Постанова

від 06.12.2024 по справі 440/4240/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. Справа № 440/4240/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, повний текст складено 16.09.24 по справі № 440/4240/24

за позовом Приватного підприємства "Фігура"

до Полтавської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фігура" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позов Приватного підприємства "Фігура" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, прийняті Полтавською митницею Державної митної служби України. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби на користь Приватного підприємства "Фігура" витрати зі сплати судового збору у сумі 8508,05 грн (вісім тисяч п`ятсот вісім гривень п`ять копійок).

Полтавська митниця Державної митної служби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає , що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст. 49, ст.50 ч.2 ст. 52, ст.ст 53 55, ст.57, 64, ст. 318 та 336 Митного Кодексу України (далі - МК України) та процесуального права ст.72, ст. 73, ст.90, ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Посилаючись на норми Митного кодексу , вказує , що суд першої інстанції невмотивовано прийшов до висновку, що у митного органу не було правових підстав та обґрунтованих сумнівів для витребування додаткових документів. Вказує , що на вимогу митного органу документи подано не в повному обсязі, а надані документи не спростовують встановлені розбіжності та невідповідності, що впливають на правильність визначення митної вартості. Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ, заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом. Посилаючись на доводи , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №440/4240/24 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Приватне підприємство "Фігура" подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і безпідставними, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №440/4240/24 винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 без змін.

У відповіді на відзив митний орган вказує , що позивачем не наведено аргументованих заперечень щодо викладеного Полтавською митницею в апеляційній скарзі, зокрема, позивач не надає пояснень, які обставини заважали йому подати до митного оформлення належні документи, що підтверджують митну вартість товару передбачені ч. 2 ст. 53 МК України

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 22.10.2022 між ПП "Фігура" ("Покупець") та "Changzhou Jietai Textile Co.,Ltd." Китай ("Продавець") укладено контракт №SH20200928 .

Відповідно до пункту 1.1. Контракту у період дії цього Контракту Продавець здійснює поставку Товару, а Покупець приймає Товар на умовах FOB Шанхай, за асортиментом, якістю, цінами та строками та відповідно до технічних умов на суму в доларах США, зазначену у специфікації.

Згідно пункту 2.1. Контракту товар поставляється Продавцем у порт Шанхай на умовах FOB Шанхай порт (згідно з Інкотермс 2010) у строк, зазначений у специфікаціях до цього Контракту.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. умов Контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і включають вартість тари, упаковки, маркування і транспортування в порт Шанхай. Загальною вартістю цього Контракту є сума всіх специфікацій щодо нього.

Пунктом 4.1. передбачено, що згідно з цим Контрактом здійснюється постачання товару: тканина.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.2. розрахунки за поставлений Товар проводяться у доларах США. Покупець здійснює передоплату 30% і доплату 70% за Товар згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Специфікацією №2 від 22.10.2022 узгоджено кількість, ціна та терміни поставки на умовах FOB Шанхай, в доларах США. Зокрема було домовлено поставити тканин в загальній кількості 45 634 м на загальну суму 31086,32 доларів США /том І, а.с. 20/.

Товар використовується для виготовлення меблів.

Умови оплати: попередня оплата перед початком виготовлення, решта по факту завершення виготовлення, перед вивантаженням.

Термін вивантаження із Шанхай - 90 календарних днів з моменту отримання 100% оплати за товар.

На виконання вказаних умов контракту ПП "Фігура" перераховано "Changzhou Jietai Textile Co.,Ltd." платіжною інструкцією №23 від 05.10.2023 11 645 доларів США (30%) та платіжною інструкцією №24 від 15.11.2023 - 31 086,32 доларів США (70%) .

Таким чином, Товар було оплачено повністю.

Транспортно експедиторське обслуговування здійснювалося на підставі Договору №GC-020343 від 25.04.2023 з ТОВ "ДСВ Логістика" .

Транспортне перевезення вантажів в міжнародному сполученні здійснювалося ТОВ "ДСВ Логістика" на підставі Договору №RH-019228 від 05.10.2022 .

Витрати, пов`язані з міжнародним транспортуванням вантажу, вказані в рахунку на оплату №UA00085437 від 04.03.2024 , акті здачі-приймання робіт від 08.03.2024 №2954 :

-локальні затрати в порту прибуття СОМSТАNТА (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи в порту CONSTANTA) - 58 096,94 грн;

-зберігання в порту CONSTANTА - 684,89 грн;

-міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом Константа, Румунія - м/п Орлівка. Україна / MSMU2598027 - 40 000,00 грн;

-міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом м/п Орлівка. Україна Кременчук - 47 000,00 грн;

-локальні в порту відправлення SHANGHAI - 10 722,26 грн;

-послуги міжнародної доставки за маршрутом SHANGHAI, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA - 120 174,06 грн;

- транспортно-експедиційні послуги на території України - 72 298,23 грн.

Вказані транспортні витрати оплачено ПП "Фігура" на адресу ТОВ "ДСВ Логістика" згідно рахунку на оплату №UA00085437 від 04.03.2024.

Митне декларування товарів проводилося ФОП ОСОБА_1 згідно Договору №17 від 27.04.2023 .

Зазначений вище товар по Специфікації №2 прийшов в двох морських контейнерах і був доставлений в Кременчук на двох вантажних автомобілях.

07.03.2024 в інтересах ПП "Фігура" подано до Полтавської митниці електронну митну декларацію №24UA806070001412U0, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (перший контейнер) .

19.03.2024 в інтересах ПП "Фігура" подано до Полтавської митниці електронну митну декларацію №24UA806070001722U7, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (другий контейнер) .

В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначив митну вартість Товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Декларантом одночасно із митними деклараціями було надано до Полтавської митниці документи для підтвердження митної вартості товару: копія Контракту №SH20200928 від 22.10.2022, копія специфікації №2 від 10.11.2023, копія Додаткової угоди №3 від 21.10.2023, копія комерційної пропозиції, копія перекладу комерційної пропозиції, копія попереднього рахунку від 02.10.2023, копія комерційного рахунку від 10.11.2023, копія пакувального листа, копія сертифікату якості від 10.11.2023, копія перекладу сертифікату якості від 10.11.2023, копія прайсів від 10.11.2023, копія прайс-листа від 01.10.2023, копія сертифікату відповідності; копія документу митниці КНР, копія перекладу документу митниці КНР, копія акта звіряння за період 01.10.2023 - 05.03.2024, копія транзитного документу, копія листа від 03.10.2024, копія платіжної інструкції в іноземній валюті №23 від 05.10.2023, копія платіжної інструкції в іноземній валюті №24 від 15.11.2023, копія Договору №GC-020343 від 25.04.2023, копія Договору №RH-019228 від 05.10.2023, копія рахунку № НОМЕР_1 від 04.03.2024, копія заявки від 04.03.2024, копія довідки про вартість перевезення від 04.03.2024, копія експрес накладної від 10.12.2023, копія ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання, копія CMR, копія пояснювального листа від 08.03.2024, копія Договору №17 від 27.04.2023, копія акта проведення фізичного огляду від 06.03.2024.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує отримання вказаних документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів позивачем на вимогу митного органу згідно пункту 3 статті 53 Митного кодексу України додатково було надано:

- по декларуванню першого контейнера: рахунок проформа №JT221038 від 02.10.2023, акт звіряння б/н від 05.03.2024, коносамент №SHA71265172 від 10.12.2023, лист виробника б/н від 10.03.2024, рахунок про транспортно - експедиційні витрати №UA00085437 від 04.03.2024, акт здачі-приймання робіт №2954 від 08.03.2024, додаткова угода б/н від 15.01.2024, пояснювальний лист №SHA71265172 від 08.03.2024 рахунки про транспортно - експедиційні витрати №UA00085437 від 04.03.2024.

- по декларуванню другого контейнера: лист б/н від 20.03.2024, рахунок № НОМЕР_1 від 04.03.2024, попередня специфікація №2 від 01.10.2023, лист продавця б/н від 20.03.2024, лист б/н від 20.03.2024 щодо включення вантажно - розвантажувальних робіт, рахунок № НОМЕР_1 від 04.03.2024, рахунки про транспортно - експедиційні витрати № НОМЕР_1 від 04.03.2024.

Аналізуючи подані під час здійснення митного оформлення товару документи, працівники Полтавської митниці дійшли висновку, що відповідно до ст. 54 МКУ неможливо здійснити оформлення митної декларації, оскільки невірно визначено митну вартість та невірно застосовано метод визначення митної вартості. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UA806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, якими скориговано митну вартість товарів та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2024/000021 та №UА806070/2024/000024, якими відмовлено у митному оформленні товарів.

Згідно до проведеного коригування митної вартості ПП "Фігура" було доплачено ввізне мито та ПДВ на імпортований товар на суму 282 611,59 грн по першому контейнеру та 284 592,24 грн по другому контейнеру.

Вважаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем щодо того, що до митного оформлення було надано вичерпний перелік документів, які стосуються поставки, транспортування та якості товару. Вказані документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати поставку товару, оцінити її обсяг та вартість, порядок та умови поставки, вказані дані кореспондуються між собою, а також, як зазначалось вище, вказані зауваження митного органу щодо транспортування, розвантаження, завантаження товару жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару; ґрунтуються на припущеннях. Митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, - є протиправними та належать до скасування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA806000/2024/000008/1 від 18.03.2024 р. у графі 33 процитовано норми митного кодексу та зазначено, що подані документи мають розбіжності, а саме ( скорочене цитування):

«У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне:

-надано розрахунок ціни (калькуляцію) без номера від 10.11.2023, яка містить інформацію про складові які входять до вартості товару. Відповідно до фотографій товару зроблених під час митного огляду, на товар нанесено маркування, але в розрахунок ціни (калькуляції) без номера від 10.11.2023 дана складова вартості відсутня.

-пунктом 2.1 договору №SH20200928 від 22.10.2022 передбачено поставка товарів на умовах FOB Шанхай. Виходячи з інформації зазначеній в розрахунку ціни (калькуляції) та в договорі №SH20200928 від 22.10.2022 до ціни товару не включені навантажувальні роботи на борт судна які відповідно до умов поставки FOB Шанхай повинні бути включені до ціни товару.

-надано рахунок №UA00085437 від 04.03.2024 про надання транспортно -експедиційних послуг та довідку про транспортно експедиційні витрати NQSSHA 71265172/2 від 04.03.2024. Відповідно до даних документів та інших які подані разом з митною декларацією №24UA806070001412U0 від 07.03.2024 відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні роботи в порту Константа. Дані витрати необхідно було включити до митної вартості товару. Згідно п. 5.2 договору №SH20200928 від 22.10.2022 оплата за товар здійснюється згідно специфікації, але надано банківський платіжний документ №23 від 05.10.2023 який містить посилання на договір №SH20200928 від 22.10.2022 та інвойс №JT221038 від 02.10.2023 який до оформлення не надавався.

-надано коносамент №SHA71265172 від 10.12.2023 в якому відсутня відмітка про прибуття в порт Констанца та CMR №027 від 22.02.2024 в якому в графі 4 відсутня дата навантаження у зв язку з чим не можливо перевірити терміни та витрати на зберігання в порту.

Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 cm. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 cm. 53 МКУ, в решках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.)

Декларантом додатково надано: рахунок проформа №JT221038 від 02.10.2023, акт звіряння б/н від 05.03.2024, коносамент №SHA71265172 від 10.12.2023, лист виробника б/н від 10.03.2024, рахунок про транспортно - експедиційні витрати №UA00085437 від 04.03.2024, акт здачі-приймання робіт №2954 від 08.03.2024, додаткова угода б/н від 15.01.2024, пояснювальний лист N°SHA71265172 від 08.03.2024 Декларантом надано два рахунки рахунок про транспортно - експедиційні витрати № НОМЕР_1 від 04.03.2024. Дані документи мають однакові реквізити, але разом з тим містять різну інформацію про здійснені роботи та надані послуги. Жодних пояснень щодо здійснених виправлень в рахунку не надано Відповідно до правил заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, передбачено в гр. 21 ДМВ зазначення витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Вантажно розвантажувальні роботи проводились в порту Константа, але дані витрати не зазначені в графі 21. Наданий додатково акт звіряння б/н від 05.03.2024 не містить посилань на будь які документи у зв`язку з чим його не можливо ідентифікувати до даної поставки. Також не надано переклад експортної декларації країни відправлення №223120230004355581 від 06.12.2023 Згідно п. 1.1. договору №SH20200928 від 22.10.2022 в період дії даного договору продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар на умовах FOB Шанхай, по асортименту, якості, ціні і термінам в відповідності з технічними умовами на суму в доларах США зазначену в специфікації. Додатково надано рахунок проформа №JT221038 від 02.10.2023, але на дату даного рахунка ще не була підписана специфікація №2 від 10.11.2023, щодо купівлі даної партії товару. Також оплата за товар здійснена по банківському платіжному документу №23 від 05.10.2023 до заключення специфікації №2 від 10.11.2023. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару.

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень cm. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 18.12.2023 №23UA500020016071U1 - 5,7788 доларів США за кілограм, що відповідає 2,8645 доларів США за метр квадратний, що має максимально наближений опис (меблева тканина), призначення, умови поставки FOB, країна походження Китай.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Тобто, вимоги вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 р. у справі № 1.380.2019.006247.

Колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.032024 ПП "Фігура" подано до Полтавської митниці електронну митну декларацію №24UA806070001412U0, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (перший контейнер).

19.03.2024 ПП "Фігура" подано до Полтавської митниці електронну митну декларацію №24UA806070001722U7, якою було задекларовано для митного оформлення товар, визначений в Специфікації до Контракту № SH20200928 (другий контейнер).

В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначив митну вартість Товарів за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Декларантом одночасно із митними деклараціями було надано до Полтавської митниці документи для підтвердження митної вартості товару: копія Контракту №SH20200928 від 22.10.2022, копія специфікації №2 від 10.11.2023, копія Додаткової угоди №3 від 21.10.2023, копія комерційної пропозиції, копія перекладу комерційної пропозиції, копія попереднього рахунку від 02.10.2023, копія комерційного рахунку від 10.11.2023, копія пакувального листа, копія сертифікату якості від 10.11.2023, копія перекладу сертифікату якості від 10.11.2023, копія прайсів від 10.11.2023, копія прайс-листа від 01.10.2023, копія сертифікату відповідності; копія документу митниці КНР, копія перекладу документу митниці КНР, копія акта звіряння за період 01.10.2023 - 05.03.2024, копія транзитного документу, копія листа від 03.10.2024, копія платіжної інструкції в іноземній валюті №23 від 05.10.2023, копія платіжної інструкції в іноземній валюті №24 від 15.11.2023, копія Договору №GC-020343 від 04.03.2024, копія Договору №RH-019228 від 05.10.2023, копія рахунку № НОМЕР_1 від копія заявки від 04.03.2024, копія довідки про вартість перевезення від 04.03.2024; копія експрес накладної від 10.12.2023, копія ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання, копія CMR, копія пояснювального листа від 08.03.2024, копія Договору №17 від 27.04.2023, копія акта проведення фізичного огляду від 06.03.2024.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів позивачем на вимогу митного органу згідно пункту 3 статті 53 Митного кодексу України додатково було надано:

- по декларуванню першого контейнера: рахунок проформа №JT221038 від 02.10.2023, акт звіряння б/н від 05.03.2024, коносамент №SHA71265172 від 10.12.2023, лист виробника б/н від 10.03.2024, рахунок про транспортно - експедиційні витрати №UA00085437 від 04.03.2024, акт здачі-приймання робіт №2954 від 08.03.2024, додаткова угода б/н від 15.01.2024, пояснювальний лист №SHA71265172 від 08.03.2024 рахунки про транспортно -експедиційні витрати №UA00085437 від 04.03.2024;

- по декларуванню другого контейнера: лист б/н від 20.03.2024, рахунок від 04.03.2024, попередня специфікація №2 від 01.10.2023, лист продавця б/н від 20.03.2024, лист б/н від 20.03.2024'щодо включення вантажно - розвантажувальних робіт, рахунок від 04.03.2024, рахунки про транспортно - експедиційні витрати від 04.03.2024.

У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.

Отже, надаючи оцінку підставам, що покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту досліджених судом рахунку на оплату №UA0085437 від 04.03.2024 /том І, а.с. 132/, акта здачі-приймання робіт №2954 від 08.03.2024 /том І, а.с. 133/, заявки від 04.03.2024 /том І, а.с. 134-135/ встановлено, що витрати, пов`язані з міжнародним транспортуванням вантажу, складають:

локальні затрати в порту прибуття СОМSТАNТА (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи в порту CONSTANTA) - 58 096,94 грн;

зберігання в порту CONSTANTA - 684,89 грн;

міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом Константа, Румунія - м/п Орлівка. Україна / MSMU2598027 - 40 000,00 грн;

міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом м/п Орлівка. Україна Кременчук - 47 000,00 грн;

локальні в порту відправлення SHANGHAI - 10 722,26 грн;

послуги міжнародної доставки за маршрутом SHANGHAI, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA - 120 174,06 грн;

транспортно-експедиційні послуги на території України - 72 298,23 грн.

Згідно довідки вих. № SSHA71265172/2 від 04.03.2024, виданої перевізником, - вартість міжнародного перевезення контейнеру 1 х 20GP № MSMU2598027 за коносаментом № SHA71265172, з порту SHANGHAI, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA, включаючи локальні затрати в порту прибуття, локальні затрати в порту відправлення, міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом Константа, Румунія - м/п Орлівка, Україна, становлять: 134 839,08 грн /том І, а.с. 55/.

Зі змісту довідки вих. №SSHA71265172/1 від 04.03.2024, виданої перевізником, - вартість міжнародного перевезення контейнеру 1 х 20GP № MSDU1421642 за коносаментом №SHA71265172, з порту SHANGHAI, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA, включаючи локальні затрати в порту прибуття, локальні затрати в порту відправлення, міжнародні транспортні послуги перевезення вантажу за маршрутом Константа, Румунія - м/п Орлівка, Україна, становлять: 134 839,07 грн /том І, а.с. 136/.

Зазначені витрати оплачені позивачем на адресу ТОВ "ДСВ Логістика".

Стосовно доводів митного органу, що надані ПП "Фігура" документи не містять відомостей щодо витрат на розвантаження-навантаження товару, як складової митної вартості, що в повному обсязі, на думку відповідача, підтверджує наявність обґрунтованого сумніву митниці в правильності задекларованої позивачем митної вартості, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з листа Changzhou Jietai Textile Co.,Ltd. від 10.03.2024 маркування товару не було винесене в окремий пункт калькуляції б/н від 10.11.2023, оскільки вартість маркування входить до пункту 3 калькуляції "Пакування". Також повідомлено, що навантажувальні роботи на борт судна включені до пункту 4 калькуляції "Вартість транспортування" /том ІІ, а.с. 101-102/.

Листом Changzhou Jietai Textile Co.,Ltd. б/н від 20.03.2024 було надано наступні роз`яснення: "Цим листом підтверджуємо достовірність (справжність) листа б/н від 10/03/2024, щодо надання роз`яснень стосовно калькуляцій б/н від 10/11/2023. Просимо взяти до уваги, що в зв`язку зі зжатими термінами на Ваш запит, лист був складений із застосуванням технічних засобів перекладу з китайської на англійську мову, що могло стати причиною того, що піксельне зображення в місці, де знаходиться текст даного листа, відрізняється від піксельного зображення нашої печатки та інформації про підписанта." /том ІІ, а.с. 103, 104/.

Листом ТОВ "ДВС Логістика" від 20.03.2024 вказано: «Наступним листом повідомляємо, що в першій редакції рахунку №UA00085437 від 04.03.2024 в пункті 1 "Локальні затрати в порту прибуття" були включені вантажно-розвантажувальні роботи в порту Константа на загальну суму 58 096,94 грн (без ПДВ). На Ваше прохання 11.03.2024 було надано рахунок №UA00085437 від 04.03.2024 року в другій редакції із зазначенням в пункті 1 вантажно-розвантажувальних робіт, що були включені до загальної вартості локальних затрат в порту прибуття Constanta, на суму 58 096,94 грн (без ПДВ) . Правильним просимо вважати рахунок №UA00085437 від 04.03.2024 року в другій редакції, із зазначенням в пункті 1 "Локальні затрати в порту прибуття Constanta (включаючи вантажно- розвантажувальні роботи в порту Constanta та пункт 2 - ''Зберігання в порту Constanta"» /том І, а.с. 141/.

Зміст вказаних листів спростовує доводи апелянта про виявлені Полтавською митницею неточності в документах та безпідставно не взяті до уваги митним органом.

Підставами неврахування наведених вище листів є твердження відповідача про те, що для підтвердження того, що лист направлений дійсно продавцем, було б достатньо прінт-скріна повідомлення, але позивачем не надається такого підтвердження, що може свідчити про те, що листи, зокрема, 03/10/2024 лист 03/20/2024, створювались не продавцем імпортованого товару.

Однак, суд розцінює наявні у відповідача сумніви як припущення. Жодною нормою Митного кодексу України не передбачено вимоги до декларанта надавати прінт-скрін листування з контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи листування з продавцем ("Changzhou Jietail Textile Co Ltd.") та покупцем (ПП "Фігура") здійснювалося засобами електронного зв`язку, адже, якщо б продавець відправляв листи поштою, їх доставка тривала б з Китаю до України в середньому місяць, тому у даному випадку економія часу шляхом застосування електронного листування є виправданою мірою.

Щодо перекладу митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов`язковим документом для здійснення розмитнення товарів. Але, у митній декларації країни постачальника, арабськими цифрами зазначено код товару, якій відповідає Українському класифікатору товарів, кількість і вартість товару, що імпортується. Також англійською мовою продубльовано отримувача товару, контракт та інші відомості. За таких обставин, відсутня необхідність в перекладі МД українською мовою.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Що стосується посилання митного органу на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним (ідентичним) товаром, а саме, у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний товар, зокрема того ж самого виробника, у схожій кількості, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Колегія суддів звертає увагу на те , що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митний орган також зазначив, що при визначенні (збільшенні) митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України про товари, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час.

Тобто, основною підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначеного в митній декларації, поданій позивачем, став аналіз цінової інформації, яка міститься в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України.

Наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України згідно вказаного в рішенні не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

При цьому, посилання у рішенні лише на номер митної декларації, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларацій, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Поряд із тим, текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в базах АСМО Інспектор та ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів Відповідача і в цій частині.

Колегія суддів зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, твердження відповідача щодо непідтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митній декларації, не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.

В свою чергу, колегією суддів встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що ціна, вказана платником в митній декларації, об`єктивно підтверджується контрактом і наданим повним пакетом документів, передбачених статтею 53 Митного Кодексу України, та підлягає обчисленню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідачем не визначено встановлених під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товару.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості є необґрунтованим.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар, а відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ПП "Фігура" надало документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а висновки відповідача про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, викладені у оскаржуваних рішеннях Полтавської митниці є безпідставним.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного суду від 21 березня 2023 року у справі №815/5817/17.

Відповідно до судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 рокуусправі № 821/1697/17, від 22 квітня 2019 рокуусправі № 815/6242/17, 09 квітня 2019 рокуусправі № 825/1990/17,уяких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товаруу вільний обігнезалежно від застосованого методу випускуу вільний обіг-під гарантіюабо шляхом поданнянової декларації із зазначенням митної вартості, визначеноїурішенні про коригування митної вартостіта зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного праваувигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товаруу вільний обігпід гарантіючиза новою декларацією.

Отже норми національного законодавства не містять чіткої норми, яка позбавляє декларанта права на оскарження рішення про коригування митної вартості ввезеного товару та картки відмови в прийнятті митної декларації після правового аналізу винесеного митним органом рішення.

Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UА806000/2024/000008/1 від 18.03.2024, №UА806000/2024/000010/1 від 25.03.2024, оскільки такі не відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Доводів щодо незгоди з розподілом судових витрат апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 440/4240/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко