Постанова

від 04.12.2024 по справі 243/6761/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2864/24 Справа № 243/6761/24 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду Куракова В.В., за участі секретаря судового засідання Примак Н.М., ОСОБА_1 та його адвоката Карпенко А.А., прокурора Надежденка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Карпенко А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за фактом подій 31.08.2022 р. закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, -

УСТАНОВИЛА:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 61 від 12.08.2024 р. в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 31.08.2022 р. не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про призначення на посаду викладачем Слов`янського енергобудівного фахового коледжу близьку особу, а саме свого сина ОСОБА_2 , наказом від 31.08.2022 р. № 51-к, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 62 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 31.08.2022 р. вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про призначення на посаду викладачем Слов`янського енергобудівного фахового коледжу близьку особу, а саме свого сина ОСОБА_2 , наказом від 31.08.2022 р. № 51-к, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 63 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 20.08.2023 р. не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про продовження контрактів викладачів Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 , наказом від 20.08.2023 р. № 54-к, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 64 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 28.08.2023 р. вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про продовження контрактів викладачів Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 , наказом від 28.08.2023 р. № 54-к, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 65 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 20.09.2023 р. не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про щорічну грошову винагороду за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 у сумі 559 грн., наказом від 20.09.2023 р. № 81 ОД, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 66 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 20.09.2023 р. вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про щорічну грошову винагороду за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 у сумі 559 грн., наказом від 20.09.2023 р. № 81 ОД, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 67 від 12.08.2024 р. ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 20.09.2023 р. не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про щорічну грошову винагороду за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 у сумі 5 710 грн., наказом від 20.09.2023 р. № 81 ОД, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім цього, за протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 68 від 12.08.2024 р., ОСОБА_1 , в.о. директора Слов`янського енергобудівного коледжу, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 20.09.2023 р. вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час вирішення питання про щорічну грошову винагороду за сумлінну працю педагогічним працівникам Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, в тому числі близькій особі, а саме своєму сину ОСОБА_2 у сумі 5 710 грн., наказом від 20.09.2023 р. № 81 ОД, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

ПостановоюСлов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.10.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за фактом подій 31.08.2022 р. закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На зазначену постанову адвокат Карпенко А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що момент вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, не є тотожним моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що в діях ОСОБА_1 не було умислу на незаконне збагачення ОСОБА_2 , який є його сином. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор надав висновок прокурора щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Карпенко А.А., які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Надежденка С.В., який заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно дост. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Зазначена норма закону за своїм змістом є бланкетною та відсилає для повного визначення його ознак до інших норм чинного законодавства України.

Зокрема, відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", якою визначено, що посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" дано визначення потенційного та реального конфлікту інтересів.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Отже, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що приватний інтерес наявний; він суперечить службовим чи представницьким повноваженням; така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без доведеності існування будь-якого із зазначених фактів, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Особистий інтерес - це користь, вигода, яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Відповідно до п. 2.4 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 21.10.2022 р. № 13 суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Тому, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання нею службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними інтересами, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячем інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, видав та підписав наказ про зарахування в штат навчального закладу, продовження строку дії контракту та преміювання свого сина ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів та не повідомив про його наявність, чим порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, за що передбачена відповідальність на підставі ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Тобто, в даному випадку ОСОБА_1 зобов`язаний був вжити визначених законом заходів, спрямованих на врегулювання наявного у нього реального конфлікту інтересів, та видавати і підписувати наказ про зарахування на роботу, продовження дії контракту та преміювання свого сина ОСОБА_2 після прийняття відповідного рішення Департаментом освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Слід зазначити, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що ці докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому правові підстави для визнання їх недопустими відсутні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Факт повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів має бути документально підтверджений, щоб суд міг встановити наявність або відсутність такої обставини і дійти висновку про винуватість або невинуватість особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП. Проте, належних доказів виконання вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 суду не надано.

Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не приймав участь під час засідання профспілкової організації Слов`янського енергобудівного фахового коледжу, що підтверджується протоколами № 4 та № 7, на яких вирішувалось питання про преміювання працівників коледжу не спростовує перебування ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів та прийняття в такому статусі відповідного рішення виплата премії. При цьому, суперечність, яка виникає при реальному конфлікті інтересів впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто на внутрішнє відношення ОСОБА_1 до прийняття рішення та дій, які вчинялись ним із використанням його службових повноважень.

Посилання апеляційної скарги відносно того, що строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією минув, а отже справа підлягала закриттю на підставі ст. 38 КУпАП є безпідставними з огляду на таке.

Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення слід вважати час, з якого собою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 взяв сина ОСОБА_2 на роботу на загальних підставах, останній працював на рівні з іншими викладачами коледжу і жодних привілеїв не отримував, не дає підстав для висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, оскільки такі вимоги передбачені відповідним антикорупційним законодавством, яке ОСОБА_1 знає та попереджений про відповідальність за їх порушення.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства, а якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз`ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Ст.ст. 29 та 30 Закону України «Про запобігання корупції» прямо закріплено вимоги щодо «Заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів та усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті».

Доказів такого звернення ОСОБА_1 за роз`ясненнями щодо сумнівів про наявність у нього конфлікту інтересів до територіального органу Національного агентства та виконання ним вимог ст.ст. 29, 30 Закону матеріали справи не містять, вказаних доказів не надано і під час апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до долученого захисником письмового звернення 12.08.2024 року ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про встановлення зовнішнього контролю в питаннях щодо прийняття на роботу та виплату премій ОСОБА_2 , оскільки таке звернення не виключає обставини скоєного правопорушення за фактом відбувшихся подій 31.08.2022 року, 28.08.2023 року, 20.09.2023 року. А подання такого звернення тільки після направлення справи про адміністративне правопорушення до суду є лише способом правового захисту та явною спробою уникнути адміністративної відповідальності за вчинення корупційного адміністративного правопорушення.

Крім того, як вбачається з відповіді директора Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації Т. Сідашевої вих. № 957/0/161-24/01-27 повідомлень про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів від працівників Слов`янського енергобудівного фахового коледжу за період з 01.05.2022 р. станом на дату надання відповіді до департаменту не надходило. Рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів по зазначеному закладу не приймалися.

Вказане свідчить про відсутність дій з боку ОСОБА_1 для запобігання перебування в умовах конфлікту інтересів та прийняття в таких умовах рішення.

Апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції надана належна оцінка матеріалам справи і показанням ОСОБА_1 , більшість доводів, викладених в апеляційній скарзі є аналогічними з висловленими доводами в суді першої інстанції, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, відхилив їх і з такою оцінкою погоджується суд апеляційної інстанції.

Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії правопорушенням, пов`язаним з корупцією є невідворотність відповідальності за вчинення таких правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначні.

Відтак, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Карпенко А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Слов`янськогоміськрайонного судуДонецької областівід 29.10.2024рокувідносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куракова