знак НОМЕР_2 .

В даному випадку, позивачем надаються документи на транспортний засіб, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за позивачем, в якому номерний знак інший НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_7 .

Згідно норм ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що захист права власності або користування здійснюється власником (користувачем) у способи, що визначені Цивільним кодексом України та іншими законами, зокрема, шляхом визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним, вимагання усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном тощо.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За практикою Європейського суду з прав людини рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 280 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Враховуючи вищевикладене та виходячи із характеру спірних правовідносин, суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі оскільки даний спір належить до суду цивільної юрисдикції.

Також суд зазначає, що у Постанові Великої палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/1247/18 вказано, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) й виникають із цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України, статті 20 Господарсько-процесуального кодексу України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №815/4232/17; від 22.04.2019 у справі №757/53656/17-а, від 12.02.2020 у справі №813/1341/15 (11-38апп19), від 05.05.2020 №554/8004/16-ц (14-431цс19), у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №643/5597/19.

Також вказані висновки відповідають висновкам викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №340/25/19.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №813/1341/15 та підтриманий Верховним Судом у постанові від 23 червня 2022 року у справі №540/2725/21.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №480/5206/24 за позовом ОСОБА_1 до Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності Маньківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не вчинення всіх дій, спрямованих на зняття з розшуку автомобіля Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, Номер кузова: НОМЕР_1 , колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 (на момент оголошення автомобіля в розшук) та зобов`язати Маньківський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити всі необхідні дії, спрямовані на зняття (вилучення) із розшуку автомобіля Skoda Octavia А5, 2008 року випуску, Номер кузова: НОМЕР_1 , колір сірий, д.н.з. НОМЕР_2 (на момент оголошення автомобіля в розшук), постановою державного виконавця у виконавчому провадженні № 65600475, шляхом направлення до відповідного підрозділу інформаційно - аналітичної підтримки Національної поліції України постанови про закінчення виконавчого провадження та припинення чинності розшуку майна у виконавчому провадженні №65600475 - закрити.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 має право звернутися за судовим захистом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.М. Гелета