Рішення

від 26.11.2024 по справі 738/2082/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2082/24

№ провадження 2/738/581/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:

суддi - Волошиної Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.,

представника позивача - ОСОБА_1

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою ОСОБА_2 до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, АТ «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на частку квартири АДРЕСА_1 . Позивач з метою оформлення спадщини звернулася до Менської державної нотаріальної контори, проте їй було роз`яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину не має можливості у зв`язку з накладенням арешту на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду для зняття арешту з майна. Відповідно до повідомлення Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявний запис 3596356 по арешту всього нерухомого майна ОСОБА_3 , але відсутні відомості щодо органу ДВС за зверненням якого було здійснено такий арешт.

Позивач просить зняти арешт, накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції від 02 березня 2004 року на нерухоме майно, що належало ОСОБА_3 , виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис номер 3596356 від 14 серпня 2006 року.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10 вересня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання на 07 жовтня 2024 року.

04 жовтня 2024 року від відповідача - АТ «Райффайзен Банк» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю, посилаючись на те, що АТ «Райффайзен Банк» не є належним відповідачем у даній справі, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається, що якимось діями чи бездіяльністю АТ «Райффайзен Банк» порушено права чи охоронювані законом інтереси.

21 жовтня 2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказано на те, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 12.01.2004 у справі №2-45/2004 стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», 322129,62 грн, мита - 1700 грн., а всього 323 829,62 грн. Отже, Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль» виступало стороною у справі, арешти на спадкове майно боржника ОСОБА_3 були накладені в інтересах стягувача - Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», а отже АТ «Райффайзен Банк» є належним відповідачем у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 листопада 2024 року.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивачка, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - акціонерного товариства «Райффайзен Банк», будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Менської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 квітня 1996 року, виданим Макошинським заводом сільгоспмашинобудування (а.с.32).

Згідно з вказаним свідоцтвом та інформацією ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного БТІ» від 11.06.2024 за №187 співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, що підтверджується матеріалами справи (а.с.13), звернулася до Менської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 (а.с.60).

Інші спадкоємці, дружина спадкодавця ОСОБА_4 та дочка спадкодавця ОСОБА_5 , відмовилися від прийняття спадщини.

Державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Петрикей К.І. 23 липня 2024 року позивачу ОСОБА_2 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 через наявність обтяження (арешту) всього нерухомого майна спадкодавця ОСОБА_3 на підставі постанови державної виконавчої служби АА 280157, 02.03.2004 (а.с.41).

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 12 січня 2004 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» 322129,62 грн, сплачене мито - 1700 грн., а всього 323 829,62 грн (а.с. 99).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції від 02 березня 2004 року при примусового виконанні виконавчого листа №2-45, виданого 12 січня 2004 року Менським районним судом Чернігівської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» 322129,62 грн, мито - 1700 грн., а всього 323 829,62 грн, накладено арешт на все майно ОСОБА_3 , проживаючого АДРЕСА_2 , із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить (а.с.46).

За повідомленням №27.2-32/31998 від 20 серпня 2024 року Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на день надання інформації, на примусовому виконанні у відділі не перебувають виконавчі провадження, боржником у яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47).

За повідомленням №27.2-32/32310 від 22 серпня 2024 року Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області, згідно з даними, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявний запис 3596356 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_3 , але відсутні відомості щодо органу ДВС за зверненням якого було здійснено такий арешт.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 09 липня 2024 року за №326012268, 14 серпня 2006 року о 09:50:47 Менською районною державною нотаріальною конторою внесено запис за № 3596356 про арешт всього нерухомого майна, невизначеного майна ОСОБА_3 на підставі постанови АА 280157, 02.03.2004, державна виконавча служба, вх.41 від 03.03.2004; Додаткові дані: архівний запис: 2987432CHERNIGOV14, архівна дата: 03.03.2004, дата виникнення: 03.03.2004, № реєстра: 09-24, внутр.№7D01702424F5212D324С (а.с.43-45, 82-84).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Положеннями ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

У силу вимог ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в частинах 2-5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч.ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 22 Закону (у редакції чинній на час відкриття та завершення виконавчого провадження) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (статт 23 Закону).

Згідно з положеннями статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

За повідомленням №27.2-32/31998 від 20 серпня 2024 року Менського ВДВС у Корюківському районі Чернігівської області, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на день надання інформації, на примусовому виконанні у відділі не перебувають виконавчі провадження, боржником у яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відзиві на позовну заяву представник АТ «Райффайзен Банк» зазначає, що у банку відсутня будь-яка інформація про наявність будь-яких відкритих чи незавершених виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_3 ..

З огляду на викладене вбачається, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист №2-45/2004, під час примусового виконання якого накладено арешт, фактично виконано, а у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання сплив.

У силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній ситуації наявність існуючого арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при тому що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-45/2004 та претензії з боку стягувача на даний час відсутні, що підтверджується відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження, призводить до порушення прав та інтересів позивача, а саме перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 ..

Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи викладене і те, що наявність арешту на майно спадкодавця позивача суттєво обмежує її права, як спадкоємця, на оформлення спадкових прав та розпорядження спадковим майном, вона позбавлена іншого способу захисту своїх прав, аніж зняття арешту із належного ОСОБА_3 майна в судовому порядку, суд дійшов до висновку про необхідність здійснити захист прав позивача шляхом задоволення її позовної заяви.

Керуючись статтями 16, 316, 317, 319, 321, 391, 1218, 1220, 1268, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою серії АА №280157 від 02.03.2004 державним виконавцем відділу ДВС Менського районного управління юстиції та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 3596356; виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3596356; зареєстровано 14.08.2006 09:50:47 за № 3596356 реєстратором: Менська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова АА 280157, 02.03.2004, державна виконавча служба, вх..41 від 03.03.2004; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; сотав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле; власник: ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: архівний запис:2987432CHERNIGOV14, архівна дата: 03.03.2004, дата виникнення: 03.03.2004, № реєстра: 09-24, внутр.№7D01702424F5212D324С.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Менський відділ державної виконавчої служби у Корюківському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 20 Мена Чернігівська область.

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», місцезнаходження вул. Генерала Алмазова, 4-А м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача:

Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Армійська, 1 м. Мена Корюківський район Чернігівська область.

Повний текст рішення виготовлений 06 грудня 2024 року.

Суддя Н.В.Волошина