Постанова

від 05.12.2024 по справі 341/915/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/915/24

Провадження № 22-ц/4808/1531/24

Головуючий у 1 інстанції ВАСИЛЬЦОВА Г. А.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,

секретаря Гудяк Х.М.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голуба Григорія Степановича на ухвалу Галицького районного суду, постановлену головуючою суддею Васильцовою Г.А. 21 жовтня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки і піклування - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Служба у справах дітей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки і піклування - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Служба у справах дітей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Галицького районного суду від 21 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На вказану ухвалу представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її протиправною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування скарги зазначає, що представником позивача 24 травня 2024 року було направлено на електронну адресу суду першої інстанції клопотання, в якому він просив надати можливість участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Однак, в ухвалі місцевого суду від 21 жовтня 2024 року вказане клопотання не вирішено. В оскарженій ухвалі також зазначено, що у призначене на 23.09.2024 судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Скаржник зауважує, що 23.09.2024 йому повідомлено, що судове засідання відкладено на іншу дату у зв`язку із ненаданням висновку Органу опіки та піклування ВК Івано-Франківської міської ради та клопотання третьої особи про надання додаткового часу для надання такого висновку. Апелянт вказує, що зважаючи на подане клопотання про відеконференцію, адвокат позивачки очікував на встановлення з судом відеоконференцзв`язку, але з ним ніхто так і не зв`язався. При цьому орган опіки також не надав свого висновку.

З огляду на викладене, просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористались.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи. Згідно статті 372 ЦПК України перешкод розглядові справи у їх відсутності не встановлено.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку завчасно.

Представники Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Служби у справах дітей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про причини суд не повідомили, про час і місце судового розгляду були повідомлені належно.

Представник позивачки апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів, просив її задовольнити.

Згідно положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 29 квітня 2024 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Галицького районного суду від 01 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання по справі (а.с. 23).

27 травня 2024 року представник позивачки подав клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 29.05.2024, а також наступних судових засідань в режимі відеоконференції (а.с. 32).

Ухвалою Галицького районного суду від 27 травня 2024 року в задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено (а.с. 33-34).

За клопотанням представника позивача адвоката Голуб Г.С. ухвалою Галицького районного суду від 29 травня 2024 року судове засідання відкладено (а.с. 41).

Ухвалою Галицького районного суду від 27 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Службу у справах дітей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області.

19 липня 2024 року надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області, в якій зазначено, що розгляд питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відбудеться на черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дубовецької сільської ради в серпні 2024 року (а.с. 63).

29 липня 2024 року на електронну пошту суду надійшла заява від представника позивача адвоката Голуба Г.С. про відкладення розгляду справи, у ув`язку із відсутністю висновку органу опіки та піклування (а.с. 68).

Цього ж дня до місцевого суду надійшла заява від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якій просили про надання додаткового часу для підготовки висновку (а.с. 70).

Ухвалою Галицького районного суду від 29 липня 2024 року судове засідання відкладено (а.с. 73-74).

23 вересня 2024 року на електронну пошту суду надійшла заява, в якій Орган опіки та піклування просив надати надати додатковий час для підготовки висновку (а.с. 85).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2024 року судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін по справі та відсутністю висновку від третіх осіб про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 (а.с. 88).

В судове засідання, призначене на 21 жовтня 2024 року на 14:00 год., позивачка та її представник не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа через систему «Електронний суд», а саме судової повістки, яку прийняв представник позивачки адвокат Голуб Г.С. 25 вересня 2024 року, а також рекомендоване поштове повідомлення, яке направлялося за адресою місця реєстрації позивачки ОСОБА_1 та повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Дослідивши вказані фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, місцевий суд виходив з того, що в судові засідання, призначені на 23 вересня 2024 року та 21 жовтня 2024 року позивачка та її представник не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду з огляду на таке.

Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що у судове засідання, призначене на 23.09.2024, сторони не з`явилися, водночас третьою особою подано клопотання про надання додаткового часу для підготовки висновку щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, відтак судове засідання було відкладено.

В судове засідання, призначене на 21.10.2024, сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Разом з тим, суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 522/9354/17.

Крім того, в матеріалах справи відсутній висновок Органу опіки і піклування, для підготовки якого судом відкладалося судове засідання, призначене на 23.09.2024.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України для залишення без розгляду судом першої інстанції позову представника ОСОБА_1 - адвоката Голуба Г.С., так як суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому колегією суддів врахована позиція Європейського суду з прав людини, яка полягає у тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голуба Григорія Степановича задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду від 21 жовтня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

В.М. Луганська

Повний текст постанови складено 09 грудня 2024 року.