Ухвала

від 05.12.2024 по справі 553/3849/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/3849/24

Провадження № 1-в/553/488/2024

У Х В А Л А

Іменем України

05.12.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника ДУ Полтавська виправна колонія (№64)» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

засудженого - ОСОБА_6 ,

захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№ 64)» про умовно-дострокове звільнення, згідно ст. 81 КК України, із встановленням адміністративного нагляду, відносно засудженого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яреськи Шишацького району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, мешкав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджений 01 березня 2021 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. Вирок набрав законної сили 17.04.2024,

в с т а н о в и в:

До Ленінськогорайонного судуміста Полтавинадійшло поданняДержавної установи«Полтавська виправнаколонія (№64)»про умовно-достроковезвільнення, згідно ст. 81 КК України, із встановленням адміністративного нагляду, відносно засудженого,відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в умовах ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)».

Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)», підтримав подання, просив його задовольнити, застосувати до засудженого ст. 81 КК України. При прийнятті рішення врахувати надані матеріали на підтвердження доводів подання.

В судовомузасіданні врежимі відеоконференціїз приміщенняДержавної установи«Полтавська виправнаколонія (№64)»засуджений ОСОБА_6 підтримав поданняпро застосуванняумовно-достроковогозвільнення відвідбування покараннята просивйого задовольнити. Зазначав, що вину в вчиненому визнає, щиро кається, усвідомив протиправність своєї поведінки.

Захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних засобів подання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що позитивна тенденція у поведінці засудженого спостерігається не тривалий час, а тому прийти до висновку про остаточне виправлення засудженого ОСОБА_6 не можливо.

Суд, заслухавши представника колонії, прокурора, засудженого, захисника засудженого, перевіривши доводи подання, надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Нормами ч. 2 ст. 81 та п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ст. 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» передбачено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст. ст. 81, 82 КК України є:

- ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;

- участь у суспільно-корисній праці;

- участь у виховних заходах;

- участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;

- участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;

- участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,

- поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;

- прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);

- визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;

- підтриманні соціально-корисних зв`язків та позитивних намірів на життя після звільнення.

Тобто, при вирішенні питання про те, чи довів засуджений своєю добросовісною поведінкою і відношенням до праці своє виправлення, суд виходить з аналізу усього процесу виправлення засудженого упродовж усього терміну відбування ним покарання, а не за короткий період часу.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Отже, становлення особи на шлях виправлення розцінюється як сукупність даних щодо прагнення засудженого до такого виправлення, тобто позитивні зрушення в його поведінці, так й його ставленні до праці, які, в свою чергу, свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може бути ефективно продовжуватись й в умовах відбування менш суворого покарання.

При цьому, висновок про становлення особи на шлях виправлення ґрунтуватись не лише на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування зміни невідбутої частини покарання більш м`яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.

Разом з цим під сумлінною поведінкою необхідно розуміти дотримання режиму відбування покарання, виконання покладених на засудженого законних обов`язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання, поведінкою в побуті, стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку.

Слід ретельно з`ясувати той факт, що засуджений став на шлях виправлення, що вбачається із сукупності даних, а саме: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльності, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці тощо.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Полтави від 01.03.2021 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. Вирок набрав законної сили 17.04.2024.

Початок строку відбуття покарання 05.10.2020, кінець строку 05.10.2026 року.

На момент розгляду клопотання, засуджений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбув 2/3 строку призначеного покарання, станом на 05.12.2024 залишилось не відбутого строку покарання 1 (один) рік 10 (десять) місяців.

Згідно характеристики засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка затверджена начальником ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» ОСОБА_8 16.10.2024 встановлено наступне.

Термін застосування зміни умови тримання, згідно ст. 100 (101) КВК України, підлягає після відбуття призначеного строку покарання, а саме не раніше -05.10.2022 року.

Термін застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст. 82 КК України підлягає після відбуття призначеного строку покарання, а саме не раніше - 05.10.2023 року.

Термін застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст. 81 КК України, підлягає після відбуття призначеного строку покарання, а саме не раніше - 05.10.2024 року.

Історія правопорушення: Форма вини за чинним вироком - умисел. Категорія кримінального правопорушення за останнім вироком - Умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Мав постійне місце проживання, яке не змінювавшися звільнення має наміри повернутися на попереднє місце проживання АДРЕСА_1 .

Освіта: Володіє базовими навичками, має середню освіту в установі займається саморозвитком шляхом читання наукової літератури та переглядом телепередач.

В установі працевлаштований на виробничій дільниці № 2 на в бригаді по виготовленню МПП а також залучається до робіт з благоустрою установи та відділення. До праці та до виконання покладених обов`язків ставиться сумлінно.

Особа матеріально не залежала від своєї сім`ї. Матеріально забезпечував себе самостійно, кошти використовував раціонально.

Поведінка та мислення засудженого є адекватними. Від психічних розладів не лікувався. Намірів скоїти суїцид не проявляє. До соціальних норм, що регламентують взаємодію та взаємовідносини у колективі засуджених ставиться з повагою та дотримується їх у повсякденному житті. Він послідовний у своїх вчинках. Даний засуджений стійкий до кризових ситуацій у морально-психологічному плані.

Зі слів засудженого алкоголь до засудження не вживав.Наркотичні речовини вживав на регулярній основі.

До засудження не підтримував кримінальні зв`язки або зв`язки з особами з антисоціальною поведінкою. В спілкуванні комунікабельний, підтримує товариські відносини із засудженими позитивної спрямованності.

Відповідно до ст.110, 114 КВК України соціальні зв`язки підтримує з матір`ю, шляхом телефонних розмов. Стосунки доброзичливі та мають позитивний характер. Вину визнає розкаюється.

Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 05.10.2020. Перебуваючи в ДУ «Полтавська установа виконання покарання (№23)» характеризувався посередньо порушень встановлених вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.

3 11.03.2022 по 13.06.2024 року міру покарання відбував у ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» в секторі СІЗО характеризувався посередньо порушень встановлених вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

3 13.06.2024 року міру покарання відбуває у ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» на відділенні СПС № 11. За час перебування в установі характеризується позитивно, порушень встановлених вимог режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. За виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці заохочувався один раз.

У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Має позитивні плани на майбутнє та розуміє як саме їх досягти. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає учать у реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених «Правова просвіта» «Духовне відродження» та Подолання наркотичної залежності». Пройшов курси «Підготовка до звільнення». Заходи виховного характеру відвідує, робить для себе вірні висновки. До участі у реалізації програм відноситься задовільно.

Згідно ст. 118 КВК України залучається до виконання робіт з благоустрою установи та відділення до яких відноситься задовільно. Утримує у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Роботи із самообслуговування виконує самостійно, має достатній рівень необхідних навичок.

Заплановані заходи індивідуальної програми виконані повністю. Не виявлено потреби у плануванні нових завдань впливу на криміногенну потребу та у доповненні або плануванні інших заходів, актуальним є забезпечити заходи щодо контролю за виконанням обов`язків, визначених законом.

Прогноз успішної адаптації сприятливий за умови працевлаштування засудженого, а також належного самоконтролю над своїми емоціями та поведінкою.

Відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» «Духовне відродження» та «Подолання наркотичної залежності» . Пройшов курси «Підготовка до звільнення» відвідує лекції правового характеру, інформаційні години. До реалізації положень програми ставиться з інтересом. У вільний час читає художню літературу, дивиться програми телепередач.

Згідно довідки від 23.10.2024, заробітна плата засудженому ОСОБА_6 нараховувалася за фактично відпрацьовані місяці роботи в період з червня 2024 по вересень 2024 і становить 9040,85 грн. Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили, стягнення та судові витрати не проводилися.

Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_9 , складеного комісією Державної установи «Полтавська виправна колонія № 64», із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI), він довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Згідно витягу з протоколу № 35 від 16.10.2024 року засідання комісії ДУ «Полтавська виправна колонія № 64» постановлено подати до суду матеріали на умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , який відбув більше 2/3 строку покарання і своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами частини 3 статті 81 Кримінального кодексу України, проте наразі застосування положень статті 81 Кримінального кодексу України є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.

Наявність одного заохочення, саме по собі, не доводить виправлення засудженого в розумінні положень частини другої ст. 81 КК України, так як для такого висновку повинні бути наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці в період усього періоду відбування покарання довів своє виправлення.

Додержання правил поведінки, дотримання правил внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці, що зазначено як підстави заохочень, є обов`язками засуджених, встановленими КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5.

При цьому, утримання від порушень правил внутрішнього розпорядку є прямим обов`язком засудженого, передбаченим ст.107 КВК України, та не є підтвердженням того, що він повністю став на шлях виправлення.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_6 спостерігаються позитивні тенденції та останній стає на шлях виправлення, отримав заохочення у виді подяки 15.09.2024, працевлаштований на виробництві установи.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_9 , складеного 05.09.2024 комісією Державної установи «Полтавська виправна колонія № 64», із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI), він не стає на шлях виправлення та не має бути представлений до заміни покарання більш м`яким.

На даний час неможливо переконливо стверджувати, що засуджений досяг необхідного ступеню виправлення, а лише можливо констатувати, що відбулися позитивні зміни в поведінці засудженого.

Наявність заохочень, зокрема 15.09.2024, хоча і вказує на позитивні зміни у поведінці засудженого та може свідчити лише про те, що він стає на шлях виправлення, однак є недостатніми для висновку про його остаточне виправлення та не можуть слугувати доказом того, що засуджений довів своє виправлення та заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Враховуючи наведені обставини, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення, у зв`язку з чим подання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 537, 539 КПК України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання Державної установи «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.12.2024.

Головуючий: суддя ОСОБА_1