Постанова

від 06.12.2024 по справі 420/17921/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17921/24

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

повний текст судового рішення

складено 26.08.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ТОВ «ДАНН.» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000051/2 від 04.06.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500080/2024/000196.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Проте, митний орган оформив картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняті рішення митного органу протиправними та такими що підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням положень Митного кодексу України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року позов задоволено повністю.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що у ході здійснення господарської діяльності між ТОВ «ДАНН.» (Покупець) та «ALLTAG UND GERATETECHNIK GMBH» (Продавець) 01.02.2024 року було укладено Договір поставки №AUG-00D/2 (далі - Договір), відповідно до предмету якого продавець зобов`язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно п.2.3 Договору, опис товару, його загальна кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях.

Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент товару у специфікаціях, права та обов`язки покупця і продавця щодо кількості товару зазначаються у специфікації (п.п.3.1, 3.2 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору загальна сума Договору складається із загальної суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених сторонами специфікаціях.

Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань згідно даного Договору (п.9.1 Договору).

На виконання умов Договору було виставлено Інвойс №84/05/2024 від 22.05.2024 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Так, загальна вартість товару становить 31699,76 доларів.

Також було складено Специфікацію №37846 від 22.05.2024 року до Договору, якою сторонами було погоджено поставку на територію України наступні товари: бігова доріжка, задня заглушка для бігової доріжки, ключ безпеки для бігової доріжки, консоль для бігової доріжки, кришка мотора для бігової доріжки, кабель для бігової доріжки, контролер для бігової доріжки, двигун 2500 Вт для бігової доріжки, ремінь мотору для бігової доріжки.

Відповідно до п.п.2, 3 Специфікації, ціни розраховані на умовах DPU KYIV (відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена у специфікації є остаточна та зміні після підписання не підлягає. Умови поставки: DPU KYIV.

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500080006733U9 від 03.06.2024 року на:

- товар №1: Тренажери із змінними механізмами обтяження. Бігова доріжка 138 шт.. Задня заглушка для бігової доріжки 2 шт.. Ключ безпеки для бігової доріжки 2 шт.. Консоль для бігової доріжки 1 шт.. Кришка мотора для бігової доріжки 2 шт.. Торговельна марка: FitLogic. Країна виробництва: CN. Виробник: DONGGUAN JOGWAY FITNESS EQUIPMENT CO., LTD.;

- товар №2: Провідники електричні для напруги не більш як 1000 В, оснащені з`єднувальними пристроями. Кабель для бігової доріжки 1 шт.. Торговельна марка: FitLogic. Країна виробництва: CN. Виробник: DONGGUAN JOGWAY FITNESS EQUIPMENT CO., LTD.;

- товар №3: Контролери з пам`яттю, що програмуються, для напруги не більш як 1000 В. Контролер для бігової доріжки 1 шт.. Торговельна марка: FitLogic. Країна виробництва: CN. Виробник: DONGGUAN JOGWAY FITNESS EQUIPMENT CO., LTD.;

- товар №4: Двигуни постійного струму, потужністю 2500 Вт. Двигун 2500 Вт для бігової доріжки 1 шт.. Торговельна марка: FitLogic. Країна виробництва: CN. Виробник: DONGGUAN JOGWAY FITNESS EQUIPMENT CO., LTD.;

- товар №5: Привідні паси з вулканізованої гуми. Ремінь мотору для бігової доріжки 1 шт.. Торговельна марка: FitLogic. Країна виробництва: CN. Виробник: DONGGUAN JOGWAY FITNESS EQUIPMENT CO., LTD..

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 08122023/1 від 08.12.2023 року (m4207);

- специфікація №37846 від 22.05.2024 року до договору поставки №AUG-00D/5 від 01.02.2024року (4103);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів (Договір поставки) №AUG-00D/5 від 01.02.2024 року (m4100);

- декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №84/05/2024 від 22.05.2024 року (0862);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №37846 від 31.05.2024 ро (0730);

- коносамент (Bill of Lading) №QN24030281 від 04.04.2024 року (0705);

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №84/05/2024 від 22.05.2024 року (0380);

- пакувальний лист (Packing List) №84/05/2024 від 22.05.2024 року (0271).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) згідно п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.02.2024 року №AUG-00D/2 асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною цього договору. Водночас, в комерційних документах до контракту відсутня інформація щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою, а специфікація взагалі відсутня;

2) у пакувальному листі відсутнє посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам;

3) згідно до вимог ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

04.06.2024 року декларант додатково надіслав: прайс-лист продавця від 21.05.2024 року б/н, комерційну пропозицію продавця; експертне дослідження від 03.06.2024 року №356/24.

Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500080/2024/000051/2 від 04.06.2024 року.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що в прайс-листі продавця від 21.05.2024 року б/н, відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки в якому EXW - не відповідають умовам поставки - CPT в наданій копії митної декларації країни відправлення №31012024040431802, а у поданій митній декларації до митного оформлення зазначено умови поставки DPU Київ. Комерційна пропозиція продавця без номера та без дати і на умовах поставки EXW Китай. У висновку експертного дослідження від 03.06.2024 року №356/24 зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товари з іншою торговельною маркою.

Відповідач в рішенні вказав, що згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, за результатами проведеної шляхом обміну електронними повідомленнями консультації між митним органом і декларантом, згідно ч.6 ст.54 МК України та ч.2 ст.58 МК України заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МК України - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленою торгівельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62, 63 МК України - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості.

04.06.2024 року Одеська митниця прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000051/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, митним органом було здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом:

Товар №1 з 3,1199 дол.США/кг до 3,76 дол.США/кг (МД 24UA100340615722U9 від 14.05.2024 року).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 04.06.2024 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000196.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Так, як зазначено вище, однією з підстав прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів стала відсутність в комерційних документах до контракту інформація щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів, що, на думку відповідача, може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати товар з заявленою поставкою.

З цього приводу необхідно зазначити наступне.

Як вже було встановлено вище, відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент товару у специфікаціях, права та обов`язки покупця і продавця щодо кількості товару зазначаються у специфікації.

Відповідно до Специфікації №37846 до Договору, підписаної 01.02.2024 року, сторонами договору узгоджено поставку товару:

- бігова доріжка 138 шт., за ціною 229,15 дол. США, всього 31622,70 дол. США;

- задня заглушка для бігової доріжки 2 шт., за ціною 0,84 дол. США, всього 1,68 дол. США;

- ключ безпеки для бігової доріжки 2 шт., за ціною 0,93 дол. США, всього 1,86 дол. США;

- консоль для бігової доріжки 1 шт., за ціною 3,74 дол. США, всього 3,74 дол. США;

- кришка мотора для бігової доріжки 2 шт., за ціною 4,50 дол. США, всього 9,00 дол. США;

- кабель для бігової доріжки 1 шт., за ціною 0,60 дол. США, всього 0,60 дол. США;

- контролер для бігової доріжки 1 шт., за ціною 7,15 дол. США, всього 7,15 дол. США;

- двигун 2500 Вт для бігової доріжки 1 шт., за ціною 52,57 дол. США, всього 52,57 дол. США;

- ремінь мотору для бігової доріжки 1 шт., за ціною 0,46 дол. США, всього 0,46 дол. США.

Всього за специфікацією на суму 31699,76 дол. США. (п.1 специфікації)

Отже, з наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов Договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами Договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що у пункті 31 митної декларації №24UA5000800064377U3 міститься інформація про виробника та торгову марку товару.

Такі обставини спростовують вище зазначену підставу для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Також є безпідставними твердження митниці щодо відсутності специфікації, адже як слідує з матеріалів позову та підтверджується, зокрема, інформацією що міститься в картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000196, специфікація №37846 до Договору поставки, підписана 01.02.2024 року надавалась до митного оформлення, та як вже зазначено вище, складена у відповідності до умов Договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами Договору.

Крім цього колегія суддів не погоджується з твердженнями митного органу, що у пакувальному листі відсутнє посилання на інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам, оскільки як вірно вказав суд першої інстанції, законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми). Пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Пакувальний лист №84/05/2024 від 22.05.2024 року дійсно не містить посилання на інвойс чи специфікацію, однак у ньому зазначено номер Договору, на підставі якого здійснюється поставка, номер контейнеру, що відповідає номеру, зазначеному в автотранспортній накладній №37846 від 31.05.2024 року та коносаменту №QN24030281 від 04.04.2024 року, а також наведено перелік товарів, який відповідає інвойсу та специфікації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що досліджуючи наведені документи в сукупності можливо встановити відповідність та відношення пакувального листа №84/05/2024 від 22.05.2024 року до поданих декларантом комерційних документів.

Також в оскаржуваному рішенні митниця зауважила про ненадання документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування є документами, які підтверджують митну вартість товару виключно у випадках якщо здійснювалося таке страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.3 Специфікації №37846, умовами поставки визначено DPU KYIV.

Згідно Міжнародним правилам Інкотермс 2020 за умови DPU (Delivered at Place Unloaded), продавець зобов`язується доставити товар до вказаного місця розвантаження, яке може бути не лише терміналом, а й іншим певним місцем, таким як склад, завод чи адреса покупця. Продавець також відповідає за розвантаження товару коштами, наданими покупцем, на зазначеному місці. З моменту завершення розвантаження ризики втрати чи пошкодження товару переходять із продавця на покупця.

За умовами DPU продавець не зобов`язаний надавати страхування товару, але якщо страхування зазначено у контракті, продавець повинен забезпечити страхування до завершення розвантаження на місці розвантаження.

Крім того, умовами укладеного Договору №AUG-00D/5 від 01.02.2024 року не передбачено обов`язку продавця щодо страхування товару до завершення розвантаження на місці розвантаження.

Таким чином, враховуючи наведене та відповідно до приписів ч.10 ст.58 МК України, в даному випадку витрати зі страхування не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Отже, наведені вище доводи митного органу щодо ненадання декларантом документів про наявність або відсутність витрат на страхування товарів є необґрунтованими.

Також відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на те, що в прайс-листі продавця від 21.05.2024 року б/н, відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки в якому EXW - не відповідають умовам поставки - CPT в наданій копії митної декларації країни відправлення №31012024040431802, а у поданій митній декларації до митного оформлення зазначено умови поставки DPU Київ.

З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. Прайс-лист уявляє собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Та крім цього, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.

Таким чином, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Також необхідно зазначити, що Верховний Суд в постанові від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 року по справі №826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Таким чином, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа є безпідставними, оскільки враховуючи наведене, можна дійти висновку, що зміст та форма прайс-листа не впливають на визначення митної вартості товару.

Також враховуючи наведене, колегія суддів не приймає і доводи відповідача щодо відсутності у комерційній пропозиції дати та зазначення умов поставки EXW Китай, а також посилання на скріншрти з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар з зазначенням іншої торговельної марки в експертному дослідженні від 03.06.2024 року №356/24.

Так, слід зазначити, що комерційна пропозиція - це документ довільної форми продавця інформаційного характеру, який не може слугувати підставою для коригування митної вартості та в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не пояснено яким чином використання скріншотів з інтернет-сайтів з ринковими цінами на товар в експертному досліджені від 03.06.2024 року №356/24 впливає на ціну поставленого товару або ускладнює ідентифікацію товару, враховуючи те, що дослідження проведено відносно товару та документів на нього, який було фактично імпортовано і документи на який надано до митного органу.

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, згідно з положеннями МК України є додатковим документом, який надаватиметься на вимогу митного органу, у разі якщо документи зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто можна зробити висновок, що визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів є документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, а висновок експерта в будь-якому разі носитиме інформаційний характер, оскільки є джерелом інформації, та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, відповідачем не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме надані позивачем висновки не могли бути прийняті до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості.

Крім цього, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, вказані обставини вплинули на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 року по справі №826/3098/16 дійшов висновку, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною 2 ст.53 МК України.

Також, колегія суддів зазначає, що є неспроможними посилання, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація, у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, оскільки згідно ч.2 ст.53 МК України висновок експерта не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Також колегія суддів, стосовно витребування митним органом додаткових документів, вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що якщо позивачем надані документи, які підтверджують митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Також необхідно зазначити, що відомості, які містяться в ЄАІС Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Враховуючи наведені висновки та обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що декларантом до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість імпортованого товару визначену за ціною договору.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих до митниці документів було достатньо для прийняття рішення про розмитнення товару за ціною Договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару.

Враховуючи все наведене, колегія суддів робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, та безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2024/000051/2 від 04.06.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2024/000196 є протиправним та належать до скасування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька