Постанова

від 09.12.2024 по справі 484/17/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.12.24

22-ц/812/1448/24

Справа №484/17/24

Провадження № 22-ц/812/1448/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі представника позивача - Вялової І.М. ,

представника відповідача - Філатова І.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_3 ,

подану адвокатом Вяловою Іриною Михайлівною

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 липня 2024 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Шикерею І.А., повний текс складено 18 липня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Оазис" про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства "Оазис" (далі - ФГ «Оазис»), який в подальшому уточнила, про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що вона є власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 48254857000:03:000:0274, площею 8,0396 га, 48254857000:06:000:1421, площею 0,1315 га, що розташовані на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_4

01 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 , як орендодавцем та ФГ "Оазис", як орендарем було укладено договір оренди землі. У відповідності до умов вказаного договору, ОСОБА_4 передала, а ФГ "Оазис", в особі голови ОСОБА_5 , прийняв у тимчасове оплатне користування, строком на 10 років, вказану земельну ділянку. При цьому, сторонами була узгоджена орендна плата у розмірі 2% від кадастрової вартості земельної ділянки щорічно, не пізніше 31 грудня поточного року в грошовому, натуральному, відробітковому та інших формах, передбачених Додатком до Договору, який складається сторонами кожен рік до 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати може індексуватися згідно вимог чинного законодавства. Вказаний договір оренди землі, було зареєстровано 01 грудня 2005 року за №040502200364.

Крім того, 23 серпня 2012 року між ОСОБА_4 та ФГ "Оазис", в особі голови Колісніченко В.І. було укладено Додаткову угоду, за умовами якої сторонами було продовжено строк дії договору на десять років - до 05 листопада 2022 року та узгоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації.

Після успадкування зазначених вище земельних ділянок, вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням щодо сплати орендної плати, або ж повернення земельних ділянок, однак відповідач відмовив. Будь-яких дій щодо сплати орендної плати за договором оренди за період 2016-2018 роки, ані спадкодавцю, ані їй, не вчиняв, також за період з 2019-2023 роки, відповідач не сплатив їй орендну плату, як новому власнику земельних ділянок, а тому вважає відповідача таким, що систематично порушує строк виконання відповідного зобов`язання за договором оренди землі, що є підставою для розірвання договору.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року прийнято уточнену позовну заяву та заяву представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Вялової І.М. про зміну предмету позову.

Враховуючи вищевикладене та змінивши предмет позову позивач остаточно просила розірвати договір оренди землі б/н від 12 квітня 2013 року, укладений між ФГ "Оазис" та ОСОБА_4 , об`єкт: 48254857000:03:000:0274, площею 8,0396га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, номер запису про інше речове право - 335607, дата та час державної реєстрації - 13 листопада 2013 року, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер - 7892745 від 13 листопада 2013 року, ОСОБА_6 , Первомайське районне управління юстиції Миколаївської області. Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендодавець - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства - Україна, додаткові відомості - особа є спадкоємцем. Орендар: ФГ "Оазис", код ЄДРПОУ 19292583, країна реєстрації - Україна. Об`єкт опису іншого речового права - загальна площа 8,0396 га; скасувати державну реєстрації договору оренди землі б/н від 12 квітня 2013 року, укладеного між ФГ "Оазис" та ОСОБА_4 , об`єкт: 48254857000:03:000:0274, площею 8,0396га, зобов`язати ФГ "Оазис", повернути вказану земельну ділянку та стягнути судові витрати.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 липня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Вялова І.М. до ФГ "Оазис", про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації договору - відмовлено.

Відмовлено ОСОБА_3 у розірванні Договору оренди землі, б/н від 12 квітня 2013 року, який укладений між ФГ "Оазис" та ОСОБА_4 , об`єкт: 48254857000:03:000:0274, площею 8,0396 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у скасуванні державної реєстрації договору оренди землі б/н від 12 квітня 2013 року та зобов`язанні повернути вказану земельну ділянку.

Понесені ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору, в сумі 4294,40 грн. - покладено на ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФГ "Оазис", витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 8000 грн.

Ухвалюючи рішення судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у повному обсязі було виконано істотні умови договору оренди землі, а тому підстав для задоволення позову, а саме розірвання оспорюваного договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування його державної реєстрації - немає, так як твердження позивачки про систематичну несплату орендної плати відповідачем, згідно Договору оренди землі та додаткової угоди, не знайшли свого підтвердження в суді.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Вялова І.М., зазначає, що рішення суду першої інстанції вважає незаконним та необґрунтованим, так як ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому просила про його скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Так, вказує, що зі смертю первісного орендодавця зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором оренди не припинилося, відтак позивач, як спадкоємець мала право на отримання сум за увесь час прострочення.

Будь-якого розрахунку нарахування відповідачем орендної плати спадкодавцю ОСОБА_4 на майбутнє та докази щодо цього відповідачем суду не надано.

В судовому засіданні відповідачем на спростування доводів про невиплату орендної плати за спірні періоди було надано розписки в кількості 24 штук.

Зазначає, що ксерокопії видаткових касових ордерів щодо виплати за 2016 ОСОБА_4 отримала 4000 грн. орендної плати, за 2017- 4000 грн., за 2018- 4500 грн., на які в рішенні послався суд до матеріалів справи не додавались та стороні позивача не відкривались. Натомість до відзиву представником відповідача було надано лише розписки в кількості 24 штук щодо виплати орендної плати з 2014 по 2060 рік включно, які є недопустимим доказами, та підлягають критичній оцінці й з тих підставі, що з досліджених розписок кошти нібито спадкодавця отримувала грошові кошти від орендатора ОСОБА_5 саме як фізичної особи, а не як представника (голови) фермерського господарства.

Однак дані розписки не можуть бути належними та допустимими доказами виплати орендодавцю ОСОБА_4 за договором оренди від 12 квітня 2013 року, так як не містять даних за якими можливо ідентифікувати як особу, яка значена в розписці отримувач коштів, так і об`єкт за який нібито передавались кошти.

Більш того, поза увагою місцевого суду залишилась та обставина, що зокрема суми, які нібито були виплачені спадкодавцю позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 є різними та не відповідають сумі орендної плати обумовленої в договорі та матеріали справи не містять доказів зміни розміру орендної плати. Також суд першої інстанції належним чином не дослідив змісту наданих розписок в частині дати їх складання, хоча стороною позивача неодноразово акцентувалась увага суду на даній обставині.

Зокрема в розписках відсутня дата їх складання, зокрема зазначено лише рік. А також, значна частина розписок містить рік складання розписок після смерті спадкодавця, що фізично неможливо допустити, так як в зв`язку зі смертю особи припиняється її правоздатність та дієздатність.

Більш того, більша кількість розписок містить рік їх складання, який наразі не настав. Також, бланки розписок надруковано за допомогою технічних засобів, в той час як відповідні графи заповнено різними почерками та різними чорнилами кулькових ручок. Як і зазначалось раніше, не зазначено паспортних даних особи, яка підписала розписку та відомостей за якими можливо ідентифікувати земельну ділянку та договір за якими здійснено виплату орендної плати.

Таким чином, надані відповідачем розписки є неналежними та недопустимими доказами, а тому відповідачем не спростовано факту систематичної несплати ним позивачу орендної плати за спірні періоди.

Вказує, що матеріали справи не містять ксерокопій видаткових касових ордерів щодо сплати орендної плати ОСОБА_4 за 2016 рік в сумі 4000 грн., за 2017 - 4000 грн., за 2018- 4500 грн. на які в оскаржуваному рішенні посилається місцевий суд. Вважає, що відповідачем не надано суду, в тому числі й належним чином засвідчені докази нарахування та виплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Більш того, відповідачем додано до заперечень на письмові пояснення позивача ряд доказів. При цьому відповідачем не повідомлено про причини, які свідчать про поважність неподання таких доказів в строк визначений законом, а тому суд в порядку частини 10 статті 84 ЦПК України, повинен був належним чином дослідити та оцінити надані відповідачем розписки та докази до заперечень до письмових пояснень та визнати обставину несплати орендної плати в грошовій формі за користування земельною ділянкою за спірні періоди з 2016 по 2023 рік включно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ФГ «Оазис» просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просили про її задоволення.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії МК №007587, виданого 30 грудня 2003 року належала земельна ділянка загальною площею 8.22 га, яка складалася із п`яти земельних ділянок з кадастровими номерами: 1 - 48254857000:03:000:0274 площею 8,0396га; 2 - 48254857000:03:000:1421 площею 0.1315 га, 3 - 48254857000:03:000:0847 площею 0.187га, 4 - 48254857000:03:000:01134 площею 0.0142 га, 5 - 48254857000:03:000:0561 площею 0.0173 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (а.с.57).

01 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 , як орендодавцем та ФГ "Оазис", як орендарем було укладено договір оренди землі. У відповідності до умов вказаного договору, ОСОБА_4 передала, а ФГ "Оазис", в особі голови ОСОБА_5 прийняв у тимчасове оплатне користування, строком на 10 років, земельну ділянку, площею 8,22га, що розташована на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідно до Розділу 2 Договору, орендна плата сплачується у розмірі 2% від кадастрової вартості земельної ділянки щорічно, не пізніше 31 грудня поточного року в грошовому, натуральному, відробітковому та інших формах, передбачених Додатком до Договору, який складається сторонами кожен рік до 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати може індексуватися згідно вимог чинного законодавства. Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який терміну розмірі, що визначається на момент оплати (а.с.53-55).

23 серпня 2012 року між ОСОБА_4 та ФГ "Оазис", в особі голови Колісніченко В.І. було укладено Додаткову угоду, за умовами якої сторонами було продовжено строк дії договору на десять років - до 05 листопада 2022 року та узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% від кадастрової вартості земельної ділянки, що становить 3722,57 грн. Орендна плата може виплачуватись натуроплатою по реалізаційним цінам, які склалися на момент розрахунку згідно умов договору. Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін в межах строку дії цього договору, що визначається на момент оплати. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Всі інші умови договору оренди землі від 01 жовтня 2004 року залишаються без змін (а.с.16).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно 13 листопада 2013 року вчинено запис про реєстрацію іншого речового права оренди земельних ділянок на підставі укладеного 12 квітня 2013 року між ФГ "Оазис" та ОСОБА_4 договору оренди б/н землі, строком на 49 років.

За цим договором в оренду ФГ було передано п`ять земельних ділянок з кадастровими номерами - 48254857000:03:000:0274 площею 8,0396га; 48254857000:03:000:1421 площею 0.1315 га, 48254857000:03:000:0847 площею 0.187га, 48254857000:03:000:0561 площею 0.0173 га, 48254857000:03:000:01134 площею 0.0142 га, загальною площею 8.22 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Орендна плата сплачується орендарем у форму та розмірі - 3% від вартості земельних ділянок - 3722 грн.57 коп., обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексу інфляції, сплачується протягом терміну дії договору, але не пізніше, як у строк до 31 грудня щороку ( пункти 1,2,3 розділу «Орендна плата») (а.с.93-96,97-106).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.14).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною 3 статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частиною 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та 08 липня 2020 року отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки з кадастровими номерами: 48254857000:03:000:0274 площею 8,0396 га та 48254857000:06:000:1421 площею 0,1315 га, що розташовані на території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Цього ж дня інформація про набуття нею права власності на вказані земельні ділянка була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.21,22).

Позивач ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула усі прав та обов`язків, що належали останній на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі, і на отримання орендної плати за оренду землі, яку вона успадкувала.

Відповідно до частин 1, 3 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (уразі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання позивачем свого обов`язку відповідно до приписів статті 148-1 ЗК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1,2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язаніз орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2023 року у справі № 499/793/21 (провадження № 61-8740 св 23).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 , суд першої інстанції, оцінивши належним чином надані сторонами докази, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору та систематичної несплати орендної плати зажиття ОСОБА_4 у період 2016-2018 р.р. та за період з 2019-2023 р.р. їй.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У цій справі ФГ «Оазис»» надало до суду першої інстанції докази отримання ОСОБА_4 від ФГ «Оазис» грошових коштів протягом строку користування земельними ділянками на підставі договору оренди землі від 12 квітня 2013 року, а саме: копії видаткових касових ордерів №1159 від 25 листопада 2016 року про сплату 4000 грн. в рахунок орендної плати за 2016 рік, №1093 від 13 грудня 2017 року про сплату 4000 грн. в рахунок орендної плати за 2017 рік, №481 від 21 червня 2018 року про сплату 4500 грн. в рахунок орендної плати за 2018 рік та розписки про отримання орендної плати з 2014 по 2060 роки (а.с.107,108,109,110-121).

Отримання грошових коштів як орендної плати ОСОБА_4 наперед не спростовано ОСОБА_3 , як і не спростовано факт виконання договору оренди від 12 квітня 2013 року, укладених між ОСОБА_4 та ФГ «Оазис».

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт отримання ОСОБА_4 за життя від орендаря ФГ «Оазис» в особі господарства ОСОБА_5 орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2016-2018 років та наперед за весь час дії договору оренди землі, слід погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами спору фактично виникли та існували правові відносини щодо оренди землі, які визнавалися колишнім власником земельних ділянок ОСОБА_4 шляхом отримання орендної плати й відсутності з її боку претензій з приводу користування товариством земельними ділянками для сільськогосподарського виробництва за вказаний період.

Доводи представника ОСОБА_3 - адвоката Вялової І.М. у апеляційній скарзі про те, що у розписках, які надані відповідачем на підтвердження сплати орендної плати за життя ОСОБА_4 , не містять даних за якими можна ідентифікувати особу, яка зазначена в розписці як одержувач коштів, не можливо ідентифікувати земельну ділянку та договір за яким здійснюється виплата орендної плати; суми, які ніби-то виплачено є різними та не відповідають сумі орендної плати обумовленої в договорі, відсутня дата складання, зокрема зазначено тільки рік їх складання після смерті спадкодавця, а тому не підтверджують своєчасність та повний розмір такої плати відповідно до умов спірного договору, є безпідставні.

Позивачем не спростованого того, що підписи у видаткових касових ордерах, розписках, відповідно до яких ОСОБА_4 отримала оренду плату за 2016-2019 роки та перед на весь строк дії договору оренди, належать не їй, а іншій особі. Відповідного клопотання про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи не заявляла.

Як вбачається із змісту наданих розписок орендна плата сплачувалася на виконання умов договору оренди від 12 квітня 2013 року.

Доказів того, що отримані за видатковими касовими орендодавцем та розписками кошти не стосуються спірних правовідносин позивачкою не надано.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є саме висновок почеркознавчої експертизи (аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду: від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22, від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22).

Крім того, ОСОБА_4 за час свого життя, не звертався до суду з позовом про стягнення несплаченої орендної плати чи розірвання договору оренди.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року прийнято та долучено до матеріалів справи відзив представника відповідача - адвоката Філатова І.Л. на уточнену позовну заяву. До цього відзиву було надано договір оренди землі від 12 квітня 2013 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформований 13 листопада 2013 року стосовно п`ятьох земельних ділянок, які було передано в оренду, видаткові касові ордери про виплату та отримання орендодавцем орендної плати за 2016-2018 роки то розписки про отримання ОСОБА_4 орендної плати за період з 2014 по 2060 року за договором оренди землі від 12 квітня 2013 року. За такого доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи копій видаткових касових ордерів є безпідставними.

Інші аргументи апеляційної скарги не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а зводяться значною мірою до переоцінки доказів.

Більш того, звертаючись до суду з цим позовом позивач, яка є власником двох земельних ділянок, які передані в оренду за договором оренди між ОСОБА_4 та ФГ «Оазис» від 12 квітня 2013 року, між тим, просила розірвати цей договір лише стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 48254857000:03:000:0274 площею 8,0396 га.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, оскільки його ухвалено з дотриманням вимог матеріального закону, який регулює спірні правовідносини, та дотриманням вимог процесуального законодавства.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то у колегії суддів з урахуванням положень частини тринадцятої статті 141 ЦПК України відсутні підстави для розподілу судових витрат, які в цій справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану адвокатом Вяловою Іриною Михайлівною, залишити без задоволення, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 09 грудня 2024 року.