Вирок

від 09.12.2024 по справі 607/11393/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 Справа №607/11393/20 Провадження №1-кп/607/357/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018210010002901 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого розкрійником в ТОВ «Камарр», неодруженого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України,

за участю: прокурора - ОСОБА_5 , представників потерпілих та потерпілого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акта від 06 липня 2020 року ОСОБА_4 обвинувачується у наступному.

Так, у нього разом із невстановленими особами у невстановлений період, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 , який належить ПП «Оберіг» та перебував у користуванні ОСОБА_7 , реалізовуючи який обвинувачений спільно із невстановленими особами 01.10.2018 року близько 18 год., перебуваючи неподалік приміщення аптеки, яка знаходиться в м.Тернополі по проспекту С.Бандери, 96 , переконавшись що за ними ніхто не спостерігає, не маючи дозволу власника на користування та розпорядження транспортним засобом, шляхом використання заздалегідь приготовлених технічних пристроїв обвинувачений ОСОБА_4 , за допомогою невстановлених осіб, проник в салон вказаного вище автомобіля, який був припаркований на краю проїжджої частини по проспекту С.Бандери у м.Тернополі навпроти будинку №96 , після чого, шляхом використання заздалегідь приготовлених технічних пристроїв, запустив двигун даного автомобіля та поїхав з місця скоєння даного кримінального правопорушення, унаслідок чого разом із невстановленими особами незаконно заволоділи автомобілем марки «Toyota Land Cruiser 200», вартістю 1 521 490 грн., спричинивши ПП «Оберіг» матеріальну шкоду на вказану суму та майном, яке знаходилось у транспортному засобі, а саме: паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтвом про реєстрацію автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 , печаткою підприємства ПП «Оберіг», банківською карткою банку Райффайзен банк «Аваль», чоловічими туфлями, коричневого кольору, мисливським біноклем, зеленого кольору, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, грошовими коштами в сумі 40000 грн. та 1250 доларів США, що еквівалентно 35 337, 5 грн., які належали ОСОБА_7 , спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 75 337, 5 грн.

Крім цього, в обвинуваченого ОСОБА_4 разом із невстановленими особами у невстановлений період, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mercedes GLE 350 D», р.н. НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Теркурій-2» та перебував у користуванні ОСОБА_10 , реалізовуючи який обвинувачений спільно із невстановленими особами 02.10.2018 року близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на території стоянки транспортних засобів ТРЦ «Подоляни», що в м.Тернополі по вул.Текстильній, 28ч, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, не маючи дозволу власника на керування та розпоряджання транспортним засобом, шляхом використання заздалегідь приготовлених технічних пристроїв, обвинувачений ОСОБА_4 , за допомогою невстановлених осіб, проник в салон вказаного вище автомобіля, після чого, шляхом використання заздалегідь приготовлених технічних пристроїв, намагався неодноразово запустити двигун даного автомобіля та розпочати рух, однак, під час чергової спроби, обвинувачений ОСОБА_4 був виявлений працівниками ТРЦ «Подоляни» та з причин, що не залежали від його волі, не зміг заволодіти автомобілем марки «Mercedes GLE 350 D», р.н. НОМЕР_3 , вартістю 1 940 187 грн., який належить ТзОВ «Теркурій-2» та з місця вчинення даного кримінального правопорушення втік разом із невстановленими слідством особами.

Таким чином, згідно обвинувального акта, за викладених вище обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені: ч.3 ст.289 КК України, тобто, незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало великої матеріальної шкоди та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України - незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України, зважаючи на наступні обставини.

Так, будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що інкриміновані йому стороною обвинувачення кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України, не вчиняв, винуватість свою у його вчиненні категорично заперечив. Повідомив, що часто приїжджав у м.Тернопіль до своїх друзів, з якими відпочивали разом. На відео із магазину «Хмельничанка» себе упізнав, вказавши, що дійсно тоді там знаходився, зокрема, придбавав продукти харчування. Щодо відбитків пальців, які були знайдені та вилученні з автомобіля марки «Mercedes GLE 350 D», р.н. НОМЕР_3 , то повідомив, що при його, обвинуваченого, затриманні, працівники поліції запропонували останньому випити воду в пластиковій пляшці, дали йому її, а після того як попив, забрали. Вважає, що у такий спосіб отримали відбитки його пальців рук. Крім того, вказав, що чув як працівники поліції говорили, що «приліплять пальці».

На доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України, стороною обвинувачення під час судового розгляду були подані наступні докази, а саме:

-показання потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що 01 жовтня 2018 року він на автомобілі «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 поїхав в м.Тернопіль для проведення ТО у вказаному т/з. Близько 17 год. він, потерпілий, забрав автомобіль із сервісу «Тойота» та мав намір повернутися на роботу в ПП «Оберіг». Рухався автомобілем від смт.В.Березовиця в напрямку Збаразького кільця в м.Тернополі та вирішив зайти в аптеку, а тому припаркувався на проспекті С.Бандери навпроти магазину «Хмельничанка» в м.Тернополі, зачинив автомобіль та зайшов до приміщенні аптеки. У приміщенні аптеки перебував кілька хвилин, оскільки перед ним в черзі були двоє осіб, а після цього зайшов до приміщення магазину « Хмельничанка ». Декілька хвилин ходив приміщенням магазину, а тоді зайшов до м`ясного відділу, де став у чергу, у якій, перед ним, перебували двоє осіб. Після придбання товару, пішов до виходу. Перебуваючи у приміщенні магазину, звернув увагу на хлопця, який був одягний у куртку, кепку, з рюкзаком на плечах та навушниками у вухах, яким, як пізніше йому стало відомо, виявився ОСОБА_4 , якого він впізнав на фотознімку під час проведення слідчої дії - пред?явлення особи для впізнання по фотознімках, до того часу з обвинуваченим знайомий не був. Після того, як він, потерпілий, вийшов з приміщення магазину, то знову повернувся у приміщення аптеки, оскільки забув придбати ще один препарат. Перед ним у приміщенні аптеки перебував один чоловік, тобто у аптеці перебував можливо 1-2 хв. Вийшовши з приміщення аптеки, спускався сходами та побачив як перед його автомобілем йде чоловік, який перебував у приміщенні магазину «Хмельничанка» із навушниками у вухах, обходить його автомобіль, відкриває водійські дверцята та сідає за кермо. За кілька секунд його автомобіль рушив з місця, об`їхавши автомобіль, який стояв перед ним, в цей час він натиснув на брелок, який тримав у кишені куртки, щоб заблокувати дверцята, однак реакції жодної не побачив. Після цього, він побачив, як його автомобіль зупинився за декілька метрів нижче, одразу біля зупинки громадського транспорту та до нього підійшов інший чоловік, який намагався відчинити задні пасажирські дверцята, однак не зміг, бо, напевне, двері були заблоковані, а тому сів на переднє пасажирське сидіння. Надалі, автомобіль попрямував на кільце і він, потерпілий, втратив його з поля зору. Йому здалося, що автомобіль поїхав в напрямку с.Смиківці, після чого він, ОСОБА_7 , зателефонував на 102, та направився до водіїв таксі, автомобілі яких стояли запарковані біля узбіччя дороги неподалік зупинки громадського транспорту. Приблизно через хвилину йому зателефонував працівник поліції, який запитав, де він перебуває територіально, а ще через 1-2 хв. приїхали працівники поліції, які розпитували його про обставини події, переглядали відео з камер спостереження. Після проведення першочергових слідчих дій, він, потерпілий, разом з поліцейськими поїхав в ТВП ГУНП В Тернопільській області, де у нього відібрали відпечатки пальців та оформляли відповідні документи. транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser 200», білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , з пробігом 60 000 км, належить ПП «Оберіг» з вересня 2016 року, у якому він є директором та засновником, тому автомобіль перебував у його користуванні. На момент крадіжки автомобіля, в ньому перебували належні йому, потерпілому, речі: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 , печатка підприємства ПП «Оберіг», банківська картка банку Райффайзен банк «Аваль», чоловічі туфлі, коричневого кольору, мисливський бінокль, зеленого кольору, грошові кошти в сумі 40 000 грн. та 1250 доларів США. Доповнив, що в магазині перебував не більше 6-8 хв., в приміщенні аптеки - 2-3 хв. Коли вдруге вийшов із аптеки, то побачив як блимнули фари автомобіля, спереду йшов чоловік сів за кермо його автомобіля і різко рушив з місця. Особа була одягнена у кепку, темну куртку, темний одяг, сумка через плече, високого зросту і підтягнута. Знаходився на відстані 15 м від нього (чоловіка). Автомобіль зупинився на відстані 70-80 м нижче магазину «Хмельничанка». Особа, яка присідала в автомобіль біля зупинки громадського транспорту була одягнута у коротку куртку.

-рапорт інспектора чергового ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 01.10.2018 року, з якого слідує, що 01.10.2018 року о 17.59 год. надійшло повідомлення ПП «Оберіг» ОСОБА_7 про те, що близько 17.50 год. біля супермаркету «Хмельничанка» в м.Тернополі по проспекту С.Бандери, 96, невідома особа заволоділа його автомобілем марки «Тойота Лендкрузер», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року, кузов НОМЕР_4 , двигун НОМЕР_7, пального 80 літрів, вікна задні тоновані, є сигналізація;

-заяву представника потерпілого ПП «Оберіг» - ОСОБА_7 від 01.10.2018 року, відповідно до якої останній просить працівників поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідому йому особу, яка незаконно заволоділа транспортним засобом «Тойота Лендкрузер 200», 2016 року випуску, об`ємом двигуна 4, 5, д.н.з. НОМЕР_1 , що є власністю ПП «Оберіг», код ЄДРПОУ 32064725, який знаходився на проїзній частині дороги, по проспекту С.Бандери, 96, в м.Тернополі навпроти магазину «Хмельничанка» в проміжку часу з 17.40 год. по 17.55 год., 01.10.2018 року;

-протокол огляду місця події із таблицею ілюстрацій від 01.10.2018 року, згідно якого було оглянуто ділянку землі, яка розташована на проїзній частині дороги, що розміщена поряд з магазином « Хмельничанка », що на просп.С.Бандери, 96, в м.Тернополі , зафіксовано там обстановку, здійснено фотографування та вилучено речові докази;

-висновок судової дактилоскопічної експертизи №3/1-413/20 від 14.05.2020 року, згідно якого два сліди папілярних узорів, вилучених при огляді місця події 01.10.2018 року, придатні для ідентифікації по них осіб, а саме: слід розміром 26х17 мм, на відрізку липкої стрічки 1, залишений вказівним пальцем правої руки та слід розміром 33х14 мм, на відрізку липкої стрічки 2, залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-висновок експерта №123 від 02.06.2020 року, за яким вилучені під час огляду місця події 3 недопалки сигарет з фабричним маркуванням «Philip Morris red» (об.1), «Philip Morris» (об.2) та «Winston» (об.3) знайдено епітеліальні клітини особи, статеву належність якої встановити не вдалося через відсутність у препаратах необхідних для цього виду дослідження елементів. Серологічним дослідженням визначено: в об.1 - антигени А і Н, в об. 2, 3 - антиген Н системи АВ0. З висновку експерта №209 відомо, що кров ОСОБА_4 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Реакцією абсорбції-елюції в його крові визначено супутній антиген Н системи АВ0. Враховуючи отримані результати, не виключено походження виявлених на недопалку з маркуванням «Philip Morris red» слідів від особи (осіб) - носія (носіїв) антигенів А і Н за системою АВ0, в тому числі - від ОСОБА_4 . Виявлені на недопалках з фабричним маркуванням «Philip Morris» та «Vinston» сліди можуть походити за рахунок слини особи (осіб) - носія (носіїв) антигену Н за системою АВ0 , і не можуть належати ОСОБА_12 ;

-висновок експерта №209 від 19.05.2020 року, згідно якого кров ОСОБА_4 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0;

-висновок судової автотоварознавчої експертизи №6.2-2/19 від 08.01.2019 року, за яким середня ринкова вартість автомобіля «TOYOTA LADN CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_4 , станом на 01.10.2018 року, становить 1 521 490 грн.;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2018 року, відповідно до якого представник потерпілого ОСОБА_7 , серед пред`явлених йому для впізнання осіб, впізнав особу чоловічої статі за зовнішніми рисами обличчя та тілобудовою №1 - ОСОБА_4 , який 01 жовтня 2018 року в період часу з 17.35 год. по 17.55 год. перебувала у продовольчому магазині «Хмельничанка», що в м.Тернополі та пізніше знаходилась за кермом його автомобіля;

-видаткову на авто ТОВ «Кристал Моторс» №КМ-1084 від 31.08.2016 року, згідно якої вартість автомобіля TOYOTA LC 200, 4,5L, 6АТ, 5DR, 5-seat Premium, код НОМЕР_4, становить 2 391 883 грн.;

-наказ №1 ПП «Оберіг» від 30.05.2003 року, за яким ОСОБА_7 з 20.05.2003 року приступив до виконання обов`язків директора ПП «Оберіг»;

-протокол добровільної видачі від 01.10.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_13 , у присутності понятих, добровільно видала працівникам поліції магнітний носій DVD-R диск із записом камер спостереження ресторану « Золота Підкова », що в м.Тернополі на просп.С.Бандери, 96 , за 01.10.2018 року;

-протокол добровільної видачі від 01.10.2018 року, за яким ОСОБА_14 , у присутності понятих, добровільно видала працівникам поліції магнітний носій DVD-R диск із записом камер спостереження магазину « Хмельничанка », що в м.Тернополі на просп.С.Бандери, 96 , за 01.10.2018 року;

-протокол огляду предмета від 10.12.2018 року з таблицею ілюстрацій до нього, згідно якого слідчим, було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих на зупинці громадського транспорту «проспект Степана Бандери» в м.Тернополі, зафіксовано його ознаки та здійснено фотографування;

-ДВД-Р диски - носії інформації, вміст яких було оглянуто судом безпосередньо в судовому засіданні;

-рапорт інспектора чергового ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 від 02.10.2018 року, з якого слідує, що 02.10.2018 року о 12 год. 01 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_10 про те, що в період часу з 11.30 год. по 12.00 год. по вул.Текстильній, 28Ч, на парковці біля ТРЦ «Подоляни», невідома особа намагалася заволодіти її автомобілем «Мерседес GLE 350D», синього кольору, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ;

-заяву потерпілої ОСОБА_10 від 02.10.2018 року, відповідно до якої остання просить працівників поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 02 жовтня 2018 року близько 11.30 год., перебуваючи на парковці біля ТРЦ «Подоляни», що по вул.Текстильній, 28Ч, в м.Тернополі , намагалася викрасти її автомобіль марки Mercedes GLE 350D, 2017 року випуску, НОМЕР_6 , р.н. НОМЕР_3 ;

-протокол огляду місця події від 02.10.2018 року з таблицею ілюстрацій до нього, за яким слідчим, у присутності понятих, потерпілої та спеціаліста, за письмовою заявою потерпілої ОСОБА_10 , було оглянуто автомобіль «Mercedes GLE 350D» р.н. НОМЕР_3 , який знаходився на території ТРЦ «Подоляни», що по вул.Текстильній, 28Ч, в м.Тернополі , зафіксовано там обстановку, здійснено фотографування та вилучено речові докази;

-висновок експерта №210 від 29.05.2020 року, згідно якого у сліді на марлевому тампоні, яким зроблено змив під час огляду місця події 02.10.2018 року (об.№1), знайдено піт. Серологічним дослідженням у вказаному об`єкті виявлений антиген А за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_4 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, походження виявленого поту не виключене від особи групи крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, яким міг бути і громадянин ОСОБА_4 ;

-висновок судової дактилоскопічної експертизи №3/1-415/20 від 19.05.2020 року, за яким із десяти слідів папілярних узорів, вилучених при огляді місця події 02.10.2018 року, вісім придатних для ідентифікації по них осіб, а саме: слід розміром 35х16 мм, на відрізку липкої стрічки 1, залишений середнім пальцем лівої руки та слід розміром 24х21 мм, на відрізку липкої стрічки 3, залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-висновок судової автотоварознавчої експертизи №6.2-3/19 від 09.01.2019 року, згідно якого середня ринкова вартість автомобіля «Mercedes GLE 350D» р.н. НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_6 , станом на 02.10.2018 року, становить 1 940 187, 38 грн.;

-протокол добровільної видачі від 02.10.2018 року, за яким ОСОБА_16 , у присутності понятих, добровільно видав працівникам поліції магнітний носій DVD-R диск із записом камер спостереження, розташованих в ТРЦ « Подоляни », що по вул.Текстильній, 28Ч, в м.Тернополі за 02.10.2018 року;

-протокол огляду предмета від 10.12.2018 року з таблицею ілюстрацій до нього, згідно якого слідчим було оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих в ТРЦ « Подоляни », що по вул.Текстильній, 28Ч, в м.Тернополі , зафіксовано його ознаки та здійснено фотографування.

Аналізуючи показання потерпілого та представника потерпілого ОСОБА_7 , суд приходить до висновку, що вони самі по собі в повному обсязі та беззаперечно не підтверджують вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 діяння, описаного в обвинувальному акті по епізоду незаконного заволодіння 01 жовтня 2018 року т/з марки «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 та викликають сумнів в їх об?єктивності, повноті та не підтверджуються жодними іншими, допустимими і належними доказами, зважаючи на наступне.

Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За ст.ст. 86 та 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених ст.615 цього Кодексу.

Зокрема, стороною обвинувачення, як доказ винуватості ОСОБА_4 , надано протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за участю потерпілого ОСОБА_7 від 17 жовтня 2018 року. Дану слідчу дію було проведено слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 . У змісті даного протоколу зазначено, що ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 за зовнішніми рисами обличчя, а саме: за ознаками обличчя (форма обличчя, вуха, брови, ніс, губи), тілобудовою, які містять лише загальний характер, при тому, що в процесі дослідження відеозапису з камери спостереження магазину «Хмельничанка» встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 перебував в приміщенні магазину 3 хв. і весь цей час був повернутий до обвинуваченого спиною та об`єктивно не міг його бачити.

П.6 ст.228 КПК України допускає впізнання за фотознімками або матеріалами відеозапису в разі необхідності, тобто, за реальної неможливості забезпечення присутності особи, яка підлягає впізнанню. Однак, причин, з яких дану слідчу дію було проведено за відсутності ОСОБА_4 не зазначено, і в матеріалах кримінального провадження з моменту внесення відомостей до ЄРДР до моменту проведення впізнання, не має жодних даних про виклик ОСОБА_4 до органу досудового розслідування в установленому законом порядку.

Порушення порядку проведення слідчої дії, свідоме незалучення слідчим ОСОБА_4 до проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання без вказівок на причини такого незалучення є порушенням його права на захист, оскільки ст.228 КПК України встановлює вимоги до проведення такої слідчої дії, як пред`явлення особи для впізнання, недотримання яких, має наслідком визнання відповідного протоколу недопустимим доказом, тобто, таким, що отриманий з порушенням порядку, встановленого КПК.

Такого висновку дійшов Верховний суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в своїй постанові від 03.08.2021 року по справі 761/6970/14-к, в якій залишив рішення місцевого суду в силі, вказавши на правильність визнання судом недопустимим доказу - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з зазначених вище підстав.

Разом із цим, 01 жовтня 2018 року заступником начальника СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_18 надано доручення на проведення досудового розслідування слідчому СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19

01 жовтня 2018 року слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 у межах к/п, внесеного до ЄРДР за №12018210010002901 від 01 жовтня 2018 року, надано доручення працівникам ввіреного начальникові ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_20 підрозділу виконати наступне: встановити наявність камер відеоспостереження в зоні вчинення даного кримінального правопорушення. У разі встановлення, вилучити записи на магнітний носій; встановити осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення.

На виконання вказаного вище доручення начальником сектору ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_21 складено 2 протоколи добровільної видачі, за якими ОСОБА_14 з магазину «Хмельничанка» та ОСОБА_22 з ресторану «Золота Підкова», що знаходяться в м.Тернополі на проспекті С.Бандери, 96 , надано записи спостереження за 01 жовтня 2018 року, які були оглянуті як слідчим із складанням відповідних протоколів з додатками так і судом в судовому засіданні.

Аналізуючи вміст ДВД-Р диску з записами із камер відеоспостереження, суд вважає, що це лише вказує на перебування обвинуваченого ОСОБА_4 в приміщенні магазину «Хмельничанка» та поблизу нього, чого він сам не заперечує.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що лише 10 грудня 2018 року заступником начальника - начальником СУ ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_23 у межах к/п, внесеного до ЄРДР за №12018210010002901 від 01 жовтня 2018 року було винесено постанову про призначення групи слідчих, до складу якої включено слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 .

Із наведеного слідує, що з моменту внесення відомостей в ЄРДР, а саме з 01 жовтня 2018 року до моменту призначення групи слідчих 10 грудня 2018 року слідчий СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 не був уповноваженим на проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12018210010002901, зокрема, не був уповноваженим на надання доручення від 01 жовтня 2018 року та проведення 17 жовтня 2018 року слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

За приписами ст.ст. 39, 110, ч.1 ст.214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.

В постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.10.2021 року по справі 724/86/20 суд дійшов висновку, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачяться на її користь. За змістом статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, невід`ємною складовою якого є здійснення процесуальних дій уповноваженою на те особою в конкретному кримінальному провадженні. Збирання доказів неуповноваженою особою є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті застосування приписів ст.ст. 412, 438 КПК. Підсумовуючи викладене, Об`єднана палата виходить з того, що у разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.

Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52; рішення у справі «Шабельник проти України (№2)», пункт 66; рішення у справі «Яременко проти України (№2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, в яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Зважаючи на вищевказане, вказані докази (протоколи, ДВД-Р диск з інформацією на ньому, протоколи його огляду слідчим з додатками) суд визнає недопустимими, оскільки проведені слідчі дії пред?явлення особи для впізнання по фотознімках за участю потерпілого ОСОБА_7 від 17 жовтня 2018 року та 2 протоколи добровільної видачі від 01 жовтня 2018 року викликають сумніви в їх об?єктивності та проведені без дотримання вимог, передбачених ст.ст. 110, 214, 228 КПК України, тобто, без дотримання порядку, встановленого КПК України, у тому числі, оперативним працівником без доручення слідчого у конктретному к/п, що суперечить вимогам ч.ч. 1, 2 ст.41 КПК.

Крім цього, з матеріалів кримінального провадження слідує, що відомості до ЄРДР за №12018210010002901 від 01 жовтня 2018 року було внесено 01 жовтня 2018 року о 23 год. 04 хв.

Разом із тим, за ч.4 ст.223 КПК України (в редакції, чинній станом на 01 жовтня 2018 року) проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 год. до 6 год.) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

В той же час, як вже встановлено судом, неуповноважений слідчий СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 у наведеному к/п надав вищеописане доручення від 01 жовтня 2018 року, яке було виконане у той же день у нічний час, тобто, після 22 год., якщо виходити із об`єктивних даних у к/п і без відсутності посилань на винятковість випадку та часу складання відповідних протоколів у їх змісті, оскільки, у протилежному випадку, проведення відповідних слідчих дій до внесення відомостей до ЄРДР суперечить вимогам ч.3 ст.214 КПК України (постанова ВС у справі №607/14707/17, провадження №51-2604 км19) і отримані унаслідок цих дій докази є беззаперечно недопустимими.

Зважаючи на наведені обставини, показання потерпілого (представника) потерпілого ОСОБА_7 , щодо того, що останній бачив як саме ОСОБА_12 незаконно заволодівав 01 жовтня 2018 року т/з марки «Toyota Land Cruiser 200», р.н. НОМЕР_1 , сівши за його кермо та поїхавши з місця вчинення діяння, суд вважає такими, що можуть не у повній мірі відповідати об`єктивним обставинам та обстановці події унаслідок того, що ОСОБА_7 раніше вже 18.10.2018 року побачивши фотографію ОСОБА_4 в процесі проведення впізнання за фотознімками, а також оглянувши відео з камер спостереження в магазині «Хмельничанка», де протоколи та відео визнано судом недопустимими доказами, перебував на значній відстані від вказаного вище т/з, в який, зі слів потерпілого, на пасажирське сидіння, після того, коли він від`їхав від місця, де був запаркованим, підсів ще один чоловік.

Що ж стосується допустимих по даному епізоду доказів: протоколу огляду місця події від 01.10.2018 року із додатком до нього - таблицею ілюстрацій, згідно нього слідчим СВ ТВП ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_19 було проведено огляд місця події, в результаті якого на ділянці землі поблизу місця події було виявлено упаковку з-під вологих серветок із написом 100% чистоти PERFUME, з поверхні якої виявлено та відкопійовано на липку стрічку типу скотч два сліди папілярних візерунків пальців рук, які за висновком проведеної судової дактилоскопічної експертизи №3/1-413/20 від 14.05.2020 року належать ОСОБА_4 , висновок експерта №209 від 19.05.2020 року, висновок експерта №123 від 02.06.2020 року, згідно якого не виключено походження виявлених на недопалку з маркуванням «Philip Morris red» слідів від особи (осіб) - носія (носіїв) антигенів А і Н за системою АВ0, в тому числі - від ОСОБА_4 , що він під час допиту і сам не заперечив, що тоді перебував у тому місці, та це як заява від 01.10.2018 року так і показання потерпілого (представника потерпілого) ОСОБА_7 , рапорт працівника поліції від 01.10.2018 року, а також висновок експерта №6.2-2/19 від 08.01.2019 року проведеної судової автотоварознавчої експертизи, жодним чином беззаперечно не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

По факту замаху на незаконне заволодіння автомобілем марки «Mercedes GLE 350 D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Теркурій-2», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України, то судом встановлено наступне.

В судовому засіданні досліджено ДВД-Р диск із записами з камер відео спостереження, розміщених в ТРЦ « Подоляни », що в м.Тернополі по вул.Текстильній, 28ч, з яких встановлено, що автомобіль марки «Mercedes GLE 350 D» в 11:26 заїхав на територію стоянки ТРЦ «Подоляни», в 11:27 з автомобіля зі сторони водія вийшла особа жіночої статі і пішла всередину вказаного ТРЦ. Об 11:28 до автомобіля підійшла невідома особа чоловічої статі і, відчинивши дверцята т/з, сіла в салон автомобіля, після чого, через декілька секунд, вийшла із нього. При цьому, автомобіль рух не здійснював. Через декілька секунд невідомий вийшов з авто і невдовзі повернувся і сів в авто на місце водія, в 11:40 вийшов з автомобіля і пішов в напрямку стоянки, в 11:41 підійшли два чоловіки, один з яких був одягнутий в жилет, яскраво помаранчевого кольору. Крім цього, є ряд відеозаписів із середини приміщення ТРЦ « Подоляни », де протягом приблизно 14 хв., невеликий проміжок часу зафіксовано особу жіночої статі, по зовнішньому вигляду, схожу на водія автомобіля марки «Mercedes GLE 350 D» та особу чоловічої статі, одягнуту у одяг, темного кольору та кепку. Беззаперечно візуально встановити з осіб чоловічої статі, зафіксованих на відеозаписах, особу ОСОБА_12 неможливо. У матеріалах кримінального провадження відсутня портретознавча експертиза по встановленню особи за змістом відео з камер спостереження, відповідні клопотання про призначення подібної експертизи в процесі судового розгляду не заявлялись.

З протоколу огляду місця події від 02.10.2018 року із додатком до нього у вигляді таблиці ілюстрацій, вбачається, крім іншого, що було проведено огляд автомобіля марки «Mercedes GLE 350 D», р.н. НОМЕР_3 , під час якого було виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків в загальній кількості вісім, мікрооб`єкти, частини/фрагменти ґрунтового покриву, змиви потожирової речовини з керма автомобіля. Водночас, слідчим у протоколі не зазначено у що саме і яким чином упаковуються вказані, вилучені в результаті вказаного ОМП об`єкти, підпис спеціаліста, який брав участь у його проведенні, відсутній.

Після цього, виявлені та вилучені при проведенні вказаного ОМП папілярні візерунки було надано у спецупакуванні INZ1096936 разом із дактилокартами ОСОБА_10 , ОСОБА_24 та ОСОБА_4 із постановою про призначення судово-дактилоскопічної експертизи від 17 квітня 2020 року до ТНДЕКЦ МВСУ для проведення відповідної експертизи.

Водночас, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про те, з яких причин і ким відкривався конверт, який був запакованим, як слідує із надписів на ньому, слідчим після проведення ОМП 02.10.2018 року, з відповідними підписами слідчого, спеціаліста та понятих, і чому він був перепакованим у спецупакування INZ1096936, на якому жодні пояснювальні надписи виконавця такої дії, піписи інших учасників, а також причини її здійснення, відсутні.

За висновком судової дактилоскопічної експертизи №3/1-415/20 від 19.05.2020 року експертом, під час проведення даної, дактилоскопічної експертизи досліджувалось не вісім (вилучені згідно протоколу ОМП від 02.10.2018 року), а - десять слідів папілярних узорів, 2 з яких встановлено, що вони належать ОСОБА_4 .

Крім цього, як слідує із протоколу ОМП від 02.10.2018 року, в процесі його проведення було також вилучено змиви потожирової речовини з керма автомобіля, однак без зазначення їх кількості.

Надалі, виявлені та вилучені при проведенні вказаного ОМП змиви потожирової речовини з керма автомобіля, які містяться у 4 неописаних та не опечатаних конвертах, які вкладені в описаний візуально зовсім іншим, аніж протокол, почерком конверт (в протоколі інших учасників, уповноважених законодавством на складання як його так і додатків, не зазначено), з підписами слідчого, спеціаліста та понятих та відповідним описом, було надано разом із постановою про призначення судово-медичної експертизи від 21 квітня 2020 року до ТОБ СМЕ для проведення відповідної експертизи.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №210 від 29.05.2020 року експертом було визначено лише групову належність походження поту, походження якого не виключене від особи групи крові А(ІІ) з ізогемаглютеїном анти-В, яким міг бути і громадянин ОСОБА_4 .

За ст.237 КПК України (в редакції, чинній станом на 02.10.2018 року) з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Зважаючи на наведені обставини, порушення вимог ст.237 КПК України в частині неналежного опечатування вилучених речей і документів під час ОМП 02.10.2018 року, відсутності достатніх і чітких даних у змісті протоколу, неналежного опечатування (потожирові сліди), інші суттєві розбіжності щодо кількості вилучених папілярних візерунків, які суд вважає істотними, а тому приходить до переконання про необхідність визнання вказаних доказів - вилучених під час ОМП 02.10.2018 року потожирових слідів та папілярних візерунків в порядку ст.ст. 86, 87 КПК України - недопустимими доказами.

Враховуючи вказане та відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree) висновки судової дактилоскопічної експертизи №3/1-415/20 від 19.05.2020 року та судово-медичної експертизи №210 від 29.05.2020 року також визнаються судом недопустимими, оскільки були складені в результаті дослідження доказів, отриманих без дотримання належної правової процедури.

Що ж стосується допустимих по даному епізоду доказів: протоколу огляду місця події від 02.10.2018 року із додатком до нього - таблицею ілюстрацій, заява від 02.10.2018 року представника потерпілого ОСОБА_10 про кримінальне правопорушення, рапорт працівника поліції від 02.10.2018 року, висновок експерта №209 від 19.05.2020 року, а також висновок експерта №6.2-3/19 від 09.01.2019 року, проведеної судової автотоварознавчої експертизи, жодним чином беззаперечно не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 року №1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст.368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»)/

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням

Згідно ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не було доведено достатньою сукупністю доказів поза розумним сумнівом обставини скоєння ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених передбачені ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України, як це викладено в обвинувальному акті.

Так, відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального провадження (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, ст.92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

За ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Ст.370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, а вмотивованим - в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ст.373 КПК України).

Підсумовуючи вищевикладене, надаючи оцінку усім допустимим доказам в кримінальному провадженні у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкрмінованих йому кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України в межах пред`явленого обвинувачення не є доведеною, у зв`язку із чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Представниками потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з останнього на користь ПП «Оберіг» 1 521 490 грн. завданої унаслідок кримінального правопорушення майнової шкоди, а також представником потерпілого ОСОБА_6 та потерілим ОСОБА_7 - про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 75 337, 5 грн. матеріальної та 50 000 грн. моральної шкоди, які, враховуючи положення ч.3 ст.129 КПК України, слід залишити без розгляду.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судових експертиз, вартість яких в загальній сумі 3 268, 85 грн. необхідно компенсувати за рахунок державного бюджету.

На підставі наведеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 369, 370, п.2 ч.1 ст.373 КПК України, ст.374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 та ч.3 ст.15 - ч.2 ст.289 КК України та виправдати його за недоведеністю того, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Цивільні позови представників потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення з останнього на користь ПП «Оберіг» 1 521 490 грн. завданої унаслідок кримінального правопорушення майнової шкоди, а також представника потерпілого ОСОБА_6 та потерілого ОСОБА_7 - про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 75 337, 5 грн. матеріальної та 50 000 грн. моральної шкоди - залишити без розгляду.

Компенсувати за рахунок державного бюджету процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз на загальну суму 3 268, 85 грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку після його проголошення в порядку ч.15 ст.615 КПК України вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1