Ухвала

від 22.11.2024 по справі 149/3738/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа № 149/3738/24

Провадження №1-кс/149/806/24

22.11.2024 р. м. Хмільник

Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

представників третіх осіб:

ТОВ "ДИЗЕЛЬ СМАРТ" - ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6

ТОВ "РЕНЖ ОІЛ" - ОСОБА_7

розглянувши клопотання прокурора Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024020210000489 від 15 листопада 2024 року, кваліфікованого за ч. 5 ст. 190 КК України про арешт майна,

ВСТАНОВЛА:

21 листопада 2024 року прокурор Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, внесеним у кримінальному провадженні № 12024020210000489, про накладення арешту на автомобіль "Volvo FH 13 460", н.з. НОМЕР_1 ; причіп "Trailor SYY 3CXAC330", н.з. НОМЕР_2 , паливо дизельне, об`ємом 31 000 л, що знаходиться в резервуарі на причепі № НОМЕР_3 та сам резервуар, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року.

Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СД Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12024020210000489 від 15 листопада 2024 року, кваліфікованого за ч. 5 ст. 190 КК України про арешт майна, за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами у сумі 1 326 000,00 грн, які ОСОБА_8 перерахував на банківський рахунок ТОВ "Глобал Енерджі АЗС" за купівлю дизельного палива, при цьому бензовоз "Volvo FH 13 460", н.з. НОМЕР_1 ; причіп "Trailor SYY 3CXAC330", н.з. НОМЕР_2 , прибув у місце вигрузки палива у АДРЕСА_1 , однак після виконання операції по перерахунку вищевказаних грошових коштів, з місця події попрямував у невідомому напрямку, не вигрузивши паливо.

В подальшому, 15 листопада 2024 року в ході проведення огляду місця події вилучено автомобіль "Volvo FH 13 460", н.з. НОМЕР_1 ; причіп "Trailor SYY 3CXAC330", н.з. НОМЕР_2 , у якому знаходиться речовина білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року. Також товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року було надано потерпілим ОСОБА_8 15 листопада 2024 року.

Постановою слідчого від 16 листопада 2024 року речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024020210000489 визнано:

1) автомобіль "Volvo FH 13 460", н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_6 , на праві приватної власності належить ТОВ "Ренж Оіл";

2) причіп "Trailor SYY 3CXAC330", н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_7 на праві приватної власності належить ТОВ "Ренж Оіл", у якому знаходиться речовина білого кольору;

3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ;

4) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ;

5) товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року.

З огляду на те, що перераховані речі являються речовими доказами в кримінальному провадженні, з метою їх збереження, прокурор просила накласти на них арешт.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила його задоволити, зазначила, що дизельне пальне являється предметом кримінального правопорушення, автомобіль з причепом - знаряддям його вчинення.

Слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримав, зазначивши, що в клопотанні помилково зазначено резервуар РВС №33, оскільки пальне знаходиться у вилученому причепі, резервуар речовим доказом не являється. Також зазначив, що договір про поставку палива був укладений між потерпілим ОСОБА_8 та ТОВ "Глобал Енерджи АЗС", через посередника на ім`я ОСОБА_9 , який після перерахування потерпілим коштів на зв`язок не виходить. Зазначив, що дизельне паливо є предметом злочину, експертиза рідини, вилученої 15 листопада не проводилась за браком часу. Також зазначив, що надати доказів отримання ухвали суду з дозволом на огляд 15 листопада 2024 року території ТОВ "Калинівський агрохім", або згоди власника на огляд володіння він не може.

Представник третьої особи ТОВ "Ренж Оіл" ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечив та зазначив, що автомобіль (тягач) з причепом не перебувають у власності ТОВ "Ренж Оіл", що прямо зазначено у вилучених слідством та наданих суду з клопотанням свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів, вони є користувачами вказаного майна на підставі договорів оренди. Його компанія займається перевезеннями, зокрема міжнародними, через вилучення транспортних засобів зазнає збитків. Вилучений тягач з причепом був задіяний у перевезенні пального, що належить ТОВ "Дизель Смарт".

Представник третьої особи ТОВ "Дизель Смарт" ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, та пояснив, що його компанія займається поставками палива. Основними умовами продажу палива є наявність у покупця необхідних документів, зокрема ліцензії, та розрахунок за пальне. Через посередника їм надійшла пропозиція продати паливо в м. Хмільнику. Оскільки клієнт був новий, водій мав приїхати, отримати документи, показати паливо, та, після розрахунку, паливо було б злито. Разом з тим, після приїзду водія в м. Хмільник, власник АЗС оглянув паливо, однак документів не надав, та не провів розрахунок, тому за його вказівкою водій попрямував на стоянку в м. Калинівку, куди згодом поїхав і він, щоб розібратись в ситуації. Вилучене паливо належить його компанії, розрахунок за нього не проведено, відтак підстав зливати його потерпілому в нього не було.

Представник третьої особи ТОВ "Дизель Смарт" адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на пропуск прокурором строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, а також на те, що вилучення майна відбулось у невстановлений КПК України спосіб. Також зазначив, що предметом злочину, кваліфікованого за ч. 5 ст. 190 КК України являються грошові кошти, а не пальне. Також послався на те, що пальне речовим доказом не визнавалось.

Слідча суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшла наступних висновків.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 від 21 листопада 2024 року подано в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України на виконання ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2024 року, первинне клопотання сторони обвинувачення про арешт вказаного майна надійшло до слідчого судді 18 листопада 2024 року (а. с. 65-67, 68), відтак клопотання подане у строк, визначений КПК України.

Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року відповідає вимогами ст. 98 КПК України, добровільно надана потерпілим, являється речовим доказом у кримінальному провадженні, наслідків арешту майна для інших осіб створено не буде, відтак наявні підстави для накладення арешту на вказаний документ.

В частині іншого тимчасово вилученого майна суд зазначає таке.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Серед завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, є застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

Відповідно до пп.1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Частиною 2 статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись також під час обшуку або огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку володіння особи.

За змістом ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до володіння особи з будь-якою метою, інакше як за добровільною згодою особи, яка ним володіє, на підставі ухвали слідчого судді, а також у випадках, визначених ч. 3 ст. 233 КПК України з подальшим зверненням до слідчого судді.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких серед інших слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Серед процесуальних джерел доказів є речові докази та документи.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу є підставою для визнання судом істотним порушенням прав людини, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 87 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, що входять до предмету доказування, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу арешту майна.

При розгляді даного клопотання стороною обвинувачення не доведено дотримання визначеної КПК України процедури щодо проведення огляду володіння ТОВ "Калинівський агрохім", в ході якого було тимчасово вилучене майно, з клопотанням про арешт якого звернулась прокурор - так, суду не надано доказів надання володільцем майна добровільної згоди на його огляд або ухвал слідчого судді ані в порядку ст. 237 КПК України, ані в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, що позбавляє суд можливості задоволити клопотання в частині вказаного майна.

При цьому суд також зазначає, що дизельне паливо, об`ємом 31 000 л, речовим доказом в межах даного кримінального провадження не визнавалось, що є окремою підставою для відмови в задоволенні клопотання в цій частині.

За наведених обставин клопотання прокурора ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 84, 86, 92, 98, 167-168, 172-173, 309 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання задоволити частково.

Накласти арешт на товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 210087 від 14 листопада 2024 року.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 26 листопада 2024 року о 08 год. 15 хв.

Слідча суддя: