Ухвала

від 05.12.2024 по справі 747/611/24

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 747/611/24

Провадження№ 2-о/747/26/24

У Х В А Л А

іменем України

05.12.2024 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника третьої особи Сердюк Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_4 , служба у справах дітей Талалаївської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, у якій просить суд встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьком - заявником ОСОБА_1 . Свою заявою ОСОБА_1 мотивує тим, що мати його сина ОСОБА_4 - після розлучення не займається вихованням та утриманням сина, проживає окремо разом з донькою. Син знаходиться на його утриманні і проживає разом з ним.

В судовому засіданні заявник та його представник заявлені вимоги підтримали і просили задовольнити, оскільки заявник фактично самостійно утримує сина, з яким проживає разом, мати проживає окремо, із сином не спілкується, не утримує його матеріально. Зазначений факт заявнику необхідно встановити для отримання відстрочки від призову на військову службу як батьку, який самостійно утримує та виховує дитину.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала до суду відзив на заяву, у якій заперечує посилання заявника про те, що вона не займається утриманням та вихованням сина, зазначає, що заявник умисно не допускає її до спілкування з сином, чинить перешкоди у її побаченнях з сином, тому вони проводять час разом на нейтральній території або за місцем її проживання. Крім того, заявник не працює, не має стабільного доходу, який давав би йому можливість самостійно утримувати та належним чином виховувати їх спільного сина.

Представник заінтересованої особи - служби у справах дітей Талалаївської селищної ради Сердюк Л.В. в судовому засіданні зазначила, що сторони не звертались до служби з приводу вирішення питання спілкування з дітьми, жодної інформації у них немає.

Таким чином, в ході розгляду справи в порядку окремого провадження суд встановив, що між сторонами наявний спір з приводу утримання та виховання дитини.

Суд, заслухавши учасників справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з п.5 ч.2 ст 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частинами 1 і 2 ст 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У такому випадку між цими особами виникає спір про право.

Заявник ОСОБА_1 просить встановити факт самостійного виховання та перебування на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2009 року народження. Заявлені вимоги, пов`язані з доведенням існування підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Мати дитини ОСОБА_4 заперечує факти, викладені в заяві, що вона не займається утриманням та вихованням дитини, зазначає, що заявник створює їй перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України. За приписами ч.2 ст 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ч 1-4 ст 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини). У ч.4 ст 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін. Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України). Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися. Сімейним Кодексом України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена ч.1 ст 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право. У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом перемовин, а в разі неможливості вирішити конфлікт - у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Ч.1 ст 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Відповідно до частин 3, 4 ст 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Заявник просить встановити факт самостійного виховання та перебування на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2009 року народження, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини - заінтересованої особи ОСОБА_4 , зокрема, і позбавлення її батьківських прав.

З огляду на зазначене, вбачається, що у вказаній справі наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування згідно ч. 4, 5 ст 19 СК України.

Таким чином, подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі матері у вихованні й утриманні дитини. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання та утримання дитини, то питання, заявлене ОСОБА_1 у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій матері дитини та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

Ч.6 ст 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до ч. 4 ст 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Вказані висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23).

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини підлягає залишенню без розгляду на підставі частини ч.4 ст 315 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_4 , служба у справах дітей Талалаївської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що він має право подати до суду позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складений 09 грудня 2024 року.

Суддя: Л.В.Тіщенко