Дата документу 02.12.2024
Справа № 334/4860/24
Провадження № 2/334/2249/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про порушення правил трудового розпорядку (оголошення догани), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Ткаченко О.С., представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3 ,
встановив:
позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «ЗРПЦ» ЗОР, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР ОСОБА_4 за № 262-140 від 11.06.2024 «Про порушення правил трудового розпорядку ОСОБА_1 » та оголошення догани, визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР ОСОБА_4 за № 262-144 від 12.06.2024 «Про звільнення лікаря-гінеколога онколога гінекологічного відділення ОСОБА_1 », поновити її на посаді лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення КНП «ЗРПЦ» ЗОР з 13.06.2024 та стягнути з КНП «ЗРПЦ» ЗОР на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовує тим, що наказом № 262-140 від 11.06.2024 їй оголошено догану за порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни, підставою якого є доповідна записка від 06.06.2024. Наказом № 262-144 від 12.06.2024 звільнено її у зв`язку з систематичним порушенням трудової дисципліни, систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором бо правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Вважає вказані накази незаконними та безпідставними оскільки розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Івана Федорова № 262 від 06.05.2024 зобов`язано припинити КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР, яке визначено правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КНП «ЗРПЦ» ЗОР. Розпорядженням № 270 від 08.05.2024 створено комісію з припинення, головою з припинення представляти інтереси КНП «ЗРПЦ» ЗОР та вчиняти всі необхідні дії щодо державної реєстрації його припинення та призначено голову комісії з припинення ОСОБА_5 . Вказаним розпорядженням не було затверджено Положення про комісію з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР. Згідно з листом Запорізької обласної військової адміністрації від 07.06.2024 № 08-с-245-е, положення про комісію з припинення та посадові інструкції членів комісії не затверджувались. Голова комісії з припинення не наділений повноваженнями застосувати заходи дисциплінарного стягнення до працівників. В виписці з реєстру юридичних осіб містяться відомості про керівника директора ОСОБА_6 , відомості про голову комісії з припинення ОСОБА_4 . Тобто директор не звільнений, контракт з ним не припинений, він наділений повноваженнями здійснювати обов`язки передбачені його контрактом. В наказі про порушення правил трудового розпорядку вказано про встановлення відсутності працівника та полишення виконання своїх посадових обов`язків на робочому місці 28.05.2024 з 11.00 години до 13.00 години. Проте з її доповідної вбачається, що 28.05.2024 вона знаходилася на робочому місці та виконувала свої функціональні обов`язки. Такі факти нібито спростовуються актом службового розслідування згідно якого комісією з припинення встановлено факт полишення нею виконання своїх посадових обов`язків в зазначені дату та час. При цьому наказ не містить посилання на дату, номер, підстави проведення такого службового розслідування. Відсутні належні та допустимі докази про перебування її 28.05.2024 не на робочу місці (на території підприємства не було). Підстава оголошення догани вказана одна доповідна від 06.06.2024, з якої незрозуміло ким вона підписана, кому адресована та що підтверджує. Вказана доповідна не надавалася їй на ознайомлення. Жодних актів про відсутність її на робочому місці не складались комісією з відпрацювання робочого часу, в табелі обліку робочого часу відповідні відомості щодо її відсутності не зафіксовані. Наказ про оголошення догани не містить посилання на порушення нею якогось пункту колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, посадової інструкції. Щодо незаконності наказу про звільнення, то пунктом 2 розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Івана Федорова № 270 від 08.05.2024 зобов`язано призначити голову комісії з припинення представляти інтереси КНП «ЗРПЦ» ЗОР та вчиняти всі необхідні дії щодо державної реєстрації його припинення. У пункті 2 вказаного розпорядження визначено повноваження голови комісії з припинення серед яких підпункт 4 передбачає забезпечення вивільнення працівників Протипухлинного центру або їх переведення в установленому порядку до лікарні. Під терміном «вивільнення працівників» розуміється припинення з ними трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Проте до голови комісії не перейшли повноваження щодо звільнення працівників, не інакше як вивільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Її було звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. В обґрунтування підстав її звільнення зазначено про порушення трудової дисципліни, які полягають у залишенні нею свого робочого місця та полишення виконання своїх обов`язків 30.05.2024 з 09.50 години до 10.00 години. При цьому наказ не містить посилань на порушені пункти посадової інструкції чи іншого локального акту підприємства. З доповідної вбачається про її знаходження на робочому місці у визначені дати та виконування посадових обов`язків, а також те, що 30.05.2024 з 09.50 години по 11.50 години була асистентом під час проведення пацієнтці оментектомії та 09.30 години готувалася до операції. Вказані пояснення нібито спростовуються якимось актом службового розслідування, з яким її не було ознайомлено. Не надано жодних доказів на підтвердження її перебування 30.05.2024 не на робочому місці (на території підприємства). Комісією з відпрацювання робочого часу не складались акти про відсутність її на робочому місці, в табелі обліку робочого часу відповідні відомості щодо її відсутності не зафіксовані. В посадовій інструкції не визначено її робоче місце, тобто в період роботи може знаходитися на території підприємства, що не може розцінюватися як відсутність її на робочому місці. Тобто дії комісії з припинення направлені на безпідставне звільнення усіх працівників Центру. Для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не вчинялися порушення трудової дисципліни.
Відповідач відзив на позов не подало. Третя особа пояснення щодо позову також не подало.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.06.2024 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою про залучення до участі у справі третьої особи від 16.08.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради. Ухвалою про витребування доказів від 09.09.2024 витребувано у відповідача КНП «ЗРПЦ» ЗОР Правила внутрішнього трудового розпорядку. Витребуваний доказ суду не поданий.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, з урахуванням обставин, викладених у ньому. Також пояснила, що в зазначені в наказі дати та час виконувала свої функціональні обов`язки операції, перев`язки. Була проти приєднання КНП «ЗРПЦ» ЗОР до КНП «ЗОКЛ» ЗОР. Її звільнили з посади, оскільки її чоловік був керівником КНП «ЗРПЦ» ЗОР. Страйків не було. Перебувала на території лікарні відповідно до посадової інструкції та правил трудового розпорядку. Її робоче місце це вся територія лікарні.
Представник позивачки адвокат Ткаченко О.С. позов підтримала, з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві. Також зазначила, що наказ про звільнення позивачки є незаконним також з огляду на те, що після оголошення позивачці оспорюваного наказу про догану вона не вчиняла інших дисциплінарних проступків.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Пояснив, що оспорювані накази є чинними. 28.05.2024 персонал КНП «ЗРПЦ» ЗОР у робочий час зібрався в актовому залі лікарні. На зборах приймали участь працівники ЗМІ. Збори скликав колишній директор КНП «ЗРПЦ» ЗОР, який не мав повноважень на це, оскільки їх виконував керівник ліквідаційної процедури. 30.05.2024 члени комісії з припинення ознайомили працівників з наказами. Відбувся страйк працівників КНП «ЗРПЦ» ЗОР, де приймала участь і позивачка. Проте під час воєнного стану страйки заборонені законом. Письмові скарги працівників та її керівника не надходили до комісії з припинення. Акт службового розслідування складався та знаходиться у третьої особи.
Представник третьої особи КНП «ЗОКЛ» ЗОР ОСОБА_3 проти позову заперечила та підтримала заперечення представника відповідача. Пояснила, що 28 та 30.05.2024 позивачка не перебувала на робочому місці та приймала участь у несанкціонованій конференції та зборах.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що позивачка є її лікуючим лікарем. 22.05.2024 чи 23.05.2024 вона була на прийомі у позивачки, була видалена папілома. 28.05.2024 приблизно о 12.10-12.15 годині вона була на прийомі у позивачки в гінекологічному відділені КНП «ЗРПЦ» ЗОР, який тривав 15 хвилин. На прийомі проводився огляд, процедури не проводилися. Дата прийому була узгоджена заздалегідь. В кабінеті окрім неї та позивачки нікого не було. Де була позивачка до та після прийому їй не відомо. Позивачку їй порадили як досвідченого спеціаліста та лікаря-маммолога. КНП «ЗРПЦ» ЗОР знаходиться в Комунарському районі.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що з позивачкою разом працювали в КНП «ЗРПЦ» ЗОР, була її оперуючою медичною сестрою приблизно один рік. 30.05.2024 робочий день розпочався о 08.00 годині. З 08.00 години вона перебувала в операційній для підготовки до операції, чим займалася позивачка до 09.45 годин їй не відомо. Приблизно о 09.45-09.50 годині розпочалася операція у позивачки. Тривала приблизно дві години. Позивачка відповідальна особа, протягом часу роботи приходила рано та уходила пізно. У день звільнення зробили одну операцію і повинна була бути інша, позивачка прийшла і сказала, що її звільнили, але вона не кинула пацієнтів. Підготовка лікаря до операції займає до 30 хвилин. В той день позивачка на п`ять хвилин запізнилася на операцію. 30.05.2024 була одна операція. Чи були операції 28.05.2024 не пам`ятає. Події 30.05.2024 пам`ятає, оскільки оперували співробітницю КНП «ЗРПЦ» ЗОР. Чи була позивачка присутня на пресконференції 28.05.2024 проти реорганізації КНП «ЗРПЦ» ЗОР їй не відомо.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що позивачка була її лікарем, оперувала її 11.04.2024, а потім консультувала по всім питанням. 28.05.2024 о 13.30 годині їй було призначено консультацію у позивачки. Прийом тривав приблизно 30 хвилин. Перед прийомом позивачка знаходилася у кабінеті. Після прийому вона пішла, позивачка залишилася у кабінеті. Прийом відбувався у відділенні гінекології. Під час прийому позивачка була одна.
Наказом Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (далі - КНП «ЗРПЦ» ЗОР) № 950к/тр від 07.12.2020 «Про переведення А. Єсаянц» з 08.12.2020 лікаря-стажиста ОСОБА_10 переведено з онкогінекології гінекологічного відділення на посаду лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 262 від 06.05.2024 «Про припинення комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради», зобов`язано припинити КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР. Визначено КНП «ЗОКЛ» ЗОР правонаступником майна та усіх прав і обов`язків КНП «ЗРПЦ» ЗОР (далі - Розпорядження № 262).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 270 від 08.05.2024 «Про створення комісії з припинення комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» зобов`язано створити комісію з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР та головою комісії з припинення призначено ОСОБА_11 (далі - Розпорядження № 270).
Згідно з пунктом 2 Розпорядження № 270 призначено голову комісії з припинення представляти інтереси КНП «ЗРПЦ» ЗОР та вчиняти всі необхідні дії щодо державної реєстрації його припинення.
Відповідно до пункту 3 Розпорядження № 270 на голову комісії покладено повноваження щодо здійснення заходів з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР.
Згідно з випискою з ЄДР від 08.05.2024 № 69879063111 КНП «ЗРПЦ» ЗОР знаходиться в стані припинення.
Відповідно до листа Запорізької обласної військової адміністрації від 07.06.2024 № 08-С-245-е «Про розгляд інформаційного запиту» чинним законодавством не передбачено обов`язку власників підприємства розробляти та затверджувати Положення про комісію з припинення та посадової інструкції членів комісії з припинення, з огляду на що таке положення та/або посадові інструкції не затверджувалися.
Відповідно до передавального акту від 01.08.2024 членами комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР складено акт про те, що всі зобов`язання КНП «ЗРПЦ» ЗОР, усі права та обов`язки, а також всі активи і пасиви КНП «ЗРПЦ» ЗОР шляхом приєднання переходять КНП «ЗОКЛ» ЗОР.
Згідно з наказами КНП «ЗРПЦ» ЗОР № 262-111 від 06.06.2024 та № 262-133 від 10.06.2024 «Про надання пояснення» т.в.о. медичного директора Андрію Кузьмічову та начальнику відділу кадрів Євгенії Сурган доручено забезпечити отримання письмових пояснень, в тому числі ОСОБА_1 , щодо причин порушення чинного законодавства, а саме відсутності на робочому місці та відтак не виконання своїх посадових обов`язків 28.05.2024 з 11.00 години до 13.00 години та 30.05.2024 з 09.30 години до 10.00 години.
02.03.2020 ОСОБА_1 підписана посадова інструкція лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення № 04-24/10/2.
Відповідно до пункту 1.4 вказаної посадової інструкції лікар-гінеколог-онколог гінекологічного відділення підпорядковується безпосередньо завідувачу гінекологічного відділення; загально директору, медичному директору, заступнику директора з хірургічної роботи; пункту 2.1 основним завданням та метою діяльності лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення є надання медичної допомоги населенню, забезпечення повноцінної та якісної діагностики і лікування, а також культури обслуговування пацієнтів в гінекологічному відділенні КНП «ЗРПЦ» ЗОР; пункту 2.23 зобов`язаний виконувати законні накази, розпорядження, доручення (усні та письмові) керівництва Центру та внутрішні нормативні документи підприємства; пункту 2.42 дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, електробезпеки та протипожежного захисту; пункту 4.4 невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів підприємства та законних розпоряджень керівництва.
Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КНП «ЗРПЦ» ЗОР належним чином виконувати покладені на них обов`язки, які визначені умовами укладеного з працівником трудового договору та/або відповідною посадовою інструкцією та положенням. Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Вчасно приходити на роботу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки (далі - Правила).
Пунктом 3.3 пунктом 3 Правил визначено, що працівникам забороняється: не виходити на роботу без поважних причин, або ставати до роботи в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, вираженої фізичної або психічної перевтоми, з ознаками інфекційного захворювання; покидати самостійно робоче місце без дозволу на те керівника відділення або структурного підрозділу; вживати на території або в приміщеннях Підприємства алкогольні напої, наркотичні, токсичні речовини; паління в приміщеннях та на території Підприємства заборонено; розголошувати чи сприяти розголошенню конфіденційної чи службової інформації, у т.ч. розголошувати у будь-який спосіб персональні дані інших осіб, які стали йому відомі у зв`язку з виконанням ним своїх посадових обов`язків або після звільнення з Підприємства; проводити рекламну кампанію лікарських засобів та препаратів та співпрацювати з медичними представниками; брати грошові кошти з пацієнтів за послуги, які є безкоштовними на Підприємстві.
Відповідно до підпункту 5.18 пункту 5 цього Положення забороняється у робочий час: відволікати працівників від їхньої безпосередньої роботи, викликати або знімати їх з роботи для виконання громадських обов`язків, крім випадків, встановлених на законодавчому рівні, і проведення різного роду заходів, що не пов`язані з їх діяльністю; скликати збори, засідання і наради, що не пов`язані з лікувальним процесом і діяльністю Підприємства; графік надання щорічних відпусток затверджується Роботодавцем за погодженням із профспілковим комітетом, виходячи з необхідності забезпечення нормальної роботи Підприємства і сприятливих умов для відпочинку працівників. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року і доводиться до відома всіх працівників.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, в обов`язковому порядку, має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
При цьому саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 296/5094/17. Відтак, на відповідача покладається обов`язок довести суду факти порушення працівником його трудових прав, на які він посилається у позові, зокрема незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, додержання ним трудової дисципліни та належного виконання посадових обов`язків. Покладення на працівника обов`язку доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку суперечить загальним доктринальним засадам юридичної відповідальності. Протилежний підхід надає можливість роботодавцеві притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності з будь-яких підстав, що не узгоджується із принципом верховенства права.
Згідно з наказом КНП «ЗРПЦ» ЗОР № 262-140 від 11.06.2024 «Про порушення правил трудового розпорядку ОСОБА_1 » в ході роботи комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР виявлено факт порушення трудового розпорядку та трудової дисципліни працівником лікарем-гінекологом-онкологом ОСОБА_1 28.05.2024 з 11.00 години до 13.00 години було встановлено відсутність працівника та полишення виконання своїх посадових обов`язків на робочому місці. 06.06.2024 ОСОБА_1 надані письмові пояснення, які спростовуються актом службового розслідування. Поважність причин порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни не встановлено. Наказано ОСОБА_1 оголосити догану за порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни.
06.06.2024 позивачкою складена доповідна на ім`я голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР ОСОБА_11 про те, що 28.05.2024 з 11.00 години до 13.00 години вона знаходилася на робочому місці в КНП «ЗРПЦ» ЗОР та виконувала свої функціональні обов`язки.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 947/6744/21, робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв`язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.
Судом встановлено, що відповідачем не доведено виділення позивачці конкретно визначеного робочого місця в КНП «ЗРПЦ» ЗОР.
Також посадові обов`язки лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення не передбачають її присутність саме на робочому місці протягом усього робочого дня, оскільки існує ряд обов`язків, які вона має здійснювати поза робочим місцем.
Наявність у працівника посадових обов`язків, які він має здійснювати поза робочим місцем та які не передбачають його присутність на робочому місці протягом усього робочого дня, не може свідчити про відсутність працівника на робочому місці та не виконання ним посадових обов`язків.
Відповідно до відеозаписів, які містяться в файлах «IMG_1020.mp4» та «IMG_5126.mp4», наданих суду представником відповідача, 28.05.2024 в КНП «ЗРПЦ» ЗОР відбувались збори, на яких була присутня і позивачка. Вказана обставина визнається позивачкою.
Судом, з урахуванням доказів у справі, встановлено, що 28.05.2024 з 11.00 години до 13.00 години позивачка знаходилась безпосередньо на підприємстві та виконувала свої посадові обов`язки, що також підтверджується табелем використання робочого часу за травень 2024 року, показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
При цьому представники відповідача та третьої особи наполягали, що вказані збори були скликані директором підприємства ОСОБА_12 , повноваження якого були припинені, а отже позивачка, прийнявши у них участь, порушила Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Суд відхиляє вказані аргументи представників відповідача та третьої особи, оскільки збори відбувались на території відповідача. Також докази письмового повідомлення позивачки про припинення відповідача шляхом приєднання до КНП «ЗОКЛ» ЗОР відповідно до пункту 3 Розпорядження № 270 відповідачем не подані, через що позивачці могло бути не було відомо про припинення повноважень директора КНП «ЗРПЦ» ЗОР ОСОБА_12 .
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР № 262-140 від 11.06.2024 «Про порушення правил трудового розпорядку ОСОБА_1 »є незаконнимта підлягаєскасуванню,оскільки судомне встановлена відсутність позивачки на робочому місці та полишення нею виконання своїх посадових обов`язків.
Наказом КНП «ЗРПЦ» ЗОР № 262-144 від 12.06.2024 «Про звільнення лікаря-гінеколога-онколога ОСОБА_1 » в ході роботи комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР виявлено факт систематичного порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни, яке виразилось в залишенні свого робочого місця та відсутності на роботі протягом двох годин. В подальшому виявлено інший випадок вчинення аналогічного порушення трудової дисципліни, який полягає у залишенні ОСОБА_1 свого робочого місця та припинення виконання своїх посадових обов`язків 30.05.2024 з 09.30 години до 10.00 години. Таким чином ОСОБА_1 продовжує вчинювати порушення трудової дисципліни та неналежне виконання своїх посадових обов`язків. 11.06.2024 ОСОБА_1 надані письмові пояснення, які спростовуються актом службового розслідування. Поважність причин порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни не встановлено. Наказано звільнити лікаря-гінеколога-онколога ОСОБА_1 12.06.2024 у зв`язку із систематичним порушенням трудової дисципліни, систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
11.06.2024 ОСОБА_1 складена доповідна на ім`я голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР ОСОБА_11 про те, що 30.05.2024 з 09.30 години до 10.00 години вона знаходилася на робочому місці та виконувала свої функціональні обов`язки.
Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або, на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень, згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України, належать догана та звільнення.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на них трудовим договором, судам потрібно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло це бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Отже працівника може бути звільнено за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.
Водночас систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і, на момент повторного невиконання ним, без поважних причин, трудових обов`язків їх не знято і не погашено.
Відповідно до відеозаписів, які містяться в файлах «2_5386634226139417525.mp4» та «IMG_2334.MOV», наданих суду представником відповідача, 30.05.2024 о 09.51 годині та 11.50 годині (час, зазначений у метаданих файлів) працівники КНП «ЗРПЦ» ЗОР, серед яких була і позивачка, перебували в приміщенні КНП «ЗРПЦ» ЗОР, де також перебував і представник відповідача.
Судом, з урахуванням доказів у справі, встановлено, що 30.05.2024 з 09.30 години до 10.00 години позивачка знаходилась безпосередньо на підприємстві та виконувала свої посадові обов`язки, що також підтверджується документом «Медичні послуги та інтервенції № НОМЕР_1 », згідно з яким 30.05.2024 з 09.50 години до 11.50 години позивачка асистувала під час операції, табелем використання робочого часу за травень 2024 року, показаннями свідка ОСОБА_8 .
Також в процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів того, що після притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 262-140 від 11.06.2024, нею вчинялись порушення трудової дисципліни. Відтак відсутнє систематичне невиконання посадових обов`язків, що стало підставою для розірвання трудового договору з позивачкою на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
При цьому інкриміновані позивачці дії, за які її було звільнено, мали місце до притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Відповідно до частини першої 1статті 235 КЗпП України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наказ голови комісії з припинення КНП «ЗРПЦ» ЗОР № 262-144 від 12.06.2024 «Про звільнення лікаря-гінеколога-онколога ОСОБА_1 » є незаконним та підлягає скасуванню, а позивачка підлягає поновленню на попередній роботі.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).
Вимушеним прогулом, за висновками Верховного Суду про застосування 235 КЗпП України, що викладені 26 серпня 2020 року у справі № 501/2316/15-ц, визнається період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримки видачі трудової книжки при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі, чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 (далі Порядок № 100).
Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Довідкою про доходи № 01-11/32 від 05.06.2024 підтверджується, що заробітна плата ОСОБА_1 за квітень 2024 року та травень 2024 року становить 46170 гривень. Середньоденна заробітна плата складає 1026 гривень, середньомісячна заробітна плата складає 23085 гривень.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачки з 13.06.2024 (наступний день після звільнення позивачки) до 02.12.2024 (день ухвалення рішення суду) складає 127224 гривні з розрахунку: 124 робочих дні * 1026 гривень (середньоденна заробітна плата).
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, за висновками Верховного Суду у постанові Великої Палати від 08 грудня 2021 року, викладеними у справі № 9901/407/19, слідуючи усталеній судовій практиці, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за цими висновками підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню з цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу(за загальним правилом 18 відсотків). Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
За таких обставин з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 127224 гривні.
На підставі пунктів 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»), судовий збір у сумі 2422,40 гривень за дві вимоги немайнового та майнового характеру підлягає стягненню з відповідача в дохід держави. При цьому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у сумі 1211,20 гривень за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу № 262-140 від 11.06.2024.
Керуючись статтями 10 - 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційногопідприємства «Запорізькийрегіональний протипухлиннийцентр» Запорізькоїобласної ради № 262-140 від 11.06.2024 «Про порушення правил трудового розпорядку ОСОБА_1 ».
Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційногопідприємства «Запорізькийрегіональний протипухлиннийцентр» Запорізькоїобласної ради № 262-144 від 12.06.2024 «Про звільнення лікаря-гінеколога-онколога ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення Комунального некомерційногопідприємства «Запорізькийрегіональний протипухлиннийцентр» Запорізькоїобласної ради з 13 червня 2024 року.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 червня 2024 року до 02 грудня 2024 року в сумі 127224 (сто двадцять сім тисяч двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок з подальшим утриманням податків та обов`язкових платежів.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради в дохід держави судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Повне рішення складене 09 грудня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, місцезнаходження: вул. Культурна, буд. 177А, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 02006691,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, місцезнаходження: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 02006716.
Суддя М.В. Фетісов
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123587527 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Фетісов М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні