Ухвала

від 05.12.2024 по справі 947/39588/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/39588/24

Провадження № 2/947/6686/24

УХВАЛА

про часткове забезпечення позову

05.12.2024 м.Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Цирфа К.А., розглянувши матеріли заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про забезпечення позову про поділ спільного майна подружжя до подання його до суду,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2024 до Київського районного суду м.Одеси через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про забезпечення позову про поділ спільного майна подружжя до подання його до суду. Відповідно до заяви, ОСОБА_1 , просить вжити заходи забезпечення потенційного позову про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на таке майно:

- житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1098967151101), зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- земельну ділянку площею 0,0984 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:24:004:015; реєстраційний номер об`єкта 1813398551101), зареєстровану на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- квартиру, загальною площею 47,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 172240105110), зареєстровану на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2021 року випуску, об`єм двигуна 2995 куб.см., д.р.н. НОМЕР_2 (номер кузова (vin-code) НОМЕР_3 ), зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Також, просить вжити заходи щодо забезпечення позову про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на майнові права на квартиру площею 50 кв.м, розташовану на 19-му поверсі житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_3 , та заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «МОРСЬКИЙ-1» (код ЄДРПОУ №39789906, адреса місцезнаходження: м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд. 118-А, прим.1) вчиняти будь-які правочини та дії, пов`язані із розпорядженням правами на вказану квартиру.

Окрім цього просить заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та/або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо передачі у користування третім особам та вселення будь-яких третіх осіб до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та до квартири загальною площею 50 кв.м, розташованої на 19-му поверсі житлового комплексу «Аквамарин» за адресою: АДРЕСА_3 .

На підтвердження своїх вимог заявник зазначив, що вказані об`єкти нерухомості та транспортний засіб були придбані під час шлюбу за його кошти, однак оформлені на ім`я дружини. Наразі вона використовує їх на власний розсуд, не погоджуючи своїх дій із заявником. При цьому заявник зазначає, що у разі незастосування заходів забезпечення, потенційний відповідач може відчужити об`єкти нерухомості та транспортний засіб. Щодо обмеження використання об`єктів нерухомості потенційним відповідачем та заподіяння збитків від цього, заявником будь-яких пропозицій про зустрічне забезпечення позову до суду не надано.

Суддя, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважає, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п.1,2 ст.150 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, між іншим, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п.3-7 ч.1 ст.151 ЦПК України).

Подаючи заяву про забезпечення позову, заявником не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не підтверджено джерел доходу потенційного відповідача, яку заявник має намір обмежити у розпорядженні та користуванні нерухомим майном.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч.8 ст.153 ЦПК України).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.4, 5 ст.154 ЦПК України).

З долучених до заяви документів випливає, що 12.03.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований 12.03.2022 Яремчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №44.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася донька ОСОБА_4 , яка наразі проживає з матір`ю.

29.10.2024 рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі №947/30359/24 шлюб між подружжям розірвано.

Аналізуючи вимоги заявника суд констатує, що останній просить накласти арешт на нерухоме майно, придбане під час шлюбу, а також заборонити використання об`єктів такого нерухомого майна третіми особами.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.1,2 ст.60 СК України).

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена (ч.1-3 ст.65 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України (ч.1, 2 ст.68 СК України)

Відповідно до приписів ч. 1,2 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (ч.2,4 ст.369 ЦК України).

З означених норм логічно випливає, що будь-яке відчуження нерухомого майна, придбаного у шлюбі, здійснюється за письмовою нотаріально посвідченою згодою іншого з подружжя (колишнього з подружжя). Указаний порядок деталізований у п. 4.2 4.4. наказу Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Отже чинним законодавство передбачені процесуальні запобіжники відчуження майна одним із подружжя, без наданням згоди іншим з подружжя (колишнього з подружжя), однак це не виключає протилежного.

У п.4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22.12.2006«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши матеріали заяви, доводи заявника на підтвердження поданої заяви про застосовування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна потенційного відповідача, суд уважає, що застування найбільш обтяжливого заходу у виді арешту не буде відповідати принципам розумності, обґрунтованості та адекватності щодо предмета забезпечення позову. При цьому визначення заборони на вчинення реєстраційних дій щодо предмету майбутнього спору, буде співмірним та достатнім заходом для збереження предмету спору у первісному стані до прийняття рішення по суті спору, та буде збалансованим щодо інтересів сторін.

З приводу вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони користування третіми особами об`єктами нерухомості суд зазначає таке.

Пропонуючи застосувати арешт майна та заборону доступну до об`єктів нерухомості потенційного відповідача третіх осіб, заявник жодним чином не вмотивував відсутність порушення прав неповнолітньої дитини, яка мешкає разом з матір`ю, родичів колишнього з подружжя, які також є членами сім`ї потенційного відповідача та мають право на спілкування/проживання разом. З урахуванням викладеного, та без визначення джерел доходу потенційного відповідача, суд позбавлений можливості заборонити використання третіми особами об`єктів нерухомого майна, оскільки, між іншим, надання їх в оренду може бути єдиним джерелом до існування потенційного відповідача та, відповідно, утримання малолітньої дитини.

Водночас заявником не надано пропозицій щодо застосування судом заходів зустрічного забезпечення. Не надано доказів утримання ним малолітньої дитини, сплати аліментів тощо.

Наразі, на час розгляду заяви про забезпечення позову та її часткового задоволення у виді заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме та рухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо означених об`єктів нерухомості та транспортного засобу визначений вид забезпечення позову не порушуватиме права володіння та користування цим майном потенційним відповідачем та членами її сім`ї. Відтак суд не вбачає підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення. Розгляд цього питання може бути ініційований за заявою потенційного відповідача в подальшому.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 149-153, 154 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про забезпечення позову про поділ спільного майна подружжя до подання його до суду задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме, заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації) таких об`єктів нерухомого та рухомого майна:

- житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 1098967151101), зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- земельна ділянка площею 0,0984 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:24:004:015; реєстраційний номер об`єкта 1813398551101), зареєстрована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- квартира, загальною площею 47,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 172240105110), зареєстрована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», 2021 року випуску, об`єм двигуна 2995 куб.см., д.р.н. НОМЕР_2 (номер кузова (vin-code) НОМЕР_3 ), зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

- майнові права на квартиру площею 50 кв.м, розташовану на 19-му поверсі житлового комплексу «Аквамарин» за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. В іншій частині вимог заявника відмовити.

4.Обов`язок пред`явлення даної ухвали до виконання покласти на заявника ОСОБА_1 , або його представника Гросул Вероніку Станіславівну (за довіреністю або ордером).

5. Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

6. Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 днів, якщо інші строки не встановлені законом.

У разі неповідомлення суду про поданий позов заходи його забезпечення будуть скасовані.

Ухвала суду про забезпечення позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Цирфа К. А.