Ухвала

від 26.11.2024 по справі 278/188/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №278/188/21

Провадження №2/760/2823/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року м. Київ

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

представника відповідача Департаменту патрульної поліції Бобошко О.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання дій неправомірними та стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2021 року до Житомирського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними та стягнення майнової шкоди у розмірі 280 000 гривень.

25 січня 2021 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

02 березня 2021 року ухвалою Житомирського апеляційного суду ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року залишено без змін.

15 березня 2021 року вищезазначена справа надійшла за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 березня 2021 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 20 лютого 2024 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 14 год. 00 хв. 20 березня 2024 року.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року було відмовлено у прийнятті уточненої заяви ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року в частині вимоги про стягнення моральної шкоди, відмовлено у прийнятті уточненої заяви ОСОБА_1 від 28 жовтня 2024 року.

26 грудня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Соломонюком С.А. подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить суд:

- визнати дії Департаменту патрульної поліції та Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо недотримання порядку обліку прийняття, видачі, передачі на зберігання та на реалізацію транспортного засобу, що призвели до викрадення автомобіля, належного ОСОБА_1 , неправомірними;

- стягнути на користь ОСОБА_1 435389,99 грн, з яких майнова шкода - 334289,99 грн, моральна шкода 100000 грн та послуги експерта 1100 грн з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Бобошко О.П. у судовому засіданні просив відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд визнати дії Департаменту патрульної поліції та Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо недотримання порядку обліку прийняття, видачі, передачі на зберігання та на реалізацію транспортного засобу, що призвели до викрадення автомобіля, належного ОСОБА_1 , неправомірними; стягнути на користь ОСОБА_1 435389,99 грн, з яких майнова шкода - 334289,99 грн, моральна шкода 100000 грн та послуги експерта 1100 грн з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку державної казначейської служби України; стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який має статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

При цьому заяв про залучення Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як співвідповідача чи заміни неналежного відповідача позивачем не подавалось.

Також із заяви про збільшення позовних вимог вбачається зміна підстав та предмету позову, оскільки заявлені у цій заяві вимоги про відшкодування моральної шкоди є новими позовними вимогами.

Крім того, частиною 5 ст.49 ЦПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз 1, 2 ч.7 ст.43 ЦПК України).

Так, заява про збільшення позовних вимог подана адвокатом в електронній формі на офіційну електронну пошту Солом`янського районного суду м. Києва, а тому докази направлення копії даної заяви іншим учасникам справи повинні здійснюватись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення, з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.

Проте, в порушення вимог ст.43, 49 ЦПК України до заяви не додано належних доказів направлення такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, а лише додано копії фіскальних чеків АТ «Укрпошта» без опису вкладення.

Ураховуючи вищезазначене, необхідно відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 26 листопада 2024 року.

Керуючись ст. 43, 49, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 26 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Радомишльський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій неправомірними та стягнення шкоди.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова