Ухвала

від 06.12.2024 по справі 320/11001/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/11001/23

адміністративне провадження № К/990/45183/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жотня 2024 року

у справі №320/11001/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

УСТАНОВИВ:

25 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23, предметом розгляду якої є визнання протиправними та скасування п`яти податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2023 року: №00020310702, яким завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 3 квартал 2019 року на загальну суму 9 359 265,00 грн; №00020540702, яким занижений податок на додану вартість за грудень 2017 рік, лютий 2018 року, жовтень 2018 року, грудень 2018 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, за травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року на загальну суму 11 584708,00 грн, за штрафними санкціями - 2 896 177,00 грн; № 00020590702, яким занижений податок на прибуток за 2018 рік, за 3 квартали 2019 року на загальну суму 12 508 512, 00 грн, за штрафними санкціями - 3 127 128,00 грн; № 00020700702, яке вказує на відсутність реєстрації зведених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 193 190,00 гривень, за штрафними санкціями - 25 582,50 гривень; № 00020560702, яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2019 року з податку на додану вартість на загальну суму 287 999 гривень, з мотивів безпідставності та протиправності їх прийняття.

20 листопада 2023 року рішенням Київського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб».

17 жовтня 2024 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду частково задоволено апеляційну скаргу Товариство, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року та прийнято нову постанову, якою частково задоволені позовні вимоги Товариства, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 09 січня 2023 року № 00020310702, № 00020560702, № 00020540702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 11 351500,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 2 837 900,00 грн., № 00020590702 в частині нарахованої суми податкових зобов`язань - 10882512,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 2 720 628,00 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Звертаючись із касаційною скаргою, позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у позові, зазначив про наявність підстав для касаційного оскарження встановлених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши при цьому норми матеріального права, які порушив суд апеляційної інстанції а саме, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, пунктів 10, 11, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, просить суд касаційної інстанції задовольнити касаційну скаргу та скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову та постановити нове рішення про задоволення позову у цій частині.

Скаржник не зазначає предметно «частину відмови у позові» стосовно актів індивідуальної дії, які мають бути предметом касаційного перегляду в розрізі податків та застосованих штрафних (фінансових) санкцій, та податкових правопорушень за якими вони донараховані (визначенні) та застосовані.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача від 25 листопада 2024 року, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 4 частини 4 статті 328 КАС України за касаційною скаргою позивача від 25 листопада 2024 року не доведені, в розрізі кожного податкового повідомлення рішення, які визнані судом апеляційної інстанції правомірними (як повністю так і частково).

Суд визнає вимоги процесуального закону позивачем не виконаними, що зумовлює неможливість відкриття касаційного провадження за касаційної скаргою від 25 листопада 2024 року.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом належних підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» від 25 листопада 2024 року, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмова мережа «Київхліб» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №320/11001/23, в частині відмови у позові - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Ф. Ханова