Ухвала

від 09.12.2024 по справі 348/2911/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Про залишення заяви без руху

Справа №348/2911/24

2-о/348/188/24

09 грудня 2024 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчий комітет Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, -

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Івашина О.О., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно дост. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV Окреме провадження ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Однак, в порушення ч. 1ст. 299 ЦПК України заявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, зазначено не весь суб`єктний склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема, не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною.

Крім того, заява не містить клопотання про призначення судової психіатричної експертизи щодо встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначення якої відповідно дост. 105 ЦПК Україниє обов`язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун. (ст. 41 ЦК України).

Частиною 1ст.60ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно дост. 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

Згідно із ч.1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Частиною 2 ст. 300 ЦПК України визначено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки, в такому випадку, у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства, захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу опіки та піклування заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Всупереч вищезазначеному, заявником до заяви не надано відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення опікуна.

Крім того, копії доданих документів: копія ідентифікаційного номеру ОСОБА_3 , та копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 є вкрай низької якості, текст яких неможливо прочитати.

Також, відповідно до п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексузобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно з ч. 6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Аналіз змісту вказаних положеньЦПК Українидає підстави для висновку про те, що у справі, де інтереси позивача представляє адвокат, наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками, позовна заява повинна містити передбачені п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українидані такого представника як учасника справи з метою забезпечення використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистеми «Електронний суд») для забезпечення обміну документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже, вимоги вищевказаних норм не виконані в повній мірі, оскільки позовна заява не містить усіх даних учасників справи, передбачених п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК України, зокрема відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, у тому числі представника заявника.

Відповідно до абз. 1, 4 ч. 8ст. 14 ЦПК Україниреєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

У цьому випадку представникзаявника адвокат Івашина О.О. подала до суду заяву саме у паперовій формі. Тобто, такий представник чи заявник не звільнені від обов`язку зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у змісті заяви.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175і177ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст.175,177ЦПК Українипри пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

При таких обставинах, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху та заявнику слід надати строк для усунення недоліків.

Керуючисьстаттею 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.

Встановити заявникустрок дляусунення недоліківзаяви протягом семи днів з дня отримання даної ухвали та роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заява буде вважатись неподаною і та буде повернута.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Бурдун