Рішення

від 09.12.2024 по справі 731/269/24

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №731/269/24

Провадження №2/731/122/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Тарасенко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Марковичем Андрієм Юрійовичем, до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Батуринський гетьман МК» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Марковича А.Ю., звернувся до суду з вказаним позовом, який у подальшому був ним уточнений, відповідно до вимог якого просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 20 квітня 2023 року №97 «Про відмову у поновленні договорів оренди землі», а саме в частині відмови про поновлення Договору оренди землі від 23 листопада 2016 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,1411 га;

- визнати поновленим Договір оренди землі від 23 листопада 2016 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 9,1411 га, кадастровий №7421182900:02:000:0564, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди землі від 23 листопада 2016 року.

Також, наполягає на розподілі судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 23 листопада 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та переможцем земельних торгів ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі. Згідно умов вказаного договору орендодавець надав позивачу у строкове платне користування земельну ділянку, площею 9,1411 га, що розташована за межами населеного пункту на території Макіївської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, кадастровий №7421182900:02:000:0564, строком на 7 (сім) років. Право оренди було зареєстроване у встановленому законом порядку 08 грудня 2016 року за №18000152.

У 2020 році, на підставі Наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №11-ОТГ від 04 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Рішенням Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 18 листопада 2021 року №512 строк дії вищевказаного Договору оренди землі було продовжено до 08 грудня 2027 року та збільшено розмір річної оренди плати за користування земельною ділянкою до 12% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, у подальшому, на підставі рішення Варвинської селищної ради від 09 грудня 2021 року №550 вказане вище рішення ради було скасоване.

У зв`язку з цим, 21 березня 2023 року ОСОБА_1 маючи намір скористатися наявним у нього переважним правом на оренду вищевказаної земельної ділянки, передбаченим п. 3.3. Договору, звернувся до голови Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши відповідний проект Договору оренди, підписаний ним, як орендарем.

За результатами розгляду вказаного повідомлення 39 сесією 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області 20 квітня 2023 року було прийнято рішення №97, яким було вирішено відмовити ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі, укладеного 23 листопада 2016 року між ним та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області щодо спірної земельної ділянки, з обґрунтуванням необхідності врахування рекомендацій постійної комісії з питань земельних відносин містобудування, екології, охорони навколишнього природного середовища. Також, вирішено виставити вказану земельну ділянку на електронні земельні торги для передачі у користування на умовах оренди.

19 жовтня 2023 року Варвинська селища рада Прилуцького району Чернігівської області на засіданні 46 сесії восьмого скликання прийняла рішення №256 «Про припинення дії договору оренди землі», яким припинила дію вищевказаного договору оренди землі від 23 листопада 2016 року, з підстав закінчення строку на який його було укладено.

Позивач вважає, що зазначені дії відповідача не відповідають вимогами чинного законодавства, оскільки він, як орендар, належним чином, добросовісно виконував умови договору оренди, заборгованість по сплаті оренди не допускав. У зв`язку з цим, зважаючи на свій намір скористатися переважним правом на продовження строку дії Договору, як обумовлено п. 3.3, про що було повідомлено у встановленому законом порядку селищну раду, як орендодавця, останні, приймаючи рішення про відмову у поновленні дії даного договору, діяли у супереч норм чинного законодавства та умов Договору.

Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення вказаного спору у добровільному порядку позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено до підготовчого судового засідання на 14 червня 2024 року, яке у подальшому з підстав заявленого клопотання сторони позивача, було відкладене на 04 липня 2024 року.

29 травня 2024 року від представника відповідача - голови Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Саверської-Лихошви В.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 79-83), відповідно до змісту якого заявлені позивачем вимоги не визнає в повному обсязі. Позивач не заперечує щодо факту укладення 23 листопада 2016 року між організаторами земельних торгів Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, в особі начальника відділу Держгеокадастру у Варвинському районі Чернігівської області, та переможцем торгів ОСОБА_1 спірного Договору оренди про оплатне користування земельною ділянкою, площею 9,1411 га, що розташована за межами населеного пункту на території Макіївської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, кадастровий №7421182900:02:000:0564, строком на 7 (сім) років. У 2020 році, на підставі Наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №11-ОТГ від 04 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою перейшли до відповідача - Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. З підстав закінчення строку на який було укладено вказаний Договір, позивач звертався до селищної ради з листом-повідомленням про поновлення вказаного Договору, долучивши підписаний ним проєкт Договору оренди земельної ділянки. За результатами розгляду вказаного звернення ОСОБА_1 Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області прийняла рішення від 20 квітня 2023 року №97, яким відмовила, в тому числі і заявнику у поновленні спірного Договору, вирішивши після закінчення строку дії Договору реалізувати право оренди земельної ділянки через публічні електронні торги. Вказане рішення було обумовлене наміром більш розумно розпорядитися землею, шляхом встановлення конкурентної орендної плати. Наголосивши, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору. Поза цим, сторона відповідача вважає, що спосіб захисту який заявлений позивачем є не належним, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю не може забезпечити захисту порушеного права в силу імперативного припису закону під час поновлення договору оренди необхідність обов`язкового оформлення додаткової угоди. Також, інша вимога заявлена у позові щодо визнання недійсним та скасувати рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 20 квітня 2023 року №97 «Про відмову у поновленні договорів оренди землі» не може забезпечити належного захисту порушеного права позивача, оскільки нині, за результатами електронних торгів, уже щодо спірної земельної ділянки укладено Договір оренди з іншим орендарем.

Ухвалою суду від 04 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року залучено до участі у вказаній цивільній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ «Батуринський гетьман МК», у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено на 25 вересня 2024 року.

З підстав заявленого клопотання представника позивача - адвоката Марковича А.Ю., судове засідання було відкладене на 29 жовтня 2024 року, а в подальшому до 09 грудня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Маркович А.Ю. у судове засідання не з`явились. Адвокат Маркович А.Ю. в чергове звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Біляєва Я.В. подала заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Батуринський гетьман МК», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника до суду не забезпечили. Письмові пояснення чи інші заяви по суті справи від третьої особи до суду не надходили.

Суд вважає, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, адже сам позивач жодного разу не звертався з будь-якими заявами, адвокат позивача допустив повторну неявку в засідання, хоча попри зайнятість та стан здоров`я мав достатньо часу для висловлення своїх доводів у письмовій формі, а представник відповідача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Судом встановлено та сторонами по справі не оспорюється, що 23 листопада 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, в особі начальника Відділу Держгеокадастру у Варвинському районі Чернігівської області Ігнатенка Євгенія Олександровича, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, було укладено Договір оренди землі, що доводиться його копією (а.с. 7-9).

Відповідно до умов вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту на території Макіївської сільської ради Варвинського району Чернігівської області (п. 1.1. Договору).

В оренду була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,1411 га, кадастровий номер №7421182900:02:000:0564. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 36 813, 98 грн. Строк дії договору 7 (сім) років. Орендна плата складає 3 004 грн. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 3.1, 3.2, 4.2.1 Договору).

Аналогічним чином, 23 листопада 2016 року між сторонами Договору також були підписані Акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с. 9 зворот) та акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 10).

08 грудня 2016 року державним реєстратором Варвинської районної державної адміністрації Козловою О.А. було зареєстроване право оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, свідченням чого є відповідний витяг з реєстру від 13 грудня 2016 року №75681908 (а.с. 11).

Суд зважає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За приписами ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, судом встановлено факт підписання сторонами зазначеного Договору, що фактично не спростовано та не оспорюється. За таких обставин, суд констатує, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області виникли договірні відносини, оскільки між ними було укладено Договір оренди землі, зокрема земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,1411 га, кадастровий номер №7421182900:02:000:0564, який відповідає встановленій законом формі та містить необхідні істотні умови притаманні даній категорії договорів, у розумінні ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Як вбачається з копії Наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №11-ОТГ від 04 грудня 2020 року (а.с. 16), Варвинській селищній раді Варвинського району Чернігівської області було передану у комунальну власність Варвинської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3 722,8007 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Варвинської територіальної громади Варвинського району Чернігівської області, згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 16-17), до складу яких була включена під порядковим №31 земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 9,1411 га, кадастровий номер №7421182900:02:000:0564, яка і є предметом вищевказаного договору оренди.

У зв`язку з цим, беручи до уваги, що на підставі Постанови Верховної ради України №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» від 26 липня 2020 року Варвинський район було ліквідовано, а до складу Прилуцького району (з адміністративним центром у місті Прилуки) було включено території Варвинської селищної громади, саме Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області є правонаступником Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області та відповідно є розпорядником земель комунальної власності, які містяться на території Варвинської територіальної громади.

Суд зважає, що Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»).

Серед переліку підстав для припинення вищевказаного Договору відповідно до п. 12.2, визначено: закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, відповідно до положень Договору оренди землі від 23 листопада 2016 року, після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору (п. 3.3. Договору).

При поновленні Договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов Договору переважне право Орендаря на укладення Договору оренди землі на новий строк припиняється (п. 3.4. Договору).

Факт продовження дії договору засвідчується рішенням орендодавця (п. 3.5. Договору).

Суд зважає, що 21 березня 2023 року ОСОБА_1 , маючи намір скористатися переважним правом на оренду вищевказаної земельної ділянки, передбаченим п. 3.3. Договору, звернувся до голови Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з листом повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши відповідний проект Договору оренди, підписаний орендарем, з істотними умовами аналогічними попередньому Договору оренди (а.с. 12, 13-15).

За результатами розгляду вказаного повідомлення 39 сесією 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області 20 квітня 2023 року було прийнято рішення №97, яким було вирішено відмовити ОСОБА_1 у поновленні договору оренди землі, укладеного 23 листопада 2016 року між ним та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області щодо спірної земельної ділянки. Також, вирішено виставити вказану земельну ділянку на електронні земельні торги для передачі в користування на умовах оренди (а.с. 19). Про прийняття зазначеного рішення ОСОБА_1 було повідомлено 26 квітня 2023 року, свідченням чого є його підпис (а.с. 18).

У подальшому, рішенням 46 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 19 жовтня 2023 року №256 було прийнято рішення про припинення дії Договору оренди землі від 23 липня 2016 року, укладеним між ОСОБА_1 та ГУ Держеокадастру у Чернігівській області щодо спірної земельної ділянки (а.с. 21). При цьому, суд зауважує, що вказане рішення мало на меті припинення договірних відносин після закінчення строку дії договору, було ухвалено завчасно, а орендар до закінчення строку дії договору повністю реалізував своє право на користування предметом оренди.

Аналізуючи норми закону, які підлягають до застосування слід зауважити, що спірні відносини на момент укладання договору регулювались ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». Так, ч. 1-5 передбачали механізм реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди землі, а частина 6 - право на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах. При цьому, ці поняття та механізми були змістовно різними.

Так, переважне право орендаря на укладення договору забезпечувало орендареві, який бажав продовжити користуватись землею, запропонувати (у першу чергу, тобто переважно перед іншими особами) умови продовження договору, і лише в разі прийняття таких умов орендодавцем, оформити договірні відносини на нових умовах, переважно перед іншими претендентами на оренду. Це право фактично покликане на убезпечення орендаря від недобросовісних дій орендодавця на укладення договору з іншим орендарем на тих же умовах, або на нових умовах, які прийнятні для старого орендаря.

Частина 6 ст. 33 передбачала, що в разі продовження користування земельною ділянкою, та відсутності у орендодавця протягом місяця заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважався продовженим на тих самих умовах. Цей механізм набув повсякденної назви «автоматичної пролонгації».

Попри те, що суди в певній мірі ототожнювали ці поняття, більш того, за встановлення будь-яких порушень під час реалізації орендодавцем свого переважного права (процесу погодження істотних умов та прийняття рішення про відмову у продовженні договірних відносин) вважали, що орендодавець допустив «мовчазну згоду» та вважали відповідним застосування «автоматичної пролонгації», суд вважає це неприйнятним.

Така позиція ґрунтується на тому, що користування «переважним правом» та «автоматична пролонгація» відрізняються за змістом механізмів реалізації (активні дії обох сторін договору - відсутність заперечень орендодавця), різняться за умовами реалізації (узгодження істотних умов договору обома сторонами - укладання договору на тих же умовах), мають різні способи захисту, відповідно до обсягу права (визнання переважного права на укладення договору, повернення до процедури погодження істотних умов та зобов`язання укласти додаткову угоду на узгоджених умовах - зобов`язання укласти договір на тих самих умовах).

З прийняттям законодавчих змін 16.07.2020 ці два поняття стали розмежовані та трансформувались, зокрема, у «переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» закріплене у статті 33 ЗУ «Про оренду землі», та «поновлення договорів оренди землі» закріплене у ст. 126-1 ЗК України, відповідно.

Позивач зазначає, що відповідач порушив його переважне право на укладання договору оренди на новий строк. Відтак, суд аналізує вказану позицію, в контексті дотримання порядку, визначеного частинами 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Визначальним є наступне: 1) орендар мав намір укласти договір оренди на новий строк і в належний термін подав відповідну заяву адресовану орендодавцеві; 2) до заяви орендарем було долучено відповідний проект договору; 3) сторони не погодили умови Договору оренди; 4) орендодавець в особі Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області розглянули лист-повідомлення орендаря та запропонований ним проект договору оренди, за результатами чого відмовили у укладенні договору оренди у запропонованій редакції; 5) орендодавець належним чином повідомив орендаря про прийняте ними рішення; 6) орендодавцем прийнято рішення щодо припинення відповідних договірних відносин з орендарем.

Суд зважає, що зміст ч. 5 ст. 33 Закону України №161-XIV (в редакції, чинній з 16.07.2020) чітко вказує на те, що в разі оренди земель державної або комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі ст. 122 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, саме орган місцевого самоврядування уповноважений визначати істотні умови такої оренди, а за відсутності такого рішення істотні умови не можуть бути визначені судом або орендарем одноособово в позовній заяві.

Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, суд не може підміняти інший орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, перебираючи на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції відповідного органу.

У рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Загалом судова практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду орієнтує суди на те, що першочергове значення для вирішення даної категорії спорів має не добросовісність дій орендодавця, а виключно наявність/відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди з первинним орендарем. При цьому пояснювати (обґрунтовувати) свою відмову в поновленні договору орендодавець не зобов`язаний (постанова КЦС ВС від 22.05.2019 № 709/1899/17).

За таких обставин наявні правові підстави вважати, що без рішення селищної ради, тобто без її відповідного волевиявлення, яке повинно бути відображене у встановленому законом порядку, неможливе укладення нового договору оренди землі.

Незважаючи на те, що беззаперечним є право орендаря оскаржити рішення органу місцевого самоврядування про відмову поновити договір оренди землі, наслідком оскарження такого рішення та визнання його недійсним (скасування) не може бути підміна волевиявлення власника на укладення нового договору оренди землі на умовах заявлених орендарем.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 1- 5 ст. 33 Закону України №161-XIV (в редакції, чинній з 16.07.2020), суд приходить до висновку, що в разі досягнення між орендарем та орендодавцем домовленості щодо істотних умов нового договору оренди землі, але подальшої відмови або зволікання орендодавця з укладенням такого договору, орендар може звернутися з позовом про визнання укладеним договору оренди в редакції з істотними умовами, визначеними сторонами під час процедури їх погодження.

Також орендар може оскаржити незаконне рішення орендодавця про відмову укласти договір оренди землі, якщо до цього сторонами були фактично погоджені істотні умови такого договору. Так само орендар може оскаржити незаконне рішення орендодавця про відмову укласти новий договір оренди в разі порушення переважного права орендаря, який запропонував рівні умови з визначеним орендодавцем переможцем земельних торгів.

У зв`язку з цим, у будь-якому разі навіть визнання судом незаконним рішення орендодавця про відмову укласти новий договір оренди землі не може означати досягнення між орендарем та орендодавцем згоди щодо істотних умов такого договору.

Отже, за встановлених судом обставин щодо непогодження відповідача (орендодавця) на поновлення вказаного договору оренди землі на ідентичних умовах вказаних у попередньому договорі, суд приходить до висновку про припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк на підставі ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка є спеціальною нормою права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

На переконання суду, у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування, як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору на новий термін, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця, як власника, більш розумно розпорядитися землею, в тому числі виставивши право оренди на торги, участь у яких може брати і попередній орендар, що цілком відповідатиме конкурентній, змагальній процедурі реалізації права оренди.

За результатами чого, за змістом ст. 3 ЦК України та ст. 33 Закону України №161-XIV (в редакції, чинній з 16.07.2020) орган державної влади чи місцевого самоврядування (власник) зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Тотожного правового висновку дійшов Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2024 у справі №902/453/23.

Разом з тим, аналізуючи матеріали справи та подані відповідачем документи, суд констатує факт добросовісності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, як орендодавця, адже право оренди на спірну земельну ділянку було реалізовано на електронних торгах, які відбулися 28 серпня 2024 року, з кінцевою сумою плати за придбаний лот - 54 000 грн, яка значно перевищує розмір оренди запропонованої позивачем - 3 004 грн.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 20 квітня 2023 року №97 «Про відмову у поновленні договорів оренди землі», а саме в частині відмови ОСОБА_1 про поновлення Договору оренди землі від 23 листопада 2016 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,1411 га, є законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У зв`язку з цим, у наслідку вимога позивача щодо визнання Договору оренди землі від 23 листопада 2016 року, укладеним між Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, площею 9,1411 га, кадастровий №7421182900:02:000:0564, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди землі від 23 листопада 2016 року, які є явно похідними, також не підлягають задоволенню.

Поза цим, суд вважає за необхідне наголосити щодо неналежного способу захисту, який заявлений позивачем у межах вказаної цивільної справи, адже останнім у прохальній частині позову не обумовлено щодо необхідності затвердження Додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення.

Разом з тим, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV).

Отже, без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору є неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04412372; юридична адреса: вул. Шевченка, 38, смт Варва Прилуцького району Чернігівської області, 17600), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Батуринський гетьман МК» (код ЄДРПОУ: 40739366; юридична адреса: вул. Київська, 131, м. Прилуки Чернігівської області, 17500) про визнання недійсним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди землі, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко