Рішення

від 05.12.2024 по справі 947/27988/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27988/24

Провадження № 2/947/5413/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючогосудді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.,

за участі:

- представників позивача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради: Балюк Олени Миколаївни та ОСОБА_1 ,

- відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради

до ОСОБА_2

про стягнення надміру виплаченої суми допомоги

на проживання внутрішньо-переміщеної особи,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в розмірі 75000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на обліку в управлінні соціального захисту населення в Київському районі Департаменту як внутрішньо переміщені особи перебувають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її неповнолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 разом із дитиною зареєструвалася як внутрішньо переміщені особи через Портал Дія 22.04.2022, без відвідування органів соціального захисту населення.

Позивач вказує, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , територіально належить до Широківської територіальної громади.

В Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), затвердженому наказом Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 № 75 (чинний на момент подання заяви) Широківська територіальна громада Дніпропетровської області зазначена не була.

Проте, під час реєстрації через Портал Дія, ОСОБА_2 некоректно вказала своє зареєстроване місце проживання, вказавши лише назву вулиці з номером будинку та назву населеного пункту, не зазначила ні район, ні область, за наслідком чого відповідна територія надавала можливість співвіднести зареєстроване місце проживання відповідачки до території Широківської територіальної громади в Миколаївській області, яка була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), затвердженому наказом Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 № 75.

Вказані обставили стали відомі в результаті проведення верифікації з Мінфіном у серпні 2023 року.

У зв`язку з наданням заявницею через портал Дія неповної інформації про зареєстроване місце проживання, допомога на проживання була призначена ОСОБА_2 разом із дитиною автоматично на центральному рівні некоректно та виплачувалася з 01.03.2022 по 31.07.2023 у розмірі 5000,00 грн щомісячно.

Поряд з цим, за наслідком перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 мала право на отримання допомоги на проживання лише у березні-квітні 2022 року.

Крім того, представник позивача вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 були внесені зміни до вищезазначеного Порядку, згідно з якими, починаючи з травня 2022 року допомога надавалась внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки з Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

З аналізу вказаного вбачається, що відповідна допомога мала надаватись лише за фактом відповідного переміщення з вказаних територій, однак ОСОБА_2 не здійснювала переміщення з жодної з цих територій, з травня 2022 року права на отримання допомоги на проживання вона не мала.

Департамент вказує, що за наслідком перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 проживала у місті Одесі ще до початку лютого 2024 року, тобто фактично не здійснювала переміщення з вказаних територій, що підтверджується наступними обставинами: перебуванням на обліку в жіночій консультації КНП «Пологовий будинок 1» Одеської міської ради (довідка № 415 від 16.11.2021, довідка № 42 від 01.02.2022); отримання паспорту у м. Одеса 25.11.2021; народження дитини у м. Одеса 12.01.2022 року; отриманням допомоги при народженні дитини у м. Одесі (заява про призначення допомоги від 31.01.2022); отриманням грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» відповідно до заяви від 29.01.2022 у місті Одесі.

Крім того, у трудовій книжці Відповідача є запис, що місце її працевлаштування було в м. Одесі.

У зв`язку з чим, представник позивача вказує, що міста Одеси, як і смт. Широке Дніпропетровської області, ні в наказі Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 № 75, ні в наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22,12.2022 № 309, не були включені до невключені наразі.

За наслідком чого, оскільки допомога нараховувалася автоматично, виникла переплата за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року в сумі 75000,00 грн.

Листом управління №16.01.-05/3952 від 04.10.2023 ОСОБА_2 повідомлено про припинення надання соціальної допомоги переміщеним особам на проживання та повернення коштів із зазначенням розрахункового рахунку Держказначейської служби України.

ОСОБА_2 звернулася на урядову «гарячу лінію» з проханням роз`яснити їй умови повернення нею зайве отриманих коштів, на що отримала відповідь від 18.10.2023 №01-К-1083/5угл.

ОСОБА_2 подала заяву до управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту з проханням надати виписку по виплатам, у відповідь на що їй була надана довідка про отримання допомоги.

Проте, як вказує позивач, у добровільному порядку ОСОБА_2 надміру виплачена їй сума коштів допомоги не повернута та не повертається.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху.

11.09.2024 року на виконання ухвали суду представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 10.09.2024 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2024 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

11.11.2024 року до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти задоволення позову, з підстав його необґрунтованості та безпідставності. Також відповідачка вказувала, що територія місця її реєстрації була включена до відповідних територій можливих бойових дій починаючи з 24.02.2022 року по 10.03.2023 року, а законодавством не регламентовано необхідність переміщення з відповідних територій лише після 24.02.2022 року для отримання права на відповідні виплати.

19.11.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача вважає безпідставними доводи відповідачки викладені у відзиві на позовну заяву.

05.12.2024 року відповідачкою надані заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання призначене на 05.12.2024 року з`явились:

- представники позивача які заявлені вимоги підтримали та просили суд задовольнити;

- відповідачка, яка заперечувала проти задоволення позову.

Також судом за наслідком огляду наданих сторонами заяв по суті справи було ухвалено прийняти та приєднати до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву. Надані відповідачкою заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, судом було ухвалено не враховувати під час розгляду справи, з підстав їх невідповідності вимогам п.2 ч.5 ст.178 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши документи наявні в матеріалах справи, надавши оцінку усім наявним доказам в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про задоволення заявлених вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30.09.1998 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

20.04.2022 року ОСОБА_2 , разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в електронній формі через портал «Дія» (тобто, не звертаючись особисто до органів соціального захисту населення) надали заявки та постали на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками від 20.04.2022 року за №5106-7500194220 та №5106-7500194219 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

У відповідності до даних наявних у вказаних довідках, відповідачкою було зазначено власне та дитини місце реєстрації: АДРЕСА_1 , без визначення територіальної громади, району, області, та зазначено фактичне місце проживання до переміщення: АДРЕСА_2 ,

В подальшому, 20.04.2022 року ОСОБА_2 звернулась до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві, державних адміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення в особі УСЗН в Київському районі ДП та СП ОМР з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у відповідності до якої ОСОБА_2 було надано запит на отримання відповідної допомоги разом з малолітньою дитиною, як осіб, які перемістились за місцем фактичного проживання до АДРЕСА_2 .

13.06.2022 року УСЗН в Київському районі ДП та СП ОМР прийнято рішення про призначення допомоги переміщеним особами на проживання, яким ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщеним особам, призначено розмір допомоги на проживання в загальному розмірі 5000,00 грн. з 01.03.2022 року по 30.06.2022 року.

В подальшому допомога на проживання ОСОБА_2 , разом з малолітнім сином, як внутрішньо переміщеним особам, у вказаному розмірі була призначена автоматично на центральному рівні.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси про отримання допомоги від 17.10.2023 року за №160105/4142 , ОСОБА_2 , з урахуванням малолітньої дитини, як внутрішньо переміщеним особам, у період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року була призначена і виплачена допомога по ВПО у загальному розмірі за цей період в сумі 75000,00 грн., з розрахунку 5000,00 грн. на місяць.

Листом Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси №16.01.-05/3952 від 04.10.2023 ОСОБА_2 повідомлено про припинення надання соціальної допомоги переміщеним особам на проживання та повернення коштів, отриманих в якості вказаної допомоги, в сумі 75000,00 грн. із зазначенням розрахункового рахунку Держказначейської служби України, за наслідком порушення п.п.4, п.2, ст..9 Закону України від 20.10.2014 року за №1706-VII.

Вказана сума грошових коштів, відповідачкою в добровільному порядку не повернута, що стало підставою для звернення поповича до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (надалі Порядок).

Відповідно до вищезазначеного Порядку, в редакції чинній станом на час звернення заявниці з заявою на отримання допомоги, допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена впереліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно доПорядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312).

Допомога надаєтьсящомісячно змісяця зверненнядо квітня2022р.включно накожну внутрішньопереміщену особу,відомості прояку включенодо Єдиноїінформаційної базиданих провнутрішньо переміщенихосіб,у такихрозмірах: дляосіб зінвалідністю тадітей -3000гривень; дляінших осіб-2000гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Судом встановлено, що у відповідності до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27 квітня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 квітня 2022 року№ 80), Широківська селищна територіальна громада Дніпропетровської області була включена до відповідної території, яка також була наявна в даному переліку станом на 10.12.2022 року.

На підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року за №309, визнано таким, що втратив чинність,наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75«Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (із змінами).

У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 вбачається, що Широківська селищна територіальна громада Дніпропетровської області була включена до територій можливих бойових дій у період з 24.02.2022 року по 10.03.2023 року.

Приймаючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що відповідачка разом з малолітньою дитиною зареєстровані за адресою, яка починаючи з 27 квітня 2022 року по 22.12.2022 року належала до Переліку територій територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), яка також з 24.02.2022 року по 10.03.2023 року була включена до територій можливих бойових дій.

Разом з тим, як вже судом встановлено, спірна до повернення допомога була виплачена відповідачці, як допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332.

Згідно з вказаним Порядком, в діючій редакції станом на час звернення відповідачки за допомогою, допомога надається особам, які перемістились з відповідних вищевказаних територій.

Пунктом 5 Порядку у вказаній редакції встановлено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусилизалишити абопокинути своємісце проживанняу результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

У відповідності до п.2 ст.9 вказаного Закону, внутрішньо переміщена особа зобов`язана зокрема

1) дотримуватисяКонституціїта законів України, інших актів законодавства;

3) повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від`їзду;

4) у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 29 Порядку, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв`язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Приймаючи вищевикладене судом встановлено, що відповідачка, з урахуванням малолітньої дитини, отримала допомогу на проживання починаючи у період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року в загальному розмірі 75000,00 грн., саме як внутрішньо-переміщена особа, що надає висновку про отримання допомоги особою,яку змусилизалишити абопокинути своємісце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, та яка набуває у відповідності до Порядку від 20.03.2022 року за №332 право на відповідну допомогу в разі включення відповідної території залишеного/покинутого місця проживання до вказаного Переліку територій.

Як вже встановлено відповідна територія місця зареєстрованого проживання відповідачки, яка була зазначена останньою для постановлення на облік внутрішньо-переміщеної особи, до відповідного Переліку від 25.04.2022 року за №75 була включена починаючи з 27.04.2022 року.

Разом з тим, з поданих до суду доказів вбачається, що під час перевірки органами соціального захисту населення та перевірки вказаної відповідачкою інформації під час звернення з заявою для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, було встановлено наступні обставини.

Так, у відповідності до наданих довідок № 415від 16.11.2021року та№ 42від 01.02.2022 року, вбачається, що відповідачка перебувала на обліку в жіночій консультації КНП «Пологовий будинок 1» Одеської міської ради розташованої в місті Одесі та зверталась за призначенням і виплати державної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

25.11.2021 року відповідачкою отримано паспорт громадянки України органом №5114, тобто Малиновським відділом у місті Одесі ДМС України в Одеській області.

29.01.2022 року відповідачка зверталась до органів соціального захисту м Одеси з заявою про призначення грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка».

Відповідачка також отримує допомогу при народження дитини за наслідком звернення 29.01.2022 року до ЦНАП Одеської міської ради, що підтверджується протоколом вивантаження даних для послуги УСЗК в Київському районі ДП та СП ОМР.

Судом враховується, що відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, допомога при народженні дитини призначається та виплачується структурним підрозділом соціального захисту населення за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника.

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім`ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Відповідно до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 19.09.2006 № 345, у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Припинення виплати (зняття з обліку) здійснюється на підставі заяви отримувача допомоги або запиту особової справи управління за новим місцем його проживання (реєстрації).

Як вбачається вищевказана допомога призначена та виплачувалась на дитину відповідачці в Управлінні соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси.

Вищевказані обставини в цілому свідчать про фактичне проживання ОСОБА_2 , разом з дитиною, протягом зазначеного часу у місті Одесі та до введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, так і до включення зареєстрованого місця проживання відповідачки до Переліку територій територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, що виключає можливість стверджень про переміщення відповідачки з вказаної території з підстав визначених ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на момент їх виникнення.

Відповідачкою в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів в спростування вказаних доказів і обставин.

За наслідком чого, вказані обставини в цілому підтверджують доводи позивача про те, що відповідач надала неправдиву інформацію під час звернення з заявою на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, оскільки у відповідності до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не довела факту проживання на території, де виникли обставини, зазначені у вказаній статті, на момент їх виникнення.

Оскільки до введення воєнного стану 24.02.2022 року, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачка проживала та одержувала допомогу при народженні дитини у м. Одесі, виплата допомоги на проживання, яка була призначена їй на центральному рівні автоматично без урахування достовірної інформації, припинена з 01.08.2023.

Враховуючи вищевикладене, допомога на проживання відповідачці з 01.05.2022 по 31.07.2023 призначена автоматично без наявних на те підстав, у зв`язку з чим виникла переплата в сумі 75000,00 грн.

Одночасно судом враховується, що відповідачкою особисто в судовому засіданні було підтверджено, що нею не оспорювались дії управління та рішення з припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, винесено на підставі вказаних обставин.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала

Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Судом не встановлено наявність будь-яких рахункових помилок при нарахуванні та виплаті допомоги ОСОБА_2 .

Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 (справа № 910/1873/17) дійшов висновку, що принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

За наслідком вище встановлених обставин вбачається, що поведінка відповідачки під час звернення з заявою про отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, фактично проживала в м. Одесі, та надання недостовірних відомостей, що призвело до надміру виплаченої суми допомоги у заявленому до стягнення розмірі, не є добросовісною.

Ухвалюючи рішення суду в даній справі судом враховується, що згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зч.1 ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради обґрунтованим, підлягаючим задоволенню, за наслідком чого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає стягненню на користь Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради сума надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи, за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року у розмірі 75 000 гривень 00 копійок.

Одночасно ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що у відповідності до усталеної практики Європейського суду справ людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позову, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 76-89, 141, 263-265, 274-279, 352, 354, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) суму надміру виплаченої суми допомоги на проживання внутрішньо-переміщеної особи, за період з 01 травня 2022 року по 31 липня 2023 року у розмірі 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ 36290160) у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09.12.2024 року.

Головуючий Л. В. Калініченко