Ухвала

від 09.12.2024 по справі 726/3664/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах Селянського (Фермерського) Господарства «ЗЕНІТ» на ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №72024261010000022 від 10.11.2024 року за ч. 5 ст.27 ч.2 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2024 року задоволено клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024261010000022 від 10.11.2024 року.

Накладено арешт, який полягає у забороні користування, розпорядження та відчуження майном, на вилучене 09 листопада 2024 року у ході проведення огляду місця події майно, а саме:

- сільськогосподарську продукцію - соєві боби, загальною вагою близько 1 680,00 тон, які перебувають у 32 вантажних вагонах (зерновозів) за номерами: 338793321161, 335393323985, 338793321377, 348793396253, 338793345012, 335393324678, 335393323605, 335393324207, 335393324314, 338793320650, 335393324777, 335393324637, 335393324660, 335393324256, 335393323803, 335393324546, 335393324066, 335393324579, 335393323829, 335393323571, 335393324140, 335393323811, 338793332374, 335393324488, 335393324744, 335393323860, 335393324223, 335393324181, 335393323969, 335393323746, 335393324249, 335393324033.

Накладено арешт, який полягає у забороні розпорядження та відчуження майном, на вилучене 09 листопада 2024 року у ході проведення огляду місця події майно, а саме:

- 32 (тридцять два) вантажні вагони (зерновози) за номерами:

ЄУНСС: 726/3664/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-сс/822/352/24 Доповідач: ОСОБА_1

338793321161, 335393323985, 338793321377, 348793396253, 338793345012, 335393324678, 335393323605, 335393324207, 335393324314, 338793320650, 335393324777, 335393324637, 335393324660, 335393324256, 335393323803, 335393324546, 335393324066, 335393324579, 335393323829, 335393323571, 335393324140, 335393323811, 338793332374, 335393324488, 335393324744, 335393323860, 335393324223, 335393324181, 335393323969, 335393323746, 335393324249, 335393324033.

На дану ухвалу надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах СФГ «ЗЕНІТ» в якій захисник не погоджується із прийнятим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим.

Вважає хибним посилання прокурора на те, що серед об`єктів оподаткування СФГ «ЗЕНІТ» задекларовано лише одну земельну ділянку площею 164,3 гектари, з якою неможливо було б отримати врожай у кількості 1600 тон сої.

Таке твердження вважає хибним через те, що площа земельних ділянок, які перебувають у суборенді СФГ «ЗЕНІТ» є значно більшою, однак СФГ «ЗЕНІТ» не має права вносити ці земельні ділянки у податкову звітність, оскільки земельний податок сплачує власник або первинний орендар.

Зазначає, що згідно звітів, які подають до органів статистики про збирання врожаю сільськогосподарських культур за 2023 рік, площа на якій збиралася соя СФГ «ЗЕНІТ» становить 4123,00 гектара, на яких зібрано 19996,5 т. сої.

Вказує, що під час проведення огляду 09.11.2024 року у старшого детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_9 не було добровільної згоди власника майна на проведення огляду, та орган досудового розслідування не звертався до слідчого судді із клопотання про проведення обшуку, що ставить під сумнів обґрунтованість проведеної слідчої дії та вилучення майна.

Звертає увагу, що починаючи з 09.11.2024 року у сторони обвинувачення було достатньо часу, для отримання необхідних даних, фотофіксації матеріалів та здійснення інших заходів в рамках кримінального провадження, тому залишення вагонів та іншого майна під арештом є абсолютно зайвою мірою і призводить до тиску на сторін, статус яких ще не визначений у даній справі.

Зауважує, що арештоване майно є предметом виконання договорів експорту продукції, укладених із іноземними контрагентами, а тому кожен день затримання даних матеріальних цінностей призводить до інших господарських правопорушень за які можуть настати значні та непоправні збитки.

Просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, та повернути вилучене майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_5 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши витребувані матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На переконання апеляційного суду вказані вимоги слідчим суддею не були дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що 10.11.2024 року до ЄРДР внесено відомості №72024261010000022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.2 ст. 212 КК України.

Згідно витягу з ЄРДР невстановлена група осіб діючи за попередньою змовою, контролюючи діяльність та використовуючи реквізити «ризикових» та «фіктивних» експортерів СФГ «Зеніт» (код ЄДРПОУ 31003844) та інших підприємств в період 2024 року вчинили дії направлені на проходження митного контролю в режимі «експорт» щодо вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції невідомого походження (придбану за готівкові кошти у населення), без фактичного відображення операцій із придбання сільськогосподарської продукції по бухгалтерському обліку та податковій звітності, в результаті чого ухилилися від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору у великих розмірах.

За результатом проведеного 09.11.2024 огляду місця події працівниками ТУ БЕБ у Чернівецькій області вилучено:

- сільськогосподарську продукцію - соєві боби, загальною вагою близько 1680 тон, відповідно до митної декларації №24UA40806000024U2, які перебувають у 32 вантажних вагонах (зерновозів) за номерами: 338793321161, 335393323985, 338793321377, 348793396253, 338793345012, 335393324678, 335393323605, 335393324207, 335393324314, 338793320650, 335393324777, 335393324637, 335393324660, 335393324256, 335393323803, 335393324546, 335393324066, 335393324579, 335393323829, 335393323571, 335393324140, 335393323811, 338793332374, 335393324488, 335393324744, 335393323860, 335393324223, 335393324181, 335393323969, 335393323746, 335393324249, 335393324033 (а.с.7-9).

11.11.2024 року постановою старшого детектива ТУ БЕБ у Чернівецькій області ОСОБА_10 вилучене майно визнано речовими доказами (а.с. 10-11).

11.11.2024 року прокурор Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотання про арешт вказаного майна (а.с.1-4).

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді вказане клопотання було задоволено, та накладено арешт на майно, яке було вилучено під час огляду місця події 09.11.2024 року.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя вказав, що існують достатні підстави вжати, що вилучене майно може бути доказам у кримінальному провадженні та відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України.

З таким висновком слідчого судді не погоджується колегія апеляційного суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 1 ч.2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб(власників майна).

На переконання апеляційного суду задоволення клопотання слідчого про арешт майна призведе до неправомірного втручання в роботу СФГ «ЗЕНІТ» та обмеження законної діяльності цієї організації.

Як вбачається із доводів апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, зокрема звіту про збирання врожаю та сільськогосподарських культур на 01 вересня 2023 року СФГ «ЗЕНІТ» вказує, що площа зібрання сої становить 4 123,00 га., а її виробництво 199 965, 00 ц.

Також, згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2023 року СФГ «ЗЕНІТ», у пункті 1.2 «Виробництво культур технічних» у графі «Соя» вказано площу посівна 4 123,00 га., площа зібрана 4 123,00 га., обсяг виробництва 199 965,00 ц.

Дані звіти вказують на те, що СФГ « ЗЕНІТ » мав можливості виростити та експортувати 1600 т. врожаю сої, а тому посилання прокурора в клопотанні про арешт майна на те, що СФГ « ЗЕНІТ » не мало фактичної можливості виростити врожай соєвих бобів за 2023 рік в кількості 1600 т. є безпідставним.

Також безпідставним є посилання прокурора на наявність серед об`єктів оподаткування СФГ «ЗЕНІТ» лише одної земельної ділянки в 164,3 га, як на підставу вважати, що СФГ « ЗЕНІТ » не має у користуванні інших земельних ділянок.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 вказує на те, що СФГ « ЗЕНІТ » має у суборенді земельні ділянки, однак не має права вносити їх у податкову звітність, оскільки згідно закону земельний податок сплачує власник або первинний орендар.

Відтак, зазначені у клопотанні прокурора обставини не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Вірним є посилання захисника, що починаючи з 09.11.2024 року у сторони обвинувачення було достатньо часу для отримання необхідних даних та здійснення заходів в рамках кримінального провадження.

Під час апеляційного перегляду прокурор підтвердив, що соєві боби були зважені, та не зазначив, які інші дії щодо арештованого майна орган досудового розслідування планує вчинити, не обґрунтував доцільності подальшого арешту.

Суд звертає увагу на те, що арештоване майно є предметом виконання договорів експорту, та накладення арешту на це майно буде мати значні негативні наслідки для СФГ «ЗЕНІТ», оскільки тримання сільськогосподарської сировини та готової продукції без належних умов зберігання приведе до її повної втрати.

У даному випадку потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання органу досудового розслідування у право на користування, володіння та розпорядження майном, яке належить СФГ «ЗЕНІТ».

Сам по собі факт визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні не може бути єдиною умовою для накладення арешту.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя районного суду, в свою чергу належним чином не дослідив та не надав вмотивовану оцінку матеріалам клопотання та доданим до нього доказам.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою у розумінні ст.370 КПК України, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою у клопотанні прокурора про арешт майна слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 14 листопада 2024 року - скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024261010000022 від 10.11.2024 року за ч. 5 ст.27 ч.2 ст. 212 КК України - відмовити у повному обсязі.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий [підпис] ОСОБА_1

Судді [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач

(посада) (М.П. , підпис) (ПІБ)

09.12.2024 року

(дата засвідчення копії)